Постановление суда № 140459842, 09.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

________________

Провадження 2-п/760/78/26

В справі 760/10708/25

У Х В А Л А

І. Вступна частина

09 жовтня 2026 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.,

за участю секретаря судового засідання Левіцької Н.О.,

розглянув у судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , подану його представницею - адвокатом Воронковою Оленою Ігорівною, про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 31 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.

ІІ. Описова частина

07 травня 2026 року до суду надійшла заява представниці Відповідача ОСОБА_1 - адвоката Воронкової Олени Ігорівни, датована 06.05.2026, про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 31 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, в якій вона просить поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання 31.03.2026, на якому було ухвалене заочне рішення, та не повідомив про причини своєї неявки, оскільки не був належним чином повідомлений про дату проведення судового засідання. Як вказує представниця Відповідача, жодних поштових повідомлень та судових повісток ОСОБА_1 не отримував у зв`язку з тим, що на момент розгляду справи не проживав і на теперішній час проживає за кордоном.

Представниця Відповідача вказує, що через неучасть у розгляді справи ОСОБА_1. не зміг скористатися процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 43, 49 ЦПК України, зокрема ознайомитися з позовними вимогами, надати суду докази, пояснення щодо обставин справи та заперечення, а також подати заяву про призначення експертизи з метою визначення дійсної суми завданої Позивачу шкоди.

Щодо заперечень проти позовних вимог у заяві зазначено, що основним документом на підтвердження розміру збитків, завданих Позивачу, є Звіт № 14/25 від 10.03.2025, на 6 аркуші якого (а.с. 27) зазначено, що він має рекомендаційний характер та може бути прийнятий або відхилений замовником. З огляду на це, як вважає представниця Відповідача, відсутні беззаперечні докази завдання Позивачу збитків саме у визначеному розмірі, а ухвалення рішення на підставі такого звіту суперечить вимогам ст.ст. 81, 89, 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення і недопустимості ґрунтування доказування на припущеннях.

Усунути невизначеність щодо розміру збитків Відповідач вважає за можливе шляхом проведення судової експертизи для визначення вірної суми завданого збитку. Як зазначено у заяві, відповідна заява буде подана у випадку, якщо суд знайде підстави для скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду.

Щодо строку звернення із заявою представниця Відповідача зазначає, що копію заочного рішення ОСОБА_1 не отримував, а з його змістом зміг ознайомитися 23.04.2026 після ознайомлення його представника з матеріалами справи, у зв`язку з чим просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення на підставі ст. 284 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представниця Відповідача ОСОБА_1 - адвокат Воронкова О.І. у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 31 березня 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири, у розмірі 156.316,00 грн, а також стягнуто з кожного з Відповідачів на користь Позивача судові витрати в розмірі 4.281,58 грн.

Щодо строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення у цій справі проголошено 31.03.2026, отже тридцятиденний строк на подання заяви про його перегляд сплив 30.04.2026. Заява надійшла до суду 07.05.2026, тобто з пропуском зазначеного строку.

Разом з тим матеріали справи не містять відомостей про вручення Відповідачу ОСОБА_1 повного заочного рішення суду в день його проголошення. З матеріалами справи, у тому числі з повним текстом заочного рішення, представниця Відповідача ознайомилася 23.04.2026, а заява про перегляд заочного рішення надійшла до суду 07.05.2026, тобто в межах двадцятиденного строку, встановленого ч. 3 ст. 284 ЦПК України.

За таких обставин суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та розглянути заяву по суті.

Щодо наявності підстав для скасування заочного рішення суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до пунктів 3, 4 ч. 2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення зазначаються:

- обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це;

- посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Зі змісту ч. 1 ст. 288 ЦПК України вбачається, що підставою для скасування заочного рішення є одночасна наявність двох умов: по-перше, поважність причин неявки відповідача в судове засідання та (або) неповідомлення ним про причини неявки, а також неподання відзиву на позовну заяву; по-друге, наявність доказів, на які посилається відповідач і які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає можливість скасування заочного рішення.

Щодо поважності причин неявки Відповідача ОСОБА_1 в судове засідання суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 1 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, зареєстрованим місцем проживання Відповідача ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 . Іншої адреси ОСОБА_1 суду до ухвалення заочного рішення не повідомляв, електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, як зазначено у його ж заяві, не має.

Судова повістка про виклик ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 31.03.2026, була направлена судом за зареєстрованою адресою його місця проживання та повернулася до суду з відміткою поштового оператора «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 130).

Відтак відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою Відповідачу в день проставлення поштовим оператором зазначеної відмітки, а ОСОБА_1 - належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання.

За таких обставин суд не вбачає поважних причин неявки Відповідача ОСОБА_1 в судове засідання, неповідомлення ним суду про причини неявки та неподання відзиву на позовну заяву.

Щодо наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Заперечення Відповідача стосуються виключно розміру завданої Позивачу шкоди. При цьому ні сам факт залиття квартири Позивача, ні його причину - протікання шлангу внутрішньої розводки водопостачання у квартирі АДРЕСА_2 , встановленого після лічильника води, ні обов`язок Відповідачів як батьків малолітніх власників квартири АДРЕСА_2 відшкодувати завдану шкоду Відповідач у заяві не заперечує.

На підтвердження своїх заперечень щодо розміру шкоди Відповідач не надав жодного доказу: ні висновку експерта, складеного на його замовлення в порядку ст. 106 ЦПК України, ні звіту про оцінку, ні будь-яких інших доказів, які б свідчили про інший обсяг пошкоджень або іншу вартість відновлювального ремонту квартири Позивача.

Посилання на те, що Звіт № 14/25 від 10.03.2025 має рекомендаційний характер (а.с. 27), не є доказом у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, а є лише власною оцінкою Відповідачем доказу, який був досліджений судом під час ухвалення заочного рішення та визнаний належним і допустимим доказом розміру завданої шкоди. Зазначене застереження у звіті саме по собі не спростовує визначеного в ньому розміру збитків.

Намір Відповідача заявити клопотання про призначення судової експертизи у разі скасування заочного рішення також не є доказом, який має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки не містить жодних даних про обставини, що підлягають встановленню, а лише свідчить про можливість вчинення процесуальної дії в майбутньому. Висновок про наявність доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, не може ґрунтуватися на припущенні щодо можливого результату експертизи, яка не призначалася і не проводилася, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, Відповідачем не доведено наявності жодної з двох умов, з одночасною наявністю яких ч. 1 ст. 288 ЦПК України пов`язує можливість скасування заочного рішення.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про відмову у задоволенні заяви про його перегляд.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 128, 131, 247, 258-261, 284-288 ЦПК України, суд ухвалив:

1. Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 31 березня 2026 року у справі № 760/10708/25.

2. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 31 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, відмовити.

3. Роз`яснити, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження заочного рішення починає відраховуватися з дати постановлення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя: