Постановление суда № 140459157, 07.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

________________

Провадження 4-с/760/117/26

В справі 760/18858/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

07 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Коробенко С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

розглянув у порядку цивільного судочинства справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного Державного виконавця Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Качуринської Оксани Василівни у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, боржник - ОСОБА_2 .

ІІ. Описова частина

20 червня 2026 року ОСОБА_1 (далі - Скаржниця) через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність головного Державного виконавця Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Качуринської Оксани Василівни (далі - Державна виконавиця) у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, а також з клопотанням про поновлення процесуального строку подання скарги.

Свої вимоги Скаржниця мотивує наступним.

Зазначає, що на виконанні у Державного виконавця перебуває виконавче провадження № НОМЕР_4 від 19.12.2025 з примусового виконання судового наказу Солом`янського районного суду міста Києва від 18.09.2023 у справі № 760/20814/23 про стягнення з ОСОБА_2 (далі - Боржник), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Скаржниці аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 08.09.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Скаржниця вказує, що самостійно здійснює цілодобовий догляд за паліативною дитиною з інвалідністю підгрупи А - ОСОБА_3 , яка залежна від постійного стороннього догляду та механізмів і пристроїв підтримки життєдіяльності. З огляду на важкість діагнозів та специфіку догляду (дитячий церебральний параліч, спастична квадриплегія, фармакорезистентна локалізована (парціальна) симптоматична епілепсія, псевдобульбарний синдром, наявність гастростоми і трахеостоми, що вимагають постійного обслуговування) вона, на її думку, об`єктивно позбавлена можливості здійснювати додатковий контроль за примусовим виконанням судового рішення.

Як зазначено у скарзі, про бездіяльність Державного виконавця Скаржниця дізналася 02.06.2026 з відповіді Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Сквирський ВДВС) № 32028 від 02.06.2026, наданої на адвокатський запит її представника від 27.05.2026 (вх. № 3326 від 28.05.2026). Проаналізувавши цю відповідь разом із наявними в автоматизованій системі виконавчого провадження (далі - АСВП) матеріалами, Скаржниця виявила ряд порушень.

Так, Скаржниця посилається на те, що відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця. Проте з 19.12.2025 по 19.06.2026 розрахунок заборгованості проводився лише двічі, і жоден із розрахунків не внесений до АСВП. Першу довідку-розрахунок заборгованості складено 19.02.2026 за № 9022 від 23.02.2026 та надіслано Скаржниці звичайним листом 05.03.2026; згідно з нею станом на 31.01.2026 борг Боржника становив 179.786,79 грн. За другою довідкою-розрахунком № 31432 від 28.05.2026 борг складав 173.592,69 грн. Станом на 19.06.2026 заборгованість зі сплати аліментів не погашено. Посилаючись на ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», Скаржниця вважає невнесення розрахунків заборгованості до АСВП та відсутність їх щомісячного обчислення бездіяльністю.

Крім того, Скаржниця стверджує, що оскільки аліменти присуджено на утримання дитини з інвалідністю, постанови про внесення відомостей щодо Боржника до Єдиного реєстру боржників та про встановлення тимчасового обмеження Боржника у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та іншою зброєю, а також у праві полювання мали бути винесені 19-20.03.2026, однак фактично були винесені 27-28.05.2026 і лише після отримання Державним виконавцем адвокатського запиту, що, на думку Скаржниці, є бездіяльністю.

Також Скаржниця зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Згідно з відповіддю МВС України № 306467253 від 19.12.2025 на запит Державного виконавця за Боржником було зареєстровано легковий автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT 2016 року випуску, VIN НОМЕР_1 . Натомість згідно з відповіддю МВС України № 341197271 від 01.06.2026 зареєстрованих за Боржником транспортних засобів немає. Скаржниця стверджує, що через ненакладення арешту на виявлене майно Боржник безперешкодно його відчужив, що зробило неможливим звернення на нього стягнення з метою погашення заборгованості зі сплати аліментів. При цьому про відкриття виконавчого провадження Боржник достеменно знав.

На думку Скаржниці, з метою визначення розміру отриманого Боржником доходу від продажу вказаного автомобіля для нарахування частки аліментів, а також встановлення факту появи у Боржника грошових коштів та їх розшуку для погашення боргу, Державний виконавець була зобов`язана, реалізуючи повноваження за п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», направити запит до Головного сервісного центру МВС України щодо повної історії реєстраційних дій з цим транспортним засобом із витребуванням копій документів, на підставі яких здійснено перереєстрацію, однак цього не зробила.

Окрім того, Скаржниця вказує, що Державний виконавець не реалізувала повноваження, передбачені п. 3, 21 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», в частині повної перевірки майнового стану Боржника, а також порушила ч. 8 ст. 48 цього Закону, оскільки регулярні перевірки майнового стану не проводилися, зокрема: відсутня повна перевірка наявності рахунків Боржника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг (електронних гаманцях), емітентах електронних грошей та платіжних системах; відсутні запити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; відсутні запити до ДПС України про наявні рахунки у боржників - фізичних осіб.

З огляду на викладене Скаржниця просить суд:

1)визнати протиправною бездіяльність головного Державного виконавця Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Качуринської Оксани Василівни щодо:

- відсутності щомісячних обчислень розрахунків заборгованості по сплаті аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_4;

- часткового внесення документів виконавчого провадження та фіксації виконавчих дій в АСВП;

- несвоєчасного винесення постанов про занесення відомостей щодо Боржника до Єдиного реєстру боржників, про арешт коштів Боржника, про встановлення тимчасового обмеження Боржника у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та іншою зброєю, а також у праві полювання;

- невинесення постанови про накладення арешту на майно Боржника;

- невинесення постанови про накладення арешту на виявлене майно, коли воно перебувало у власності Боржника, а саме на легковий автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT 2016 року випуску, VIN НОМЕР_1 , яка призвела до безперешкодного відчуження майна Боржником та неможливості звернення стягнення на нього;

- відсутності дій, спрямованих на пошук коштів від продажу вказаного рухомого майна та вирахування частки від цього доходу для сплати аліментів;

- відсутності повної та регулярної перевірки майнового стану Боржника;

3) зобов`язати Державну виконавицю:

- щомісячно обчислювати довідку-розрахунок заборгованості по сплаті аліментів;

- вносити усі документи виконавчого провадження та фіксувати усі виконавчі дії в АСВП у передбачений законом строк;

- винести постанови про накладення арешту на майно Боржника з подальшим внесенням їх до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

- направити запит до Головного сервісного центру МВС України з вимогою надати історію реєстраційних дій щодо автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT 2016 року випуску, VIN НОМЕР_1 , починаючи з 19.12.2025, з наданням копій документів, які стали підставою для перереєстрації, та обов`язковим їх внесенням до АСВП;

- подати запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та здійснювати такий запит щонайменше раз на три місяці;

- подати запит до ДПС України про наявні рахунки у боржників - фізичних осіб та здійснювати такий запит щонайменше раз на два тижні;

- провести перевірку наявності та накласти арешт на кошти на рахунках Боржника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг (електронних гаманцях), емітентах електронних грошей та платіжних системах та здійснювати такі запити щонайменше раз на два тижні; проводити регулярні перевірки майнового стану Боржника.

Одночасно зі скаргою Скаржниця подала клопотання про поновлення процесуального строку подання скарги, в якому зазначає, що про бездіяльність Державного виконавця дізналася 02.06.2026, а строк подання скарги закінчився 12.06.2026. Причину пропуску строку Скаржниця вважає об`єктивною та незалежною від її волі, оскільки вона самостійно здійснює цілодобовий догляд за малолітньою дитиною з інвалідністю підгрупи А, яка має паліативний статус, офіційно оформлена по догляду за дитиною з інвалідністю, є її законним представником та одноосібно несе відповідальність за її життя. Як зазначено у клопотанні, такий догляд передбачає цілодобове включення у процес догляду, регулярний моніторинг життєвих показників та стану дитини, проведення медичних маніпуляцій, в першу чергу санацій верхніх дихальних шляхів, контроль за роботою пристроїв, які підтримують життєдіяльність дитини, та необхідність оперативного реагування у разі настання непередбачуваних обставин, що створює значні фізичні та часові перешкоди для своєчасного звернення до суду.

30.06.2026 автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 10.07.2026 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 07.10.2026.

До суду від Сквирського ВДВС надійшли заперечення на скаргу, підписані старшим Державним виконавцем Грищенко Н.О., у яких Сквирський ВДВС вказує, що 19.12.2025 Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам. 24.12.2025 Державним виконавцем направлено запити до ВЧ НОМЕР_2 та ГУ ПФУ у Київській області для надання довідки про отримані Боржником доходи за період з 08.09.2023 по день отримання запиту. Згідно з отриманими відомостями 23.02.2026 Державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості по сплаті аліментів, яка станом на 31.01.2026 становила 179.786,79 грн.

Як зазначено у запереченнях, 12.03.2026 Державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи Боржника, яку направлено на виконання до ГУ ПФУ у Київській області з вимогою здійснювати відрахування у розмірі 50 відсотків доходів щомісяця (25 відсотків - поточні аліменти та 25 відсотків - заборгованість) до погашення загальної суми заборгованості, яка станом на 31.01.2026 складає 179.786,79 грн. 07.04.2026 Державним виконавцем направлено до ГУ ПФУ у Київській області вимогу прийняти до виконання постанову від 12.03.2026 та проводити стягнення поточних аліментів і 25 відсотків боргу, починаючи з 01.04.2026. 04.04.2026 та 07.05.2026 на депозитний рахунок відділу надійшли кошти з ГУ ПФУ у Київській області у сумах 6.194,11 грн та 12.388,21 грн відповідно, які перераховано стягувачу.

Сквирський ВДВС стверджує, що згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Тому 27.05.2026, через чотири місяці з дати відкриття виконавчого провадження, до Боржника застосовано заходи з внесенням відомостей до Єдиного реєстру боржників та винесенням вмотивованих постанов про встановлення тимчасових обмежень у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, у праві користування зброєю та у праві полювання. 27.05.2026 Державним виконавцем також винесено постанову про накладення арешту на кошти Боржника, яку направлено до банків, та постанову про накладення арешту на майно Боржника, обтяження внесено до відповідних реєстрів.

На думку Сквирського ВДВС, Державним виконавцем дотримано всі вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а доводи Скаржниці щодо порушення строків застосування заходів щодо майна Боржника є безпідставними. Сквирський ВДВС просить у задоволенні скарги відмовити та розглянути її без участі Державного виконавця .

Скаржниця та представник Сквирського ВДВС у судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд скарги за їх відсутності. Боржник у судове засідання не з`явився. Їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.

ІІІ. Мотивувальна частина

Суд, дослідивши матеріали справи та виконавчого провадження (в електронному вигляді, що містяться в АСВП), перевіривши доводи скарги та заперечень, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю Державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Щодо строку звернення до суду зі скаргою суд зазначає таке.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Згідно з ч. 2 цієї статті пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2025 у справі № 497/2150/24 (провадження № 61-7468св25) виснував, що строк на оскарження дій чи бездіяльності Державного виконавця підлягає обчисленню в календарних, а не в робочих днях.

Як вбачається з матеріалів справи, про обставини, з якими Скаржниця пов`язує порушення своїх прав, вона дізналася 02.06.2026 з відповіді Сквирського ВДВС № 32028 від 02.06.2026 на адвокатський запит. Отже, десятиденний строк на звернення зі скаргою закінчився 12.06.2026, а скарга надійшла до суду 20.06.2026, тобто з пропуском строку на вісім днів.

Клопотання про поновлення строку подано одночасно зі скаргою. Суд враховує, що Скаржниця одноосібно здійснює постійний догляд за малолітньою дитиною з інвалідністю підгрупи А, яка потребує паліативної допомоги та залежить від пристроїв підтримки життєдіяльності, що підтверджено наданими медичними та соціальними документами, а також незначну тривалість пропуску строку та те, що скарга подана в інтересах забезпечення утримання дитини. За таких обставин суд визнає причини пропуску строку поважними, а строк - таким, що підлягає поновленню.

Щодо суті скарги суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує Державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень Державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що 16.12.2025 представник Скаржниці - адвокат Косєй К.В. звернулася до Сквирського ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу Солом`янського районного суду міста Києва від 18.09.2023 у справі № 760/20814/23. У заяві, зокрема, зазначено, що Скаржниця отримала від Боржника два платежі по аліментах у сумах 11.950,00 грн та 29.950,00 грн. Відомостей про те, що дитина, на утримання якої стягуються аліменти, є дитиною з інвалідністю або потребує паліативної допомоги, ані заява, ані судовий наказ не містять.

Згідно з інформацією з АСВП виконавчий документ надійшов до Державного виконавця 18.12.2025, а 19.12.2025 Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4.

19.12.2025 Державним виконавцем сформовано запити до Пенсійного фонду України, ДПС України щодо джерел та сум доходів Боржника, до ДПС України щодо наявних рахунків у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також до МВС України щодо зареєстрованих за Боржником транспортних засобів.

Згідно з відповіддю МВС України № 306467253, отриманою 19.12.2025, за Боржником зареєстровано легковий автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT 2016 року випуску, VIN НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 .

24.12.2025 Державним виконавцем направлено запити до ВЧ НОМЕР_2 та ГУ ПФУ у Київській області щодо доходів Боржника, 08.01.2026 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи Боржника, яку направлено до ГУ ПФУ у Київській області, 19.02.2026 повторно направлено запит до ГУ ПФУ у Київській області, 12.03.2026 сформовано запит на отримання інформації, що становить банківську таємницю, та винесено постанову про звернення стягнення на доходи Боржника з утриманням 50 відсотків доходів щомісяця.

23.02.2026 Державним виконавцем складено довідку-розрахунок заборгованості по сплаті аліментів, згідно з якою заборгованість станом на 31.01.2026 становила 179.786,79 грн.

11.02.2026, 03.03.2026, 04.04.2026 та 07.05.2026 на депозитний рахунок Сквирського ВДВС з ГУ ПФУ у Київській області надійшли кошти у сумах 5.485,88 грн, 6.194,11 грн, 6.194,11 грн та 12.388,21 грн відповідно, які перераховано Скаржниці.

27.05.2026 Державним виконавцем винесено повідомлення про внесення відомостей про Боржника до Єдиного реєстру боржників, а 28.05.2026 - постанови про встановлення тимчасового обмеження Боржника у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, у праві користування зброєю та у праві полювання, постанову про арешт коштів Боржника та постанову про арешт майна Боржника на суму 173.592,69 грн. Того ж дня складено довідку-розрахунок № 31432, згідно з якою заборгованість станом на 28.05.2026 становить 173.592,69 грн, а також сформовано запити до ДПС України, Пенсійного фонду України, МВС України та запит на отримання інформації, що становить банківську таємницю.

Згідно з відповіддю МВС України № 341197271, отриманою 01.06.2026, в МВС України відсутні дані про зареєстровані за Боржником транспортні засоби.

Відповідно до інформації з АСВП станом на 07.10.2026 виконавче провадження НОМЕР_5 перебуває на виконанні у старшого Державного виконавця Сквирського ВДВС Грищенко Наталії Олександрівни, а щодо головного Державного виконавця Качуринської О.В. в АСВП зазначено «не діє».

Щодо ненакладення арешту на транспортний засіб та несвоєчасного накладення арешту на кошти Боржника суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Згідно з ч. 1 ст. 56 цього Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Суд зауважує, що правило ч. 4 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» про обчислення заборгованості з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання стосується виключно заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої та частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, і на звернення стягнення на майно боржника за ч. 2 ст. 71 Закону не поширюється. Отже, для вирішення питання про арешт майна Боржника враховується вся заборгованість, що виникла з 08.09.2023.

Станом на дату відкриття виконавчого провадження аліменти присуджено з 08.09.2023, тобто за понад два роки, а за відомостями, повідомленими у заяві про відкриття виконавчого провадження, Боржник сплатив лише два платежі. Як встановлено розрахунком самої Державної виконавиці, станом на 31.01.2026 заборгованість становила 179.786,79 грн, а відрахування з пенсії Боржника почали надходити лише з лютого 2026 року. Отже, на момент відкриття виконавчого провадження та виявлення транспортного засобу заборгованість Боржника очевидно перевищувала суму платежів за три місяці.

Транспортний засіб Боржника виявлено 19.12.2025 (п`ятниця), а тому постанова про арешт цього майна мала бути винесена не пізніше 22.12.2025. Натомість постанову про арешт майна Боржника винесено лише 28.05.2026, коли, як вбачається з відповіді МВС України від 01.06.2026, зареєстрованих за Боржником транспортних засобів уже не було. Постанову про арешт коштів Боржника, яка мала бути винесена під час відкриття виконавчого провадження, також винесено лише 28.05.2026.

Жодних обставин, які б перешкоджали Державному виконавцю накласти арешт на виявлений транспортний засіб та на кошти Боржника у встановлені законом строки, у запереченнях Сквирського ВДВС не наведено, а доводи Скаржниці щодо транспортного засобу у запереченнях взагалі не спростовано.

Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 08.07.2026 у справі № 489/930/21, згідно з яким за наявності заборгованості зі сплати аліментів та за неможливості забезпечити виконання судового рішення в інший спосіб підстави для зняття арешту з майна боржника відсутні, а забезпечення виконання рішення про стягнення періодичних платежів має бути реальним, а не декларативним. У цій справі відрахування з пенсії Боржника, які почали надходити з лютого 2026 року, не забезпечували погашення заборгованості, яка станом на 28.05.2026 становила 173.592,69 грн.

За таких обставин бездіяльність Державної виконавиці, яка полягає у ненакладенні арешту на транспортний засіб Боржника після його виявлення 19.12.2025 та у несвоєчасному накладенні арешту на кошти Боржника, є неправомірною.

Щодо щомісячного обчислення розміру заборгованості суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику, зокрема, у разі надходження виконавчого документа на виконання від стягувача.

Матеріали справи свідчать, що з 19.12.2025 по 28.05.2026 Державним виконавцем складено лише два розрахунки заборгованості - 23.02.2026 (станом на 31.01.2026) та 28.05.2026. Доказів щомісячного обчислення розміру заборгованості, а також повідомлення сторін про розрахунок заборгованості при надходженні виконавчого документа на виконання, Сквирським ВДВС не надано, а доводи Скаржниці у цій частині у запереченнях не спростовано. Отже, бездіяльність Державного виконавця щодо невиконання обов`язку щомісячно обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів є неправомірною.

Щодо перевірки майнового стану Боржника суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Як вбачається з відомостей АСВП, первинну перевірку майнового стану Боржника проведено 19.12.2025. Проте надалі запити щодо виявлення рахунків Боржника сформовано лише 12.03.2026 та 28.05.2026, тобто з порушенням двотижневої періодичності, а повторний запит до МВС України щодо зареєстрованих за Боржником транспортних засобів - лише 28.05.2026, тобто більш ніж через п`ять місяців після попереднього. Доказів звернення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо виявлення нерухомого майна Боржника матеріали справи не містять, і Сквирський ВДВС на такі обставини не посилається.

Таким чином, бездіяльність Державного виконавця щодо непроведення перевірки майнового стану Боржника з періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», є неправомірною.

Щодо несвоєчасного внесення відомостей про Боржника до Єдиного реєстру боржників та винесення постанов про встановлення тимчасових обмежень суд зазначає таке.

Відповідно до абз. 1 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та у праві полювання.

Згідно з абз. 2 ч. 9 ст. 71 цього Закону, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє, зокрема, на дитячий церебральний параліч, або на утримання дитини, яка потребує паліативної допомоги, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, виносяться Державним виконавцем за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Доводи Скаржниці про несвоєчасність застосування цих заходів ґрунтуються виключно на спеціальному тримісячному строку, встановленому абз. 2 ч. 9 ст. 71 Закону для дитини з інвалідністю. Водночас ні судовий наказ, ні заява про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2025, ні інші матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про інвалідність дитини чи потребу в паліативній допомозі. Доказів того, що Скаржниця або її представник повідомляли Державну виконавицю про такий статус дитини до звернення зі скаргою, суду не надано. Відтак Державний виконавець не була обізнана про обставини, з якими закон пов`язує застосування спеціального тримісячного строку, і не могла керуватися ним.

Що ж до загального чотиримісячного строку, то з урахуванням ч. 4 ст. 11 Закону він обчислюється з 18.12.2025, тобто з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, а з лютого 2026 року з пенсії Боржника здійснювалися відрахування. Скаржниця не навела доводів і не надала доказів того, що заборгованість, обчислена з 18.12.2025, перевищила суму відповідних платежів за чотири місяці раніше, ніж Державним виконавцем були вжиті відповідні заходи. З цих же підстав суд не вбачає неправомірної бездіяльності і в частині строку внесення відомостей про Боржника до Єдиного реєстру боржників, який Скаржниця пов`язує з тим самим тримісячним строком.

Отже, у цій частині скарга задоволенню не підлягає.

Щодо інших доводів скарги суд зазначає таке.

Вимога про визнання неправомірною бездіяльності щодо невинесення постанови про накладення арешту на майно Боржника є безпідставною, оскільки така постанова винесена Державним виконавцем 28.05.2026, тобто ще до звернення Скаржниці до суду.

Доводи Скаржниці про часткове внесення документів виконавчого провадження та фіксацію виконавчих дій в АСВП не конкретизовані: Скаржниця не зазначила, які саме документи чи виконавчі дії не внесено до АСВП. Натомість з наданого самою Скаржницею витягу з АСВП вбачається, що документи, датовані 19.02.2026 та 28.05.2026, до АСВП внесено. За таких обставин доводи скарги у цій частині не доведено.

Вимога щодо бездіяльності у вигляді відсутності дій, спрямованих на пошук коштів від продажу транспортного засобу та вирахування частки від цього доходу для сплати аліментів, задоволенню не підлягає, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» не покладає на виконавця обов`язку вчинити саме такі дії, а вибір конкретних заходів примусового виконання в межах наданих повноважень належить виконавцю. Крім того, обставини та дата відчуження транспортного засобу матеріалами справи не встановлені. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.07.2026 у справі № 489/930/21, у разі вчинення боржником щодо свого майна фраудаторних правочинів, спрямованих на шкоду інтересам стягувача, стягувач та/або виконавець не позбавлені права оспорювати такі правочини в судовому порядку.

Щодо вимог про зобов`язання Державного виконавця вчинити дії суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 01.04.2026 у справі № 2-40/11 (провадження № 61-3359св25) зазначив, що оскільки Закон України «Про виконавче провадження» і так зобов`язує виконавця вживати всіх необхідних заходів для примусового виконання рішень неупереджено та в повному обсязі, то ухвалення окремого судового рішення для повторного зобов`язання виконавця вчиняти ці самі дії законодавством не передбачено; суд не може ухвалювати рішення, які лише дублюють чинні норми права, не створюючи при цьому нових правових наслідків.

Вимоги Скаржниці щомісячно обчислювати розрахунок заборгованості, вносити усі документи до АСВП у передбачений законом строк, здійснювати запити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щонайменше раз на три місяці, до ДПС України - щонайменше раз на два тижні, а також проводити регулярні перевірки майнового стану Боржника, по суті зводяться до зобов`язання виконавця виконувати в майбутньому обов`язки, які прямо покладені на нього ст. 18, ч. 8 ст. 48, ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», а тому задоволенню не підлягають.

Вимога про зобов`язання винести постанови про накладення арешту на майно Боржника задоволенню не підлягає, оскільки відповідну постанову вже винесено 28.05.2026. Вимога про зобов`язання направити запит до Головного сервісного центру МВС України щодо історії реєстраційних дій з транспортним засобом задоволенню не підлягає з підстав, наведених вище.

Разом з тим, з метою усунення встановлених порушень та поновлення порушеного права Скаржниці на своєчасне та повне виконання судового рішення суд вважає за необхідне відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України зобов`язати Державного виконавця Сквирського ВДВС, у провадженні якого перебуває виконавче провадження № НОМЕР_4, здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на день виконання ухвали з повідомленням про нього сторін виконавчого провадження та провести перевірку майнового стану Боржника, зокрема щодо наявності рахунків, нерухомого та рухомого майна. Оскільки щодо головного Державного виконавця Качуринської О.В. в АСВП зазначено «не діє», а виконавче провадження перебуває на виконанні в іншого державного виконавця, обов`язок усунути порушення покладається на державного виконавця, у провадженні якого перебуває виконавче провадження.

З огляду на викладене, скарга підлягає частковому задоволенню.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 2, 127, 259, 263-265, 268, 273, 447-1, 448, 449, 450, 451 ЦПК України, ст. ст. 11, 18, 48, 56, 71, 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд ухвалив:

1. Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду зі скаргою на бездіяльність головного Державного виконавця Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Качуринської Оксани Василівни у виконавчому провадженні № НОМЕР_4.

2. Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.1. Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Качуринської Оксани Василівни у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, яка полягає у:

- ненакладенні арешту на транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT 2016 року випуску, VIN НОМЕР_1 , що належав ОСОБА_2 , після його виявлення 19.12.2025;

- несвоєчасному накладенні арешту на кошти ОСОБА_2 ;

- невиконанні обов`язку щомісячно обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів;

- непроведенні перевірки майнового стану ОСОБА_2 з періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».

2.2. Зобов`язати державного виконавця Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у провадженні якого перебуває виконавче провадження № НОМЕР_4, усунути порушення шляхом здійснення розрахунку заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на день виконання ухвали з повідомленням про нього сторін виконавчого провадження та проведення перевірки майнового стану ОСОБА_2 , зокрема щодо наявності рахунків, нерухомого та рухомого майна.

3. В іншій частині у задоволенні скарги відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання її повного тексту.

Суддя: