Постановление суда № 140649402, 16.10.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/740/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Ковальчука О.І.

з участю секретаря Пилипців О.-І.І.

представників відповідача, заявника адвокатів Ганича І.М., Стабрина В.В.

представника позивача, адвоката Шегинського Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 24.05.2024 року у справі №466/740/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 4000000,00грн., за нововиявленими обставинами

в с т а н о в и в:

02.09.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення від 24.05.2024 року у справі №466/740/24 за нововиявленими обставинами.

Заяву мотивує тим, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 24 травня 2024 року у цивільній справі №466/740/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 4000000,00грн. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за розпискою від 29.09.2021 року в розмірі 4000000,00грн. (чотири мільйони гривень) та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 15140,00 гривень (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень). Вказане рішення залишено без змін Львівським апеляційним судом.

Під час розгляду справи відповідач наполягав на безгрошовості договору позики (розписки), оскільки фактичної передачі грошових коштів від позивача не відбулося, а сам документ був підписаний під впливом обману та психологічного тиску.

04.08.2026 в судовому засіданні під час розгляду іншої цивільної справи №466/737/24, було допитано свідка (касира ТОВ «Агропобутсервіс») ОСОБА_3 , який за показами іншого свідка ОСОБА_4 приносив кошти в сумі 7800000грн., які позивачка ОСОБА_2 нібито передала в якості позики ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_5 в сумі 4000000грн. та 3800000грн. відповідно.

Під час допиту вказаний свідок ОСОБА_3 під присягою надав показання, якими офіційно зафіксовано та підтверджено фактичні обставини укладення спірного правочину у вказаній справі. Зокрема, свідок ОСОБА_3 підтвердив, що з 2018 року працює касиром на підприємстві, однак повністю заперечив факт передачі будь-яких коштів від імені позивача на користь відповідача, зазначивши, що ніколи не бачив сторін спору, грошей у розмірі 7800000грн. (частиною яких є спірні 4000000грн.) нікому не передавав.

Ці свідчення під присягою офіційно зафіксували відсутність фактичної передачі коштів та підтвердили факт безгрошовості розписки, чим спростували твердження позивача та підтвердили факт введення суду в оману.

З врахуванням викладеного, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 24.05.2024 року у справі №466/740/24 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представники заявника ОСОБА_1 , адвокати Ганич І.М., Стабрин В.В. в судовому засіданні заяву підтримали та просили її задовольнити.

Представник позивача, адвокат Шегинський Р.А. в судовому засіданні щодо заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 24.05.2024 року у справі №466/740/24 заперечив, зазначивши, що вказані відповідачем обставини, не є нововиявленими. Просив відмовити в задоволенні заяви.

Суд заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали цивільної справи №466/740/24, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.05.2024 року Шевченківським районним судом м. Львова ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за розпискою від 29.09.2021 року в розмірі 4000000,00грн. (чотири мільйони гривень) та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 15140,00 гривень (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень).

Ухвалою від 30.08.2024 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 24 травня 2024 року по справі №466/740/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 4000000,00грн. - залишено без задоволення.

Постановою Львівського апеляційного суду від 04.03.2025, заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 24 травня 2024, залишено без змін.

Вказане рішення виконано відповідачем в повному обсязі, про що свідчить розписка від 02.04.2025 року.

Згідно з ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 2 цієї статті визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.4 ст.423 ЦПК України).

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та не могли знати, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі №552/137/15-ц.

Отже, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об`єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була і не могла бути відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст. ст. 424, 426 ЦПК України.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» нагадав, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).

У рішенні від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» ЄСПЛ вказав на те, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступним, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя.

Разом з цим, наведену заявником обставину, не можна кваліфікувати, як нововиявлену обставину, в розумінні ст. 423 ЦПК України, оскільки вона не є такою, що не була і не могла бути відома стороні у справі.

Фактично заявник просить про переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи з урахуванням отриманих нових доказів, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами відповідно до вимог ст. 423 ЦПК України.

З огляду на вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що підстави для задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відсутні, оскільки вказані заявником обставини, не є нововиявленими у розумінні ст. 423 ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 223, 260, 353, 423-429 ЦПК України, суд

постановив:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 24.05.2024 року у справі №466/740/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 4000000,00грн., за нововиявленими обставинами - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О. І. Ковальчук