Постановление суда № 140457367, 08.10.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

08.10.2026 Справа № 917/1940/26

м. Полтава

Суддя Солодюк О.В., розглянувши матеріали заяви (вх. №2010/26 від 05.10.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "Альянс Агро"

про забезпечення позову у справі № 917/1940/26

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "Альянс Агро", (вул. Франка Івана, будинок 1, 80,81, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 45536062)

до 1. Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, (вул. Ярослава Мудрого, буд. 33, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 21053182)

2. Фермерського господарства "Лан - Агро 2019", (вул. Гагаріна, буд. 18А, квартира 23, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 43009640)

про визнання недійсними договорів оренди землі

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФГ "Альянс Агро" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вхід. №2010/26 від 05.10.2026) до 1. Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області 2. Фермерського господарства "Лан-Агро 2019", в якій просить суд:

1. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 20,0 га, яка розташована за межами с. Матяшівка Лубенського району Полтавської області з кадастровим номером 5322885300:03:005:0024, укладеним за результатами № LRE001-UA-20260813-11943;

2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 20,0 га, яка розташована за межами с. Матяшівка Лубенського району Полтавської області з кадастровим номером 5322885300:03:005:0026, укладеним за результатами № LRE001-UA-20260813-23510.

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 0,6 га, яка розташована за межами с. Матяшівка Лубенського району Полтавської області з кадастровим номером 5322885300:03:005:0025, укладеним за результатами № LRE001-UA-20260813-94828.

Разом із позовом ТОВ "ФГ "Альянс Агро" подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:

1. Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та органам, що здійснюють функції у сфері державної реєстрації речових прав, вчиняти будь-яку реєстрацію речових прав (включаючи право оренди, суборенди, емфітевзису тощо) щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 5322885300:03:005:0025 (площа 0,6000 га); 5322885300:03:005:0024 (площа 20,0000 га); 5322885300:03:005:0026 (площа 20,0000 га).

2. Заборонити Фермерському господарству «ЛАН-АГРО 2019» (код ЄДРПОУ 43009640) та будь-яким іншим третім особам вчиняти будь-які дії щодо використання, обробітку, проведення сільськогосподарських робіт, посіву та збору врожаю на вказаних земельних ділянках.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що під час проведення земельних торгів було допущено грубе порушення законодавства про захист економічної конкуренції та Земельного кодексу України.

Зафіксовано антиконкурентні узгоджені дії та змову пов`язаних осіб ФОП Легенчука Олександра Миколайовича (депутата Лубенської міської ради, члена комісії з питань земельних ресурсів) та ФГ «ЛАН-АГРО 2019» в особі його дружини ОСОБА_1 . Дані особи застосували тактику штучного спотворення ціни лота («таран») з метою усунення Позивача з ринкової конкуренції, після чого ФОП Легенчук О.М. штучно відмовився від підписання протоколу на користь компанії своєї дружини за значно нижчою ціною, а саме:

1. Як встановлено з даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Засновником та керівником ФГ «ЛАН-АГРО 2019» є Легенчук Оксана Олександрівна, яка є жінкою Легенчука Олександра Миколайовича, який приймав участь в торгах від імені свого ФОП.

Дана інформація підтверджується, розміщеними у вільному доступі деклараціями ОСОБА_2 .

Згідно даних сайту Лубенської міської ради (https://lubnyrada.gov.ua/miska-vlada/miska-rada/deputaty-miskoi-rady) (роздруківка додана до позовної заяви) Легенчук Олександр Миколайович є депутатом міської ради восьмого скликання, а також членом комісії з питань земельних ресурсів.

На сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://public.nazk.gov .ua/documents/86f56944-3bdd-48d0-9893-e392c4412fed) розміщена декларація депутата Легенчука Олександра Миколайовича, в якій зазначено, що його дружиною є саме Легенчук Оксана Олександрівна (роздруківка декларації додана до позовної заяви).

Крім того, як ФОП Легенчук О.М. так ФГ ЛАН-АГРО 2019 мають єдину адресу реєстрації 37500, Полтавська область, місто Лубни, вулиця Петра Яцика, будинок 18а, кв. 23.

Пов?язаними особами була застосована спільна та узгоджена поведінка під час раундів аукціону, що мала на меті штучне завищення ціни для усунення ТОВ «ФГ «Альянс Агро» з ринкової конкуренції, а саме: ФОП Легенчук О.М. свідомо ставить завищену, неринкову ціну за лот, а саме 411 111,00 грн, а в подальшому відмовляється від підписання протоколів одразу в день проведення торгів, що підтверджується його заявою та актом про дискваліфікацію, які розміщені на сторінці торгів в розділі «Документи кваліфікації» (роздруківки додаються), в результаті чого переможцем стає компанія його жінки (ФГ «ЛАН-АГРО 2019»), цінова пропозиція якої на 100 000 грн. менше за пропозицію ФОП Легенчук О.М. (311 111,00 грн.) На теперішній час між Лубенською міською радою та ФГ «Лан-Агро 2019» уже підписані договори оренди землі.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "Альянс Агро" про забезпечення позову, суд дійшов висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 ГПК України, а саме, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід враховувати зокрема, за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звернувся позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

В силу положень п.2 п.4 ч.1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов може бути забезпечено шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

З точки зору законодавця, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі.

Системний аналіз приписів частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає суду підстави для висновку про те, що під час вирішення питання про необхідність забезпечення позову чи відмови у застосуванні цього заходу, відповідні заяви слід розглядати із застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду; імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом відповідних заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальний захист порушених прав.

Обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Судом має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем реальних дій, спрямованих на подальшу неможливість захисту порушеного права позивача (наприклад укладення попередніх договорів, підготовка чи подання державному реєстратору документів для здійснення перереєстрації спірного об`єкта, поділ земельної ділянки, тощо).

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову заявник вказує на те, що невжиття заходів забезпечення позову на цьому етапі призведе до того, що ФГ «Лан-Агро 2019» невідкладно зареєструє у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди на земельні ділянки та розпочне активне господарське використання спірних земельних ділянок (обробіток, внесення добрив, посів озимих чи ярих культур), або передасть право оренди в суборенду третім особам.

Якщо рішенням суду позовні вимоги ТОВ «ФГ «Альянс Агро» будуть задоволені, а договори оренди визнані недійсними, Позивач матиме законне право на повторну участь у чесному аукціоні. Проте, якщо на момент винесення рішення земля вже буде засіяна Відповідачем-2 або передана в суборенду, це унеможливить виконання рішення суду, призведе до нових тривалих судових спорів щодо збору врожаю чи звільнення ділянок та завдасть Позивачу невідворотних збитків.

Заходи забезпечення позову у вигляді заборони реєстраційних дій та заборони користування ділянками є безпосередньо пов`язаними з предметом спору, є співрозмірними та забезпечать баланс інтересів сторін до вирішення справи по суті.

За приписами процесуального закону особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем тих чи інших дій.

Відповідно до п. п. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (п.1 ст.77 ГПК України).

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи те, що договори оренди землі, укладені між відповідачами за результатами земельних торгів підписані сторонами, але не зареєстровані в установленому законом порядку, і на даний час з урахуванням ст. 125 ЗК України право оренди земельних ділянок у відповідача 2 не виникло, суд дійшов висновку, що захід забезпечення позову у вигляді заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та органам, що здійснюють функції у сфері державної реєстрації речових прав, вчиняти будь-яку реєстрацію речових прав (включаючи право оренди, суборенди, емфітевзису тощо) щодо земельних ділянок з кадастровими номерами:

- 5322885300:03:005:0025 (площа 0,6000 га);

- 5322885300:03:005:0024 (площа 20,0000 га);

- 5322885300:03:005:0026 (площа 20,0000 га)

є співмірним з заявленими позовними вимогами, адекватним і не призведе до порушення прав інших осіб. Невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і вживаються судом до вирішення спору по суті. А отже, враховуючи те, що державна реєстрація права оренди, суборенди, емфітевзису тощо) щодо земельних ділянок з кадастровими номерами:

- 5322885300:03:005:0025 (площа 0,6000 га);

- 5322885300:03:005:0024 (площа 20,0000 га);

- 5322885300:03:005:0026 (площа 20,0000 га) є формальною і заборона суду суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та органам, що здійснюють функції у сфері державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, вчиняти будь-яку реєстрацію речових прав (включаючи право оренди, суборенди, емфітевзису тощо) щодо спірних земельних ділянок не призведе до заборони Фермерському господарству "ЛАН-АГРО 2019" (код ЄДРПОУ 43009640) та будь-яким іншим третім особам вчиняти будь-які дії щодо використання, обробітку, проведення сільськогосподарських робіт, посіву та збору врожаю на вказаних земельних ділянках, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо застосування судом заходу забезпечення позову у вигляді заборони Фермерському господарству "ЛАН-АГРО 2019" (код ЄДРПОУ 43009640) та будь-яким іншим третім особам вчиняти будь-які дії щодо використання, обробітку, проведення сільськогосподарських робіт, посіву та збору врожаю на вказаних земельних ділянках є адекватним, співмірним, оскільки цей захід захищає право позивача на ефективний судовий захист, забезпечує баланс інтересів сторін до вирішення справи по суті та не завдає відповідачу 2 чи іншим третім особам будь-якої шкоди.

Невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

З урахуванням викладеного, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "Альянс Агро" про забезпечення позову (вх. №2010/26 від 05.10.2026) у справі № 917/1940/26 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 141, 144, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ТОВ "ФГ "Альянс Агро" про забезпечення позову (вх. №2010/26 від 05.10.2026) задовольнити в повному обсязі.

2. Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та органам, що здійснюють функції у сфері державної реєстрації речових прав, вчиняти будь-яку реєстрацію речових прав (включаючи право оренди, суборенди, емфітевзису тощо) щодо земельних ділянок з кадастровими номерами:

- 5322885300:03:005:0025 (площа 0,6000 га);

- 5322885300:03:005:0024 (площа 20,0000 га);

- 5322885300:03:005:0026 (площа 20,0000 га).

3. Заборонити Фермерському господарству "ЛАН-АГРО 2019" (код ЄДРПОУ 43009640) та будь-яким іншим третім особам вчиняти будь-які дії щодо використання, обробітку, проведення сільськогосподарських робіт, посіву та збору врожаю на вказаних земельних ділянках.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФГ "Альянс Агро" (вул. Франка Івана, будинок 1, 80,81, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 45536062)

Боржник: Фермерське господарство "Лан - Агро 2019", (вул. Гагаріна, буд. 18А, квартира 23, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 43009640)

4. Ухвала набирає законної сили 08.10.2026, є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень.

5. Ухвала дійсна до пред`явлення до 08.10.2029.

6. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Солодюк О.В.