Решение № 140654089, 07.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 Справа № 914/1512/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Знетиняк Д.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Беор, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Вестнол, м. Городок Львівської області

про: стягнення заборгованості в розмірі 2 571 051,27 грн.

Представники сторін:

від позивача: Тимошенко В.Ю. адвокат, ордер на надання правничої допомоги серії АА № 1762814 від 29.09.2026; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/2426 від 26.12.2019; в режимі відеоконференції.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На адресу Господарського суду Львівської області в систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Беор до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Вестнол про стягнення заборгованості в розмірі 2 849 356,96 грн., з них: 2 706 615,37 грн. основна заборгованість, 129 765,08 грн. пеня, 12 976,51 грн. 3% річних та судові витрати зі сплати судового збору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026, справу № 914/1512/26 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Одночасно з позовною заявою представником позивача подано на адресу суду в систему Електронний суд заяву про забезпечення позову з додатками за вх. № 2429/26.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.05.2026, заяву представника позивача про забезпечення позову за вх. № 2429/26 від 25.05.2026 повернуто заявнику з підстав, викладених в даній ухвалі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.05.2026, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 30.06.2026.

01.06.2026 представником позивача подано на адресу суду в систему Електронний суд заяву (за вх. № 15435/26) про участь в судовому засіданні 30.06.2026 та усіх наступних засідань у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.06.2026 постановлено заяву представника позивача про участь в судовому засіданні 30.06.2026 та усіх наступних засідань у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за вх. № 15435/26 від 01.06.2026 задоволити та забезпечити участь представника позивача в судовому засіданні, призначеному на 30.06.2026 та усіх наступних засідань у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21. Одночасно з позовною заявою, представником позивача подано на адресу суду в систему Електронний суд заяву про забезпечення позову з додатками за вх. № 2429/26.

29.05.2026 представником позивача подано на адресу суду в систему Електронний суд заяву про забезпечення позову з додатками, яка зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 2533/26 від 01.06.2026.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Беор про забезпечення позову за вх. № 2533/26 від 01.06.2026 з підстав, викладених в даній ухвалі.

Протокольною ухвалою суду від 30.06.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/1512/26 на тридцять днів, за ініціативою суду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.06.2026, підготовче судове засідання призначено на 05.08.2026.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.08.2026, підготовче судове засідання призначено на 25.08.2026.

04.08.2026 позивач за вх. № 3611/26 подав заяву про зменшення позовних вимог, у зв`язку з тим, що відповідач сплатив 500 000,00 грн. основної заборгованості платіжною інструкцією № 6963 від 27.05.2026 та у зв`язку з триваючим невиконанням свого зобов`язання із сторони відповідача, позивачем здійснено донарахування пені та 3% річних за новий період з 22.05.2026 по 04.08.2026, у зв`язку з чим (з новим розрахунком) просить стягнути 2 501 904,84 грн. всього заборгованості, в т.ч.: 2 206 615,37 грн. - основної заборгованості, 268 472,45 грн. пені, 26 817,02 грн. - 3% річних.

За клопотанням представника позивача (вх. № 23588/26 від 20.08.2026) дана заява протокольною ухвалою від 25.08.2026 залишена без розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 25.08.2026 прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог за вх. № 3892/26 від 21.08.2026, в якій позивач просить стягнути з відповідача 2 349 356,96 грн, з яких: 2 206 615,37 грн. - основна заборгованість, 129 765,08 грн. пеня, 12 976,51 грн. - 3% річних та стягнути судовий збір в сумі 35 240,35 грн.

Також, в даній заяві позивач просить повернути з Державного бюджету України частину сплаченого судового збору у розмірі 7 500,00 грн. у зв`язку із зменшенням позовних вимог.

24.08.2026 за вх. № 3908/26 представником позивача подано на адресу суду в систему Електронний суд заяву про збільшення розміру позовних вимог з додатками, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 2 571 051,27 грн. заборгованості, з них: 2 206 615,37 грн. - основна заборгованість, 297 490,96 грн пеня, 29 718,87 грн 3% річних, 37 226,07 грн. інфляційні втрати та судові витрати зі сплати судового збору.

Протокольною ухвалою суду від 25.08.2026 вирішено заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог за вх. № 3908/26 від 24.08.2026 прийняти до розгляду та подальший розгляд справи № 914/1512/26 здійснювати з її врахуванням.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.08.2026, закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/1512/26 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07.10.2026.

07.10.2026 представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті, яке проводилось в режимі відеоконференції з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог за вх. № 3908/26 від 24.08.2026 та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

07.10.2026 представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 28.05.2026 не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу в його електронний кабінет (докази доставки ухвал до електронного кабінету відповідача містяться в матеріалах справи).

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі, офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).

З огляду на вказане вище, відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи № 914/1512/26 Господарським судом Львівської області.

Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами, у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/1512/26.

Позиція позивача.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає про те, що 06.04.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю Беор та Товариством з обмеженою відповідальністю Вестнол укладено Договір поставки № 06-1/04/2026 з додатками. Позивач зазначає, що свої зобов`язання Постачальник виконав своєчасно та нелажним чином та поставив Покупцю товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, які долучені позивачем до матеріалів справи. Позивач зазначає, що відповідачем був прийнятий товар без жодних зауважень. Однак відповідачем не проведено повністю оплату за поставлений товар. На підставі наведеного, із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог за вх. № 3908/26 від 24.08.2026, яка прийнята до розгляду протокольною ухвалою суду від 25.08.2026, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 206 615,37 грн. основної заборгованості, 297 490,96 грн. пені, 29 718,87 грн. 3% річних, 37 226,07 грн. втрат від інфляції згідно долученого позивачем розрахунку за вказані в ньому періоди нарахування останніх, та понесені судові витрати.

Позиція відповідача.

В судові засідання з розгляду даної справи відповідач не забезпечив явки повноважного представника, вимог ухвали суду від 28.05.2026 не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно повідомлявся про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу в його електронний кабінет (докази доставки ухвал до електронного кабінету відповідача містяться в матеріалах справи).

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.

Таким чином, відповідач у даній справі повідомлявся судом завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи, в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України.

Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України, як відповідач у справі.

Крім того, явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, як вбачається із ухвал Господарського суду Львівської області, що постановлені у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

06 квітня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Беор (продавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вестнол (покупець за договором, відповідач у справі) укладено Договір поставки № 06-1/04/2026 з додатками (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця кукурудзу, що визначена Сторонами у Специфікаціях та/або видаткових накладних, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та сплатити його вартість на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору, найменування, кількість, одиниці виміру, ціна за одиницю Товару та загальна вартість Товару, що підлягає поставці визначаються Сторонами у Специфікаціях та/або видаткових накладних, що є Додатками до цього Договору та становлять невід`ємну частину цього Договору.

На виконання умов Договору, Сторонами було укладено наступні Специфікації: Специфікація № 1 від 06.04.2026 року, відповідно до якої Постачальник зобов`язався поставити Покупцю 1 000 000 кг +/-5% кукурудзи 3-го класу врожаю 2025 року у строк до 21.04.2026 року.

Специфікація № 2 від 06.04.2026 року, відповідно до якої Постачальник зобов`язався поставити Покупцю 100 000 ±5% кукурудзи 3-го класу врожаю 2025 року у строк до 22.04.2026 року.

Позивач повністю виконав зобов`язання з поставки товару відповідачу, що підтверджується видатковими накладними, а саме: видаткова накладна № 184 від 07.04.2026 на суму 1 051 000,51 грн.; видаткова накладна № 186 від 08.04.2026 на суму 737 840,25 грн.; видаткова накладна № 188 від 09.04.2026 на суму 2 017 871,00 грн.; видаткова накладна № 191 від 10.04.2026 на суму 1 539 358,01 грн.; видаткова накладна № 194 від 14.04.2026 на суму 2 070 864,00 грн.; видаткова накладна № 198 від 15.04.2026 на суму 761 208,00 грн.; видаткова накладна № 199 від 16.04.2026 на суму 2 057 074,00 грн.; видаткова накладна № 200 від 16.04.2026 на суму 962 769,60 грн.; видаткова накладна № 205 від 17.04.2026 на суму 297 470,00 грн.

Вказані видаткові накладні підписані повноважними представниками сторін, підписи засвідчені печатками юридичних осіб та долучені позивачем до матеріалів справи.

Факт поставки товару відповідачу також підтверджується товарно-транспортними накладними, які долучені позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.3. Договору, оплата за Товар, що підлягає поставці здійснюється Покупцем на наступних умовах: - 86% загальної вартості відповідної партії Товару протягом 1 (одного) банківського дня з дати отримання товару; остаточний розрахунок 14% - протягом 1 (одного) банківського дня з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо інше не вказано Сторонами у Специфікації.

Проте, у встановлений Договором строк, оплата 86% від вартості поставленої партії товару не була здійснена відповідачем. Станом на 21.05.2026 року заборгованість відповідача по оплаті 86% вартості поставленого товару становила 1 097 251,63 грн.

Відповідно до п. 3.3 Договору, остаточний розрахунок 14% за поставлений товар здійснюється протягом 1 (одного) банківського дня з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо інше не вказано Сторонами у Специфікації.

Проте, у встановлений Договором строк, оплата 14% від вартості поставленої партії Товару відповідачем не була здійснена. Станом на 21.05.2026 року, заборгованість відповідача по оплаті 14% вартості поставленого товару становила 1 609 363,74 грн.

24.08.2026 за вх. № 3908/26 представником позивача подано на адресу суду в систему Електронний суд заяву про збільшення розміру позовних вимог з додатками, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 2 571 051,27 грн. заборгованості, з них: 2 206 615,37 грн. - основна заборгованість, 297 490,96 грн пеня, 29 718,87 грн 3% річних, 37 226,07 грн. інфляційні втрати та судові витрати зі сплати судового збору.

Протокольною ухвалою суду від 25.08.2026 вирішено заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог за вх. № 3908/26 від 24.08.2026 прийняти до розгляду та подальший розгляд справи № 914/1512/26 здійснювати з її врахуванням.

Враховуючи наведене, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним Договором, із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог за вх. № 3908/26 від 24.08.2026, яка прийнята до розгляду протокольною ухвалою суду від 25.08.2026, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 206 615,37 грн. основної заборгованості, 297 490,96 грн. пені, 29 718,87 грн. 3% річних, 37 226,07 грн. втрат від інфляції та понесені судові витрати.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали Договір поставки № 06-1/04/2026 від 06.04.2026 з додатками, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач повністю виконав зобов`язання з поставки товару відповідачу, що підтверджується видатковими накладними, які підписані повноважними представниками сторін, підписи засвідчені печатками юридичних осіб та долучені позивачем до матеріалів справи.

Факт поставки товару відповідачу також підтверджується товарно-транспортними накладними, які долучені позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.3. Договору, оплата за Товар, що підлягає поставці здійснюється Покупцем на наступних умовах: - 86% загальної вартості відповідної партії Товару протягом 1 (одного) банківського дня з дати отримання товару; остаточний розрахунок 14% - протягом 1 (одного) банківського дня з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо інше не вказано Сторонами у Специфікації.

Проте, у встановлений Договором строк, оплата 86% від вартості поставленої партії товару не була здійснена відповідачем.

Відповідно до п. 3.3 Договору, остаточний розрахунок 14% за поставлений товар здійснюється протягом 1 (одного) банківського дня з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо інше не вказано Сторонами у Специфікації.

Проте у встановлений Договором строк, оплата 14% від вартості поставленої партії Товару відповідачем не була здійснена.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відтак, основна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар на момент ухвалення рішення у даній справі становить 2 206 615,37 грн.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати зазначеної вище заборгованості, відповідачем суду не представлено, протилежного суду не доведено, а відтак основна заборгованість відповідача перед позивачем на час ухвалення рішення у даній справі є непогашеною відповідачем та становить 2 206 615,37 грн., яка підлягає до стягнення на користь позивача з відповідача.

Стосовно нарахованих позивачем 29 718,87 грн. 3% річних та 37 226,07 грн. втрат від інфляції, за визначений позивачем період, суд зазначає наступне.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань).

Відповідно до постанови Пленум Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань нарахування інфляційних втрат здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок 3 % річних та втрат від інфляції, здійснений позивачем, з урахуванням прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме: 29 718,87 грн. 3% річних, 37 226,07 грн. втрат від інфляції, відповідно, за визначений позивачем період.

Щодо стягнення з відповідача 297 490,96 грн. пені, суд зазначає наступне.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2. ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.ст. 525, 526, 599 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. За неналежне виконання зобов`язань сторона повинна нести господарсько-правову відповідальність за наявності її вини, а у випадку нанесення збитків вони повинні бути відшкодовані в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.5 Договору, за прострочення термінів (строків) оплати вартості Товару Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від вартості несвоєчасно оплаченого товару.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок розміру пені, який позивачем долучено до матеріалів справи, суд встановив, що такий проведений вірно, а позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення і стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 297 490,96 грн. пені за визначений позивачем період.

У суду відсутні докази про те, що на час ухвалення судом рішення у справі, Договір поставки № 06-1/04/2026 від 06.04.2026 з додатками визнавались судом недійсними чи неукладеними, договірними сторонами Договір розірваний чи змінений не був.

Відповідач проти наявності зазначеної заборгованості за договором не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.

Як встановлено судом, відповідач оплатив позивачу 500 000,00 грн. з метою погашення заборгованості в даній справі платіжною інструкцією № 6963 від 27.05.2026 за даним Договором, про що відповідач подав суду клопотання з таким доказом сплати за вх. № 18160/26 від 25.06.2026. У зв`язку з цим позивачем і була подана заява про зменшення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2 206 615,37 грн. основної заборгованості, 297 490,96 грн. пені, 29 718.87 грн. 3% річних, 37 226,07 грн. втрат від інфляції за вказаний позивачем період, є обгрунтованими та підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають до задоволення в даному розмірі і стягненню з відповідача на користь позивача.

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір платіжною інструкцією № 244 від 22.05.2026 в сумі 42 740,35 грн. та платіжною інструкцією № 395 від 04.08.2026 в сумі 3 328,00 грн., всього 46 068,35 грн.

Судовий збір в розмірі 38 565,77 грн., що сплачений позивачем при подачі позовної заяви та у зв`язку із збільшенням позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, так як спір виник з його вини і не погашено суму заборгованості на час ухвалення рішення у справі.

У зв`язку із сплатою відповідачем 500 000,00 грн. основної заборгованості після подачі позовної заяви в суд, позивач 25.08.2026 подав суду заяву про зменшення позовних вимог із врахуванням цієї сплати та просить повернути з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 7 500,00 грн. у зв`язку із зменшенням позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що частина суми судового збору в розмірі 7 500,00 грн., сплаченого позивачем платіжною інструкцією № 244 від 22.05.2026 на суму 42 740,35 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України у зв`язку із зменшенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, ч. 1 ст. 202, п. 1 ч. 3 ст. 202, ст.ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Вестнол (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Івасюка В., буд. 2Г; код ЄДРПОУ № 44706355) на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Беор (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72, поверх 7, каб. 9; код ЄДРПОУ 44998900) 2 206 615,37 грн. основної заборгованості, 297 490,96 грн. пені, 29 718,87 грн. 3% річних, 37 226,07 грн. втрат від інфляції та 38 565,77 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Беор (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72, поверх 7, каб. 9; код ЄДРПОУ 44998900) з Державного бюджету України частину судового збору у розмірі 7500,00 грн. у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог, сплаченого платіжною інструкцією № 244 від 22.05.2026.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 16.10.2026.

Суддя Долінська О.З.