Решение № 140611061, 14.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2856/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомАкціонерного товариства "Харківобленерго", м. ХарківдоКвартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, м. Харків, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1простягнення 3691,63 грнбез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Харківобленерго", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3400,43 грн 3% річних та 1338,47 грн індекс інфляції за надану послугу за договорами про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за 2024-2026 роки з Додатком №2. В обґрунтування позову позивач вказує на те, що в порушення умов договорів, споживачем сплачено вартість отриманих послуг з недотриманням встановлених строків. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. Також, позивач просить суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 17.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 07.09.2026 заяву позивача Акціонерного товариства "Харківобленерго" про зменшення позовних вимог прийняти до розгляду. Постановлено подальший розгляд справи № 922/2856/26 здійснювати з урахуванням вимог, викладених у заяві про зменшення розміру позовних вимог, а саме: про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (Україна, 61024, Харківська область, м. Харків, вул. Георгія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь АТ "Харківобленерго" (Україна, 61037, Харківська область, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149, код ЄДРПОУ 00131954, IBAN НОМЕР_2 в філії ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954) заборгованість в сумі 3691,63 грн, з яких: 2353,16 грн 3% річних за надану послугу з розподілу електричної енергії, 1338,47 грн індекс інфляції за надану послугу з розподілу електричної енергії.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.08.2026, на адресу суду від учасників справи не надходило.

26.08.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує, та просить суд в позові відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує на те, що відповідно до додаткової угоди №4 до договору на закупівлю послуг з розподілу електричної енергії споживачу №554 від 21.03.2026 з 01.06.2026 строк сплати за розподіл електричної енергії було збільшено з 5 робочих днів до 20 робочих днів, чого не було враховано позивачем в наданих до позовної заяви розрахунках. КЕВ м. Харків надає сторонам по справі та суду контррозрахунки заборгованості зі сплати 3% річних та інфляційних втрат з підтверджуючими документами. На підставі вищенаведеного сума позовних вимог зі сплати 3% річних повинна бути зменшена до 868,13 грн. На підставі вищенаведеного, відповідач вказує сума позовних вимог зі сплати інфляційних втрат повинна бути зменшена до 17,67 грн. Загальна сума заборгованості повинна бути зменшена до 885,80 грн. Крім того, КЕВ м. Харків є бюджетною, неприбутковою установою, у якого не має власних коштів, для сплати заборгованості. КЕВ м. Харків утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету. Таким чином, не має вини КЕВ м. Харків у не своєчасній сплаті позивачу заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії за 02/2024, 03/2025-05/2025, 07/2025-10/2025, 01/2026/02/2026, 04/2026. В діях КЕВ м. Харків відсутня вина (умисел, необережність). КЕВ м. Харків (відповідач) є неприбутковою установою, тобто утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету. Всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат. КЕВ м. Харків не має можливості сплатити в 2026 році за заборгованість, що виникла у 02/2024, 03/2025-05/2025, 07/2025-10/2025, 01/2026/02/2026, 04/2026.

03.09.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує на те, що уклавши договір (з невід`ємними додатками) сторони погодили, що він виконується на умовах, визначених ЦК України, ГК України та законодавства, яке регулює функціонування ринку електричної енергії. Згідно з ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Згідно зі ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв`язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі. Конституційний Суд України в рішенні від 09.07.07р. №6-рп/2007 КСУ вказав на те, що держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань.

08.10.2026 до суду від позивача надійшла заява, в якій позивач вказує на те, що при підготовці позовної заяви та заяви про зменшення розміру позовних вимог позивачем було допущено помилку у зазначенні правильного найменування відповідача, а саме: вказано в прохальній частині позовної заяви найменування відповідача як: "Харківське квартирно-експлуатаційне управління, (Україна, 61024, Харківська область, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 61, код ЄДРПОУ 07923280)". Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правильним найменуванням відповідача є - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків (Україна, 61024, Харківська область, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 61, код ЄДРПОУ 07923280).

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) № 1446 Акціонерне товариство "Харківобленерго" (далі стягувач, АТ "Харківобленерго") є оператором системи розподілу (надалі - ОСР) та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території м. Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.

Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між ОСР, електропостачальниками та споживачами (разом - Учасники роздрібного ринку), є зокрема, Закон України "Про ринок електричної енергії" (надалі - Закон), Кодекс систем розподілу (надалі - КСР), затверджений Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, та Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (надалі - Постанова № 312), в яких визначені права, обов`язки та відповідальність сторін.

Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються ОСР з 01.01.2019 усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір), який укладається між Товариством та споживачем, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, за формою (типовою формою) договору, що є додатком № 3 до ПРРЕЕ та розміщена на офіційному сайті АТ "Харківобленерго": www.oblenergo.kharkov.ua.

Договір споживача з розподілу вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання та/або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (п. 4 Постанови 312, п.п. 1.2.15, п.п. 2.1.6 ПРРЕЕ).

Відповідно до абз. 3, п. 5 Постанови 312, з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ОСР надає послуги комерційного обліку споживачам.

Відповідно до п. 1.2 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням ст. 633, 634 ЦК України.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Зокрема, укладення договору означає, що між розподільчою організацією та споживачем досягнуто згоди з усіх його умов.

Відповідно до п.2.1.5. ПРРЕЕ - Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного енергопостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач.

Відповідно до п.1.1 Типового договору, сторонами погоджено, що цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи.

Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.

Згідно п.2.1 Типового Договору Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.

Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.4 Типового Договору облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору.

За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт*год.). За підсумками розрахункового місяця Постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником Споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті Споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача. За необхідності для Споживача (його постачальника) забезпечувати визначення обсягу електричної енергії частіше ніж один раз на місяць Споживач (його Постачальник) має укласти із Оператором системи розподілу або іншим акредитованим постачальником послуг комерційного обліку окремий платний договір, у якому визначити порядок формування даних комерційного обліку про обсяг електричної енергії за розрахунковий місяць та передачу цих даних до Адміністратора комерційного обліку (за необхідності). Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати Постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв`язку.

Відповідно до п.5.1-5.5 Типового Договору ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) Споживача, зазначена в Паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок оператора.

Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків". Споживач оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання Споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Оператор системи в особовому рахунку Споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих Споживачу послуг з розподілу електричної енергії.

Згідно п. 11.1 Типового Договору цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно із пп. 5.1.1 глава V ПРРЕЕ та п. 7.1 Типового Договору Оператор системи має право на отримання своєчасної оплати на надання послуги з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.

Згідно п. 1 Додатка №4 "Порядок розрахунків" до Типового Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць та встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Оплата послуг, наданих Оператором системи розподілу, здійснюється за тарифами (цінами), які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.

Тарифи (ціни) на послуги оператора системи оприлюднюються Операторами систем розподілу у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно п. 5 Додатка №4 "Порядок розрахунків" до Типового Договору, остаточний розрахунок суми коштів, яку має оплатити Споживач за послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період, визначається виходячи з фактичного обсягу розподіленої електричної енергії на діючий тариф (ціну) з розподілу у розрахунковому періоді. Фактичний обсяг складається з кількості спожитої (розподіленої) електричної енергії за приладами обліку та витрат розподілених відповідно до додатку № 8 Договору.

Відповідно до п.п. 7,8 Додатка №4 "Порядок розрахунків" до Типового Договору Рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії надаються уповноваженому представнику Споживача (п. 6 цього додатку) Оператором системи розподілу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах Оператора системи розподілу. В разі неотримання Споживачем рахунків Оператор системи розподілу направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення. Рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.

У разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, передбачених п. 7 даного Порядку, Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, інфляційні, 3% річних від суми боргу, за кожен день прострочення, у тому числі за день оплати. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у рахунку окремими рядками, та повинні бути сплачені Споживачем протягом 5 робочих днів від дня його отримання.

П.п. 1 п.6.2 Договору, передбачено обов`язок Боржника виконувати умови цього Договору.

АТ "Харківобленерго" є оператором системи розподілу, який відповідно до постанови НКРЕКП від 16.11.2018 № 1446 та положень п. 13 розділу ХYII Закону з 01.01.2019 здійснює діяльність з розподілу електричної енергії на території Харківської області.

Згідно з Законом та ПРРЕЕ учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Між АТ "Харківобленерго" ( далі - Позивач, ОСР) та Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - Споживач ) укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 14110,13 від 01.01.2019 шляхом підписання заяви-приєднання з додатками, що діє на умовах договору про постачання електричної енергії №14110,13 від 12.03.2010 за особовим рахунком №14110,13 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.

Також, між позивачем та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (КЕВ м. Харків, Відповідач, Замовник) укладені договори про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за 2024-2026 роки з Додатком №2, відповідно до яких відповідач оплачує вартість послуги з розподілу електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами публічного договору приєднання - Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Тобто, відповідно до умов Додатку №2 до договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії Платником за договором №14110,13 є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова.

На виконання умов Договору №14110,13 від 01.01.2019 Споживачу надавались послуги з розподілу електричної енергії за період з лютого 2024 по травень 2026, що підтверджується Звітами про використану електричну енергію, Актами про обсяги розподіленої електричної енергії та Актами приймання-передачі про надання послуг з розподілу електричної енергії, підписаними Споживачем.

Позивач вказує, що за результатами розрахункового періоду та на підставі узгоджених документів, Оператором системи розподілу надані Споживачу рахунки на оплату послуг з розподілу електричної енергії за вказаний період. Рахунки на оплату послуги з розподілу електричної енергії та Акти приймання-передачі отримані представником Споживача.

Однак, в порушення умов договорів, споживачем сплачено вартість отриманих послуг з порушенням встановлених строків.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати послуг за розподіл електричної енергії, позивачем, на підставі ст. 625 ЦК України донараховано до стягнення інфляційні втрати за вказаними зобов`язаннями в сумі 1338,47 грн та 3% річних в сумі 3400,43 грн нарахованих на заборгованість з оплати послуг з розподілу електричної енергії.

Згідно з пп. 2 п. 5.5.5. ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №4 до договору на закупівлю послуг з розподілу електричної енергії споживачу №554 від 21.03.2026 з 01.06.2026 строк сплати за розподіл електричної енергії було збільшено з 5 робочих днів до 20 робочих днів.

Як вказує позивач, розрахунок суми заборгованості по 3% річним проводився наступним чином:

- за період з березня 2024 року по червень 2024 року кількість банківських днів до початку нарахування 3% річних та індексу інфляції встановлена 10 робочих днів;

- в період з квітня 2025 року по червень 2025 року кількість банківських днів до початку нарахування 3% річних та індексу інфляції встановлена 5 робочих днів;

- в період з вересня 2025 року по січень 2026 та за квітень 2026 кількість банківських днів до початку нарахування 3% річних та індексу інфляції встановлена 20 робочих днів.

Розрахунок суми заборгованості інфляційних втрат з травня з березня 2024 року, червень 2024 року кількість банківських днів до початку нарахування індексу інфляції встановлена 10 робочих днів.

Заборгованість відповідача за договором №14110,13 станом на 01.06.2026 становить 3691,63 грн, з яких: 2353,16 грн 3% річних нарахованих за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії за період 02/2024, 03/2025-05/2025, 07/2025-10/2025, 12/2025, 01/2026-02/2026, 04/2026; 1338,47 грн інфляційних нарахованих за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії за період 02/2024, 08/2025, 10/2025.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з пп. 2 п. 5.5.5. ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу норми ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 910/14761/19.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав свої зобов`язання належним чином, у період 01/2022-02/2022, 01/2023-12/2023, 01/2024-12/2024, 01/2025-12/2025, 01/2026-02/2026 надав відповідачу послуги з розподілу електричної енергії у відповідності до умов договору №2-0523С, а також у період 01/2022, 07/2022-11/2022, 01/2023-06/2023, 10/2023-11/2023, 01/2024-03/2024 надав відповідачу послуги із перетікання реактивної електричної енергії. Однак, відповідачем порушено строки оплати наданих послуг.

Відсутність вчасної оплати виставлених рахунків, є порушенням з боку відповідача, як умови договору, а так і норм законодавства України, та є підставою для нарахування постачальником, в тому числі річних та інфляційних втрат.

Разом з тим, відповідно до положень п. 1 Додаткової угоди № 4 від 19.06.2025 до договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії № 554 від 21.03.2025 Сторони домовились внести наступні зміни до Договору: 1.1. Викласти п. 4.1. Розділу IV. "Порядок здійснення оплати" в наступній редакції: 4.1. Розрахунки Споживача за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюються на підставі виставленого Оператором системи рахунка та акта приймання-передачі розподіленої електричної енергії, що складається після приймання-передачі наданих послуг, у строки визначені Договором, а саме у термін, що не перевищує 20 робочих днів з дня отримання рахунка."

З матеріалів справи та наданих відповідачем платіжних інструкцій № 4161 від 31.10.2025 та № 5546 від 28.11.2025 убачається, що заборгованість за серпень та жовтень 2025 року була сплачена відповідачем у межах узгодженого сторонами 20-денного робочого строку розрахунку. Оскільки станом на останній день відповідних місяців прострочена заборгованість за вказані періоди була відсутня, нарахування інфляційних втрат за серпень та жовтень 2025 року є безпідставним.

Перевіривши контррозрахунок відповідача, суд встановив, що правомірним та обґрунтованим є нарахування інфляційних втрат лише за лютий 2024 року в сумі 17,67 грн. У решті вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1320,80 грн слід відмовити.

Щодо нарахування 3% річних (ст. 625 ЦК України) у розмірі 2353,16 грн.

За результатом перевірки наданих сторонами розрахунків, з урахуванням фактичних дат отримання рахунків та днів проведення платежів за платіжними інструкціями в межах встановлених договором та додатковими угодами строків, суд дійшов висновку, що належною до стягнення є сума 3% річних у розмірі 868,13 грн. У задоволенні вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 1485,03 грн слід відмовити.

Водночас, суд відхиляє на посилання відповідача на те, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків є бюджетною, неприбутковою установою та утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету, та не має вини у несвоєчасній сплаті АТ Харківобленерго з огляду на таке.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За загальним правилом, встановленим ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) або уповноваженими на те особами (ч. 2, 4 ст. 207 ЦК України).

Так, уклавши договір (з невід`ємними додатками) сторони погодили, що він виконується на умовах, визначених ЦК України та законодавства, яке регулює функціонування ринку електричної енергії.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Згідно зі ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв`язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі.

Конституційний Суд України в рішенні від 09.07.07р. №6-рп/2007 КСУ вказав на те, що держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.

Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у своєї постанові № 911/4249/16 від 17.04.2018, пославшись на рішення Європейського суду з прав людини, зробила з цього приводу наступний правовий висновок: "п. 59 ЄСПЛ у п. 48 рішення від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" та в п. 40 рішення від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Крім того, правова позиція про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові ВСУ від 22.03.17р. у справі №3-77гс17, у постановах КГС у складі ВС від 27.03.18 у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові ВП ВС від 10.04.18 у справі №12-46гс18, та у справі № 911/4249/16.

Нарахування 3% річних та інфляційних втрат за ст. 625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника та способом захисту майнового інтересу кредитора, які застосовуються незалежно від наявності вини боржника чи наявності бюджетних асигнувань.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на загальну суму 885,80 грн (з яких 868,13 грн - 3% річних та 17,67 грн - інфляційні втрати). У задоволенні решти позовних вимог у сумі 2805,83 грн, - слід відмовити.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 627-629, 714 Цивільного кодексу України, та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 86, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позові вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Георгія Сковороди, буд. 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954, IBAN НОМЕР_2 в філії ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823) заборгованість в сумі 885,80 грн, з яких: 868,13 грн - 3% річних за надану послугу з розподілу електричної енергії та 17,67 грн - інфляційні втрати за надану послугу з розподілу електричної енергії, а також витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 497,66 грн.

У задоволенні вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 1485,03 грн та 1320,80 грн інфляційних втрат - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено "14" жовтня 2026 р.

СуддяЛ.В. Шарко