Постановление суда № 140654083, 15.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.10.2026 Справа№914/3139/26

Господарський суд Львівської області в складі головуючої судді Бургарт Т. І., розглянувши матеріали

заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтехдіа»

про: вжиття заходів забезпечення позову

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтехдіа» (вул. Шараневича І., буд. 4, кв. 11, м. Львів, 79018; код ЄДРПОУ: 16298384)

до відповідача: Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» (вул. Шевченка, буд. 313, м. Львів, 79069; код ЄДРПОУ: 36544827)

про: про стягнення заборгованості, пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат, неустойки та повернення транспортного засобу,

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтехдіа» (далі заявник, ТОВ «Інтехдіа») звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» (далі відповідач, ПП «Ескулаб») про стягнення заборгованості у розмірі 297 995,16 грн та повернення транспортного засобу.

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором оренди транспортного засобу щодо сплати орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 216 106,45 грн.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, кредитор вимагає сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних втрат в сумі 28 805,37 грн, а також три проценти річних від простроченої суми в розмірі 9 399,50 грн. пеню в сумі 10 096,74 грн та неустойку розміром 33 587,10 грн у зв`язку з прострочення виконання зобов`язання щодо повернення речі, переданої в найм.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати орендної плати за користування автомобілем стало підставою для розірвання позивачем договору оренди транспортного засобу в односторонньому порядку, у зв`язку з чим позивач просить суд зобов`язати відповідача повернути автомобіль разом із ключами та оригіналом свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що, одночасно зі стягненням боргу, є предметом позову.

Одночасно із пред`явленням позову заявник також звернувся до суду із заявою, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ПП «Ескулаб», що знаходяться на його рахунках у банках та інших фінансових установах у сумі 297 995,16 грн.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову ТОВ «Інтехдіа» обґрунтовує наявністю обставин, які на його думку свідчать про істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду на користь позивача у майбутньому. Такими обставинами заявник вказує:

- наявність зареєстрованого обтяження майна відповідача у вигляді податкової застави на суму 1 187 620,03 грн, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 32741273 та Витягом з державного реєстру обтяжень нерухомого майна № Р346270;

- значне погіршення фінансового стану відповідача у 2025 році в порівнянні із 2024 роком. На підтвердження цього покликається на відомості фінансової звітності відповідача за І квартал 2025 року та за 2024 рік. Додатково наголошує на відсутності фінансової звітності відповідача за інші періоди 2025 та 2026 року;

- здійснення перерозподілу операційної діяльності відповідача на користь пов`язаного ТОВ «Елаб». Підтвердженням пов`язаності двох юридичних осіб, на думку заявника, є наявність спільних засновників ПП «Ескулаб» та ТОВ «Елаб», що відображено у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. На підтвердження перерозподілу операційної діяльності заявник покликається на відомості фінансової звітності ТОВ «Елаб» за 2025 та 2026 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно із протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заява про забезпечення позову у справі №914/3139/26 була розподілена та передана судді Бургарт Т. І. у п`ятницю 02.10.2026 після 14.00 год.

Розглянути подану заяву у дводенний строк у суду не було можливості, оскільки в період з 05.10.2026 по 09.10.2026 включно суддя Бургарт Т.І., згідно наказу голови Господарського суду Львівської області № 05-15/33 від 01.10.2026, брала участь у щорічній підготовці суддів місцевих господарських судів та не здійснювала розгляду справ та поданих заяв.

З огляду на це, суд здійснив розгляд поданої ТОВ «Інтехдіа» заяви після закінчення щорічної підготовки судді.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

За змістом ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав та інтересів позивача.

Положеннями ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що одним із способів забезпечення позову є, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За сталою практикою Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Наведена позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №925/1459/23, від 06.06.2024 у справі №910/17599/23, від 24.05.2023 у справі №906/1162/22 та ін.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення утруднення чи неможливості виконання в майбутньому судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, зокрема, у зв`язку з тим, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. При цьому у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. Аналогічні висновки щодо застосування ст. 136 ГПК України в поєднанні із ч. 1 ст. 137 ГПК України наведені у п. 21 та 23 постанови ОП КГС ВС від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

Також суд наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, господарський суд не здійснює повну оцінку обґрунтованості позовних вимог, законності підстав позову та не оцінює докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги по суті спору, оскільки така оцінка є предметом розгляду справи під час її вирішення по суті із ухваленням остаточного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Інтехдіа» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 297 995,16 грн. У заяві про вжиття заходів забезпечення позову дане товариство просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідача у межах вказаної суми.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття відповідних заходів, позивач покликається, зокрема, на істотне погіршення фінансового становища відповідача у зв`язку з чим існує реальний ризик можливості невиконання ним ухваленого в даній справі рішення суду. На підтвердження цього ним надано декларації про фінансову звітність ПП «Ескулаб» за 2024 та 2025 роки, з яких вбачається, що сукупний дохід вказаного товариства, який станом на 31.03.2024 становив 26 599 тис. грн, станом на 31.03.2025 набув від`ємного значення та становив мінус 4 308 тис. грн. Також, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2025 році у порівнянні з 2024 роком зменшився з 242 643 тис.грн до 88 099 тис. грн.

Крім того, відповідач суттєво скоротив чисельність найманих працівників. Зокрема, у фінансовій звітності відповідача за перший квартал 2025 року зазначено 49 працівників, тоді як у фінансовій звітності за перше півріччя 2024 року цей показник становив 865 осіб.

Також, згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 32741273 та Витягом з державного реєстру обтяжень нерухомого майна № Р346270, 20.08.2026 зареєстровано податкову заставу майна ПП «Ескулаб» на суму 1 187 620,03 грн (номер обтяження 32741273).

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України податкова застава є способом забезпечення виконання платником податків обов`язків, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу. Згідно з пунктом 89.1 статті 89 цього Кодексу право податкової застави виникає за настання передбачених законом обставин, пов`язаних із несплатою грошового зобов`язання у встановлений строк або в інших прямо визначених Кодексом випадках. Відтак, державна реєстрація податкової застави є обставиною, що свідчить про встановлення щодо майна платника податків спеціального правового режиму з метою забезпечення виконання його грошових зобов`язань перед державою та впливає на обсяг майна, яке фактично доступне для виконання в т.ч. судового рішення на користь позивача, у разі ухвалення такого.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами заявника, що погіршення фінансових показників ПП «Ескулаб» (істотне зменшення чистого доходу, від`ємне значення показника сукупного доходу та значне скорочення кількості працівників відповідача) в сукупності із наявною зареєстрованою податковою заставою його майна, а також в сукупності із можливістю вказаного товариства вільно розпоряджатися належними йому грошовими коштами свідчать про існування обґрунтованого ризику, що до моменту виконання рішення суду (якщо таке буде ухвалено на користь позивача) майно відповідача може зменшитися у зв`язку з чим належне його виконання буде утруднене чи неможливе. А тому, наявні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову.

За змістом статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як зазначила об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від їх застосування з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття таких заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом якого звернувся заявник, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, або майнових наслідків від застосування інших обмежень.

Вирішуючи питання про співмірність заходу забезпечення позову, суд повинен зважити, чи забезпечує такий захід належний баланс між необхідністю гарантувати реальне виконання можливого судового рішення та недопущенням надмірного обмеження прав і законних інтересів відповідача. При цьому оцінці підлягають не лише розмір позовних вимог і граничний обсяг майна чи коштів, на які поширюється обмеження, а й характер обраного заходу, його зв`язок із предметом спору та можливі наслідки для господарської діяльності відповідача.

Як уже зазначалося, у межах даної справи предметом позову є вимога майнового характеру про стягнення з відповідача 297 995,16 грн. і заявник просить накласти арешт на грошові кошти відповідача, які знаходяться на його банківських рахунках, у межах зазначеної суми. Відтак, на думку суду, заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник є співмірними із позовними вимогами.

А тому, враховуючи характер позовної вимоги, встановлений ризик утруднення виконання можливого судового рішення, безпосередній зв`язок обраного заходу з предметом спору та обмеження його граничного розміру сумою позову, суд доходить висновку про обґрунтованість заяви ТОВ «Інтехдіа» про забезпечення позову та необхідність накладення арешту на грошові кошти, що належать ПП «Ескулаб» та знаходяться на його рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах, у межах суми 297 995,16 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 10, 73-79, 91, 96, 139, 140, 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтехдіа» про вжиття заходів забезпечення позову у справі №914/3139/26 задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову у справі №914/3139/26 шляхом накладення арешту на грошові кошти Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» (вул. Шевченка, буд. 313, м. Львів, 79069; код ЄДРПОУ: 36544827), які знаходяться на його рахунках у банках та інших фінансових установах у сумі 297 995,16 грн.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

4. Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років, починаючи з 16.10.2026.

5. Стягувачем за ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтехдіа» (вул. Шараневича І., буд. 4, кв. 11, м. Львів, 79018; код ЄДРПОУ: 16298384).

6. Боржником за ухвалою є Приватне підприємство «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» (вул. Шевченка, буд. 313, м. Львів, 79069; код ЄДРПОУ: 36544827).

7. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України.

8. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.

9. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя Бургарт Т.І.