Решение № 140629531, 14.10.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"14" жовтня 2026 р.Справа № 390/1162/26Провадження № 2/390/823/26

Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Бойко І. А.,

при секретарі Погрібній А. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ТОВ «НОВИЙ КОЛЛЕКТОР» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «НОВИЙ КОЛЛЕКТОР» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 34200 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що 04.03.2021 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0641-4065, відповідно до умов якого «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало відповідачу грошові кошти у сумі 11400 грн, строком на 17 днів, із річною пільговою процентною ставкою 3,65 %. Відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти та комісію за користування кредитом.

Відповідач не виконала свої зобов`язання не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів та комісії за користування кредитом. 26.12.2024 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЛЕКТОР» уклали договір факторингу № УКФ-261224, згідно якого ТОВ «НОВИЙ КОЛЛЕКТОР» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0641-4065 від 04.03.2021. На підставі викладеного просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та відшкодувати позивачу судовий збір та витрати у розмірі 277,38 грн на відправлення відповідачу копії позову.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову вказав, що просить розглядати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, місце і час розгляду справи повідомлялася за зареєстрованою адресою проживання, правом подання відзиву не скористалася.

Дослідивши та оцінивши всі перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд установив, що 04.03.2021 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0641-4065 у електронній формі, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 11400,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надається на 17 днів, процентна ставка 3,65 % річних.

Згідно із довідкою, що надало ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 04.03.2021 на платіжну картку № НОМЕР_1 було перераховано 11400 грн, призначення платежу: видача кредиту за кредитним договором №0641-4065 від 04.03.2021 року.

На ухвалу суду АТ КБ «Приват Банк» надало відповідь № 20.1.0.0.0/7-260831/90647-БТ від 06.09.2026, та виписку по рахунку, згідно якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). На вказаний рахунок 04.03.2021 зараховані кошти у розмірі 11400 грн.

26.12.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЛЕКТОР» укладено договір факторингу № УКФ-2612224-2. Відповідно до реєстру боржників № 1 до цього договору факторингу до ТОВ «НОВИЙ КОЛЛЕКТОР» перейшли право вимоги до боржників, зокрема до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 0641-4065 на загальну суму 34200 грн, з яких: 11400 грн залишок тіла кредиту, 22800 грн грн залишок по відсотках.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 1 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з частиною ч.1, ч.3 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст.509-510, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Загальними умовами зобов`язання є те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. (ст.525, 625 ЦК України).

Згідно із ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналіз доказів, які дослідив суд, свідчить, що 04.03.2021 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за яким товариство надало останній кредит у розмірі 11400 грн.

Зміст договору містить всі істотні умови, стосовно яких їх сторони дійшли згоди: предмет договору (вид кредиту за способом його надання, розмір кредиту, валюта кредиту), умови щодо розміру процентів, типу процентної ставки, порядку сплати процентів, а також комісії.

Згідно умов узгоджених сторонами кредитного договору, а саме: пунктів 2-3 договору відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 11400 грн на строк 17 днів.

У той же час, нарахування процентів здійснено в період з 04.03.2021 по 11.06.2021, що сукупно становить 100 днів.

Доказів продовження строку кредитування, зокрема шляхом укладення додаткових угод у такий же спосіб, яким укладено кредитний договір, позивач суду не надав, отже у суду відсутні підстави вважати, що строк кредитування за кредитним договором був збільшений та перевищував 17 днів.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 (пункти 109-128) закон не передбачає сплату процентів за користування кредитом за межами строку кредитування. Так, суд виснував, що «116. … твердження скаржників про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Таким чином, нарахування процентів з 21.03.2021 по 11.06.2021 не відповідає означеному висновку.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №0641-4065 від 04.3.2021 у розмірі 15276 грн, з яких: 11400 грн - суму наданого кредиту, та 3876 грн залишок нарахованих та непогашених відсотків.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути 1189,20 грн судових витрат.

Стосовно відшкодування позивачу витрат на поштове відправлення позовної заяви відповідачу, суд зазначає, що будь-які судові витрати, у тому числі поштові, компенсуються лише за умови доведення їх реальності, необхідності та розумності. Такий підхід міститься постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Позивач долучив до позову квитанцію про направлення ОСОБА_1 рекомендованого відправлення, проте підтвердженням витрат на поштовий зв`язок є розрахунковий документ (касовий чек або інший фінансовий документ). Сам опис вкладення без чека не підтверджує понесення поштових витрат. Висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 24.12.2020 у справі № 916/2110/20.

Таким чином, витрати позивача у розмірі 277,38 грн на поштове пересилання відповідачу позовної заяви відшкодуванню не підлягають, через недоведеність цих витрат.

На підставі ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст. 12, 13, 76-78, 81, 89, 95, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов за позовом ТОВ «НОВИЙ КОЛЛЕКТОР» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором № 0641-4065 від 04.03.2021 у розмірі 15276 грн, з яких: 11400 грн - суму наданого кредиту, та 3876 грн залишок нарахованих та непогашених відсотків.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЛЕКТОР» судові витрати по справі - судовий збір у розмірі 1189,20 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЛЕКТОР», місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601, м.Київ, код ЄДРПОУ 43170298;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя І.А. Бойко