Решение № 140647850, 15.10.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Маркосян М. В.

Справа № 644/9752/26

Провадження № 2-о/644/234/26

15.10.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі

головуючої судді Маркосян М.В.,

за участю секретаря судового засідання Григоряна Р.О.

Представника заявника Токарєвої К.К.

Представника заінтересованої особи - Калінової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Чирик С.В. звернувся до суду з заявою про встановлення юридичного факту, а саме, просить встановити факт, який має юридичне значення, а саме факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Слов`янськ-на-Кубані, на території України станом на 24 серпня 1991 року.

В обґрунтування своєї заяви зазначає про те, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Слов`янськ-на-Кубані, Краснодарський край, РРСР. У 1967 році батьки розлучилися і Заявник разом з матір`ю приїхав у с.Щеняче Шевченківського району Харківської області (нині с. Волоська Балаклія Шевченківської селищної громади Куп`янського району Харківської області), де були зареєстровані разом з матір`ю. Приблизно в 1969 році мати Заявника повторно вийшла заміж і разом з Заявником переїхали в с. Старовірівка Куп`янського району Харківської області, де були зареєстровані.Зареєстроване місце проживання Заявника у с. Старовірівка Куп`янського району Харківської області з 1986 по 1990 роки підтверджується погосподарською книгою №5 за 1986-1990 р.р., з 1991 по 1992 роки погосподарською книгою №3 за 1991-1995 р.р. Після служби з 1986 по 1990 роки Заявник працював водієм у Старовірівському кар`єрі. З 1990 по 2007 рік Заявник працював у колгоспі Московський с. Грушівка Куп`янський району Харківської області вантажником. Трудова книжка Заявника втрачена внаслідок бойових дій, підтвердити факт працевлаштування не видається можливим з огляду на те, що вищевказані підприємства не функціонують, а місцезнаходження архівів невідоме. Заявник постійно проживає на території України як станом на 24 серпня 1991 року, так і станом на 13 листопада 1991 року. У березні 2026 року Заявник звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області з метою встановлення належності до громадянства України та оформлення паспорта громадянина України. Відповідно до відповіді ГУ ДМС України в Харківській області № 6301.7-7174/63.1-26 від 27.03.2026 року, Заявнику було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання на території України та проходження процедури набуття громадянства України, оскільки відсутній оригінал паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про реєстрацію місця проживання.

Встановлення факту постійного проживання на території України необхідне заявникові для звернення до органів Державної міграційної служби України з метою встановлення належності до громадянства України та в подальшому оформлення паспорта громадянина України. У ОСОБА_1 не має будь-якої іншої можливості, аніж в судовому порядку встановити факт його постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) та на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 03.08.2026 було відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження.

Від Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області надійшли пояснення у справу, в яких просили прийняти рішення стосовно заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на розсуд суду.

У судове засідання з`явився представник заявника, представник заінтересованої особи та надали пояснення по суті заяви.

Заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи із такого.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частинами 1, 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення фактів. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Заявник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за архівними обліками ГУ ДМС у Харківській області, був документований паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_1 , оформленим 24.04.1981 ВВС Орджонікідзевського РВК м. Харкова. Зазначене підтверджується довідкою № 01-20/02-2026 від 20.02.2026 Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області.

Відповідно до ф-1, яка надана до зазначеної довідки, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Слов`янськ-на-Кубані, Краснодарський край, СРСР.

На підтвердження факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року ОСОБА_1 посилається на довідку Цетру професійно технічної освіти № 52 від 27.02.2026, відповідь Шевченківської селищної військової адміністрації від 05.03.2026 № 02-45/505, відповідь ГУ ДМС України в Харківській області № 6301.4.1-4394/63.1-26 від 25.02.2026, відповідь Кіндрашівської сільської ради № 02-14/121 від 25.02.2026, відповідь ГУ ДМС України в Харківській області № 6301.7-7174/63.1-26 від 27.03.2026.

Зареєстроване місце проживання Заявника у с. Старовірівка Куп`янськог району Харківської області з 1986 по 1990 роки підтверджується погосподарсько книгою №5 за 1986-1990 р.р., з 1991 по 1992 роки погосподарською книгою №3 з 1991-1995 р.р. Зареєстроване місце проживання Заявника за адресою АДРЕСА_1 з 22.02.1993 року по теперішній час підтверджується Карткою реєстрації особи та адресною карткою.

З 2007 по 2019 рік Заявник фактично проживав за адресою АДРЕСА_2 без реєстрації.

Як зазначає заявник, у 2019 році за місцем його проживання сталася пожежа, внаслідок якої було знищено всі документи свідоцтво про народження, паспорт громадянина колишнього СРСР, атестати, трудова книжка.

Після цього Заявник проживав за адресою АДРЕСА_3 до 2025 року без реєстрації. У 2025 році Заявник був евакуйований з с. Старовірівка і з 28.11.2025 року перебуває на обліку у КЗ «Харківський міський центр реінтеграції бездомних осіб» та проживає за адресою АДРЕСА_4 .

Неможливість відновлення втрачених документів, відсутність даних про паспорт заявника та вклейку туди фото у 1994 році в зв`язку із воєнними діями на території Шевченківської територіальної громади Куп`янського району Харківської області, підтверджено і представником ГУ ДМС України в Харківській області.

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області з метою встановлення належності до громадянства України та оформлення паспорта громадянина України.

Відповідно до відповіді ГУ ДМС України в Харківській області № 6301.7-7174/63.1-26 від 27.03.2026 року, Заявнику було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання на території України та проходження процедури набуття громадянства України, оскільки відсутній оригінал паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про реєстрацію місця проживання.

Отже, іншим шляхом, ніж встановлення факту проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року в судовому порядку, і потім, на цій підставі отримати документи, для заявника неможливо.

У ст. 3 Конституції України № 254к/96-ВР від 28.06.1996 року, закріплений принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є, зокрема, усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

Розгляд заяв про набуття громадянства України врегульовано Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України № 215 від 27.03.2001 р. (у редакції Указу Президента України від 11 лютого 2026 року № 110/2026). Відповідно до підпункту «а» п. 8 Порядку встановлення належності до громадянства України стосується: - громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон і не мають в паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні станом на 13 листопада 1991 року. Пунктом 9 Порядку передбачено, що для встановлення належності до громадянства України особа, яка станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має в паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) паспорт громадянина колишнього СРСР. У разі втрати паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка про перебування особи в громадянстві колишнього СРСР станом на 24 серпня 1991 року, оформлена територіальним підрозділом Державної міграційної служби України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.04.2020 року по справі № 133/2348/17, провадження № 61-40027св18, встановлення факту постійного проживання заявника на території України станом на 24.08.1991 року та 13.11.1991 року є належними способами захисту його прав та законних інтересів.

Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.

Факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки надає йому право на отримання паспорту громадянина України.

Оскільки зі змісту заяви ОСОБА_1 , поданої ним до суду, не вбачається спору про право, суд вважає, що підстав для залишення його заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду немає.

Проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Слов`янськ-на-Кубані, на території України станом на 24 серпня 1991 року підтверджено наданими у справу доказами.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. 76-81, 315-319 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Слов`янськ-на-Кубані, на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Повне найменування та дані учасників справи.

Заявник: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання як безпритульної особи: АДРЕСА_4 ), з

Заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (код ЄДРПОУ 37764460)

Повний текст рішення складений 15.10.2026

Суддя Марина МАРКОСЯН