Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 08.10.2026
Справа № 334/10471/25
Провадження № 2/334/998/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря Александрової А.С., відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мурманська 5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком
встановив:
Позивач в особі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мурманська 5» звернувся до Дніпровського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком.
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями, даний позов надійшов в провадження судді Козловій Н.Ю. Відводів, самовідводів не заявлено.
Ухвалою суду від 18.12.2025 року було відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Копії ухвали суду про відкриття провадження разом з копіями долучених до позову письмових доказів направлено учасникам справи.
Відповідачі своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися. Будь яких заяв або клопотань до суду не надходило.
Разом з тим, на адресу суду поверталися поштові повідомлення про неможливість вручити відповідачам копії ухвали суду про відкриття провадження разом з копіями долучених до позову письмових доказів, а також, поверталися судові повістки про виклик відповідачів до суду.
Здійснюючи заходи про належне повідомлення відповідачів про день та час розгляду справи, суд надіслав запит до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради про надання відомостей про реєстрацію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що містяться в реєстрі територіальної громади.
Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 13.09.2025 року по теперішній час. Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 03.09.2018 року.
Інших процесуальних дій не вчинялося.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, подавши разом з позовом клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
У судове засідання з`явилася ОСОБА_1 , яка дізналася про день та час розгляду справи з судової повістки, яка надійшла за адресою її фактичного проживання та місцем реєстрації - АДРЕСА_1 . При цьому пояснила суду, що 25.11.2016 року, вона уклала договір дарування, яким подарувала належні їй на праві власності 59/100 часток квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_3 .
З часу укладання даного договору дарування, вона втратила право власності на частку квартири та не проживала за адресою: АДРЕСА_4 , а звідси не користувалася комунальними послугами та послугами ОСББ.
Згідно витягу реєстру речових прав на нерухому майно, 25.11.2016 року, право власності на 59/100 часток квартири АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_3 .
Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 просила суд виключити її з кола відповідачів, оскільки вона є не належним відповідачем.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився.
Зідно витягу реєстру речових прав на нерухому майно, ОСОБА_2 є власником 41/100 частки квартири АДРЕСА_3 на підставі договору дарування від 25.09.2013 року. Проте, у зазначеній квартирі він не зареєстрований та має інше місце реєстрації: АДРЕСА_2 з 03.09.2018 року.
Про день та час розгляду справи, ОСОБА_2 повідомлявся шляхом надсилання судових повісток за місцем його реєстрації та зареєстрованим за ним частки квартири АДРЕСА_3 , а також через сайт Судової влади. Будь-яких заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як зазначає позивач, протоколом № 2 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мурманська 5» від «14» квітня 2019р., було затверджено розмір внесків на управління багатоквартирним будинком, а саме для першого поверху - 5,40 грн. за 1 кв. м. Для інших поверхів - 6,04 грн. за 1 кв. м., що підтверджується витягом з протоколу № 2 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мурманська 5».
Таким чином, усі співвласники ОСББ «Мурманська 5» мають своїм обов`язком сплачувати внески на житлову послугу з управління даним багатоквартирним будинком, виходячи з розміру: для першого поверху: - 5,40 грн. за 1 кв. м. Для інших поверхів - 6,04 грн. за 1 кв. м.
Позивач доводив, що відповідачам на праві власності по АДРЕСА_5 належить квартира АДРЕСА_6 та у відповідності до розрахунку заборгованості, відповідач 1 - ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 14 886,06 грн. за період квітень 2019 р. - жовтень 2025р, а відповідач ОСОБА_2 має заборгованість у розмірі 6 143,59 грн. за період жовтень 2019 р. - жовтень 2025р., що підтверджується наданим до позову розрахунком.
Розрахунок зазначеної заборгованості у місячному виразі здійснений шляхом множення належній відповідачам площі квартири на розмір внеску (тарифу) за 1 кв. м., що діяв у відповідний період. Загальний розмір заборгованості визначений шляхом додавання сум за місяці, у яких виникла заборгованість.
Вказану заборгованість, відповідачі у добровільному порядку не сплачують, на контакт щодо її врегулювання також не виходять, внески на рахунки ОСББ «Мурманська 5» продовжують стабільно не здійснювати. Тому, вищенаведені обставини зумовили позивача звернутися до суду з цією позовною заявою з метою захисту своїх порушених прав та їх відновлення.
В ході судового розгляду, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСББ «Мурманська 5» звернувся з позовом, зокрема, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком за період з квітня 2019 року по жовтень 2025 року у розмірі 14 886,06 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала проти позову та зазначила, що не є власником житла і не проживає в ньому. Суд вважає ці заперечення повністю обґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України (ЦК України) власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту державного реєстрації цього права.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, судом встановлено, що 25.11.2016 року ОСОБА_1 на підставі договору дарування передала належні їй 59/100 часток квартири АДРЕСА_3 у власність ОСОБА_3 . Того ж дня право власності було офіційно зареєстровано за обдаровуваним.
Таким чином, з 25.11.2016 року ОСОБА_1 повністю втратила статус власника (співвласника) зазначеного нерухомого майна, а отже, у неї припинився обов`язок щодо сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території. Заявлений позивачем період заборгованості (квітень 2019 року жовтень 2025 року) виник значно пізніше після відчуження майна відповідачкою.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження (або до початку першого судового засідання у спрощеному провадженні) замінити первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, або залучити до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Проте, представник позивача у судове засідання не з`явився, відповідного процесуального клопотання про заміну ОСОБА_1 на чинного власника ( ОСОБА_3 ) не заявляв. Суд самостійно не уповноважений змінювати сторону за власною ініціативою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц зазначила, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. З огляду на це, позовні вимоги ОСББ «Мурманська 5» до ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог до ОСОБА_2 судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є власником 41/100 частки квартири АДРЕСА_3 на підставі договору дарування від 25.09.2013 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 6 143,59 грн за період з жовтня 2019 року по жовтень 2025 року.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, відзиву не надав.
Оцінюючи обґрунтованість цих вимог, суд виходить з таких норм права:
Правові та організаційні засади створення, функціонування, припинення діяльності об`єднань співвласників багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до ст. 15 цього Закону, співвласник багатоквартирного будинку зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, своєчасно і в повному обсязі сплачувати встановлені внески і платежі.
Статтею 22 Закону визначено, що для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.
Аналогічні положення містяться у ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», згідно з якою витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку.
Згідно протоколу № 2 загальних зборів ОСББ «Мурманська 5» від 14.04.2019 року затверджено розмір внесків на управління багатоквартирним будинком: для першого поверху 5,40 грн за 1 кв. м, для інших поверхів 6,04 грн за 1 кв. м. Дане рішення загальних зборів є чинним, у судовому порядку не оскаржувалось, а тому є обов`язковим для виконання всіма співвласниками будинку.
Той факт, що ОСОБА_2 у зазначеній квартирі фактично не проживає та зареєстрований з 03.09.2018 року за іншою адресою ( АДРЕСА_2 ), не звільняє його від обов`язку утримувати належне йому майно.
Верховний Суд у складі Колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.08.2020 року у справі № 210/5323/16-ц сформував сталу правову позицію, згідно з якою споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними або є власниками майна, оскільки обов`язок утримання майна виникає з самого факту права власності (ст. 322 ЦК України) та не залежить від фізичного проживання особи у приміщенні, якщо інше прямо не передбачено законом. Плата за управління будинком (на відміну від послуг з водо- чи газопостачання за лічильниками) нараховується на площу майна для забезпечення цілісності всієї будівлі.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за період з жовтня 2019 року по жовтень 2025 року на суму 6 143,59 грн. Розрахунок виконано відповідно до належної відповідачу площі (пропорційно його частці 41/100) та затвердженого тарифу, він є арифметично правильним. Відповідач ОСОБА_2 не надав суду доказів сплати внесків або обґрунтованих контррозрахунків.
За таких обставин, позовні вимоги ОСББ «Мурманська 5» до ОСОБА_2 підлягають повному задоволенню.
Суд, згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керується прецедентним правом ЄСПЛ.
У рішенні по справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19.12.1997 року ЄСПЛ наголосив на принципі юридичної визначеності. У контексті цивільного процесу позивач повинен чітко визначати коло осіб, до яких пред`являються вимоги. Покладення обов`язків на особу, яка законно відчужила майно ( ОСОБА_1 ), суперечило б загальному принципу справедливості та верховенства права.
Щодо задоволення вимог до чинного власника ОСОБА_2 , суд керується рішенням ЄСПЛ у справі «Anheuser-Busch Inc. v. Portugal» від 11.01.2007 року. Право ОСББ на отримання встановлених законом внесків для забезпечення функціонування будинку є «законним сподіванням» та майновим інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Своєчасна сплата внесків є обов`язковим солідарним тягарем співвласників для забезпечення права на безпечне житло інших мешканців будинку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги до ОСОБА_1 залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору в цій частині покладаються на позивача. Судовий збір за вимогами до ОСОБА_2 підлягає стягненню з цього відповідача на користь позивача у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 322, 334 ЦК України, ст. 15, 22 Закону України «Про ОСББ», ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 51, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мурманська 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком залишити без задоволення.
Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мурманська 5» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мурманська 5» (м. Запоріжжя, вул. Мурманська, буд. 5, код ЄДРПОУ:42880245) заборгованість зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком за період з жовтня 2019 року по жовтень 2025 року в розмірі 6 143 (шість тисяч сто сорок три) гривні 59 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мурманська 5» судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 884,54 гривень.
Судові витрати по сплаті судового збору в частині позовних вимог до ОСОБА_1 покласти на позивача.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача ( ОСОБА_2 ). Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляд.
Суддя: Козлова Н. Ю.
Судебное решение № 140650895, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) было принято 08.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 334/10471/25. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: