Решение № 140566664, 13.10.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2129/26

провадження №2/176/1865/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Волчек Н.Ю.,

з участю секретаря с/з Владімірової А.Ю.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.10.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладений Договір №562318-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 37 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 37000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 562318-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, станом на 05.05.2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 109 250,00 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вище зазначену заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08.06.2026 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Відповідачка ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову в частині стягнення з неї штрафів та непропорційно нарахованих відсотків відмовити. У разі задоволення позовних вимог просить стягнути лише фактичний залишок основної суми боргу, оскільки кошти вона отримувала під впливом шахрайських дій третіх осіб, що є предметом кримінального провадження.

Ухвалою судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10.07.2026 року, клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін задоволено. Здійснено перехід з спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання. Також задоволено клопотання про витребування доказів.

31.07.2026 представник позивача Басалига Д.М. через систему «Електронний суд» подала додаткові пояснення у справі, у яких заперечувала проти доводів відповідача. Так, представник позивача вказує на те, що у своєму відзиві відповідач погоджується сплатити лише «фактичний залишок основної суми боргу», чим прямо визнає факт укладення Кредитного договору № 562318-КС-001 від 16.10.2025 року, факт отримання грошових коштів у розмірі 37 000,00 грн на власну банківську картку № НОМЕР_1 , а також факт наявності невиконаного грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Крім того, згідно з розрахунком заборгованості, відповідач в процесі виконання договору здійснила часткову оплату на загальну суму 16 180,00 грн.

Відповідач просить звільнити її від сплати відсотків та комісій, мотивуючи це тим, що вона стала жертвою шахраїв, проте, у доданому відповідачем витягу з ЄРДР зазначається загальна фраза: «потерпіла за порадою менеджера набрала кредитів у різних банківських установах». В тексті не згадується ані ТОВ «Бізнес Позика», ані Кредитний договір № 562318-КС-001, ані номер банківської картки Відповідача. Відповідач не надала доказів, що це провадження взагалі стосується предмету даного спору. Сам по собі факт реєстрації заяви в ЄРДР є лише початком досудового розслідування. Відповідач не надала вироку суду у кримінальній справі, який би набрав законної сили та встановив, що даний правочин було вчинено внаслідок злочинних дій третіх осіб.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доки презумпція не спростована рішенням суду, всі обов`язки за договором підлягають безумовному виконанню.

Крім того, звертає увагу суду, що жодні штрафи чи пені відповідачу не нараховувалися. На думку представника позивача, проценти нараховані правомірно за фіксованою договірною ставкою 1% на день на залишок тіла кредиту (ст. 1048 ЦК України), а їх зростання зумовлене порушенням графіку платежів самою відповідачкою. Нарахування повністю припинено 02.04.2026 року по закінченню строку договору. Комісія за видачу кредиту в розмірі 7 400,00 грн є також законною відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування».

Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості є належним доказом, який не спростований відповідачем шляхом надання власного контррозрахунку. Просить позовні вимоги задовольнити.

09.09.2026 від відповідачки ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшли письмові додаткові пояснення у справі. Так, відповідач зазначає про те, що факт здійснення нею часткових платежів на суму 16 180 грн (які позивач повністю зарахував на проценти та комісію, не зменшивши тіло кредиту) є лише фактичною обставиною і не означає конклюдентного визнання всієї суми позову в розмірі 109 250 грн, правильності її розрахунку чи правомірності нарахувань фінансової установи. Відповідач оспорює дійсність договору № 562318-КС-001 від 16.10.2025 року, оскільки уклала його під впливом обману та психологічного тиску третіх осіб у межах шахрайської схеми проєкту BRAVIA TRADE, за фактом чого відкрито кримінальне провадження № 12025041220000643, де вона визнана потерпілою, про що позивач був повідомлений заздалегідь. Крім того, зазначила, що на момент підписання договору перебувала у вразливому стані через смерть чоловіка (інваліда І групи), а сам правочин містить вкрай невигідні умови з реальною річною ставкою 6 925,55%. Також на її думку надані електронні докази позивача містять хронологічну помилку в журналі логів, де прийняття оферти зафіксовано на секунду раніше, ніж її надсилання.

Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання представник позивача не з`явився. Про деь та час розгляду справи був повідомлений своєчасно належним чином. В поданих письмових поясненнях від 31.07.2026 року представник позивача просив суд розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та під час ухвалення рішення врахувати надані письмові пояснення.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Суду пояснила, що на момент укладання договору перебувала у тяжкому емоційному стані через смерть чоловіка. Крім того, даний договір був нею укладено під впливом обману та тиску зі сторони третіх осіб у межах шахрайської схеми. З приводу шахрайських дій вона звернулася до поліції, де було відкрито кримінальне провадження а її визнано потерпілою. На даний час справа не розглянута. Крім того заперечує щодо правильності та правомірності усіх нарахувань і не погоджується із твердженням позивача про те, що здійснення нею часткових платежів є визнанням правомірності всієї суми його вимог. При цьому суду зазначила, що кредит дійсно брала, але вважає, що це сталося під впливом шахрайських дій, зазначаючи що в інтернеті побачила оголошення скачати посібник для тредерів її це зацікавило та вона скачала відповдний посібник, через деякий час до неї задзвонив менеджер з брокерської компанії і вона погодилась спробувати додатковий заробіток, де її запевнили що всьому навчать, де вона відкрила навчальний рахунок, а потім коли внеї все стало получатись вона відкрила реальний счет в брокерській компанії, Вона заключила договір з компанією "Бравіо трейд". Далі їй зазначили, що внеї малий депозит і якщо вона хоче заробляти більше треба збільшити депозит, в зв`язку з чим вона взяла кредити у декількох банках в тому числі і в ТОВ «Бізнес Позика». Займалась брокерською торгівлею. Але торгі не дуже шли, ввжає оскільки її менеджером було зазначено що ризиків майже ніяких не буде не відповідали дійсності, тому вважає що кредити були нею взяті шляхом введеня її в оману.

Суд, вислухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Я встановлено судом 16.10.2025 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 562318-КС-001, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» з використанням одноразового ідентифікатора UA-3347.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач отримала кредит у розмірі 37000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 % за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 37000,00 грн підтверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів на платіжну картку НОМЕР_2 16.10.2025 року за кредитним договором № 562315-КС-001.

Крім того, відповідно до листа АТ «Таскомбанк» від 30.07.2026 року, який надійшов на запит суду, на ім`я ОСОБА_1 банком було відкрито поточний рахунок в гривнях та емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , на яку 16.10.2025 було зараховання в сумі 37000,00 грн.

Згідно з розрахунку, зробленого позивачем, відповідачка станом на 05.05.2026 року має заборгованість за Договором № 562318-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 109 250,00 грн, що складається з:

суми прострочених платежів по тілу кредиту 37000,00 грн;

суми прострочених платежів по процентах 50 800,00 грн;

суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн;

суми заборгованості по відсотках, відповідно до ст. 625 ЦКУ - 18 500,00 грн;

суми прострочених платежів за комісією 2 950,00 грн.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Згідно ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 отримала кредит в ТОВ "Бізнес позика", але належним чином не виконала свої обов`язки за договором.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором встановлено, що в рахунок погашення кредитної заборгованості відповідачкою внесено 16 180,00 грн., з яких грошові кошти в сумі 11 730,00 грн. зараховано в рахунок погашення заборгованості за процентами та 4450,00 грн в рахунок погашення заборгованості за комісією.

Оскільки ОСОБА_1 у визначений строк кошти не повернула, то з неї на користь ТОВ «Бізнес позика» слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу, в розмірі 37000,00 грн.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Договором № 562318-КС-001 про надання кредиту від 16.10.2025 р. визначено, що позикодавець надав позичальнику в кредит грошові кошти зі сплатою відсотків за користування кредитом (стандартна процентна ставка 1% в день, фіксована).

Оскільки розмір відсотків, встановлених умовами вказаного договору становить 1%, що не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки (п.17 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування"), то договір про надання коштів у кредит № 562318-КС-001 відповідає вимогам Закону.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачем ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконано, тіло кредиту в розмірі 37000,00 грн., проценти за користування кредитом в розмірі 50800,00 грн. та платежі за комісією в розмірі 2950,00 грн. не сплачено.

Перевіривши наведені розрахунки суми заборгованості, суд погоджується з ними, при цьому враховує, що позивачем у період з 03.04.2026 року відсотки за користування кредитом не нараховувалися.

Оскільки борг по процентам на даний час ОСОБА_1 в повній мірі не сплачений, то і в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.

При цьому, суд критично відноситься до твердження відповідача про те, що розмір відсотків є явно завищеними, таким, що не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, оскільки укладаючи договір № 562318-КС-001 про надання кредиту від 16.10.2025 сторони погодили, як строк кредитування, так і розмір відсоткової ставки.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

За змістом частини 1, 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 цього ж Закону несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Обставини, які б свідчили, що ТОВ «Бізнес Позика» надало ОСОБА_1 неправдиву інформацію про розмір процентів та порядок їх сплати, приховав щоденну та реальну річну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту, відсутні.

Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 вказав, що виходячи з оплатного характеру кредитного договору, відсутні підстави вважати, що умови договору про сплату процентів за користування кредитом, є несправедливими та призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договору, оскільки вказаний розмір процентної ставки погоджено за домовленістю сторін у заяві-анкеті.

Таким чином, суд приходить до переконання, що вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Також суд зауважує, що як Законом України «Про споживче кредитування», передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відтак, передбачення у Договорі Кредитодавцем (позивачем) комісії у розмірі 7400,00 грн., за надання Кредиту та яка сплачена відповідачем частково у сумі 4450,00 грн, ґрунтується на вимогах закону та є правомірним.

Крім того, заперечуючи проти позову, відповідачка посилається на те, що стала жертвою шахрайських дій третіх осіб («BRAVIA TRADE»), у зв`язку з чим порушено кримінальне провадження № 12025041220000643. Проте, суд критично оцінює такі доводи.

Відповідно до статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На момент розгляду справи вказаний договір не визнаний судом недійсним, позовних вимог про це відповідачем не заявлялось.

Також, суд звертає вагу, що згідно з ч.6 статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Проте відповідачем такого вироку надано не було.

Наданий витяг з ЄРДР № 12025041220000643 відображає лише факт реєстрації заяви про кримінальне правопорушення та початок досудового розслідування.

Враховуючи, що фінансова установа свої зобов`язання з перерахування коштів виконала, кошти надійшли в повне розпорядження відповідача ОСОБА_1 (що підтверджується також фактом сплати нею частин боргу в розмірі 16 180,00 грн), правовідносини між позивачем та відповідачем є цивільно-правовими.

Шахрайські дії третіх осіб щодо подальшого заволодіння цими коштами є предметом кримінального розслідування і можуть бути підставою для цивільного позову про відшкодування шкоди до винних осіб у кримінальному процесі, але не звільняють позичальника від обов`язку повернути отримані кошти кредитору.

Також, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо хронологічної помилки в логах на одну секунду під час підписання договору. Вказана обставина є незначною технічною похибкою фіксації часу сервером (синхронізації баз даних) і жодним чином не спростовує факт волевиявлення відповідача, яка ввела одноразовий ідентифікатор та згодом розпорядилася отриманими коштами.

Крім того, звертаючись до суду, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , 18500,00 грн. відсотків, нарахованих у відповідності до ст.625 ЦК України.

Вирішуючи спір в даній частині судом взято до уваги те, що відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" з 24.02.2022 в Україні введено режим воєнного стану.

15.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України, щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено новим п.18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З матеріалів справи встановлено, що впродовж дії воєнного стану позивачем здійснювалось нарахування відсотків у відповідності до ст.625 ЦК України, розмір яких станом на 05.05.2026 становив 18500,00 грн.

Таким чином, на підставі Закону України №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України, щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 з ОСОБА_1 відсотки, які нараховувалися у відповідності до ст.625 ЦК України, в розмірі 18500,00 грн. стягненню не підлягають, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 2 211,56 грн.

Керуючись ст. 263-265, 273, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 562318-КС-001 про надання кредиту від 16.10.2025 в розмірі 90750,00 грн., з яких: суми прострочених платежів по тілу кредиту 37000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 50800,00 грн; суми заборгованості по штрафам 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 2950,00 грн

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 211,56 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК