Постановление суда № 140549286, 13.10.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

13.10.26 Справа № 469/966/25

1-кп/469/198/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференцзв`язку)

обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42023152020000022 від 15 червня 2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів Чернігівської області, громадянина України, неодруженого, раніше не судимого, приватного підприємця, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України,

в с т а н о в и в :

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв"язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.

Наслідки закриття провадження з вказаної підстави, роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та можливість проведення судового провадження у повному обсязі в загальному порядку обвинуваченому роз"яснені судом та є зрозумілими.

Прокурор з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності погодився.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Встановлені судом обставин із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів

ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він у невстановлені точно дату та час, але не пізніше 15 червня 2023 року розмістив на території рекреаційного пункту "Устриці Скіфії" в прибережній захисній смузі, на відстані близько 13 м від урізу води Тилігульського лиману, на земельній ділянці площею 148,7 кв.м. побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, а саме відходів мушель від устриць розмірами 12,8 м х 8,3 м х 1,4 м загальним об`ємом 148,7 куб.м. на відкритому ґрунті та при цьому, діючи умисно, з метою забезпечення мінімізації витрат на заходи з утилізації побічних продуктів тваринного походження, не призначеного для споживання людиною, у порушення вимог Договору про співпрацю та спеціальних правил, визначених вимогами природоохоронного законодавства та законодавства України про природно-заповідний фонд, не забезпечив збір, сортування, утилізацію, видалення та захоронення побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, а саме мушель устриць, в результаті чого відбулось засмічення вказаної земельної ділянки площею 148,7 кв.м., та спричинено шкоду на суму 490251, 92 грн, що створило небезпеку для довкілля.

Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він у невстановлені точно дату та час, але не пізніше 22 вересня 2023 року, продовжуючи діяти умисно з метою забезпечення діяльності підприємства та мінімізації витрат на заходи з утилізації побічних продуктів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді небезпеки для довкілля, не виконав зобов`язання щодо обладнання території рекреаційного пункту "Устриці Скіфії" з облаштування герметичними вигрібними ямами для рідких відходів, які можуть утворюватися внаслідок функціонування пункту, з метою їх своєчасного знешкодження та захоронення, а замість дотримання вищевказаних умов Договору про співпрацю та вимог спеціальних правил, встановлених зазначеними нормами законодавства України, забезпечив встановлення пластикової труби до місця миття посуду на території рекреаційного пункту "Устриці Скіфії", через яку в подальшому здійснювався скид стічних вод, які утворились в результаті господарської діяльності, до ґрунту у межах прибережної захисної смуги Тилігульського лиману, що призвело до перевищення показників відносно фонових значень по амонію (обмінному), хлоридам, щільному залишку, органічним речовинам, що екстрагуються петролейним ефіром (мінеральних та рослинних олій, рослинних та тваринних жирів, мил, смол, важких вуглеводнів, тощо) та фосфору (рухомі форми), чим спричинено забруднення земельних ресурсів на території Регіонального ландшафтного парку "Тилігульський" (земельна ділянка рекреаційного пункту «Устриці Скіфії», вул. Тилігульська, 1, с. Червоноукраїнка Миколаївського (Березанського) району Миколаївської області) та завдано шкоду на суму 775,55 грн через порушення законодавства про природно-заповідний фонд, що створило небезпеку для довкілля.

Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він у невстановлені точно дату та час, але не пізніше 15 червня 2023 року, продовжуючи діяти умисно з метою економії коштів, в порушення умов Договору про співпрацю, без погодженням з посадовими особами органів місцевого самоврядування, усвідомлюючи протиправність власних дій, користуючись тим, що земельна ділянка огороджена та має один в`їзд, всупереч спеціальним правилам, визначеним постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № від 04 квітня 2017 року "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з захоронення побутових відходів" та Наказу Міністерства з питань з житлово-комунального господарства № 435 від 01 грудня 2010 року "Про затвердження Правил експлуатації полігонів побутових відходів», розмістив на території земельної ділянки рекреаційного пункту "Устриці Скіфії" шляхом зсипання на поверхневий шар ґрунту відходів різного походження, що призвело до її засмічення та настання негативних змін біологічного, хімічного і фізичного складу ґрунту, чим створено небезпеку для довкілля; внаслідок незаконного розміщення відходів різного походження на території рекреаційного пункту "Устриці Скіфії" (вул. Тилігульська, 1, с. Червоноукраїнка Миколаївського (Березанського) району Миколаївської області) відбулось засмічення вищевказаної земельної ділянки площею, чим заподіяно шкоду довкіллю на суму 94696,80 грн.

У обвинувальному акті також зазначено, що ОСОБА_5 внаслідок порушення природоохоронного законодавства та законодавства України про природньо-заповідний фонд, а саме ст. 12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 35, 45, 46 Закону України "Про охорону земель", п. ч. 2 ст. 15 та п. "1" ч. 2 ст. 17 Закону України "Про управління відходами", абз. 4 п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною", інших спеціальних нормативно-правових актів у зв`язку із забрудненням та засміченням земельної ділянки побічними продуктами, у тому числі тваринного походження, не призначеними для споживання людиною, у складі яких наявні речовини (складники) із різними ступенями небезпеки, а їх фактичні концентрації (масові частки речовин) перевищують затверджені нормативи гранично допустимих концентрацій цих речовин у ґрунті та контрольні (фонові) вмісти речовин у ґрунті, що є фактом настання негативних кількісних та якісних змін у ґрунті, а саме - перевищення нормованих показників (контрольна/фонова концентрація) на території земельної ділянки в районі Великої Української коси (Чилової), а саме рекреаційного пункту "Устриці Скіфії" (вул. Тилігульська, 1, с. Червоноукраїнка Миколаївського (Березанського) району Миколаївської області), внаслідок чого навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду на загальну суму 585724,27 грн (за яких 584 948,72 грн. у зв`язку із засміченням та 775,55 грн. у зв`язку із забрудненням земель природно- заповідного фонду), що створило небезпеку для довкілля.

Вказане діяння стороною обвинувачення кваліфіковано за ч.1 ст.239 КК України як забруднення земель відходами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався

Санкція частини 1 ст.239 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до ст.12 КК України вказане кримінальне правопорушення віднесено до нетяжких злочинів.

На підставі п. 2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

На підставі ч.2 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Згідно з ч.3 ст.49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відомості про вчинення ОСОБА_5 нового злочину судом не встановлені, від досудового розслідування та суду він не ухилявся.

Отже, давність притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності сплинула 22 вересня 2026 року.

Згідно з частиною першою статті 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною третьою статті 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284, абз.2 ч.7 ст.284 КПК України у разі звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності кримінальне провадження підлягає закриттю судом.

За таких обставин суд вважає, що наявні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, оскільки з дня вчинення кримінального правопорушення минуло більш як три роки.

Другим реченням частини другої статті 122 КПК України визначено, що залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 вересня 2022 року у справі №?203/241/17, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.?49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності процесуальні витрати, у тому числі витрати на проведення експертиз, покладаються на рахунок держави і не стягуються з обвинуваченого, окрім витрат, пов`язаних із залученням експерта стороною захисту.

Оскільки обвинуваченого ухвалою суду звільнено від кримінальної відповідальності у зв"язку з закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо нього закрито, а ініціатором проведення судових експертиз у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, то відповідно до положень ч. 2 ст. 122, ст. 124 КПК витрати на проведення експертиз не підлягають стягненню з особи та покладаються на державу.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 квітня 2025 року підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання.

Оскільки обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, підстави для продовження дії запобіжного заходу відсутні.

За змістом ст.129 КПК України цивільний позов вирішується судом у разі ухвалення вироку, тому цивільний позов Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної воєнної адміністрації) до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, слід залишити без розгляду.

На підставі ч.7 ст.128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284, 369, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченного ч.1 ст.239 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв"язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 42023152020000022 від 15 червня 2023 року закрити у зв`язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, застосований до ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 07 квітня 2025 року, скасувати.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 90631,56 грн. віднести на рахунок держави.

Цивільний позов Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної воєнної адміністрації) до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Дата проголошення повного тексту ухвали 13 жовтня 2026 року о 16.35 год.

Суддя