Решение № 140565276, 13.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 2/760/6091/26

В справі 760/22812/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

13 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

19 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - Позивач) звернулося через підсистему «Електронний суд» до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - Відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 27 січня 2025 року між ним та Відповідачкою в електронній формі укладено Кредитний договір (кредитну лінію) № 27.01.2025-100001124, за умовами якого Відповідачці надано кредит у розмірі 6.000,00 грн строком на 168 днів.

Позивач зазначає, що за умовами Заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), дата надання кредиту - 27 січня 2025 року (пункт 1); сума кредиту - 6.000,00 грн (пункт 2); строк, на який надається кредит, - 168 днів з дати його надання (пункт 3); дата повернення (виплати) кредиту - 13 липня 2025 року (пункт 4); продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування не передбачена (пункт 5); процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 1 відсотка за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів (пункт 6); процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 0,5 відсотка за один день користування кредитом, яка застосовується протягом наступних чергових періодів (пункт 7); комісія, пов`язана з наданням кредиту, економічна сутність якої визначена як плата за надання кредиту, - 5 відсотків від суми кредиту, що дорівнює 300,00 грн, нараховується та обліковується в день видачі кредиту (пункт 8); комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 300,00 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом (пункт 9); денна процентна ставка становить 0,91 відсотка і розрахована за формулою 0,91 % = (9180 / 6000) / 168 х 100 % (пункт 12); неустойка - 90,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання (неналежного виконання) кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного (неналежно виконаного) зобов`язання (пункт 17).

На підтвердження надання кредитних коштів Позивач надав лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» вих. № 137-1208 від 12 серпня 2025 року, згідно з яким 27 січня 2025 року о 14 год 19 хв 13 с на платіжну картку № НОМЕР_3 перераховано 6.000,00 грн (номер транзакції в системі iPay.ua - 635848881) з призначенням платежу «Видача за договором кредиту №27.01.2025-100001124».

Позивач зазначає, що Відповідачка зобов`язань за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на момент пред`явлення позову утворилася заборгованість у розмірі 17.040,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6.000,00 грн, за процентами, нарахованими за період з 27 січня по 13 липня 2025 року, - 7.140,00 грн, за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 900,00 грн та за неустойкою - 3.000,00 грн. Позивач указує, що Відповідачка 09 лютого 2025 року здійснила платіж у розмірі 1.140,00 грн, який врахований під час формування довідки-розрахунку.

Позивач просить стягнути з Відповідачки зазначену заборгованість та судовий збір у розмірі 2.422,40 грн; у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, який включає витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6.000,00 грн; розгляд справи просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20 серпня 2025 року автоматизованим протоколом розподілу судових справ між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В., 25 серпня 2025 року матеріали позовної заяви фактично отримані головуючим суддею.

01 вересня 2025 року до суду надійшла довідка відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації щодо зареєстрованого місця проживання Відповідачки.

Ухвалою суду від 01 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, Відповідачці визначено строк на подання відзиву - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзиву на позов Відповідачка не подала, будь-яких заяв, клопотань або доказів до суду не надіслала. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення відповідних обставин. Ненадання Відповідачкою відзиву не звільняє Позивача від обов`язку довести обґрунтованість заявлених вимог і не є самостійною підставою для задоволення позову в недоведеній частині.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Згідно з частиною третьою статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною дванадцятою статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Відповідно до статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Частиною першою статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі, а згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20) виснував, що підписання електронного договору шляхом використання одноразового ідентифікатора є належним способом підписання, а такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) та Заявка, сформована 27 січня 2025 року о 14 год 18 хв, містять персональні дані Відповідачки - прізвище, ім`я та по батькові, серію та номер паспорта, орган і дату його видачі, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адресу, фінансовий номер телефону НОМЕР_2 та реквізити її платіжного засобу, а кожна сторінка договору підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором E312, надісланим на зазначений фінансовий номер телефону. Ідентифікацію та верифікацію Відповідачки проведено з використанням Системи BankID Національного банку України (пункт 20 Заявки), що підтверджується доданими до позовної заяви відомостями та скріншотом з офіційного вебсайту Національного банку України про належність Позивача до абонентів-надавачів послуг Системи BankID.

Факт реального надання кредитних коштів підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» вих. № 137-1208 від 12 серпня 2025 року про перерахування 27 січня 2025 року о 14 год 19 хв 13 с на платіжну картку № НОМЕР_3 коштів у розмірі 6.000,00 грн з призначенням платежу «Видача за договором кредиту №27.01.2025-100001124». Номер цієї картки збігається з реквізитами платіжного засобу Відповідачки, зазначеними в договорі (НОМЕР_3), а переказ здійснено через хвилину після укладення договору. Крім того, факт отримання кредитних коштів підтверджується і діями самої Відповідачки, яка 09 лютого 2025 року сплатила перший черговий платіж у розмірі 1.140,00 грн.

За таких обставин суд доходить висновку, що Кредитний договір № 27.01.2025-100001124 від 27 січня 2025 року є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання Відповідачкою кредитних коштів у розмірі 6.000,00 грн - доведеним.

Щодо заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною другою цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Строк повернення кредиту, визначений пунктом 4 Заявки, - 13 липня 2025 року - сплив, проте кредит Відповідачка не повернула. Відповідно до Графіка платежів (пункт 14 Заявки) уся сума кредиту 6.000,00 грн підлягала сплаті одним платежем у складі дванадцятого чергового платежу 13 липня 2025 року, а всі попередні чергові платежі складалися виключно з процентів та комісій. Отже, здійснений Відповідачкою 09 лютого 2025 року платіж у розмірі 1.140,00 грн за графіком не міг зменшити суму основного боргу, а заборгованість за тілом кредиту становить 6.000,00 грн.

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6.000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом та комісій

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, яка застосовується до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з частинами першою, другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Суд перевірив заявлений розмір процентів. За пунктами 6, 7 та 13 Заявки проценти обчислюються шляхом множення суми кредиту (залишку суми кредиту) на кількість днів користування кредитом та на процентну ставку, що застосовується у відповідному періоді, а чергові періоди згідно з Графіком платежів становлять 14 днів кожен. Відтак за перші сім чергових періодів (98 днів) за ставкою «Стандарт» 1 відсоток на день проценти становлять 5.880,00 грн, а за наступні п`ять чергових періодів (70 днів) за ставкою «Економ» 0,5 відсотка на день - 2.100,00 грн, а всього за весь строк кредитування 7.980,00 грн. Цей розрахунок збігається з Графіком платежів (пункт 14 Заявки), у якому проценти в складі чергових платежів становлять по 840,00 грн у перших семи платежах і по 420,00 грн у наступних п`яти. З урахуванням сплачених Відповідачкою 09 лютого 2025 року 840,00 грн процентів заборгованість за процентами становить 7.140,00 грн, що відповідає заявленій сумі. Проценти нараховані лише в межах строку кредитування - по 13 липня 2025 року.

Отже, вимога про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 7.140,00 грн є обґрунтованою.

Пунктом 8 Заявки передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту, у розмірі 5 відсотків від суми кредиту, що дорівнює 300,00 грн; цю комісію Відповідачка сплатила у складі першого чергового платежу, і до стягнення вона не заявлена.

Пунктом 9 Заявки передбачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 300,00 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, а всього 900,00 грн. У цьому ж пункті визначено економічну сутність цієї комісії та наведено перелік послуг, за які вона встановлюється, а саме: організація та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн та на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого пароля для входу в особистий кабінет, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги. Там же застережено, що до цієї комісії не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Розмір, порядок обчислення та періоди нарахування обох комісій прямо визначені в підписаних Відповідачкою документах, перелік послуг, за які встановлено комісію за обслуговування, у договорі наведений, а самі комісії включені до загальних витрат за споживчим кредитом та відображені в Графіку платежів. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) виснувала, що умова договору про споживчий кредит про сплату комісії не є нікчемною, а може бути оспорена заінтересованою особою; зустрічного позову про визнання умов договору про комісії недійсними Відповідачка не заявляла, як не заявляла і заперечень щодо цих умов.

Суд перевірив дотримання обмеження, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсоток. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) виснував, що ця норма є імперативною, а умова договору, яка їй суперечить, є нікчемною за абзацом першим частини п`ятої статті 12 цього Закону, і що суд зобов`язаний ураховувати таку нікчемність незалежно від заперечень споживача. Договір укладено 27 січня 2025 року, тобто після 20 серпня 2024 року, а тому застосовною є гранична величина денної процентної ставки 1 відсоток.

Денна процентна ставка, обчислена самим Кредитодавцем на дату укладення договору, становить 0,91 відсотка (пункт 12 Заявки) і зазначеної межі не перевищує. Не перевищує її і денна процентна ставка, обчислена за фактично нарахованими сумами: загальні витрати за споживчим кредитом становлять 9.180,00 грн (проценти 7.980,00 грн та комісії 1.200,00 грн), що за формулою частини четвертої статті 8 Закону дає денну процентну ставку 0,911 відсотка (9.180,00 грн / 6.000,00 грн / 168 днів х 100 відсотків).

Передбачені пунктом 18 Заявки проценти відповідно до статті 625 ЦК України Позивач до стягнення не заявляв, а тому з огляду на частину першу статті 13 ЦПК України суд це питання не вирішує.

З огляду на викладене вимоги про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 7.140,00 грн та за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 900,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо неустойки

Позивач просить стягнути з Відповідачки неустойку в розмірі 3.000,00 грн, посилаючись на пункт 17 Заявки, яким передбачено неустойку в розмірі 90,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання (неналежного виконання) кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного (неналежно виконаного) зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з частиною третьою цієї статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Поденне нарахування є конститутивною ознакою пені, а тому неустойка у твердій сумі за кожен день невиконання зобов`язання за своєю правовою природою є саме пенею, незалежно від найменування, вжитого в договорі. Вимога про стягнення цієї неустойки задоволенню не підлягає з таких підстав.

По-перше, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (яким цей розділ доповнено Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штрафи, пеня), які нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, дію якого неодноразово продовжено, і на час ухвалення цього рішення воєнний стан не припинений і не скасований. Прострочення виконання Відповідачкою грошових зобов`язань за кредитним договором виникло у 2025 році і триває донині, тобто увесь період, за який нарахована неустойка, припадає на час дії воєнного стану. Отже, Відповідачка звільнена від обов`язку сплати заявленої неустойки, а нарахована неустойка підлягає списанню Позивачем.

При цьому суд ураховує, що відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України «Про споживче кредитування» до кредитів за договорами, загальний розмір кредиту за якими не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення договору, статті 19 і 21 цього Закону не застосовуються. Мінімальна заробітна плата на 27 січня 2025 року становила 8.000,00 грн (стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»), а загальний розмір кредиту за спірним договором становить 6.000,00 грн, тобто не перевищує зазначеної величини. Отже, обмеження розміру пені, встановлені статтею 21 цього Закону, до спірних правовідносин не застосовуються, однак це не впливає на висновок про звільнення Відповідачки від сплати неустойки на підставі пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

По-друге, розмір неустойки Позивачем не доведений. Довідка-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором містить лише підсумкову суму неустойки - 3.000,00 грн - без зазначення періоду її нарахування, кількості днів прострочення, конкретних зобов`язань, невиконання яких стало підставою нарахування, та арифметичного розрахунку. Заявлена сума не узгоджується і з установленим договором порядком нарахування: 3.000,00 грн не є кратною 90,00 грн (3.000,00 грн / 90,00 грн = 33,33). Відповідно до частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене вимога про стягнення неустойки в розмірі 3.000,00 грн задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню - на суму 14.040,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 6.000,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 7.140,00 грн та заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 900,00 грн; у задоволенні вимоги про стягнення неустойки в розмірі 3.000,00 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00032759 від 14 серпня 2025 року. Позов задоволено на суму 14.040,00 грн із заявлених 17.040,00 грн, тобто на 82,39 відсотка, а тому з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 1.995,92 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву. Позивач навів лише попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6.000,00 грн, однак жодних доказів їх понесення не подав і заяви про подання таких доказів після ухвалення рішення не зробив, тому підстав для розподілу цих витрат немає.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 8, 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 27.01.2025-100001124 від 27 січня 2025 року у розмірі 14.040 (чотирнадцять тисяч сорок) грн 00 коп., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 6.000,00 грн;

- заборгованість за процентами за користування кредитом - 7.140,00 грн;

- заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 900,00 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення неустойки в розмірі 3.000 (три тисячі) грн 00 коп. - відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1.995 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн 92 коп.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133, літера А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: