Решение № 140627726, 01.10.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 201/2134/25

Провадження № 2/191/570/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Окладнікової О.І.,

за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Данілової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2025 року, відповідно до розпорядження керівника апарату Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.11.2025 року №18 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 19.11.2025 року, у провадження судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Окладнікової О.І. надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , третя особа: Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з грудня 2014 по березень 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом та вели спільний побут, перебували у фактичних шлюбних стосунках. У зв`язку із тим, що відповідач був внутрішньо переміщеною особою, мав реєстрацію у м. Луганськ, сторони проживали у квартирі, яка є власністю позивача. Згодом відповідач задекларував місце фактичного проживання внутрішньо переміщеної особи у квартирі, власницею якої є позивач. У позивача є син від попереднього шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав спільно із матір`ю та відповідачем.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася спільна донька ОСОБА_5 . На момент народження дитини сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі, але проживали вчотирьох однією сім`єю. Задеклароване місце реєстрації доньки збігається із місцем реєстрації її матері - позивача. Власником квартири, у якій зареєстровані позивач та її донька є матір позивача. На даний час позивач із донькою та сином проживають у Федеративній Республіці Німеччині, але планують повертатись в Україну. Спільне життя з відповідачем поступово погіршувалось. У березні 2021 року через постійні конфлікти, пов`язані із безвідповідальністю відповідача відбулось фактичне припинення стосунків відповідач з власного бажання покинув місце проживання за допомогою свого брата та здійснив переїзд на окреме місце проживання. Донька залишилась проживати з матір`ю. Сторони не звертались до Управління служба у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради стосовно графіку побачень з дитиною або визначення місця проживання дитини.

На підставі судового наказу від 22 лютого 2022 року у справі № 201/883/22 Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська стягуються аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання їхньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Заборгованість зі сплати аліментів станом на грудень 2024 року - 48477,96 грн.

Телефонні дзвінки доньці відповідач почав робити тільки після подачі позивачем судового наказу про стягнення аліментів у Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.09.2024 року. Відповідач телефонує доньці лише раз на місяць, обмежуючись короткими питаннями, на які можливо надати коротку відповідь «Так» або «Ні». Раніше, до 17.09.2024 року, відповідач не виявляв бажання спілкуватись з донькою. Позивач не чинив і не чинить перешкод у спілкуванні з дитиною. Наразі сторони проживають окремо, спільний побут не ведуть, спільного бюджету не мають.

Розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року «Про визначення територіальної підсудності справ» територіальну підсудність Жовтневого районного суду м. Луганська визначено за Троїцьким районним судом Луганської області.

Згідно з розпорядження Верховного Суду № 1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», територіальну підсудність Троїцького районного суду Луганської області визначено за Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 26.11.2025 справу прийнято до провадження судді Окладнікової О.І. та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 26.03.2026 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

З 02.04.2026 року до 06.07.2026 року була призупинена робота Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області через атаку ворожих безпілотних літальних апаратів та пошкодження приміщення суду.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили визначити місце проживання дитини з матір`ю без зазначення адреси, так як вони зараз проживають у Німеччині та планують повертатися в Україну.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи без їх участі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що позивач ОСОБА_1 є його матір`ю і у нього є ще менша сестра Великодна Єлизавета. Батьком сестри є ОСОБА_2 . Спочатку його матір проживала з ОСОБА_2 , але через декілька місяців після народження сестри він почав проживати окремо від них. Приходив інколи до сестри. У квітні-травні 2022 року він з матір`ю, сестрою та бабусею виїхали до Німеччини. Відповідач декілька разів телефонував, щоб поговорити з ОСОБА_6 . Також йому відомо, що батько його сестри матеріально не допомагає її утримувати, а всі витрати здійснює їхня матір.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що позивачка у даній справі її донька, а відповідач донькин колишній цивільний чоловік. Великодна ОСОБА_6 є її онука, яка з народження проживає з її донькою. Донька забезпечує догляд та утримання ОСОБА_6 , водить її до лікарів та до садочка. Онука дуже прив`язана до своєї мами. Батько онуки спілкувався з нею останній раз, мабуть, у квітні цього року по телефону. З березня 2022 року вона з донькою, онукою та внуком проживають у Німеччині та батько онуки обізнаний про це. Дитина фактично батька не знає, а знає лише, що він є і інколи говорить з ним по телефону. Останній раз дитина бачила відповідача приблизно в 1 рік і кілька місяців.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, допитавши свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , дослідивши наявні у справі докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у сторін є спільна неповнолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.26).

Також позивач має сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.45).

Відповідно до витягів з Реєстру територіальної громади від 31.01.2025 року та довідки про реєстрацію місця проживання особи від 03.03.2020 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та її діти - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.40-42).

Позивач ОСОБА_1 має у власності квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.48), яку вона отримала у власність від ОСОБА_7 на підставі договору дарування квартири від 07.07.2020 року (а.с.46-47).

Постановою державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чернишова А.О. від 17.09.2024 року було відкрито виконавче провадження №76035822 на підставі судового наказу №201/883/22, виданого 22.08.2024 року Жовтневим районним судом міста Дніпро, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 27 січня 2022 року (а.с.54).

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело прав.

Крім того, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Судом встановлено, що на даний час малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 у м. Вісмар, Федеративна Республіка Німеччина, де позивач орендує житло, що підтверджується копією довідки про оренду житлового приміщення із перекладом (а.с.52-53).

Відповідно до оцінки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із перекладом, наданої керівником/засновницею закладу А. Кніпхофф-Шютт, Ліза відвідує заклад KinderTraumLand KITraLa із серпня 2024 року. Мама регулярно приводить її до дитячого садочка. Ліза добре адаптувалася до повсякденного життя закладу, добре розуміє німецьку мову і активно використовує її в спілкуванні з дітьми та вихователями. Завдяки ефективній співпраці з матір`ю є можливість постійно та цілеспрямовано спряти розвитку ОСОБА_9 (а.с.60-61).

Як вбачається з листа КПН «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Дніпровської міської ради від 29.12.2025 року за №1030, дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , задекларована у АЗПСМ №3 КНП «ДЦПМСД №4» у м. Дніпрі Дніпропетровської області з 26.05.2020 року у лікаря-педіатра ОСОБА_10 від початку спостереження мати з дитиною регулярно проходила медичні огляди, профілактичні обстеження, отримувала необхідну медичну допомогу та щеплення. Батько дитини участь в медичному забезпеченні не брав, з медичним закладом не контактував, дитину на прийомах не супроводжував. За слів матері та за особистими спостереженнями його участь у вихованні та догляді за дитиною є мінімальною. З початку повномасштабного вторгнення дитини перебуває у Німеччині м. Вісмар з матір`ю та бабусею. Спілкування з лікарем по телефону (а.с.157).

Відповідно до листа Центру зайнятості Північно-Західного Мекленбурга м. Вісмар із перекладом ОСОБА_11 та особи, які проживають з нею у спільному домогосподарстві ( ОСОБА_12 та ОСОБА_5 ), отримують допомогу для забезпечення засобів до існування (а.с.62-65).

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами ст.9 Конвенції про права дитини держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У ст.141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1-3 ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до положень ч.1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч.4 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява №2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

У постанові Верховного Суду від 22.04.2019 року у справі №204/6905/17 зазначено, що тлумачення статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи, при цьому, сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

При вирішенні даного спору щодо визначення місця проживання дитини суд бере до уваги вік дитини, потребу дитини у материнській турботі та догляді.

За приписами ч.4, ч.5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Як вбачається із листа Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради від 17.11.2025 року за вих. №5/11-176, відповідно до позовної заяви та шляхом здійснення телефонного дзвінка представнику позивача з`ясовано, що малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із матір`ю ОСОБА_1 на території Соборного району м. Дніпра не проживають, у зв`язку з чим надати до суду висновок щодо розв`язання спору не виявляється можливим (а.с.203).

Частиною першою статті 161 СК України передбачено підстави визначення судом місця проживання малолітньої дитини.

Частиною другою статті 6 СК України визначено, що малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 12.10.2026 року.

Суддя О.І. Окладнікова