Постановление суда № 140500810, 12.10.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

12.10.2026м. СумиСправа № 920/1199/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., розглянувши заяву Науково-виробничої приватної фірми «Альба сек`юріті» (вул. Академічна, буд. 1, м. Суми, Сумська обл., 40000; код за ЄДРПОУ 30698638) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал транс груп» (вул. Героїв Крут, буд. 29, м. Суми, Сумська обл., 40034; код за ЄДРПОУ 43623729), про вжиття заходів забезпечення позову (вх №4438 від 24.09.2026) до подання позову

установив:

24.09.2026 Науково-виробнича приватна фірма «Альба сек`юріті» подала до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить накласти арешт на грошові кошти на рахунках IBAN НОМЕР_1 в АТ «Акцент-Банк», МФО 307770, та НОМЕР_2 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Індастріал транс груп» (вул. Героїв Крут, буд. 29, м. Суми, Сумська обл., 40034, код за ЄДРПОУ 43623729) для стягнення заборгованості в сумі 140981,72 грн в разі задоволення позову.

24.09.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву у справі №920/1199/26 призначено до розгляду судді Короленко В.Л.

24.09.2026 ТОВ «Індастріал транс груп» подало заперечення на заяву про забезпечення позову (вх №4985) і уточнення та доповнення до заперечень (вх №4987), в яких товариство зауважило про відсутність процесуальних підстав для вжиття заходів забезпечення позову, зазначивши, що при наявності спору щодо обсягу та вартості робіт, ТОВ «Індастріал транс груп», діючи добросовісно, продовжило планомірно перераховувати заявнику кошти за рахунком № 261 від 16.12.2025 за договором № 6589-ПС; у період із червня по серпень 2026 року боржником здійснено сплату заборгованості за договором у розмірі 70000,00 грн. Таким чином, ТОВ «Індастріал транс груп» просить відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд зазначає, що подану заяву заявник обґрунтовує тим, що 09.01.2025 між НВПФ «Альба сек`юріті» як субпідрядником та ТОВ Індастріал транс груп» як генпідрядником було укладено договір про виконання роботи із улаштування системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, передавання тривожних сповіщень № 6589-ПС. Субпідрядник повністю закінчив роботи. Сума договору склала 705792,00 грн. Сторони договору підписали перший акт виконаних робіт 11.04.2025 на суму 182356,56 грн., другий - 16.12.2025 на суму 523615,44 грн. Заявник зауважив, що на час звернення із заявою до суду заборгованість за договором № 6589-ПС складає 73598,16 грн.

Крім того, у заяві заявником зазначено, що 09.01.2025 між НВПФ "Альба сек`юріті" як субпідрядником та ТОВ «Індастріал транс груп» як генпідрядником було укладено договір про виконання роботи із улаштування системи викличної сигналізації на об`єкті: «Капітальний ремонт гінекологічного відділення на другому поверсі будівлі головного корпусу Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний онкологічний центр" за адресою : вул. Привокзальна, 31 , м. Суми» №6590-ВС. Субпідрядник повністю виконав роботи. Сума договору склала 179 271,00 грн. Сторони договору підписали перший акт виконаних робіт 11.04.2025 на суму 76502,44 грн, другий - 16.12.2025 на суму 102768,56 грн. Заявник зазначив, що на час звернення із заявою до суду заборгованість за договором № 6590-ВС складає 67383,56 грн.

Відповідно до заяви, заборгованість ТОВ «Індастріал транс груп» на користь НВПФ «Альба сек`юріті» за договорами №6589-ПС та №6590-ВС склала 140981,72 грн та заявник наголосив, що станом на 22.09.2026 зазначене зобов`язання боржником не виконане.

Заявник вважає, що протягом 2026 року заборгованість за отримані роботи залишається непогашеною та невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду через відсутність коштів на рахунках боржника та майна.

З огляду на зазначене, заявник просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

За приписами статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту.

За змістом статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Аналогічну правову позицію наведено у Постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №905/2130/17 та від 13.02.2018 у справі №911/2930/17.

Суд зазначає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що саме на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами неможливість в подальшому виконання рішення суду саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача, тобто наявності у нього наміру ухилитися від виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що порушення зі сторони відповідача строків оплати вартості виконаних робіт, не є беззаперечним свідченням наявності підстав вважати, що виконання рішення у даній справі буде ускладнено, або унеможливлено. Заява позивача базується лише на припущеннях, що не підтвердженні належними та допустимими доказами.

Відтак, суд дійшов висновку, що подана позивачем заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості та адекватності вимог про забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений позивачем спосіб та імовірності ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких він може звернутися до суду. Зазначене вказує на відсутність дійсних та достатніх підстав для забезпечення позову, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Відповідно до п. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Відмовити у задоволенні заяви Науково-виробничої приватної фірми «Альба сек`юріті» про вжиття заходів забезпечення позову (вх №4438 від 24.09.2026) до подання позову у справі №920/1199/26.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 12.09.2026, та може бути оскаржена в апеляційному порядку у порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію у справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.

Ухвалу складено та підписано 12.10.2026 у зв`язку із пошкодженням будівлі суду внаслідок завданого 26.09.2026 авіаудару та тимчасовим призупиненням роботи суду з 28.09.2026 по 12.10.2026.

СуддяВ.Л. Короленко