Решение № 140643443, 15.10.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа №562/2938/26

провадження №2/562/2028/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2026 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

У поданій в системі «Електронний суд» заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором №34958 від 04 червня 2021 року в розмірі 12550 грн. та судові витрати в справі, обґрунтовуючи невиконанням відповідачем договірних зобов`язань, право вимоги за яким набуто позивачем.

У відзиві на позов відповідач просить в задоволені позову відмовити, мотивуючи тим, що позивач не довів належними доказами укладення договору в електронній формі, отримання кредитних коштів та правомірності нарахування процентів за користування коштами поза межами строку кредитування, а розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним з фактично наданими послугами.

Відповідь на відзив позивач не подавав.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило.

Згідно поданого представником позивача клопотання позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без його участі.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Установлено, що спір між сторонами виник з кредитних правовідносин.

Згідно положень частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За правилами ст.ст.626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем (далі ІТС), він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Законом України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

04 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_2 , яка змінила своє прізвище на « ОСОБА_3 », укладено договір про надання фінансового кредиту №34958, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням передбачених Законом України «Про електронну комерція» особливостей, за яким остання отримала кредит в сумі 2000 грн. строком на 18 днів до 21 червня 2021 року зі сплатою 2,5% процентів на добу за користування кредитом та 15% комісії від суми фінансового кредиту.

Загальна вартість кредиту становить 3200 грн.

Ідентифікація позичальника підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Авіра Груп» про направлення на номер телефону НОМЕР_1 одноразового ідентифікатора «AV9702», а тому доводи відповідача про не укладення кредитного договору в електронній формі не є переконливими.

Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав шляхом перерахування кредитних коштів в сумі 2000 грн. на платіжну картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується повідомленням ТОВ «Платежі онлайн» про проведену успішну транзакцію, що належними доказами відповідачем не спростовано.

А відповідно до положень ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відсутні в матеріалах справи і докази звернення відповідача до правоохоронних органів із заявою про незаконне оформлення невідомими особами спірного кредитного договору.

17 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022, за яким право грошової вимоги за кредитним договором №34958 від 04 червня 2021 року відступлено позивачу, що підтверджується платіжними дорученням про здійснення оплати за відступлення права грошової вимоги за договором факторингу, витягом з реєстру боржників до договору факторингу та свідчить про заміну кредитора у спірних правовідносинах.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач передбачені кредитним договором обов`язкові платежі по поверненню суми кредиту та відсотків за його користування у встановлені строки не сплачував, чим порушив умови договору.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що заборгованість за кредитом станом на 01 червня 2026 року становить в розмірі 12550 грн. та складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 2000 грн. та процентів - 10550 грн.

Разом з тим, сторони в кредитному договорі чітко обумовили строк кредиту 18 днів та розмір процентів за користування кредитом в сумі 900 грн.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на викладене позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в розмірі 2900 грн., з яких 2000 грн. - тіло кредиту та 900 грн. - відсотки, нараховані в межах строку кредитування.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник надав копію договору про надання правової допомоги від 01 червня 2026 року, акт про підтвердження факту надання правничої допомоги з детальним описом виконаних робіт, загальний розмір яких складає 15500 грн.

Оцінюючи зміст обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, розміру гонорару, співмірності послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, неминучості витрат, значенню справи, суд погоджується з доводами відповідача та вважає, що гонорар є завищеним, оскільки має відповідати критерію «розумної необхідності» таких витрат, та підлягає стягненню в сумі 3000 грн.

Згідно положень частин 1-2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином при постановлені рішення з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в сумі 2662,4 грн. та витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених вимог (23,11%) в сумі 1308 грн. 58 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-273, 351 - 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7) заборгованість за кредитним договором №34958 від 04 червня 2021 року в сумі 2900 (дві тисячі дев`ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати в розмірі 1308 (одна тисяча триста вісім) грн. 58 коп.

У решті вимог позивачу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: