Решение № 140633106, 15.10.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/748/1972/26Єдиний унікальний № 748/2421/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Костюкової Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Усенко Михайло Ігорович, діючи на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 20.10.2025 та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», 03 серпня 2026 року, через систему «Електронний суд», звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №5670696 від 02.08.2024 року у загальному розмірі 34792,60 грн; та судових витрат у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем, ОСОБА_1 , був укладений договір про споживчий кредит №5670696, у вигляді електронного документу, відповідно до умов якого відповідач отримав кошти у сумі 5000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі визначеній кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість.

26.11.2024 року первісний кредитор, ТОВ «Мілоан» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №112-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №5670696 від 02.08.2024, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. Сума заборгованості відповідача становить 34792,60 грн. відповідно до виписки з особового рахунку, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5000 грн,прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту - 1150 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків 23742,60 грн, сума по неустойці за порушення грошового зобов`язання 4900 грн. 01.07.2026 року відповідачу надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості, але у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву. Ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав, відповідно до вимог п.3 ч.6 ст.272 ЦПК України.

За змістом пункту 3 частини шостої статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач, ОСОБА_1 , у визначений в ухвалі суду строк, відзив на позовну заяву не подав, повістка повідомлення з ухвалою про відкриття провадження у справі, вручені члену сім`ї відповідача, 01.09.2026, про що свідчить деталі трекінгу АТ «Укрпошта». (а.с.64)

Частиною 3 статті 130 ЦПК України визначено, що якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Суд з урахуванням того, що відповідач був повідомлений належним чином, у судове засідання призначене 15.10.2026 об 08.30 год не з`явився, відзиву на позов не надав, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів, та постановляє, у відповідності до вимог ст.281 ЦПК України, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 02.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №5670696 (індивідуальна частина), відповідно до якого ТОВ «Мілоан» надав відповідачу кредит у сумі 5000 грн, загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 02.08.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 13.07.2025. Загальні витрати позичальника за кредитом складають 20449 грн. Денна процентна ставка складає: (20449 грн. / 5000 грн.) / 345 днів * 100% = 1,19%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 12720,15 відсотків річних. Комісія за надання кредиту: 1150 гри., яка нараховується за ставкою 23,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 511 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 19299 грн. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 . У разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та Графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 6 днів. Цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Цей Договір (з додатками №1, №2, №3 та Правилами), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. (а.с.14-19)

Додатком №1 до цього договору сторони погодили графік платежів, який визначає порядок повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення. (а.с.20)

Додатками №2 та №3, позичальником, ОСОБА_1 , зазначено додаткові контактні дані для взаємодії за кредитним договором та визначено: сума кредиту: 5000 грн, загальний строк кредитування: 345 днів, процентна ставка протягом першого розрахункового періоду: 511% річних, процентна ставка протягом решти строку кредитування: 511% річних, комісія за надання кредиту: 23% від суми кредиту, періодичність здійснення платежів: в перший період - 15 днів, далі кожні 15 днів згідно Графіку платежів, розмір періодичного платежу: згідно Графіку платежів, платіжну картку позичальника на яку має бути перерахована сума кредиту: VISA DEBIT CLASSIC НОМЕР_1 , банк, що випустив картку: НОМЕР_2 . (а.с.21)

Зазначений договір, разом з Графіком (Додаток №1 до Договору), Заявою на отримання кредиту №5670696 (Додаток №2 до Договору) та Додатковими контактними даними позичальника (Додаток №3 до Договору) підписаний ОСОБА_1 02.08.2024 об 16:00 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: 493786.

Також матеріали справи містять Паспорт споживчого кредиту №5670696 з інформацією, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит, який також підписаний ОСОБА_1 02.08.2024 об 16:00 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: 312329 (а.с.22-24)

Згідно з копією довідки ТОВ «Мілоан» від 02.06.2026, ОСОБА_1 , для підписання договору про споживчий кредит №5670696 від 02.08.2024, було надіслано 02.08.2024 16:00 одноразовий ідентифікатор 493786 у формі смс на номер телефону позичальника НОМЕР_3 . (а.с.25 - зворот)

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та відповідачем не був би укладений.До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243ск20), від 2 листопада 2021 року у справі №243/6552/20. Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

ТОВ «Мілоан», відповідно до умов п. 1.2 та п.2.1 кредитного договору, здійснено переказ грошових коштів, згідно договору №5670696, у сумі 5000 гривень, на картковий рахунок № НОМЕР_4 , що підтверджується платіжним дорученням №137977869 від 02.08.2024. (а.с.25)

З наданої, на виконання ухвали суду від 07.08.2026, АТ «Універсал Банк» інформації від 24.08.2026 року №БТ/Е-37524 слідує, що на ім`я ОСОБА_1 банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_5 , та на кортовий рахунок даної платіжної карки був зарахований платіж в сумі 5000 грн, в період з 02.08.2024 по 09.08.2024, від ТОВ «Мілоан». (а.с.62)

З відомості про щоденне нарахування та погашення, наданої ТОВ «Мілоан» вбачається, що ОСОБА_2 за кредитним договором №5670696, нараховувались відсотки, за період з 03.08.2024 по 01.09.2024, 30 дн - у розмірі 70 грн в день, з 02.09.2024 по 16.09.2024, 15 дн - у розмірі 68,60 грн в день, з 17.09.2026 по 01.10.204, 15 дн - у розмірі 67,20 грн в день, з 03.10.2024 по 16.10.2024, 15 дн - в розмірі 65,80 грн в день, з 17.10.2024 по 31.10.2024, 15 дн - у розмірі 64,40 грн в день, з 01.11.2024 по 15.11.2024, 15 дн - в розмірі 63 грн в день, з 16.11.2024 по 29.11.2024, 11 дн - в розмірі 61,60 грн в день, а також 02.08.2024 нарахована комісія у розмірі 1150 грн та нараховано штраф у загальному розмірі 4900 грн. (а.с.25 зворот -27)

Таким чином, ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, а останній отримав грошові кошти у порядку та на умовах, що визначені укладеним ним кредитним договором, згідно якого сторонами було погоджено всі його істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, умови кредитування.

Пунктом 3.2.6. кредитного договору передбачено, що кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

26.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №112-МЛ, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №5670696 від 02.08.2024. (а.с.30-39)

Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 26.11.2024 року ТОВ «Мілоан» переданий Реєстр боржників відповідно до умов договору відступлення прав вимоги №112-МЛ від 26.11.2024 (Кількість боржників: 2327), що підтверджує факт переходу до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прав вимоги заборгованості. (а.с.40)

Відповідно платіжної інструкції №8082 від 26.11.2024 позивачем здійснено ТОВ «Мілоан» оплату згідно Договору відступлення прав вимоги №112-МЛ від 26.11.2024. (а.с.41)

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №112-МЛ від 26.11.2024 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшли права вимоги за кредитним договором №5670696 від 02.08.2024, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , у загальному розмірі 18762,60 грн, з яких 5000 грн сума виданого кредиту, 7712,6 грн сума заборгованості по процентах, 1150 грн, сума заборгованості по комісії, 4900 грн сума заборгованості по неустойці. (а.с.32)

З наданого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» розрахунку заборгованості за кредитним договором №5670696 від 02.08.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на дату закінчення строку кредитування, 13.07.2026, загалом становить 34792,60 грн, з яких заборгованість за сумою кредиту - 5000 грн; прострочена заборгованість за відсотками 23742,60 грн; прострочена заборгованість по комісії за надання кредиту -1150 грн, заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання 4900 грн. За період з 27.11.2024 по 13.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» донараховано відсотки за користування кредитом у розмірі 16030 грн, з розрахунку 1,4% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. (а.с.28-29)

Згідно з Виписки з особового рахунку за кредитним договором №5670696 від 02.08.2024, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», станом 15.07.2026 (включно) складає 34792,60 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5000 грн; прострочена заборгованість за відсотками 23742,60 грн; прострочена заборгованість по комісії за надання кредиту -1150 грн, заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання 4900 грн. (а.с.27 - зворот)

Позивачем на адресу відповідача направлялася претензія №24008270/1525 від 01.07.2026, у якій повідомлялося про відступлення права вимоги ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором №5670696 від 02.08.2024, та зазначалося про необхідність погашення заборгованості у розмірі 34792,60 грн, яку було залишено без задоволення. (а.с.42 -зворот)

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.5 ч.1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, відповідач ОСОБА_1 та первісний кредитор ТОВ «Мілоан» вчинили дії, визначені ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки відповідач підписав договір про споживчий кредит шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором: 493786.

Підписавши договір, відповідач надав свою згоду на його укладення, погодилась з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміючи і зобов`язуючись неухильно дотримуватися умов кредитного договору.

Відповідно до ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст.512 ЦК України).

Жодних обмежень щодо заміни кредитодавця у зобов`язанні, що випливає з кредитного договору, закон не містить, таких обмежень не встановлено і укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем договором про споживчий кредит №5670696 від 02.08.2024.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Згідно зі ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст.1077, 1079 цього Кодексу за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор), яким може бути лише банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частина 1 ст.1078 ЦК України визначає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога) а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Сторони відповідно до ст.6 ЦК України є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Отже, зважаючи на те, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії належним чином не виконав, допустив заборгованість, наявні підстави для її стягнення у примусовому порядку.

Розрахунок заборгованості позивача підтверджує наявність та розмір заборгованості за тілом кредиту та комісією, відповідачем наявність такої заборгованості не спростовано, свого контрозрахунку не надано, тому ці вимоги підлягають задоволенню.

Разом з тим, 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким, зокрема, було доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» новими частинами.

Так частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Вказана норма законодавства була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.

Як встановлено в пункті 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Отже, до 22 квітня 2024 року надавачі споживчих кредитів могли здійснювати нарахування процентів у розмірі - 2,5%, з 22 квітня 2024 року дозволено здійснювати нарахування процентів, не перебільшуючи ставку в розмірі 1,5%, а з 20 серпня 2024 року 1% на день.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відсотки за кредитним договором №5670696 від 02.08.2024 року, нараховані за ставкою 511% річних на фактичну заборгованість за кредитом, за період з 03.08.2024 по 26.11.2024 року та за період з 27.11.2024 по 13.07.2025, підлягають перерахунку за ставкою, визначеною в ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», адже вказаний кредитний договір укладений після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким, зокрема, було встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, що не може перевищувати 1%.

Так, за період з 03.08.2024 по 26.11.2024 року (116 дн) та за період з 27.11.2024 по 13.07.2025 (229 днів) сума відсотків за ставкою 1% на день становить 17250 грн (5000 х 1% х 345).

Щодо позовних вимог у частині стягнення з відповідача заборгованості за сумою по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання в розмірі 4900 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан, який триває дотепер.

Договір про споживчий кредит №5670696 укладений між сторонами 02.08.2024, тобто в період дії воєнного стану в Україні, а, отже, згідно з п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) штрафу та пені за прострочення зобов`язань.

Відтак, оскільки стягнення пені/неустойки у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача, ОСОБА_2 , неустойки в розмірі 4900 грн.

З огляду на наведені вище норми права, розглянувши справу в межах заявлених вимог, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково, зокрема, стягнути з відповідача, ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №5670696 від 02.08.2024 у розмірі 23400 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту в розмірі 5000 грн., заборгованість за відсотками 17250 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту - 1150 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити.

Крім того, відповідно до ст.264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №45286 від 27.07.2026 року (а.с.1). Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню, тобто на 67,26%, то понесені судові витрати за подання позовної заяви, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1790,73 грн.

Крім того, згідно із ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, які відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому сам факт оплати таких послуг не є обов`язковою передумовою можливості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у разі якщо стороною, на користь якої ухвалено рішення суду, подано необхідні докази, які підтверджують надання відповідних послуг щодо розгляду конкретної судової справи (постанова ВС від 28.09.2021 року у справі №160/12268/19).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 11.01.2023 року у справі №479/475/21, провадження №61-6583св22 дійшов наступного висновку.

Так, у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19)).

Як вбачається з договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» (а.с.45 - зворот), акту №Д/28954 наданих послуг від 15.07.2026 року (а.с.46 - зворот) та детального опису наданих послуг до акту №Д/28954 наданих послуг від 15.07.2026 року (а.с.47), розмір правових послуг адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» складає 8000 гривень, що включає в себе усну консультацію, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складання та подання до суду позовної заяви.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, беручи до уваги положення ЄСПЛ, висновки Верховного Суду, враховуючи співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатським об`єднанням «Апологет» роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн є завищеними та не співмірними згідно з обставинами цієї справи.

Зокрема, суд зауважує, що ця справа стосується стягнення заборгованості у справі незначної складності, з огляду на ціну позову, тому, підготовка документів для звернення до суду у рамках зазначеної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи. Крім того, суд враховує те, що справа про стягнення кредитної заборгованості є справою, у якій вже склалася стала судова практика та яка не потребує додаткового вивчення норм законодавства та правових позицій.

Відтак, з огляду на викладене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, зважаючи на критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, враховуючи характер виконаної адвокатським об`єднанням «Апологет» роботи, складність та категорію справи, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження,а також часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що справедливим буде зменшення розміру витрат, понесених на надання професійної правничої допомоги до 3000 гривень, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76, 81, 82, 141, 178, 247, 264-268, 279, 280-282, 354 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 513, 514, 525, 526, 530, 611, 638, 639, 1049, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість, станом на 15.07.2026, за кредитним договором №5670696 від 02.08.2024 у розмірі 23400 (двадцять три тисячі чотириста) грн, яка складається з 5000 грн. основний борг, 17250 проценти, 1150 грн комісія за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 1790 (одна тисяча сімсот дев`яносто) гривень 73 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо повне рішення не було вручено в день його проголошення позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Костюкова