Решение № 140457366, 02.10.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 Справа № 917/1911/25

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Баришпольця Володимира Васильовича (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Акціонерного товариства «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» (адреса 36022, м. Полтава, вул.

Старий Поділ, 5, ЄДРПОУ 00131819)

про виконання умов договору та стягнення коштів

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (HKPEKII) (адреса вул. Сім"ї Бродських, 19, м. Київ, 03057, ЄДРПОУ 39369133)

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін: згідно протоколу

Фізична особа підприємець Баришполець Володимир Васильович звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» про зобов`язання виконати договір нестандартного приєднання № 1735 від 19.03.2024 відповідно до додаткової угоди № 2 та здійснити приєднання електроустановок за адресою: вул. Шевченка, буд. 5, прим. 103, м. Лубни, а також про стягнення 745 366,00 грн авансового платежу і судових витрат.

Позов обґрунтований ненаданням послуги у первісний строк. Позивач заперечує належність підтвердження форс-мажору та своєчасність повідомлення про нього, посилається на вимогу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг і вважає кошти такими, що підлягають поверненню за статтею 1212 ЦК України. Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на перешкоджання роботам мешканцями будинків, зміну технічних умов за заявою замовника, додаткову угоду № 2 та невиконання передумов нового строку приєднання. Підтверджена сума платежів, за його доводами, становить 670 829,40 грн.

Ухвалою від 15.10.25 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, залучити до участі у справі №917/1911/25 НАЦІОНАЛЬНУ КОМІСІЮ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (HKPEKII) як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, призначити підготовче засідання у справі, запропонувати, зокрема, відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

28.10.25 від відповідача надійшов відзив на позов.

03.11.25 від позивача надійшла відповідь на відзив.

11.11.25 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Також, 11.11.25 від HKPEKII надійшли пояснення по справі.

18.11.25 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

14.07.26 від позивача надійшло клопотання, згідно якого він просив суд, зокрема, долучити до матеріалів справи Технічне рішення до проектно-кошторисної документації від 17.04.2026 № 12.89/10983, від 02.07.2026 № 12.89/17786. Протокольною ухвалою суд постановив приєднати до матеріалів справи вказані докази.

29.07.26 від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою від 22.09.2026, після здійснення дій та з`ясування питань, передбачених статтями 177, 182 ГПК України, підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

01.10.2026 представник позивача підтримав позов; у зв`язку з технічними труднощами оголошено перерву до 02.10.2026. Цього дня проголошено вступну та резолютивну частини рішення про відмову в позові повністю. Порядок проголошення та складення повного рішення визначений статтями 233, 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та надані учасниками докази, суд встановив наступне.

19.03.2024 сторони уклали договір № 1735 про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу з проєктуванням лінійної частини замовником, потужність приєднання 200 кВт. Первісні технічні умови від 29.03.2024 передбачали кабельну лінію від ЗТП-73 до ввідного пристрою об`єкта.

Додатковою угодою № 1 від 04.11.2024 визначено загальну вартість послуги 745 366,00 грн з ПДВ. У пункті 4 додаткової угоди № 1 зазначено, що з урахуванням виключення витрат замовника на проектування електричних мереж лінійної частини приєднання, розмір плати за приєднання, який замовник має сплатити Виконавцю послуг становить 737 326,38 грн (сімсот тридцять сім тисяч триста двадцять шість грн 38 коп). Строк надання послуги 200 календарних днів з моменту укладення цієї угоди. Сторони у процесуальних заявах указують на його закінчення 23.05.2025. Ненадання завершеної послуги у первісний строк відповідач не заперечує.

Платіжні інструкції № 61 від 09.04.2024 та № 161 від 12.11.2024 підтверджують сплату 126 960,00 грн і 543 869,40 грн, загалом 670 829,40 грн. Ця сума зазначена в описовій частині позову та визнається відповідачем. Платником указано ФОП Коваленко Н.В., призначення платежів стосується спірного приєднання.

Рішенням Лубенської міської ради від 17.04.2025 надано дозвіл на використання земель комунальної власності для будівництва первісної кабельної лінії. Водночас акти про перешкоджання у наданні послуги з приєднання до електричних мереж, надані відповідачем від 12.05.2025, 19.05.2025 та 22.05.2025 фіксують блокування доступу до земляних робіт мешканцями будинків № 7 та № 9. Лист поліції від 19.06.2025 № 128566-2025 підтверджує виїзди для реагування на відповідні повідомлення.

Повідомлення про форс-мажор від 02.06.2025 № 13.89/12974 надіслано 02.06.2025 та вручено 06.06.2025, вказаний лист позивач долучив до позову. Сертифікат Полтавської торгово-промислової палати від 11.07.2025 № 5300-25-1203 стосується виконання договору № 1735, визначає початок обставин 12.05.2025 та які продовжують тривати станом на 11.07.2025.

У заяві, отриманій відповідачем 18.06.2025, замовник просив внести зміни до пункту 1.6.3 технічних умов ТУ 002849290324 1 7 3 3 000000 1 від 29.03.2024 року передбачити будівництво ЛЕп повітряною лінією напругою до 1 кВ, а також внести зміни до терміну приєднання на час внесення змін в проєктну документацію та будівництво мережі 0,38 кВ повітряним шляхом. Підставою для внесення змін позивач зазначає непередбачені обставини, які полягають у категоричній забороні мешканців прокладати кабель і проводити земляні роботи. Листом від 25.06.2025 № 03.27/14881 відповідач оформив зміни до технічних умов.

08.07.2025 сторони підписали додаткову угоду № 2. За її пунктом 2 замовник забезпечує коригування документації та її погодження з виконавцем; за пунктами 3, 4 після погодження сторони укладають угоду про коригування плати, після чого відновлюються роботи. Пункт 5 встановлює новий строк 45 календарних днів з моменту внесення змін до документації, узгодження повітряної траси з усіма заінтересованими землевласниками й органами місцевого самоврядування та отримання попереднього дозволу на будівельно-монтажні роботи. Остаточний розрахунок здійснюється після надання послуги; інші умови договору залишені без змін.

Саме угода від 08.07.2025 визначає змінені обов`язки сторін. Зазначення у прохальній частині позову дати 25.06.2025, яка відповідає листу про зміну технічних умов, не змінює дати підписаної угоди.

У заяві від 11.08.2025 представник позивача просив відповідача виготовити нову документацію через повідомлену неможливість її коригування попереднім проєктувальником. Прямо просив «врахувати попередні форс-мажорні обставини», спричинені перешкоджанням мешканців, та послався на угоду № 2 і новий 45-денний строк.

У 2026 році замовник подав ОСР проєктну документацію, позначену у його поясненнях 430 2/26-ЕП. Технічні рішення відповідача від 17.04.2026 № 12.89/10983 та 02.07.2026 № 12.89/17786 містять зауваження й висновки про непогодження. Позивач стверджує, що кількість зауважень зменшилась із 14 до 5, а два пункти є новими. Самих текстів первісної та відкоригованої редакцій цього проєкту до справи він не подав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Правовідносини регулюються статтею 21 Закону України «Про ринок електричної енергії», розділом IV Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, та Цивільним кодексом України. За статтями 525, 526, 530, 629 ЦК України договір підлягає належному виконанню в погоджений строк. Статті 651, 653 ЦК України допускають зміну зобов`язань за згодою сторін. Пункт 4.3.3 Кодексу систем розподілу передбачає погодження зміни строків у разі впливу істотних факторів на тривалість робіт або з інших погоджених причин.

Стосовно вимоги про здійснення приєднання суд зазначає, що позивач просить виконати договір саме з урахуванням додаткової угоди № 2. Тому визнав за необхідне встановити виконання передумов та сплив нового строку, визначених цією угодою.

Заява про зміну технічних умов, підписання угоди та подальше звернення щодо нової документації підтверджують прийняття замовником зміненого порядку виконання. Погодження первісного проєкту в 2024 році та дозвіл міської ради для кабельної лінії не доводять погодження нової повітряної схеми.

Відповідно до статті 538 ЦК України суд враховує погоджену послідовність зустрічного виконання: коригування й погодження документації, коригування плати та відновлення робіт.

Доказів погодження відкоригованої документації, підписання угоди про коригування плати та виконання всієї сукупності умов пункту 5 угоди № 2 матеріали не містять. Зменшення кількості зауважень не доводить усунення всіх недоліків, а поява додаткових пунктів сама по собі не підтверджує їх безпідставності. Без обох редакцій проєкту неможливо перевірити ці доводи.

Разом з тим ОСР не вправі довільно затримувати погодження. За наявності доказів належності документації та безпідставного ухилення відповідача формальна відсутність погодження не могла б бути самодостатнім запереченням. Однак таких доказів позивач не надав.

Оцінюючи доводи про непереборну силу, суд враховує статтю 617 ЦК України та статтю 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». Звільнення від відповідальності потребує доведення обставин і їх причинного зв`язку з конкретним порушенням.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначила, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

У цій справі сертифікат № 5300-25-1203 про форс-мажорні обставини, акти про перешкоджання у наданні послуги з приєднання, лист поліції від 19.06.2025 № 128566-2025 та заяви замовника в сукупності підтверджують реальність перешкод виконання земляних робіт для прокладення кабельної лінії. Сам локальний характер подій їх не спростовує.

Підхід до оцінки послідовності поведінки сторін узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 щодо добросовісності й заборони суперечливої поведінки. Змінивши спосіб виконання послуги з приєднання з кабельної лінії на повітряну лінію та змінивши строки такого приєднання, позивач не може обґрунтовувати вимогу про виконання на змінених умовах лише первісним строком.

Стосовно вимоги про повернення коштів суд зазначає, що застосування частини першої статті 1212 ЦК України потребує встановлення відсутності достатньої правової підстави їх набуття або подальшого відпадіння такої підстави. Невиконання чи прострочення виконання зустрічного зобов`язання саме по собі не перетворює платіж, здійснений відповідно до умов договору, на безпідставно набуте майно. Для вирішення цього питання необхідно розмежовувати порушення договірного зобов`язання та припинення правової підстави одержання коштів.

У постанові від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що закінчення строку дії договору не припиняє зобов`язань, які залишилися невиконаними. При цьому суди не встановили односторонньої відмови позивача від договору, його розірвання сторонами або визнання недійсним у судовому порядку. За таких обставин Велика Палата дійшла висновку, що невикористаний аванс, одержаний на виконання договору, не підлягає поверненню за статтею 1212 ЦК України, оскільки договірна підстава його набуття зберігається. Отже, зазначений висновок стосується збереження невиконаних зобов`язань після закінчення строку дії договору, а не наслідків його розірвання.

У цій справі договір про приєднання не розірвано. Навпаки, укладення сторонами додаткової угоди № 2 від 08.07.2025, якою змінено умови подальшого виконання, свідчить про продовження договірних відносин. Подання позивачем скоригованої проєктної документації у 2026 році також узгоджується з наміром отримати послугу за цим договором. Зміна технічних умов і строку виконання не означає сама по собі припинення договору або відпадіння підстави внесеної за ним плати.

Тому посилання на незавершення приєднання та сплив первісного строку виконання не є достатнім для стягнення всієї сплаченої суми як безпідставно набутого майна. Вимога про повернення коштів потребує встановлення конкретної договірної або законодавчої підстави виникнення такого обов`язку. Сам факт чинності договору не виключає повернення коштів у передбачених договором чи законом випадках, однак у заявлених правовідносинах відпадіння підстави спірного платежу не доведено. За таких обставин підстав для задоволення вимоги про його повернення за частиною першою статті 1212 ЦК України суд не встановив.

Наявність обставин непереборної сили самі по собі не дають права утримувати кошти, якщо обов`язок повернення виник, однак у цій справі виникнення такого обов`язку не встановлено.

Крім того, платежами підтверджено лише 670 829,40 грн. Різниця із заявленими 745 366,00 грн становить 74 536,60 грн, доказів її сплати немає. Договірна вартість не доводить фактичного переказу всієї суми.

Таким чином, вимога про стягнення коштів не підлягає задоволенню: щодо 670 829,40 грн не доведено обов`язку повернення, щодо решти 74 536,60 грн також не підтверджено сплати.

Оцінюючи позицію НКРЕКП, суд враховує, що листом-вимогою від 17.09.2025 № 17791/17.1.3/9-25 Регулятор вимагав надати послугу та повідомити про виконання до 02.10.2025. Пункт 3.3 Правил, затверджених постановою НКРЕКП від 02.07.2019 № 1333, передбачає направлення такої вимоги за зверненням споживача. Відсутність форми постанови чи розпорядження не означає відсутності повноваження направити лист. Водночас він не має наперед установленої доказової сили для вирішення господарського спору та не визначає обов`язку повернути весь аванс.

У поясненнях від 11.11.2025 Регулятор відображає відповідь відповідача від 30.09.2025 № 13.89/22253 щодо додаткової угоди № 2 від 08.07.2025, нового строку й відсутності відкоригованого проєкту, але посилається на закінчення первісного строку до підписання цієї угоди. Проте така, позиція НКРЕКП не усуває чинності змінених сторонами умов подальшого виконання і не доводить настання нового строку.

Ні лист-вимога, ні пояснення НКРЕКП не містять оцінки сертифіката ТПП, актів про перешкоджання у наданні послуги з приєднання до електричних мереж, повідомлення та заяв замовника щодо форс-мажорних обставин. Тому висновок Регулятора, викладений без оцінки їх впливу на виконання робіт, не спростовує відповідних доказів.

За статтями 13, 73, 74 ГПК України кожна сторона доводить обставини своїх вимог і заперечень та несе ризик невчинення процесуальних дій. Суд перевіряє належність, допустимість і достовірність доказів за статтями 76 78, оцінює їх вірогідність відповідно до статті 79 та сукупність за статтею 86 ГПК України. Жодний доказ не має наперед установленої сили; викладена у заявах по суті справи правова оцінка учасників не зв`язує суд.

Оцінивши докази та доводи учасників у сукупності, суд дійшов висновку, що виконання погоджених передумов нового приєднання й настання строку його завершення не доведено. Підстави повернення авансу у заявлений спосіб також не встановлено. У задоволенні позову слід відмовити повністю.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.10.26 р.

Суддя Киричук О.А.