Постановление суда № 140518639, 02.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 Справа №607/9996/26 Провадження №1-кс/607/3429/2026

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , у залі суду у м. Тернополі, розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62025140140000432 від 31.07.2025 стосовно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лани, Пустомитівського району, Львівської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, непрацюючого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження провадженні №62025140140000432 від 31.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, звернулась до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У разі визначення підозрюваному розміру застави просить покласти на останнього обов`язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а також існують ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, окрім того, застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, та запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання, з мотивів наведених у ньому.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання та просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із позбавленням волі або визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку захисника та зазначив, що бажає повернутись на військову службу.

Перевіривши надані матеріали, клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника слідчий суддя дійшов таких висновків.

Слідчим суддею з`ясовано, що слідчими четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №62025140140000432 зареєстрованого 31 липня 2025 року, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що 08 березня 2022 року відповідно до указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію», громадянина ОСОБА_4 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації.

20 червня 2025 року старшого солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду солдата резерву 63 запасної роти вказаної військової частини.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено воєнний стан на всій території України, який триває до теперішнього часу.

Старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.

Натомість, старший солдат ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.

22 червня 2025 року о 08 годині 00 хвилин у старшого солдата ОСОБА_4 , який перебував на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) виник умисел на самовільне залишення військової частини з метою тимчасового ухилення від військової служби.

Тоді ж, 22 червня 2025 року о 08 годині 00 хвилин старший солдат ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел з метою тимчасового ухилення від військової служби самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 та відправився до місця свого проживання.

У період з 08 години 00 хвилин 22 червня 2025 року по теперішній час, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 перебуває поза межам розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та свої службові обов`язки не виконує, проводячи час на власний розсуд.

Таким чином, старший солдат ОСОБА_4 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від військової служби, о 08 годині 00 хвилин 22 червня 2025 року самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та по даний час до виконання службових обов`язків за посадою не повертається, чим вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції Закону № 3233-IX від 13.07.2023).

З огляду на встановлення вищеописаних обставин, а також беручи до уваги наявність здобутих достатніх доказів, 08 квітня 2026 року слідчим за погодженням з прокурором складено письмове повідомлення про підозру відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме в нез`явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Однак, вручити особисто ОСОБА_4 складене відносно нього письмове повідомлення про підозру виявилось обґрунтовано неможливим, оскільки останній за місцем проживання і на службі відсутній та теперішнє його місце перебування невідоме.

У зв`язку із чим, складене письмове повідомлення про підозру вручено ОСОБА_4 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме шляхом його вручення 08.04.2026 під розписку уповноваженій особі військової частини НОМЕР_1 , а також шляхом направлення його поштою 08.04.2026 на відому органу досудового розслідування адресу фактичного місця проживання останнього, тобто 08.04.2026 ОСОБА_4 набув процесуального статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Крім того, у аналогічний спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, ОСОБА_4 викликався до слідчого для допиту та участі в інших процесуальних діях, а саме шляхом направлення їх поштою на адресу фактичного місця проживання та реєстрації останнього.

Проте, ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлений про такі виклики, жодного разу у визначені дати і час до органу досудового розслідування не з`явився. Про причини свого неприбуття належним чином не повідомив.

Вищенаведені фактичні обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 умисно переховується від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

У зв`язку із чим, 17.04.2026, на підставі ст. 281 КПК України, беручи до уваги, що стороні обвинувачення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 невідоме, прийнято рішення про оголошення його в розшук, а також відповідно до вимог ст. 280 КПК України, у зв`язку із оголошенням в розшук підозрюваного, досудове розслідування зупинено.

На думку слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: повідомленнями (матеріалами) ІНФОРМАЦІЯ_2 /військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення, на підставі яких зареєстровано кримінальне провадження; актами відповідних службових розслідувань, матеріалами оперативних підрозділів, отриманими за результатами виконання доручень слідчого (прокурора), в порядку ст. 36, 40, 41 КПК України, протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику а ризикам, зазначеним у поданні.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя виходить із такого.

Як зазначено у клопотанні, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК.

Зазначені ризики слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним вказаних дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 ч. 1 статті 177 КПК України, у кримінальному провадженні № №62025140140000432 щодо підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у клопотанні та прокурор в судовому засіданні довели наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Існування ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, може переховуватись від органів досудового розслідування. Вказана обставина, дає підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховування від органів досудового розслідування.

Також слідчий суддя враховує ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.05.2026, якою надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .

Існування ризику незаконного впливати на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_4 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань, у тому числі, на знайомих йому військовослужбовців. Аналогічним чином ОСОБА_4 зможе впливати на ще невстановлених та недопитаних по обставинах кримінального провадження свідків. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.

Водночас, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування ризиків, визначених п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваним знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. У матеріалах клопотання відсутні будь-які фактичні дані, які б свідчили про існування зазначених ризиків, а також намагання підозрюваного створювати перешкоди досудовому розслідуванню чи судовому розгляду, у зв`язку з чим відповідні доводи слідчого суд визнає необґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із пункту 5 частини другої цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, слідчий суддя враховує обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а саме, наявні дані про особу ОСОБА_4 : його вік, міцність соціальних зв`язків, солдат, раніше судимий, а також тяжкість кримінального правопорушення, яке згідно статті 12 КК України є тяжким злочином, покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним - позбавлення волі на строк до 10 років.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що сторона обвинувачення в повному обсязі довела суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

За змістом ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених у ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків.

Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст.194 КПК України, в обсязі необхідному для збереження співмірності цілей досудового розслідування та прав підозрюваного.

Зокрема, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного запропонованого стороною обвинувачення в клопотанні обов`язку не спілкуватися зі свідками у цьому кримінальному провадженні без конкретизації осіб, з якими заборонено спілкуватися, фактично встановлює обмеження щодо невизначеного та необмеженого кола осіб, що суперечить вимогам частини 5 статті 194 КПК України.

Також, беручи до уваги, що усвідомлення підозрюваним можливості звернення застави в дохід держави у разі невиконання покладених на нього обов`язків, а також сукупність інших покладених на нього обов`язків достатньою мірою забезпечать досягнення мети застосування запобіжного заходу та запобігатимуть реалізації наявних на цей час ризиків, слідчий суддя не вбачає необхідності та доцільності у застосуванні до підозрюваного додаткового обов`язку щодо носіння електронного засобу контролю.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 год 59 хв 23.11.2026.

Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_10 у справі №607/9996/26, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.10.2026.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цього запобіжного заходу.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год 59 хв 23.11.2026.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

В задоволенні решта вимог клопотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддяОСОБА_1