Решение № 140637267, 06.10.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/126/26

Номер провадження 2/350/340/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

представника позивача Басалиги Д.М., ( в режимі відеоконференції)

представника відповідача адвоката Родікова І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рожнятів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

Представник позивача звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №531827-КС-001 про надання кредиту від 30 березня 2025 року у загальному розмірі 47 460,00 грн, яка складається з: 14 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 23 660,00 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом; 2 800,00 грн - заборгованості за комісією; 7 000,00 грн - процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 30 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір №531827-КС-001 про надання кредиту.

30 березня 2025 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило відповідачу пропозицію укласти Договір №531827-КС-001 про надання кредиту на визначених у ньому умовах. Для прийняття цієї пропозиції на вказаний відповідачем номер мобільного телефону НОМЕР_1 кредитодавцем було направлено одноразовий ідентифікатор UA-8987, який ОСОБА_1 використав для акцепту пропозиції та підписання кредитного договору. Договір укладено шляхом обміну електронними повідомленнями та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Договору №531827-КС-001 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» зобов`язалося надати ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 14 000,00 грн на засадах строковості, поворотності та платності, а позичальник зобов`язався повернути отримані кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та інші передбачені договором платежі у строки та в порядку, визначені договором і графіком платежів.

Сторонами погоджено, що процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 1 % за кожен день користування кредитом.

За умовами договору проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, наявний на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитними коштами з урахуванням дня видачі кредиту та дня його повернення відповідно до погодженого сторонами графіка платежів.

Крім того, умовами договору передбачено обов`язок позичальника сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 2 800,00 грн.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином та в повному обсязі, перерахувавши 30 березня 2025 року кредитні кошти у сумі 14 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_2 , реквізити якої були зазначені ОСОБА_1 під час оформлення кредиту в особистому кабінеті.

Водночас відповідач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконав, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернув, проценти за користування кредитом та передбачену договором комісію в повному обсязі не сплатив.

Позивач зазначає, що відповідно до наданого ним розрахунку станом на 07 січня 2026 року за Договором №531827-КС-001 утворилася заборгованість у загальному розмірі 47 460,00 грн, яка складається з: 14 000,00 грн - простроченої заборгованості за тілом кредиту; 23 660,00 грн - простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом; 2 800,00 грн - заборгованості за комісією; 7 000,00 грн - процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Пояснення представників сторін у судовому засіданні

У судовому засіданні представниця позивача Басалига Д.М. позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Пояснила, що 30 березня 2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір №531827-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 14 000,00 грн. Зазначила, що договір укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора UA-8987, направленого на номер мобільного телефону, зазначений ОСОБА_1 під час оформлення кредиту. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши 30 березня 2025 року 14 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_2 , яка належить відповідачу. Факт належності вказаної картки ОСОБА_1 та зарахування на неї кредитних коштів, за її словами, підтверджується інформацією АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», наданою на виконання ухвали суду.

Представниця позивача також пояснила, що відповідач належним чином взяті на себе договірні зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим станом на 07 січня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 47 460,00 грн, яка складається з 14 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 23 660,00 грн процентів за користування кредитом, 2 800,00 грн комісії та 7 000,00 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Наголосила, що 23 660,00 грн процентів нараховані виключно в межах строку кредитування, після закінчення строку дії договору договірні проценти не нараховувалися, а комісія у розмірі 2 800,00 грн прямо передбачена умовами кредитного договору.

У зв`язку з наведеним просила стягнути з ОСОБА_1 всю заявлену суму заборгованості та судові витрати.

Представник відповідача - адвокат Родіков І.С. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Свої заперечення обґрунтовував тим, що з наданої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» виписки по картковому рахунку відповідача вбачається неодноразове надходження грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 у період дії кредитного договору. На думку представника відповідача, такі грошові надходження могли бути пов`язані з виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором та могли бути спрямовані на погашення кредитної заборгованості, а тому розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не можна вважати беззаперечним.

Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 04.03.2026 витребувано документи щодо банківського рахунку відповідача. Витребувані докази надійшли до суду та були досліджені під час розгляду справи.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12.05.2026 визнано обов`язкову участь представника позивача в судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом установлено, що 30 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір №531827-КС-001 про надання кредиту. Відповідно до умов Договору №531827-КС-001 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 14 000,00 грн на засадах строковості, поворотності та платності, а відповідач зобов`язався повернути отримані грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором виконало, перерахувавши 30 березня 2025 року кредитні кошти у сумі 14 000,00 грн на банківську платіжну картку № НОМЕР_2 , реквізити якої були зазначені відповідачем під час оформлення кредиту.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 07 січня 2026 року за Договором №531827-КС-001 обліковувалася заборгованість у загальному розмірі 47 460,00 грн, яка складається з 14 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 23 660,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 2 800,00 грн заборгованості за комісією та 7 000,00 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Із розрахунку заборгованості та додаткових пояснень позивача вбачається, що 23 660,00 грн процентів заявлено як проценти за користування кредитом, нараховані в межах строку кредитування відповідно до погоджених сторонами умов договору.

Позивач також зазначав, що після закінчення строку дії кредитного договору договірні проценти не нараховувалися, а наявність у сформованому розрахунку дат після закінчення строку кредитування обумовлена технічними особливостями його автоматичного формування та не призводила до збільшення суми договірних процентів.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти заявленого позивачем розміру заборгованості та посилався на виписку по банківському рахунку ОСОБА_1 , з якої вбачається надходження на його картковий рахунок протягом спірного періоду грошових коштів.

Разом з тим із самих лише відомостей про надходження коштів на рахунок відповідача не вбачається, що такі кошти були перераховані саме на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та були спрямовані на виконання зобов`язань за Договором №531827-КС-001.

Доказів здійснення відповідачем платежів на користь позивача в рахунок погашення тіла кредиту, процентів чи комісії, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості, стороною відповідача суду не подано.

Власного розрахунку заборгованості, із зазначенням конкретних платежів, дат їх внесення, призначення та порядку зарахування, представником відповідача також не надано.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Договором №531827-КС-001 від 30 березня 2025 року.

Оцінка суду:

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Поняття договору позики наведене у ст. 1046 ЦК України, відповідно до ч.1 якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свій обов`язок щодо надання кредиту виконало належним чином, перерахувавши 30 березня 2025 року на банківську платіжну картку ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 14 000,00 грн, тоді як відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії належним чином не виконав.

З наданого позивачем розрахунку та умов кредитного договору вбачається, що проценти у розмірі 23 660,00 грн нараховані як договірна плата за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, на умовах, погоджених сторонами під час укладення договору.

Умовами договору встановлено фіксовану процентну ставку у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом, а також визначено порядок нарахування процентів на залишок заборгованості за кредитом, наявний на початок відповідного календарного дня.

Матеріали справи не містять доказів того, що зазначені проценти нараховувалися після закінчення строку кредитування. Навпаки, у додаткових поясненнях представник позивача зазначав, що після спливу строку дії кредитного договору договірні проценти не нараховувалися, а відображення у розрахунку наступних календарних дат пов`язане виключно з технічними особливостями формування такого розрахунку.

Доказів сплати відповідачем 23 660,00 грн процентів за користування кредитом, а також належного контррозрахунку, який би спростовував їх розмір, стороною відповідача суду не надано.

Посилання представника відповідача на те, що на банківський рахунок ОСОБА_1 протягом спірного періоду надходили грошові кошти, які могли бути спрямовані на погашення кредитної заборгованості, суд оцінює критично. Сам по собі факт надходження коштів на картковий рахунок відповідача не свідчить про виконання ним зобов`язань перед ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

Для підтвердження виконання кредитного зобов`язання необхідними є докази перерахування відповідних сум саме на користь кредитодавця з призначенням платежу, яке дозволяє ідентифікувати їх як погашення заборгованості за Договором №531827-КС-001.

Таких доказів матеріали справи не містять.

Також стороною відповідача не надано власного розрахунку заборгованості із зазначенням конкретних платежів, дат їх здійснення, одержувача та порядку їх зарахування, який би давав суду підстави поставити під сумнів розрахунок позивача.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 14 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 23 660,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 2 800,00 грн заборгованості за комісією.

Із матеріалів справи вбачається, що умовами Договору №531827-КС-001, зокрема пунктом 2.5, прямо передбачено комісію за видачу кредиту у розмірі 2 800,00 грн. Зазначена умова була включена до змісту кредитного договору, погоджена сторонами під час його укладення та визначена у фіксованому розмірі.

Доказів сплати відповідачем такої комісії або недійсності відповідної умови договору стороною відповідача суду не подано.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 також 2 800,00 грн заборгованості за комісією.

Разом з тим позивачем заявлено до стягнення 7 000,00 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання.

При вирішенні позовних вимог у цій частині суд враховує спеціальне правове регулювання відповідальності позичальників за кредитними договорами, встановлене на період дії в Україні воєнного стану.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки за таке прострочення.

Отже, законодавець на період дії воєнного стану встановив спеціальне звільнення позичальника від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Спірний Договір №531827-КС-001 укладено 30 березня 2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, а заявлені позивачем 7 000,00 грн визначені ним саме як проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання.

З огляду на наведене правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 7 000,00 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, відсутні, а тому в задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Таким чином, із заявлених позивачем 47 460,00 грн заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню, суд визнає 40 460,00 грн, з яких: 14 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 23 660,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 2 800,00 грн - заборгованість за комісією.

У частині стягнення 7 000,00 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до статті 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позивачем заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 47 460,00 грн. За результатами розгляду справи суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у розмірі 40 460,00 грн та відмову у стягненні 7 000,00 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України. Позовні вимоги задоволено на 85,25 % від їх загального розміру.

З огляду на положення частини першої статті 141 ЦПК України та пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 269,72 грн.

Керуючись ст.ст. 1-4, 19, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за Договором №531827-КС-001 про надання кредиту від 30 березня 2025 року у розмірі 40 460 (сорок тисяч чотириста шістдесят) гривень 00 копійок, з яких: 14 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 23 660,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 2 800,00 грн - заборгованість за комісією.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 в частині стягнення 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239) судовий збір у розмірі 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень 72 копійки.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.10.2026.

Суддя