Решение № 140459846, 09.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

___________________

Провадження 2/760/11806/26

В справі 761/24107/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

09 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОСПЕКТ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, 4-В», Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черток Ірина Володимирівна про скасування наказу.

ІІ. Описова частина

07 липня 2023 року Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Лукомського П.В. звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст, Відповідач-1), Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОСПЕКТ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, 4-В» (попереднє найменування - ОСББ «Червонозоряний, 4-В») (далі - ОСББ, Відповідач-2), Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черток Ірина Володимирівна (далі - Третя особа, приватний нотаріус Черток І.В.), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15.11.2021 №4087/5 «Про задоволення скарги» (далі - Наказ), а судові витрати покласти на відповідачів.

Свої вимоги Позивач мотивує тим, що 12.03.2021 між ним та Закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» укладено договір №1/178-154 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення, на підставі якого, після повної оплати ціни майнових прав та підписання актів прийому-передачі від 01.06.2021, приватним нотаріусом Черток І.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.06.2021 індексний номер 58716253 за ним зареєстровано право спільної часткової власності у розмірі частки 1/500 на нежитлове приміщення №178, розташоване на -1 (мінус першому) поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Наказом, прийнятим за скаргою ОСББ «Червонозоряний, 4-В», зареєстрованою Мін`юстом 08.07.2021 за №СК-136-21, скасовано, серед інших, і вказане рішення приватного нотаріуса.

Позивач вважає Наказ та висновок центральної Колегії Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) від 26.10.2021, на підставі якого він прийнятий, протиправними, такими, що прийняті з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV) та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок №1128).

А саме, як зазначає Позивач, у скарзі ОСББ не зазначено дати її складання; скарга не містить жодних аргументів щодо порушення прав скаржника та копій документів, що підтверджували б факт такого порушення; скаргу від імені ОСББ підписали фізичні особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 із зазначенням посад членів правління, однак до скарги не додано довіреності чи іншого документа на підтвердження їх повноважень, а доданий до скарги протокол загальних зборів ОСББ від 16.06.2021 №16/06-21 навпаки свідчить про припинення їх повноважень як членів правління; ні Статут ОСББ, ні Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» не наділяють членів правління правом представляти інтереси об`єднання в державних органах без довіреності - таке право має виключно голова правління; щодо частини оскаржених рішень сплив встановлений законом шістдесятиденний строк оскарження. За таких обставин, на думку Позивача, Мін`юст мав відмовити у задоволенні скарги, не переходячи до її колегіального розгляду.

Крім того, Позивач вказує, що 22.07.2021, ще до прийняття рішення за скаргою, ОСББ подало заяву про її відкликання та залишення без розгляду, яку Мін`юст проігнорував; Мін`юстом порушено строки розгляду скарги, встановлені Законом України «Про звернення громадян», оскільки скарга надійшла 08.07.2021, а Наказ прийнято лише 15.11.2021; скарга двічі - дорученнями Міністра юстиції від 26.08.2021 та від 15.10.2021 - безпідставно поверталася на повторний розгляд Колегії після того, як Колегія двічі рекомендувала відмовити у її задоволенні, що не передбачено ні Законом №1952-IV, ні Порядком №1128 і свідчить про тиск на Колегію та упередженість розгляду; Позивача жодного разу не було повідомлено про час і місце засідань Колегії у спосіб, визначений пунктом 11 Порядку №1128.

Також Позивач зазначає, що приватний нотаріус Черток І.В. діяла в межах закону, оскільки для державної реєстрації права власності ним було подано всі необхідні документи, а висновок Колегії про те, що подані документи не дають змоги встановити набуття права власності, ґрунтується на ототожненні понять «частка» та «частина» нерухомого майна, тоді як частка у праві спільної часткової власності виражається в простих правильних дробах, що і було відображено в договорі та акті прийому-передачі.

20 липня 2023 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва вказану позовну заяву передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.

23 листопада 2023 року матеріали позовної заяви надійшли до Солом`янського районного суду міста Києва.

08 січня 2024 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Кушнір С.І.

09 січня 2024 року ухвалою судді Кушнір С.І. відкрито спрощене позовне провадження у справі.

16 лютого 2024 року від Відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У відзиві Відповідач-1 зазначає, що Мін`юст не оспорює право власності Позивача, а здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації та під час розгляду скарг перевіряє лише правильність оскаржуваних реєстраційних дій, не встановлюючи і не спростовуючи факт набуття чи припинення майнових прав (з посиланням на постанову Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №707/477/20).

По суті спору Відповідач-1 стверджує, що на підставі оскаржених рішень приватним нотаріусом Черток І.В. зареєстровано право власності на частки по 1/500 у праві власності на нежитлове приміщення за 184 особами, які у подальшому проголосували на загальних зборах за зміну керівника, складу ревізійної комісії та статуту ОСББ; для державної реєстрації було подано договори купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення, однак нотаріус зареєструвала право власності на 1/500 частки в праві власності на нежитлове приміщення, а замість передбаченого пунктом 1.4 договорів акта прийому-передачі нежитлового приміщення було подано акти прийому-передачі частки нежитлового приміщення. На думку Відповідача-1, оскаржені рішення прийнято з порушенням пункту 2 частини третьої статті 10, пункту 4 частини першої, частини другої статті 24 Закону №1952-IV, абзацу першого пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, а тому вони обґрунтовано скасовані, а до нотаріуса правомірно застосовано захід реагування у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Щодо відсутності дати складання скарги Відповідач-1 вказує, що датою її складання можна вважати дату її прийняття - 08.07.2021, а відсутність дати жодним чином не впливає на правильність рішення Колегії; формальні недоліки скарги не можуть позбавляти особу права на оскарження, а відмова у розгляді скарги з таких підстав свідчила б про надмірний формалізм (з посиланням на постанови Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №910/2529/22, від 29.10.2018 у справі №826/14749/16, від 15.08.2019 у справі №826/14164/17, від 08.05.2023 у справі №826/15320/17, від 29.04.2020 у справі №826/15358/17).

Щодо повноважень осіб, які підписали скаргу, Відповідач-1 стверджує, що такі повноваження встановлено Колегією на підставі документів реєстраційної справи ОСББ в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема протоколів загальних зборів від 24.05.2017 №17-3 та від 04.03.2020 №04-20. Водночас Відповідач-1 визнає, що члени правління, які підписали та подали скаргу, втратили такий статус 16.06.2021 у зв`язку з проведенням загальних зборів ОСББ, однак, як стверджує Відповідач-1, їм про це достеменно відомо не було, а оскільки права підписантів скарги було порушено, подальший їх статус не може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні скарги.

Щодо заяви про залишення скарги без розгляду Відповідач-1 зазначає, що її подав новий голова правління ОСББ, обраний після 16.06.2021, права та інтереси якого скаргою не зачіпаються, а скаржники та новий голова правління мають різні інтереси, що і стало підставою для продовження розгляду скарги. На думку Відповідача-1, інші процедурні порушення не можуть бути самостійною підставою для скасування законного по суті наказу, оскільки це суперечило б принципу правової визначеності та свідчило б про «правовий пуризм» (з посиланням на практику Європейського суду з прав людини та постанови Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №910/6552/20, від 08.06.2022 у справі №904/2032/16).

Щодо повідомлення про розгляд скарги Відповідач-1 зазначає, що розгляд скарги призначався на 22.07.2021, 17.09.2021 та 26.10.2021, про що на офіційному веб-сайті Мін`юсту розміщувалися оголошення, в яких серед заінтересованих осіб зазначено, зокрема, і Позивача. На думку Відповідача-1, розміщення оголошення на офіційному веб-сайті є належним способом повідомлення (з посиланням на постанови Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №804/2296/17, від 31.05.2019 у справі №810/328/18, від 04.06.2019 у справі №815/5049/17, постанову Вищого адміністративного суду України від 12.12.2017 у справі №826/1256/17), а відтак Мін`юстом вжито всіх можливих заходів для своєчасного та належного повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарги.

Відповідач-2 відзиву на позовну заяву не подав.

Третя особа пояснень щодо позову не подала.

Розпорядженням керівника апарату суду від 11.04.2024 №1230 у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_9 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

11 квітня 2024 року повторним автоматизованим розподілом судових справ між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

17 квітня 2024 року ухвалою суду справу прийнято до розгляду.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Обставини, встановлені судом

12 березня 2021 року між ОСОБА_1 (Позивач, Покупець) та Закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» (Продавець) укладено договір №1/178-154 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Продавець зобов`язується передати Покупцю майнове право на отримання у власність 1/500 частки новозбудованого нежитлового приміщення (далі - Майнове право), визначеного у п. 1.2 цього Договору, у будинку, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_2 і позначений на схемі генерального плану №3, поштова адреса: АДРЕСА_1 (надалі - Об`єкт), що належить Продавцю згідно з Договором №15-5/184 про будівництво чотирьох житлових будинків з вбудованими та прибудинковими нежитловими приміщеннями та паркінгами по АДРЕСА_3 від 08.09.2004, укладеним ЗАТ «Українська будівельна компанія» з Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій, а Покупець зобов`язується сплатити Продавцю ціну продажу згідно з п. 3.1 цього Договору та прийняти Майнове право на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що під Майновими правами Сторони розуміють право набуття у власність 1/500 частки нежитлового приміщення №178 загальною площею 156,6 кв. м, що знаходиться на -1 (мінус першому) поверсі (далі - Нежитлове приміщення), з метою розміщення мікроскладу. Майнові права передбачають право Покупця після прийняття Будинку в експлуатацію, проведення його технічної інвентаризації, сплати ціни продажу Майнових прав та передачі Будинку під заселення набути у власність 1/500 частки нежитлового приміщення.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що реєстрація права власності на нежитлове приміщення здійснюється Покупцем.

За змістом п. 1.4 Договору Покупець набуває право приватної власності на Майнові права на підставі цього Договору з моменту повної сплати ціни продажу Майнових прав, що підтверджується довідкою Продавця. Право власності на нежитлове приміщення набувається Покупцем у порядку, встановленому законом, на підставі цього Договору, довідки Продавця про сплату ціни продажу Майнових прав, акту прийому-передачі Нежитлового приміщення.

Позивач виконав свої зобов`язання зі сплати ціни продажу Майнових прав та отримав від Продавця довідку від 01.06.2021 про 100% оплату вартості майнових прав.

01 червня 2021 року згідно з актом прийому-передачі майнових прав Продавець передав, а Покупець прийняв майнове право на отримання у власність 1/500 частки нежитлового приміщення відповідно до Договору.

Також 01 червня 2021 року згідно з актом прийому-передачі частки нежитлового приміщення відповідно до пункту 1.4 Договору Продавець передав, а Покупець прийняв 1/500 частки нежитлового приміщення, визначеного у п. 1.2 Договору, у новозбудованому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , позначеному на схемі генерального плану №3, поштова адреса: АДРЕСА_1 . Характеристика 1/500 частки нежитлового приміщення (з урахуванням уточнення за офіційними даними Бюро технічної інвентаризації): нежитлове приміщення №178 загальною площею 156,6 кв. м, що знаходиться на -1 (мінус першому) поверсі.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи не містять відомостей про визнання Договору недійсним у судовому порядку, а тому в силу статті 204 ЦК України його правомірність презюмується.

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.06.2021 індексний номер 58716253, прийнятого приватним нотаріусом Черток І.В., за Позивачем зареєстровано право спільної часткової власності у розмірі частки 1/500 на нежитлове приміщення на -1 (мінус першому) поверсі, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , підстава виникнення права власності: Договір купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення, серія та номер: 1/178-154, виданий 12.03.2021, видавник: ЗАТ «Українська будівельна компанія»; Акт прийому-передачі частки нежитлового приміщення згідно з Договором №1/178-154 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення від 12 березня 2021 року, серія та номер: б.н., виданий 01.06.2021, видавник: ЗАТ «Українська будівельна компанія», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.06.2021 індексний номер 261294064.

16 червня 2021 року проведено загальні збори ОСББ «Червонозоряний, 4-В», рішення яких оформлені протоколом від 16.06.2021 №16/06-21, зокрема про відкликання та припинення повноважень голови правління об`єднання, діючого складу правління та ревізійної комісії, обрання нового складу правління та ревізійної комісії, затвердження статуту ОСББ у новій редакції.

Постановою Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №910/21303/21 за позовом ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від 03.12.2021 №4323/5 «Про задоволення скарги» залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 про задоволення позову. Цими судовими рішеннями встановлено, що 22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведено реєстраційну дію №1000731070007024897 щодо ОСББ «Червонозоряний, 4-В», якою змінено керівника об`єднання та зареєстровано статут у новій редакції, затверджений загальними зборами 16.06.2021.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. У справі №910/21303/21 брали участь ОСББ та Мін`юст, які є відповідачами і у цій справі, а встановлені обставини стосуються саме ОСББ.

08 липня 2021 року ОСББ «Червонозоряний, 4-В» звернулося до Мін`юсту зі скаргою на рішення від 27.04.2021 №№57874975, 57890989, від 28.04.2021 №№57920997, 57923371, від 12.06.2021 №58715694, від 13.06.2021 №58716253, від 14.06.2021 №58741319, від 15.06.2021 №58753864, від 02.07.2021 №59074048, прийняті приватним нотаріусом Черток І.В. щодо державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення №178, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Скарга зареєстрована Мін`юстом 08.07.2021 за №СК-136-21.

Скарга від імені ОСББ підписана ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 як членами правління. Дати складання скарги в ній не зазначено. До скарги додано протокол загальних зборів від 16.06.2021 №16/06-21, додаток №1 до нього, Статут ОСББ та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Довіреності чи іншого документа на підтвердження повноважень осіб, які підписали скаргу, діяти від імені ОСББ до скарги не додано.

14 липня 2021 року загальними зборами ОСББ змінено його найменування на ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В».

22 липня 2021 року голова правління ОСББ Трач Ю.Р. подав до Мін`юсту заяву від 21.07.2021 вих. №82 про залишення скарги вх. №СК-136-21 без розгляду, посилаючись на те, що ОСББ прийняло рішення про припинення усіх довіреностей та розірвання усіх договорів, пов`язаних із представництвом його інтересів, та не уповноважувало будь-яких осіб на звернення зі скаргою до Колегії Мін`юсту щодо оскарження рішень, прийнятих приватним нотаріусом Черток І.В. щодо нежитлового приміщення №178. Отримання Мін`юстом цієї заяви Відповідачем-1 не заперечується.

22 липня 2021 року Колегія розглянула скаргу та рекомендувала відмовити у її задоволенні.

26 серпня 2021 року дорученням Міністра юстиції України №425/1/48-21 скаргу повернуто для повторного розгляду.

17 вересня 2021 року Колегія повторно розглянула скаргу та знову рекомендувала відмовити у її задоволенні.

15 жовтня 2021 року дорученням Міністра юстиції України №497/1/48-21 скаргу повторно повернуто для розгляду.

26 жовтня 2021 року Колегія втретє розглянула скаргу та рекомендувала задовольнити її у повному обсязі, мотивуючи свій висновок тим, що законодавство зобов`язує державного реєстратора перевіряти подані документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій та відмовляти у державній реєстрації, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну чи припинення прав на нерухоме майно; для державної реєстрації права власності було подано, зокрема, договори купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення, однак приватним нотаріусом Черток І.В. зареєстровано право власності на 1/500 частки в праві власності на нежитлове приміщення; відповідно до пункту 1.4 договорів право власності набувається на підставі, зокрема, акта прийому-передачі нежитлового приміщення, проте для проведення державної реєстрації було подано акти прийому-передачі частки нежитлового приміщення; а тому оскаржені рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

15 листопада 2021 року Мін`юстом на підставі висновку Колегії від 26.10.2021 видано Наказ №4087/5 «Про задоволення скарги», яким вирішено:

1. Скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-В» задовольнити у повному обсязі.

2. Скасувати рішення від 27.04.2021 №№57874975, 57890989, від 28.04.2021 №№57920997, 57923371, від 12.06.2021 №58715694, від 13.06.2021 №58716253, від 14.06.2021 №58741319, від 15.06.2021 №58753864, від 02.07.2021 №59074048, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток Іриною Володимирівною.

3. Тимчасово блокувати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Черток Ірині Володимирівні строком на 1 (один) місяць.

4. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

5. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Щодо характеру спору та суб`єктного складу сторін

Заперечуючи проти позову, Відповідач-1 посилається на те, що Мін`юст не оспорює право власності Позивача, а лише перевіряє правильність реєстраційних дій.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.09.2025 у справі №910/2546/22 (провадження №12-43гс24) дійшла висновку, що спір про скасування наказу Мін`юсту, яким за скаргою іншої особи скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права позивача, має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно, тобто є приватноправовим. Мін`юст не може бути єдиним відповідачем у такій справі незалежно від доводів та підстав позову, а належним відповідачем є особа, з якою у позивача існує спір про право, - у справі №910/2546/22 такою особою була особа, за якою зареєстровано конкуруюче право на те саме майно. Велика Палата Верховного Суду також виходила з того, що Мін`юст під час розгляду скарги оцінює законність проведеної державним реєстратором адміністративної процедури, а не вирішує по суті спір про право, вирішення якого належить до компетенції суду.

У цій справі за іншою особою конкуруюче право на частку Позивача не реєструвалося, а спір щодо зареєстрованого за Позивачем права ініційовано ОСББ, за скаргою якого та в інтересах якого прийнято Наказ. Позивач пред`явив позов як до Мін`юсту, яким прийнято оспорюваний Наказ, так і до ОСББ, а отже Мін`юст не є єдиним відповідачем у справі, а до участі у ній як відповідача залучено особу, яка оспорила право Позивача і на права та інтереси якої може вплинути рішення суду. Такий суб`єктний склад сторін узгоджується з наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду, а спір, з огляду на його приватноправовий характер та участь у ньому фізичної особи, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 22.10.2025 у справі №521/15062/20 (провадження №61-8069св24), в якій за позовом власника до Мін`юсту та особи, за скаргою якої було прийнято наказ Мін`юсту, такий наказ визнано протиправним і скасовано з підстав неналежного повідомлення позивача про розгляд скарги, а судові витрати стягнуто з обох відповідачів.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтями 316, 317 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 37 Закону №1952-IV).

Частиною п`ятою статті 37 Закону №1952-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Відповідно до пункту 7 частини восьмої статті 37 Закону №1952-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга подана особою, яка не має на це повноважень.

Процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту визначає Порядок №1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1150).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Згідно з абзацом третім пункту 3 Порядку №1128 скаржник може відкликати подану ним скаргу у сфері державної реєстрації до прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішення щодо неї. Відкликана скарга у сфері державної реєстрації залишається без розгляду.

Розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян» (пункт 4 Порядку №1128).

Відповідно до пункту 9 Порядку №1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує, зокрема, чи було оскаржуване рішення прийнято на законних підставах та чи належить задовольнити скаргу або відмовити в її задоволенні.

Пунктом 10 Порядку №1128 визначено, що для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Пунктом 12 Порядку №1128 передбачено, що копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.

У пункті 14 Порядку №1128 визначено, що за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Системний аналіз наведених положень Закону №1952-IV та Порядку №1128 дає підстави для висновку, що право на звернення зі скаргою на рішення державного реєстратора має особа, яка вважає, що її права порушено. Розгляд скарги здійснюється Колегією у разі, якщо скарга відповідає вимогам, встановленим цими нормативними актами, та подана у передбачений ними строк. При цьому наведення обставин, які засвідчують факт порушеного права або інтересу скаржника, і надання відповідних доказів має суттєве значення для вирішення Колегією питання щодо належності скаржнику права на звернення з такою скаргою.

Щодо повноважень осіб, які підписали скаргу, та відсутності дати її складання

Як встановлено судом, скаржником у даному випадку є юридична особа - ОСББ «Червонозоряний, 4-В», від імені якого скаргу підписали сім фізичних осіб як члени правління.

Статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління, яке є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

Рішенням загальних зборів ОСББ від 16.06.2021, оформленим протоколом №16/06-21, повноваження попереднього складу правління припинено та обрано новий склад правління, а 22.06.2021 відповідні зміни щодо керівника об`єднання та нової редакції статуту зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що встановлено судовими рішеннями у справі №910/21303/21.

Таким чином, станом на 08.07.2021 особи, які підписали та подали скаргу від імені ОСББ, не були членами його правління і не мали повноважень діяти від імені ОСББ. Більше того, саме протокол від 16.06.2021 №16/06-21, яким припинено їх повноваження, був доданий до скарги, а отже Мін`юст, діючи з належною обачністю та перевіряючи відомості реєстрів відповідно до пункту 9 Порядку №1128, мав і можливість, і обов`язок встановити відсутність у підписантів повноважень.

Посилання Відповідача-1 на протоколи загальних зборів від 24.05.2017 №17-3 та від 04.03.2020 №04-20 суд відхиляє, оскільки на момент подання скарги повноваження осіб, обраних цими рішеннями, вже були припинені, про що Відповідач-1 і сам зазначає у відзиві, визнаючи, що підписанти скарги втратили статус членів правління 16.06.2021. Обізнаність чи необізнаність цих осіб про припинення їх повноважень правового значення не має, оскільки повноваження діяти від імені юридичної особи визначаються не суб`єктивним сприйняттям, а рішеннями її органів управління та відомостями державних реєстрів.

Також суд не приймає доводів Відповідача-1 про те, що права самих підписантів скарги було порушено, оскільки скаргу подано не цими особами від власного імені, а від імені ОСББ як юридичної особи. Відповідно, саме ОСББ було скаржником, і саме щодо ОСББ мали перевірятися як повноваження осіб, які діяли від його імені, так і факт порушення його прав у результаті прийняття оскаржених рішень.

Крім того, всупереч вимогам абзацу другого пункту 6 частини п`ятої статті 37 Закону №1952-IV до скарги не додано жодного документа, який би підтверджував повноваження осіб, які її підписали, представляти інтереси ОСББ, а всупереч пункту 6 частини п`ятої статті 37 Закону №1952-IV у скарзі не зазначено дати її складання. Доводи Відповідача-1 про те, що датою складання скарги можна вважати дату її реєстрації Мін`юстом, суд відхиляє, оскільки дата реєстрації скарги органом, який її розглядає, не тотожна даті її складання скаржником, яку закон вимагає зазначати разом із підписом.

Отже, скарга ОСББ була подана особами, які не мали на це повноважень, що відповідно до пункту 7 частини восьмої статті 37 Закону №1952-IV було підставою для відмови у її задоволенні.

Аналогічні висновки щодо цієї самої скарги ОСББ за вх. №СК-136-21 від 08.07.2021 та цього самого Наказу викладені у постанові Верховного Суду від 05.11.2025 у справі №760/31723/21 (провадження №61-7156св24), якою залишено без змін рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 24.11.2023 та постанову Київського апеляційного суду від 03.04.2024 у справі за позовом іншого співвласника нежитлового приміщення №178 до Мін`юсту. Зокрема, Верховний Суд відхилив доводи Мін`юсту про те, що повноваження осіб, які підписали скаргу, було встановлено на підставі документів, що містились в реєстраційній справі ОСББ, та дійшов висновку, що недодання до скарги документів на підтвердження повноважень осіб, які її підписали, мало бути підставою для відмови у її задоволенні відповідно до пункту 7 частини восьмої статті 37 Закону №1952-IV.

Щодо відкликання скарги

Судом встановлено, що 22.07.2021, тобто задовго до прийняття Наказу, голова правління ОСББ Трач Ю.Р. подав до Мін`юсту заяву про залишення скарги вх. №СК-136-21 без розгляду, вказавши, що ОСББ не уповноважувало будь-яких осіб на звернення з цією скаргою.

Як зазначено вище, відповідно до абзацу третього пункту 3 Порядку №1128 скаржник може відкликати подану ним скаргу до прийняття Мін`юстом рішення щодо неї, а відкликана скарга залишається без розгляду.

Оскільки скаржником було ОСББ, а голова правління є особою, яка відповідно до статуту діє від імені об`єднання без довіреності (зазначене Позивачем з посиланням на п. 3.16 Статуту ОСББ у редакції, затвердженій протоколом від 16.06.2021 №16/06-21, і відповідачами не спростовано), подана ним заява є волевиявленням самого скаржника про відкликання скарги. Доводи Відповідача-1 про те, що новий голова правління та підписанти скарги мають різні інтереси, лише підтверджують, що підписанти скарги діяли не в інтересах і не від імені ОСББ як скаржника. Порядок №1128 не наділяє Мін`юст повноваженнями оцінювати інтереси скаржника на предмет доцільності відкликання ним скарги.

Отже, Мін`юст в порушення абзацу третього пункту 3 Порядку №1128 не залишив скаргу без розгляду, а продовжив розглядати її по суті, причому ще двічі після надходження заяви про її відкликання. Верховний Суд у постанові від 05.11.2025 у справі №760/31723/21 погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що Мін`юст проігнорував заяву голови правління ОСББ про залишення цієї скарги без розгляду та продовжив розглядати її по суті, відхиливши аналогічні доводи Мін`юсту як такі, що зводяться до суб`єктивного тлумачення законодавства.

Щодо повідомлення Позивача про розгляд скарги

Аналіз пунктів 10-12 Порядку №1128 свідчить про те, що законодавство встановлює не право, а обов`язок Мін`юсту запросити до участі у розгляді скарги суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, які зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, та своєчасно повідомити їх про час і місце розгляду скарги у визначений Порядком спосіб. Запрошення відповідних осіб має на меті не лише проінформувати їх про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, подати пояснення та домогтися того, щоб їх пояснення були прийняті до уваги.

Неповідомлення скаржника та/або його представника, суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб не може вважатися формальним порушенням; це порушення ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги (постанови Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №826/3539/17, від 23.03.2021 у справі №480/388/19).

Пункт 11 Порядку №1128 не містить альтернативи, а передбачає обов`язкове повідомлення шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з визначених у ньому способів, а тому відсутність одного з видів повідомлення є порушенням приписів Порядку №1128 (постанови Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №420/4037/20, від 16.02.2022 у справі №640/843/21, від 07.12.2022 у справі №910/21303/21).

Позивач, право власності якого зареєстровано на підставі одного з оскаржених рішень, був заінтересованою особою у розумінні пункту 10 Порядку №1128, що визнається і самим Відповідачем-1, який зазначив Позивача серед заінтересованих осіб в оголошеннях про засідання Колегії.

Водночас Відповідач-1 обмежився лише посиланням на розміщення оголошень на офіційному веб-сайті Мін`юсту. Матеріали справи не містять доказів того, коли саме такі оголошення було розміщено, а отже і доказів дотримання строку, встановленого пунктом 11 Порядку №1128. Матеріали справи також не містять жодних доказів додаткового повідомлення Позивача телефонограмою чи засобами електронної пошти, доказів вжиття Мін`юстом заходів для встановлення його контактних даних з офіційних джерел або доказів неможливості такого повідомлення, а також доказів надання Позивачу копії скарги та доданих до неї документів.

Посилання Відповідача-1 на постанови Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №804/2296/17, від 31.05.2019 у справі №810/328/18, від 04.06.2019 у справі №815/5049/17 та постанову Вищого адміністративного суду України від 12.12.2017 у справі №826/1256/17 суд не приймає до уваги, оскільки подальша практика Верховного Суду щодо застосування пункту 11 Порядку №1128 є усталеною та виходить з обов`язковості повідомлення заінтересованих осіб не лише шляхом розміщення оголошення на веб-сайті, а й додатково одним зі способів, визначених цим пунктом. Зокрема, саме щодо оголошень про розгляд цієї ж скарги ОСББ Верховний Суд у постанові від 05.11.2025 у справі №760/31723/21 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що з посилання на оголошення на веб-сайті Мін`юсту неможливо встановити, коли його було розміщено, а розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту не є достатнім способом повідомлення заінтересованої особи про розгляд скарги.

У постанові від 22.10.2025 у справі №521/15062/20 Верховний Суд також виходив з того, що порушення Мін`юстом принципів рівності та змагальності під час розгляду скарги внаслідок неповідомлення заінтересованої особи виключає висновок про правомірність розгляду скарги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Мін`юст не виконав свого обов`язку із забезпечення участі Позивача у розгляді скарги шляхом належного повідомлення його про розгляд скарги, внаслідок чого Позивач був фактично позбавлений можливості бути присутнім під час розгляду скарги, надати пояснення та докази на підтвердження правомірності реєстрації його права власності.

Щодо доводів Відповідача-1 про формальний характер порушень

Суд не погоджується з доводами Відповідача-1 про те, що встановлені порушення мають формальний характер і не можуть бути підставою для скасування Наказу.

По-перше, подання скарги особами, які не мають на це повноважень, та відкликання скарги самим скаржником стосуються не форми, а самої наявності законних підстав для розгляду скарги по суті. За відсутності належно поданої скарги та за наявності її відкликання у Мін`юсту не було підстав для прийняття рішення по суті.

По-друге, навіть за критерієм, на який посилається Відповідач-1 (постанова Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №826/15358/17), порушення процедури є підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень, якщо воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. У цій справі Колегія двічі - 22.07.2021 та 17.09.2021 - рекомендувала відмовити у задоволенні скарги з посиланням на те, що оскаржені рішення прийнято відповідно до законодавства, і лише під час третього розгляду, без участі Позивача, дійшла протилежного висновку. За таких обставин позбавлення Позивача можливості надати Колегії свої пояснення очевидно могло вплинути на результат розгляду скарги.

По-третє, принцип «належного урядування», на якому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини (зокрема, у рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», заява №29979/04), передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, а ризик будь-якої помилки державного органу повинна нести сама держава.

Постанови Верховного Суду, на які посилається Відповідач-1 (у справах №910/2529/22, №826/14749/16, №826/14164/17, №826/15320/17, №910/6552/20, №904/2032/16, №707/477/20), ухвалені за інших фактичних обставин. Посилання Мін`юсту на ці ж постанови було предметом оцінки Верховного Суду у справі №760/31723/21, де Верховний Суд зазначив, що оскаржувані судові рішення таким висновкам не суперечать, а встановлені у цих справах фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є іншими.

Доводи Відповідача-1 щодо порушень, допущених, на його думку, приватним нотаріусом Черток І.В. при прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності Позивача, суд не оцінює, оскільки предметом дослідження у цій справі є законність Наказу Мін`юсту, а не рішень приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав (постанова Верховного Суду від 05.11.2025 у справі №760/31723/21).

Враховуючи, що встановлені порушення є достатніми для висновку про протиправність Наказу, суд не надає окремої оцінки іншим доводам Позивача, зокрема щодо повернення скарги на повторний розгляд дорученнями Міністра юстиції України. Суд враховує, що, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, проте це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (§§ 29-30 рішення від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №18390/91).

Щодо меж задоволення позову

Таким чином, Наказ прийнято з порушенням вимог статті 37 Закону №1952-IV та пунктів 3, 4, 11 Порядку №1128, а Позивачем доведено як невідповідність Наказу вимогам законодавства, так і порушення внаслідок його прийняття його прав власника. Обраний Позивачем спосіб захисту шляхом визнання протиправним і скасування Наказу відповідає способам захисту, встановленим статтями 16, 393 ЦК України.

Разом з тим, Наказом вирішено питання щодо прав значної кількості осіб, а безпосередньо права Позивача вирішуються пунктом 2 Наказу в частині скасування рішення від 13.06.2021 індексний номер 58716253 щодо державної реєстрації права власності Позивача на частку 1/500 у праві спільної часткової власності на нежитлове приміщення №178, а також пунктом 4 Наказу, яким виконання пункту 2 покладено на Офіс протидії рейдерству.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Скасування рішень приватного нотаріуса щодо державної реєстрації прав інших осіб прав Позивача не порушує, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. Так само не порушують прав Позивача пункти 3 та 5 Наказу, які стосуються застосування до приватного нотаріуса Черток І.В. заходу реагування у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також пункт 1 Наказу, оскільки безпосередні правові наслідки для Позивача породжують саме пункти 2 та 4 Наказу в частині, що стосується його права.

З огляду на наведене, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1.073,60 грн за вимогу немайнового характеру. Враховуючи, що вимога немайнового характеру по суті задоволена в частині, що стосується прав Позивача, сплачений Позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на його користь у рівних частках, тобто по 536,80 грн з кожного.

Доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких орієнтовно визначено в позовній заяві, Позивачем до суду не подано, у зв`язку з чим підстави для їх розподілу відсутні.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 15, 16, 204, 316, 317, 393 ЦК України, ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктами 2, 3, 4, 9-12, 14 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15.11.2021 №4087/5 «Про задоволення скарги» в частині пунктів 2 та 4, які стосуються скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.06.2021 індексний номер 58716253, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток Іриною Володимирівною, щодо державної реєстрації за ОСОБА_1 права спільної часткової власності у розмірі частки 1/500 на нежитлове приміщення №178, розташоване на -1 (мінус першому) поверсі за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОСПЕКТ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, 4-В» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач-1: Міністерство юстиції України, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13; код ЄДРПОУ: 00015622.

Відповідач-2: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОСПЕКТ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, 4-В», місцезнаходження: 03037, м. Київ, проспект Валерія Лобановського, буд. 4-В; код ЄДРПОУ: 38855422.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черток Ірина Володимирівна, адреса: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7, офіс 715.

Суддя: