Решение № 140614339, 15.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокуСправа № 160/23722/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 06.08.2026 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі відповідач, ГУНП в Луганській області) з такими вимогами:

- визнати противоправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

- визнати противоправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби з березня 2018 по 31.12.2022 відповідно до приписів абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, в повному обсязі;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з березня 2018 по 31.12.2022 відповідно до приписів абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати противоправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 30.06.2026 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 30.06.2026 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач з 07.11.2015 по 30.06.2026 проходив службу у відповідача, відповідно до наказу ГУНП в Луганській області від 25.06.2026 № 165 о/с звільнений з посади заступника начальника відділу управління ГУНП в Луганській області за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» з 30.06.2026.

Позивачем 02.07.2026 направлено заяву до відповідача щодо отримання інформації, з виплат під час проходження служби в поліції сум індексації, а саме щодо нарахування та виплати позивачу суми індексації грошового забезпечення на підставі Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 за період з 07.11.2015 по 30.06.2026, які повинні бути розраховані з урахуванням індексу інфляції із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) листопад 2015 року, а також приписів абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 за певні періоди та у разі не здійснення такого нарахування здійснити перерахунок (доплату).

Отримавши відповідь відповідача від 17.07.2026 № 22293-2026, позивачем встановлено, що індексація грошового забезпечення за період часу з 07.11.2015 по 31.10.2017 взагалі не нараховувалась та не сплачувалась, а за період з 01.03.2018 31.12.2022 та з 01.01.2024-30.06.2026 виплата сум індексації здійснювалась з порушення встановленого базового місяця листопад 2015 та приписів абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078. Відповідачем у листі жодним чином не зазначено підстав не виплати сум індексації, а також підстав для саме такого нарахування сум індексації, тобто фактично відмовлено у проведенні перерахунку, доплати.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою від 10.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву; витребувано від відповідача докази, яких не вистачає для розгляду справи.

Від ГУНП в Луганській області до суду 21.08.2026 надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.

Щодо індексації за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 відповідачем зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 внесено зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, доповнивши абзац п`ятий після слова «військовослужбовців» словом, «поліцейських». Порядок № 1078 в редакції, яка діяла до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 782, взагалі не передбачав індексацію грошового забезпечення поліцейських, а тому бюджетні асигнування на ці виплати не надходили, кошторис на сплату грошового забезпечення такі виплати не передбачав. Тільки в грудні 2017 року для виплати грошового забезпечення поліцейським ГУНП в Луганській області, розпорядником бюджетних коштів другого рівня Національною поліцією України, додатково направлено кошти для виплати індексації за листопад-грудень 2017 року. Таким чином, правові підстави для нарахування та виплати індексації грошових доходів поліцейським Національної поліції України з листопада 2015 по жовтень 2017 року відсутні.

Щодо нарахування та виплати індексації за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідно до приписів абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, то відповідачем зазначено, що дотеперішнього часу зміни щодо розміру грошового забезпечення поліцейських до постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» не вносилися. Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищений посадовий оклад. Збільшення оплати праці працівника за рахунок установлення нових надбавок, доплат, премій тощо або їх підвищення на визначення «місяця підвищення доходу» не впливає. Тому із зростанням грошового забезпечення у ОСОБА_1 за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу. Оскільки посадовий оклад з листопада 2015 року не збільшувався, то підстави для застосування поняття «місяць підвищення доходу» за пунктом 5 Порядку № 1078 в період з 01.03.2018 по 31.12.2022 року відсутні.

Щодо вимог в частині здійснення індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2024 по 30.06.2026 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, то відповідачем зазначено, що під час обрахунку індексації позивача у спірному періоді відповідач як орган державної влади - розпорядник бюджетних коштів повинен керуватися положеннями Законів України «Про Державний бюджет» на 2024, 2025 та 2026 роки.

Відповідачем проіндексовано грошове забезпечення позивача з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року в повному обсязі з базовим місяцем для розрахунку індексації - грудень 2023 року у відповідності до положень статті 39 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2024 рік». Так, зважаючи, що підвищення посадових окладів поліцейських з січня 2024 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» не відбулось, грошове забезпечення поліцейських індексувалося з базовим місяцем для розрахунку індексації грудень 2023 року. У 2024 році право на індексацію грошового забезпечення у позивача виникло у серпні місяці, а саме тоді коли індекс споживчих цін перевищив поріг у 103 %.

У свою чергу, згідно з листом УФЗБО ГУНП в Луганській області від 18.08.2026 № 19315-2026 щодо нарахованої та сплаченої індексації грошового забезпечення колишньому співробітнику ГУНП в Луганській області ОСОБА_1 та довідок, наданих до цього листа, за період служби 01.01.2024 по 31.12.2024 з урахуванням вимог статті 39 Закону № 3460-ІХ нараховано та сплачено індексацію починаючи з серпня 2024 року на загальну суму 775,15 грн.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується. Це означає, що попри відновлення індексації у 2024 році, законодавцем передбачено певні особливості її застосування у 2025 році. Отже, з січня 2025 року встановлено єдиний підхід для обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення у 2025 році. Індекс споживчих цін (далі - ІСЦ) у січні 2025 року приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення ІСЦ для проведення індексації починається з лютого 2025 року. При цьому відповідно до Закону № 4059 збереження раніше визначеної суми індексації не передбачено. У 2025 році право на індексацію грошового забезпечення у позивача виникло з липня місяця, коли ІСЦ перевищив поріг 103 %.

У свою чергу, згідно з листом УФЗБО ГУНП в Луганській області від 18.08.2026 № 19315-2026 щодо нарахованої та сплаченої індексації грошового забезпечення колишньому співробітнику ГУНП в Луганській області ОСОБА_1 та довідок, наданих до цього листа, за період служби 01.01.2025 по 31.12.2025 з урахуванням вимог статті 34 Закону № 4059-ІХ нараховано та сплачено індексацію починаючи з липня 2025 року на загальну суму 799,39 грн.

Статтею 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2026 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2025 року, у січні 2026 року не нараховується. Відповідно до правил обчислення ІСЦ, визначених Порядком, право на індексацію грошового забезпечення у позивача виникло у травні 2026 року, коли ІСЦ перевищив поріг у розмірі 104,1 %.

У свою чергу згідно з листом УФЗБО ГУНП в Луганській області від 18.08.2026 № 19315-2026 щодо нарахованої та сплаченої індексації грошового забезпечення колишньому співробітнику ГУНП в Луганській області ОСОБА_1 та довідок, наданих до цього листа, за період служби 01.01.2026 по 30.06.2026 з урахуванням вимог статті 41 Закону № 4695-ІХ нараховано та сплачено індексацію у червні 2026 року у сумі 139,78 грн.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у змішаній (електронна та паперова) формі та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , в період з РНОКПП НОМЕР_1 ) з 07.11.2015 по 30.06.2026 проходив службу в Національній поліції України; звільнений зі служби в поліції з 30.06.2026 за наказом ГУНП в Луганській області від 25.06.2026 № 165 о/с за пунктом 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Вказані обставини підтверджені наданими в матеріали справи копіями наказу ГУНП в Луганській області від 25.06.2026 № 165 о/с, трудової книжки від 31.07.2000 серії НОМЕР_2 , довідкою ГУНП в Луганській області від 12.08.2026 № 18618-2026.

Згідно з наданими в матеріали справи довідками про доходи позивача за 2015-2026 роки, довідками про нарахування та виплату індексації ОСОБА_1 :

в період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року індексація грошового забезпечення не здійснювалась;

в період з листопада 2017 року по грудень 2022 року здійснювалась індексація грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, виплата індексації-різниці не здійснювалася;

в період з січня по грудень 2024 року здійснювалась індексація грошового забезпечення позивача із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) грудень 2023 року;

в період з січня по грудень 2025 року здійснювалась індексація грошового забезпечення позивача із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2025 року;

в період з січня по червень 2026 року здійснювалась індексація грошового забезпечення позивача із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2026 року.

Позивач звернувся до ГУНП в Луганській області із заявою від 02.07.2026 за отриманням інформації щодо проведення виплат індексації грошового забезпечення, у відповідь на яку отримав лист відповідача від 17.07.2026 № 22293-2026 разом з вказаними вище довідками про доходи та довідками про нарахування та виплату індексації.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно із частиною першою статті 60 Закону № 580-VIII відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини десятої статті 62 Закону № 580-VIII поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України та у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.

Відповідно по частин першої, другої та п`ятої статті 94 Закону № 580-VІІІ поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260), які визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною другою статті 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

За визначенням статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону № 1282-XII визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Частинами першою, другою статті 6 Закону № 1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 8 Закону № 1282-XII визначено, що перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.

За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (абзац перший).

Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (абзац другий).

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац четвертий).

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий).

У разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу (абзац шостий).

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац сьомий).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший).

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий).

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій).

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий).

У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру (абзац п`ятий).

До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий).

Якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку (абзац сьомий).

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Згідно із пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

З вище викладеного слідує, що індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.

Враховуючи те, що індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою (рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 № 9-рп/2013), передбаченою статтею 33 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», вона входить до структури заробітної плати (грошового забезпечення). Як складова належної працівникові заробітної плати, індексація спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.

Як свідчать матеріали справи, позивачу індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 не нараховувалась та не виплачувалась.

Оскільки Національна поліція України є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з листопада 2015 року. Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015 року.

В свою чергу, за даними Держстату України, індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації, за грудень 2015 року становив 100,7 %. Цей індекс опубліковано в січні 2016 року. Оскільки він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто в лютому 2016 року, не настає. В подальшому за січень 2016 року ІСЦ становив 100,9 %. Цей індекс опубліковано в лютому 2016 року. Оскільки наростаючим підсумком за грудень - січень (1,007 х 1,09 х 100) він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто в березні 2016 року, не настає. ІСЦ у лютому 2016 року становить 99,6 % (право на індексацію квітні не настає), в березні 2016 року 101,0 % (право на індексацію в травні не настає), в квітні 2016 року - 103,5 %, а тому за грудень 2015 року - квітень 2016 року наростаючим підсумком дорівнюватиме 105,79 % (1,007 х 1,009 х 0,996 х 1,01 х 1,035 х 100), то право на індексацію виникне у червні 2016 року (наступний місяць за місяцем публікації індексу за квітень 2016 року) на величину приросту ІСЦ 5,79 % (105,79 х 100).

Отже, в квітні місяці 2016 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103 % та склав 105,79 %, а тому у позивача виникло право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - в червні 2016 року.

За таких обставин, починаючи з червня 2016 року у відповідача виник кореспондуючий обов`язок провести нарахування індексації грошового забезпечення позивача в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб за відповідний період.

Оскільки позивачу в період з 01.06.2016 по 31.10.2017 індексація грошового забезпечення не здійснювалася, тобто відповідач не виконував покладений на нього обов`язок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що у листопаді 2015 року - березні 2016 року величина індексу споживчих цін не перевищувала встановлений законом поріг у 103 %, суд вважає, що у відповідача не виникло обов`язку щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, яка проводиться в наступному місяці за місяцем публікації індексу, а тому позовні вимоги в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.05.2016 є такими, що не підлягають задоволенню.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає, що дію Порядку № 1078 поширено на поліцейських тільки після внесення до нього змін за постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782, тому тільки з набранням чинності Постановою № 782 (24 жовтня 2017 року) за відповідачем виник обов`язок щодо індексації грошового забезпечення позивача.

Проте суд відхиляє такі твердження відповідача як безпідставні, оскільки індексація грошового забезпечення поліцейських прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Більш того, в силу положень частини другої статті 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 31.01.2019 у справі № 823/2249/18.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 «Бурдов проти Росії»).

Таким чином, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 825/874/17.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що принцип «юридичної визначеності» означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Отже, підсумовуючи викладене, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на відсутність підстав для нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських у період з 01.06.2016 по 31.10.2017, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, та держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, а тому відновленням порушених прав позивача в цій частині вимог є зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року.

Що стосується позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, то суд зазначає таке.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 23.03.2023 по справі № 400/3826/21, від 06.04.2023 по справі № 400/9920/21 та від 12.04.2023 по справі № 420/6982/21, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац другий пункту 11, абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци другий, п`ятий пункту 4 Порядку № 1078).

З 1 грудня 2015 року в абзацах третьому-шостому пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

З наданих в матеріали справи довідок про нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення судом установлено, що в період з 01.03.2018 по 31.12.2022 позивачу нараховувалась та виплачувалась поточна індексація грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року.

Зі змісту позовної заяви судом з`ясовано, що позивач не оспорює розмір нарахованої та виплаченої у вказаному періоді поточної індексації. Порушення свого права на належний розмір індексації грошового забезпечення у вказаному періоді позивач пов`язує саме з невиплатою індексації-різниці, право на яку у нього виникло в березні 2018 року у зв`язку з тим, що підвищення доходу не перевищило розмір можливої індексації.

Суд погоджується з твердженнями представника відповідача, що у розумінні пункту 5 Порядку № 1078 місяцем підвищення грошових доходів є місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

Проте розмір посадових окладів поліцейських після прийняття Постанови № 988, пунктом 3 якої вперше затверджено, зокрема схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1; схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10, більше не підвищувався та залишився незмінним.

Тобто з листопада 2015 року підвищення грошових доходів поліцейських, зокрема у березні 2018 року, не відбувалося, тому у спірному періоді у позивача права на отримання індексації-різниці не виникло. Оскільки протягом спірного періоду підвищення грошового забезпечення позивача за рахунок підвищення посадового окладу не відбувалося, суд дійшов висновку, що у відповідача не виник обов`язок розрахувати та виплачувати позивачу індексацію-різницю відповідно до положень пункту 5 Порядку № 1078.

Твердження позивача про протилежне не відповідають фактичним обставинам та є безпідставними. Позивачем у позовній заяві не зазначено з прийняттям якого нормативно-правового акта він пов`язує свої твердження про збільшення у березні 2018 року посадових окладів поліцейських, у зв`язку з чим березень 2018 року став місяцем підвищення доходу для поліцейських.

Відповідно суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в цій частині та відмовляє в їх задоволенні.

Досліджуючи питання індексації грошового забезпечення позивача за 2024 рік, суд зазначає, що статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Положення Закону є чинним та неконституційним не визнавалося, тому підлягали застосуванню відповідачем.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснювати з січня 2024 року, то «базовим» місяцем для індексації грошового забезпечення у 2024 році, тобто місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, у розумінні цього Закону є грудень 2023 року, а не листопад 2015 року, як стверджує позивач.

Згідно з інформацією Держстату України, розміщеної на їх офіційному вебсайті, індекс споживчих цін склав: у січні - 100,4; у лютому 2024 року - 100,3; у березні 100,5; у квітні 100,2; у травні 100,6; у червні 102,2.

Оскільки обчислення індексу споживчих цін для індексації слід провадити з січня 2024 року, то індекс споживчих цін не перевищував 103 % до липня 2024 року.

У липні 2024 року індекс споживчих цін склав 104,3 % (1,004*1,003*1,005*1,002*1,006*1,022).

З урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у липні 2024 року складав 104,3 %, то у наступному місяці грошове забезпечення підлягало індексації.

З вище викладеного судом установлено, що до серпня 2024 року у відповідача був відсутній обов`язок здійснювати індексацію грошового забезпечення позивача.

Застосовуючи для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 включно місяць підвищення доходу - грудень 2023 року, суд встановив, що за цей період позивачу мала бути нарахована індексація грошового забезпечення в загальній сумі 775,15 грн (серпень 2024 року - 130,20 грн, вересень 2024 року - 130,20 грн, жовтень 2024 року - 130,20 грн, листопад 2024 року - 130,20 грн, грудень 2024 року - 254,35 грн).

Як вже вище вказано, згідно з довідкою ГУНП в Луганській області від 18.08.2026 № 19315-2026 позивачу у період з січня по липень 2024 року індексація грошового забезпечення не нараховувалася і не виплачувалася, у серпні-листопаді 2024 року нараховано та виплачено індексацію в розмірі по 130,20 грн щомісяця, у грудні 2024 року - 254,35 грн.

Тобто судом установлено, що відповідачем у вказаному періоді нарахування та виплата позивачу поточної індексації здійснювалася із дотриманням положень Закону № 1282-XII, Порядку № 1078, Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та в належному розмірі.

Щодо індексації грошового забезпечення у 2025 році суд зазначає таке.

Статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Положення Закону є чинним та неконституційним не визнавалося, тому підлягали застосуванню відповідачем.

З огляду на наведене, оскільки згідно із положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що індекс споживчих цін у січні 2025 року приймається за 1 або 100 відсотків, то саме січень 2025 року є «базовим» місяцем для індексації грошового забезпечення у 2025 році, а не листопад 2015 року, як стверджує позивач. Відповідно обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починається з лютого 2025 року.

Згідно з інформацією Держстату України, розміщеною на їх офіційному вебсайті, ІСЦ склав: у лютому 2025 року - 100,8; у березні 2025 року - 101,5; у квітні 2025 року - 100,7; у травні 2025 року - 101,3; у червні 2025 року - 100,8.

Оскільки обчислення індексу споживчих цін для індексації слід провадити з лютого 2025 року, то індекс споживчих цін не перевищував 103 % до червня 2025 року.

У червні 2025 року індекс споживчих цін склав 104,4 % (1,008*1,015* 1,007*1,013).

З урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у червні 2025 року складав 104,4 %, то у наступному місяці грошове забезпечення підлягало індексації.

З вище викладеного судом установлено, що до липня 2025 року у відповідача був відсутній обов`язок здійснювати індексацію грошового забезпечення позивача.

Застосовуючи для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 включно місяць підвищення доходу - січень 2025 року, суд встановив, що за цей період позивачу мала бути нарахована індексація грошового забезпечення в загальній сумі 799,39 грн (липень 2025 року 133,23 грн, серпень 2025 року 133,23 грн, вересень 2025 року 133,23 грн, жовтень 2025 року 133,23 грн, листопад 2025 року 133,23 грн, грудень 2025 року 133,23 грн).

Як вже вище вказано, згідно з довідкою ГУНП в Луганській області від 18.08.2026 № 19315-2026 позивачу у період з січня по червень 2025 року індексація грошового забезпечення не нараховувалася і не виплачувалася, у липні-грудні 2025 року нараховано та виплачено індексацію в розмірі по 133,23 грн щомісяця, а всього 799,39 грн.

Тобто судом установлено, що відповідачем у вказаному періоді нарахування та виплата позивачу поточної індексації здійснювалася із дотриманням положень Закону № 1282-XII, Порядку № 1078, Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та в належному розмірі.

Щодо індексації грошового забезпечення у 2026 році суд зазначає таке.

У статті 41 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2026 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2025 року, у січні 2026 року не нараховується.

Положення Закону є чинним та неконституційним не визнавалося, тому підлягали застосуванню відповідачем.

З огляду на наведене, оскільки згідно із положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що індекс споживчих цін у січні 2026 року приймається за 1 або 100 відсотків, то саме січень 2026 року є місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базовим місяцем) для індексації грошового забезпечення у 2026 році, а не листопад 2015 року, як стверджує позивач. Відповідно обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починається з лютого 2026 року.

Згідно з інформацією Держстату України, розміщеною на їх офіційному вебсайті, ІСЦ склав: у лютому 2026 року 101,0, у березні 2026 року 101,7, у квітні 2026 року 101,4, у травні 2026 року 100,9.

Оскільки обчислення індексу споживчих цін для індексації слід провадити з лютого 2026 року, то індекс споживчих цін не перевищував 103 % до травня 2026 року.

У травні 2026 року індекс споживчих цін склав 104,1 % (1,01*1,017*1,014).

З урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у травні 2026 року складав 104,1 %, то у наступному місяці грошове забезпечення підлягало індексації.

З вище викладеного судом установлено, що до червня 2026 року у відповідача був відсутній обов`язок здійснювати індексацію грошового забезпечення позивача.

Застосовуючи для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2026 по 30.06.2026 включно місяць підвищення доходу - січень 2026 року, суд встановив, що за цей період позивачу мала бути нарахована індексація грошового забезпечення в загальній сумі 139,78 грн.

Як вже вище вказано, згідно з довідкою ГУНП в Луганській області від 18.08.2026 № 19315-2026 позивачу у період з січня по травень 2026 року індексація грошового забезпечення не нараховувалася і не виплачувалася, у червні 2026 року нараховано та виплачено індексацію в розмірі 139,78 грн.

Тобто судом установлено, що відповідачем у вказаному періоді нарахування та виплата позивачу поточної індексації здійснювалася із дотриманням положень Закону № 1282-XII, Порядку № 1078, Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та в належному розмірі.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскільки стаття 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», стаття 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», статті 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» не визнавалися неконституційними і підлягали застосуванню, нарахування і виплата позивачеві поточної індексації у 2024, 2025 та 2026 роках здійснювалася відповідачем із дотриманням вимог чинного законодавства.

Твердження позивача, що «базовим» місяцем для обчислення індексації його грошового забезпечення є листопад 2015 року, відхиляються судом як безпідставні, оскільки ґрунтуються на хибному тлумаченні вище наведених правових норм Закону № 1282-XII та Порядку № 1078 без врахування положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Суд також зауважує, що оскільки Порядок № 1078 є підзаконним нормативно-правовим актом, то його застосування слід здійснювати в частині, яка не суперечить вище наведеним положенням законів про Державний бюджет України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та є нормативно-правовими актами з вищою юридичною силою.

Щодо позовних вимог в частині компенсації позивачу суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44), суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 44 цей порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Пунктом 2 Порядку № 44 передбачено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

За приписами пунктів 3, 4 Порядку № 44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пункт 5 Порядку № 44).

Верховний Суд у постанові від 27.07.2023 у справі № 380/813/22 зазначав, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату, відповідно до вимог Закону № 1282-ХІІ.

Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання, Верховний Суд констатував, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Аналогічний підхід застосував Верховний Суд у постановах від 27.09.2023 у справі № 420/23176/21, від 27.09.2023 у справі № 420/23176/21, від 31.01.2024 у справі № 320/6441/22, від 18.04.2024 у справі № 160/10789/22, від 30.04.2024 у справі № 360/700/23, від 27.06.2024 у справі № 580/602/22, від 10.10.2024 у справі № 500/8015/23 та інших.

Таким чином, суд дійшов висновку, що виплата індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 має бути проведена позивачу з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , в період з РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (місцезнаходження: 93406, Луганська обл., м. Сіверськодонецьк, вул. Сірика Дмитра, буд. 1, код за ЄДРПОУ 40108845) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, із утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова