Постановление суда № 140507293, 12.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 жовтня 2026 рокуСправа №640/37258/21Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Смішлива Т. В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Громадянина Сомалі ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної міграційної служби України (місцезнаходження: вул. Володимирська, 9, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ: 37508470), Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (місцезнаходження: вул. Березняківська, 4А, м. Київ, 02152, ЄДРПОУ: 42552598) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 "Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду" надійшла з Луганського окружного адміністративного суду справа № 640/37258/21 за позовом Громадянина Сомалі ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, у якій заявлено вимоги:

- визнати протиправним та скасувати наказ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в м. Києві та Київській області № 154 від 01.06.2021 про відмову ОСОБА_1 в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України № 63-21 від 30.11.2021 про відхилення скарги на рішення територіального органу ДМС про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- зобов`язати Державну міграційну службу України прийняти в оформлення документи громадянина Сомалі ОСОБА_1 для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

На виконання положень Закону № 2825-IX справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 прийнято адміністративну справу до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2026 прийнято справу до провадження, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у судовому засіданні, призначено судове засідання на 16.09.2026 об 11 год 00 хв за адресою: вул. Академіка Янгеля, 4, м. Дніпро, Дніпропетровська область.

Ухвалу суду від 27.08.2026 разом з повістками направлено судом на адресу позивача, зазначену у позові як адреса проживання: АДРЕСА_1 , а також на адресу, вказану у позові як адреса для листування: АДРЕСА_2 .

Обидва конверти повернуто на адресу суду без вручення із зазначенням про те, що за вказаними адресами адресат відсутній.

У судове засідання призначене на 16.09.2026 позивач не прибув вперше, клопотань про відкладення розгляду справи не подав, у зв`язку з чим судом відкладено судове засідання на 12.10.2026.

Повітку про виклик позивача у судове засідання на 12.10.2026 направлено на адреси, зазначені ним у позові, однак, конверт повернуто АТ «Укрпошта» на адресу суду із зазначенням причини: адресат відсутній.

У судове засідання, призначене на 12.10.2026 позивач не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Отже, судом вжито встановлених законом заходів щодо належного повідомлення позивача про призначення розгляду справи у судових засіданнях 16.09.2026 та 12.10.2026.

Також суд звертає увагу на те, що під час підготовки справи до судового розгляду судом витребувано від Адміністрації Державної прикордонної служби України інформацію про перебування громадянина Сомалі ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Афгоє (Сомалі), документованого посвідченням біженця УВКБ ООН № 2020/260 від 15.12.2020, на території України станом на теперішній час; інформацію щодо перетину державного кордону України у період з 13.12.2021 по теперішній час громадянином Сомалі ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зазначенням дати та часу такого перетину; у разі наявності повідомити засоби зв`язку з Громадянином Сомалі ОСОБА_1 .

На виконання ухвали суду від 27 серпня 2026 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України, повідомлено, що громадянин Сомалі ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.02.2022 о 15:26:48 перетнув кордон України на виїзд у пункті пропуску Шегині пішим порядком та більше на територію України не повертався.

Представник відповідача у судове засідання прибув, однак, керуючись частиною 9 ст. 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи в письмовому провадженні.

Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає таке.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до приписів пункту третього частини п`ятої статті 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов`язані: з`являтися в судове засідання за викликом суду.

Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, а саме, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 124 КАС України визначено, що повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов`язковою, він може направити повістку лише представнику.

Як вже було зазначено та підтверджено матеріалами справи позивач у судові засідання, призначені на 16.09.2026 та 12.10.2026, не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив.

При цьому, встановлені обставини та наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що позивача повідомлено про дату, час і місце судових засідань належним чином.

Згідно із частиною першою статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, судові повістки вважаються належним чином врученими позивачу.

З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Суд наголошує, що загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої «…якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18.

Суд звертає увагу, що будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач, в першу чергу, має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

Суд зазначає, що у нормах процесуального законодавства закріплено обов`язок учасників судового процесу (до яких віднесено й Позивача), які не можуть із поважних причин прибути до суду, завчасно повідомити про це суд у будь-який незаборонений законом спосіб. Завчасність стосується здійснення відповідного повідомлення в таких часових межах, щоб до початку судового засідання суд отримав вказану інформацію.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 280/5263/18.

Крім того, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пункту 1 частини четвертої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Наведена правова позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, передумовою прийняття рішення про залишення без розгляду позову є сукупність таких обставин:

- повторне неприбуття позивача у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення про причини неявки;

- відсутність заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Суд звертає увагу на те, що процесуальні обов`язки слід належно виконувати на відповідній стадії судового провадження.

Матеріали справи не містять поданого на виконання вимог вказаних статей КАС України повідомлення про неможливість прибуття у судове засідання 16.09.2026 та 12.10.2026 з поважних причин, заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи відкладення судового засідання.

Вищезазначене розцінено судом, як зловживання процесуальними правами, оскільки у частині п`ятій статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, регламентовано обов`язки учасників справи, зокрема, серед іншого, учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, проте позивач даного процесуального обов`язку не виконав.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що таким чином позивач недобросовісно користується своїми процесуальними правами, що позбавляє суд можливості вирішити спір по суті заявлених вимог.

Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У рішенні Європейського Суду від 03.04.2008 у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв розумності строку є саме поведінка заявника. Суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (Європейського суду з прав людини «Чірікоста і Віола проти Італії»).

На підставі вищенаведеного, з урахуванням того, що повторна неявка позивача перешкоджає розгляду справи, а позивачем не подано заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку, що сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених вищенаведеними приписами частини п`ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України - залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 44, 45, ч. 5 ст. 205, п.4 ч.1 ст. 240, 248, 256, 293-297 КАС України

УХВАЛИВ:

Позовну заяву громадянина Сомалі ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Т.В. Смішлива