Решение № 140621962, 15.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 15 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/12022/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо визначення ОСОБА_1 дати призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 17.09.2020 замість дати первинного звернення із заявою про призначення пенсії 26.12.2017;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 за період з 26.12.2017 по 16.09.2020;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести призначення/перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 26.12.2017, з урахуванням зарахованого пільгового стажу роботи за Списком №1, у тому числі періодів з 06.05.1986 по 21.01.1990 та з 22.01.1990 по 13.11.1994, а також додаткових років за Список №1;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми пенсії за період з 26.12.2017 по 16.09.2020 з урахуванням фактично виплачених сум;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період несвоєчасної виплати;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надати ОСОБА_1 повний помісячний розрахунок пенсії за період з 26.12.2017 по дату фактичного перерахунку із зазначенням основного розміру пенсії, коефіцієнта страхового стажу, коефіцієнта заробітку, доплат, індексацій, підвищень, фактично виплачених сум та різниці до виплати.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 26.12.2017 позивач звернувся до позивача із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1. Органом пенсійного фонду було відмовлено у призначенні позивачу відповідної пенсії, що було оскаржено позивачем до суду. В подальшому рішеннями суду в адміністративних справах № 1640/2882/18 та 440/4461/19 перевірялися дії органу Пенсійного фонду щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, не зарахування відповідних періодів роботи позивача до його страхового/пільгового стажу та зобов`язано повторно розглянути заяву позивача від 26.12.2017 про призначення пенсії. Проте, пенсію позивачу, з урахуванням вищевказаних рішень суду, позивачу призначено з 17.09.2020. З чим позивач категорично не погоджується та вказує, що пенсія йому повинна бути призначена з дня первинного звернення, а саме 26.12.2017.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

06.10.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив у їх задоволенні відмовити. Вказував на те, що 26.12.2017 Позивач звертався із заявою за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах За результатом розгляду даної заяви Головним управлінням прийнято рішення про відмову від 08.06.2018 № 73 у зв`язку з відсутністю підтвердженого пільгового стажу роботи. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 у справі № 1640/2882/18, яке набрало законної сили 24.04.2019, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати у трудовий стаж роботи періоди з 06.05.1986 по 21.01.1990 та з 22.01.1990 по 13.11.1994 до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку; призначити пенсію з часу звернення з заявою про призначення пенсії 26.12.2017. На виконання рішення суду, Головним управлінням було прийнято рішення від 18.05.2019 № 44 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю підтвердженого пільгового стажу роботи в установленому чинним законодавством порядку. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі № 440/4461/19, яке набрало законної сили 07.08.2020, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № l виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за період з 06.05.1986 по 21.01.1990 та з 22.01.1990 по 13.11.1994; повторно розглянути заяву від 26.12.2017 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду про необхідність зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за період з 06.05.1986 по 21.01.1990 та з 22.01.1990 по 13.11.1994. 17.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1. 3 урахуванням висновків суду, викладених у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі № 440/4461/19, Позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № l з 17.09.2020. Зараховано до пільгового стажу роботи за списком № 1 періоди роботи Позивача з 06.05.1986 по 21.01.1990 та з 22.01.1990 по 13.11.1994. Вважає, що призначення та розрахунок пенсії позивача здійснено відповідно до вимог чинного законодавства.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

26.12.2017 позивач звернувся із заявою за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

За результатом розгляду даної заяви прийнято рішення про відмову від 08.06.2018 №73 у зв`язку з відсутністю підтвердженого пільгового стажу роботи.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 у справі №1640/2882/18, яке набрало законної сили 24.04.2019, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати у трудовий стаж роботи періоди з 06.05.1986 по 21.01.1990 та з 22.01.1990 по 13.11.1994 до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку; призначити пенсію з часу звернення з заявою про призначення пенсії 26.12.2017.

На виконання рішення суду, відповідачем було прийнято рішення від 18.05.2019 №44 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю підтвердженого пільгового стажу роботи в установленому чинним законодавством порядку.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі № 440/4461/19, яке набрало законної сили 07.08.2020, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № l виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за період з 06.05.1986 по 21.01.1990 та з 22.01.1990 по 13.11.1994; повторно розглянути заяву від 26.12.2017 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду про необхідність зарахувати до пільгового стажу роботи за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за період з 06.05.1986 по 21.01.1990 та з 22.01.1990 по 13.11.1994.

17.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.

Як встановлено судом, позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № l з 17.09.2020, зараховано до пільгового стажу роботи за списком №1 періоди роботи Позивача з 06.05.1986 по 21.01.1990 та з 22.01.1990 по 13.11.1994.

Позивач не погодився з датою призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 17.09.2020, вважає, що має право на призначення пенсії з дати первинного звернення із заявою щодо її призначення, а тому вважає свої права порушеними. Відтак, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Положеннями статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у ст. 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За правилами статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Відповідно до приписів ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону № 1058-IV).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій врегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) (далі Порядок № 22-1).

Згідно з пунктом 2.23. Порядку № 22-1 При поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

Пунктом 4.1. Порядку № 22-1 встановлено, що Заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Згідно з пунктом 4.2. Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з п. 1.8 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію відповідної заяви.

Спір у цій справі виник з приводу того, що орган Пенсійного фонду вважає днем звернення за призначенням пенсії за віком повторне звернення позивача 17.09.2020 після оскарження позивачем дій відповідача у судовому порядку, що знайшли своє відображення у рішеннях суду у справах № 1640/2882/18 та 440/4461/19, якими було зобов`язано орган Пенсійного фонду повторно розглянути первинну заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 від 26.12.2017.

Як встановлено судом та підтверджено письмовими доказами, позивач із заявою про призначення пенсії вперше звернувся 26.12.2017, даний факт не заперечує відповідач та підтверджується рішеннями суду у справах № 1640/2882/18 та 440/4461/19.

Відповідно до ст. 72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином судовим рішенням був встановлений факт, який існував на момент звернення позивача із відповідним пакетом документів для призначення пенсії, тобто 26.12.2017.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що саме з дати первинного звернення позивача до пенсійного органу необхідно призначити пенсію позивачу. Право позивача на отримання належних йому пенсійних виплат в цьому випадку не може ставитися в залежність від оскарження ним дій та рішень пенсійного органу в судовому порядку і підлягає поновлення з моменту його виникнення, тобто з дня первинного звернення до пенсійного органу.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 18.04.2019 року по справі №172/730/17.

Відтак, обираючи належний спосіб захисту прав позивача, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог, шляхом визначеним судом, а саме, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 17.09.2020 замість дати первинного звернення із заявою про призначення пенсії - 26.12.2017; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 за період з 26.12.2017 по 16.09.2020; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 26.12.2017 по 16.09.2020, з урахуванням зарахованого пільгового стажу роботи за Списком №1, у тому числі періодів з 06.05.1986 по 21.01.1990 та з 22.01.1990 по 13.11.1994, а також додаткових років за Список №1 та здійснити її виплату з урахуванням фактично виплачених сум.

Щодо компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період несвоєчасної виплати та зобов`язання відповідача надати позивачу повний помісячний розрахунок пенсії за період з 26.12.2017 по дату фактичного перерахунку із зазначенням основного розміру пенсії, коефіцієнта страхового стажу, коефіцієнта заробітку, доплат, індексацій, підвищень, фактично виплачених сум та різниці до виплати, суд зазначає наступне.

Приписами частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтерес.

Згідно з частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд наголошує, що захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього випливає, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Для розкриття цих категорій необхідно звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (справа № 1-10/2004). Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

З урахуванням наведених вище міркувань Конституційний Суд України вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або охоронюваний законом інтерес якої порушені такою діяльністю.

Проаналізувавши викладене, суд не вбачає у даному питанні ознак допущення протиправності з боку суб`єкта владних повноважень, оскільки питання про перерахунок пенсії за спірний період, наразі не є вирішеним. Оскільки таке перерахунок та виплата пенсії позивача буде здійснено на виконання рішення суду по даній справі.

Таким чином, вказана вимога задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 665,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки спірне рішення було прийнято саме цим органом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ13967927) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 17.09.2020 замість дати первинного звернення із заявою про призначення пенсії - 26.12.2017.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 за період з 26.12.2017 по 16.09.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 26.12.2017, провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 26.12.2017 по 16.09.2020, з урахуванням зарахованого пільгового стажу роботи за Списком №1, у тому числі періодів з 06.05.1986 по 21.01.1990 та з 22.01.1990 по 13.11.1994, а також додаткових років за Список №1 та здійснити її виплату з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 ( шістдесят) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяА.О. Чеснокова