Решение № 140548759, 13.10.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/8548/26

Провадження № 2-о/463/377/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Грицка Р.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Вуйди В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в :

заявник звернувся в суд із заявою про встановлення факту належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документу, а саме: диплома серії НОМЕР_1 від 01 березня 1983 року, виданого Івано-Франківським медичним училищем, на ім`я ОСОБА_1 .

Заяву обґрунтовує тим, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно зі ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, рішенням від 03.06.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило заявника, що йому не буде зараховано до страхового стажу період навчання по диплому НОМЕР_1 від 01.03.1983 року. Відмова була мотивована тим, що прізвище заявника « ОСОБА_2 », згідно паспортних даних не відповідає прізвищу « ОСОБА_2 » на яке видано диплом серії НОМЕР_1 від 01 березня 1983 року. Зазначені недоліки не дають йому у повній мірі розпоряджатися своїми правами та порушують його інтереси, підтвердження такого факту необхідне для реалізації його прав, зокрема, для зарахування періоду навчання до страхового стажу при призначенні пенсії за віком. У зв`язку з наведеним, просить заяву задовольнити.

Заява поступила до суду 09.09.2026 року.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 11.09.2026 року, прийнято заяву та відкрито провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. При цьому, 13.10.2026 року на адресу суду скерував заяву про розгляд справи у його відсутності, вимоги заяви підтримує, просить про задоволення такої.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області в судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. При цьому, 21.09.2026 року на адресу суду скерувала заяву про розгляд справи у її відсутності.

З врахуванням зазначених обставин та відповідно до вимог ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності учасників процесу, які не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу 13.10.2026 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності сторін по справі, суд враховує практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у справі даних і доказів.

Крім того, як зазначив ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» (заява №18986/06; п.57) суд зазначає, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03).

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м.Надвірна Івано-Франківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.13-16).

Відповідно до копії паспорта громадянина України серія НОМЕР_2 від 1998 року, вбачається, що такий видано на ім`я « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.13-16).

Згідно свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 від 12.06.1964 року, військового квитка НОМЕР_4 від 05.07.1993 та трудової книжки НОМЕР_5 , вбачається, що такі документи видані на ім`я заявника « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.10, 17-18).

При цьому, з копії диплома серії НОМЕР_1 від 01.03.1983 року, виданого Івано-Франківським медичним училищем вбачається, що такий виданий (заповнений) на ім`я « ОСОБА_1 » (а.с.11).

Згідно рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 134650031642 від 03.06.2024 року вбачається, що заявнику ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком, через відсутність необхідного страхового стажу, мотивуючи крім іншого не зарахуванням до стажу періоду навчання по диплому НОМЕР_1 від 01.03.1983 року, адже прізвище заявника записаного у дипломі не відповідає паспортним даним (а.с.9).

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з п.п.1, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно до листа Верховного Суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.315 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо, не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Таким чином, судом встановлено, що у паспорті громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 та дипломі серії НОМЕР_1 від 01.03.1983 року, виданого Івано-Франківським медичним училищем, містяться розбіжності у зазначенні прізвища заявника, які утворились внаслідок застосування правил транслітерації та позбавляють заявника можливості реалізувати належне йому право на отримання пенсії за віком, чому передує зарахування періоду навчання у загальний трудовий стаж.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт належності правовстановлюючого документу знайшов своє підтвердження в матеріалах справи, будь якого спору між заявником та заінтересованою особою не має, крім того, встановлення факту є реалізацією гарантованого законом права про призначення пенсії за віком, перешкодою чому є невідповідність прізвища заявника у паспорті громадянина України та документі, що посвідчує таке право, а тому, суд вважає, що даний факт підлягає встановленню.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст.10, 12, 259, 263-265, 268, 315, 316, 319 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу, а саме: диплома серії НОМЕР_1 від 01.03.1983 року, виданого Івано-Франківським медичним училищем, на ім`я « ОСОБА_1 ».

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізької області, місцезнаходження: 69005, м.Запоріжжя, пр-т.Соборний,158-Б, код ЄДРПОУ 20490012.

Повний текст судового рішення складено - 13 жовтня 2026 року.

Суддя Грицко Р.Р.