Постановление суда № 140456953, 06.10.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/6797/26

1-кс/705/1416/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м.Умань

Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250000000113 від 20.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 249 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05.10.2026 до суду поштовим зв`язком надійшло клопотання прокурора Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 02.10.2026 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250000000113 від 20.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 249 КК України.

Із клопотання вбачається, що групою слідчих ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026250000000113 від 20.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 249 КК України, за фактом незаконного зайняття рибним добувним промислом групою осіб, із числа керівників, засновників та працівників суб`єкта господарювання ПП «Інститут з питань іхтіології», легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, а також вчинення ними дій, направлених на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, шляхом фіктивного працевлаштування військовозобов`язаних, з подальшим бронюванням, на критично важливі підприємства Черкаської області, з метою ухилення громадян від призову на військову службу під час загальної мобілізації.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими особами може бути причетний до організації схеми фіктивного працевлаштування військовозобов`язаних на ПП «Інститут з питань іхтіології» (код ЄДРПОУ 36701986) з метою їх подальшого бронювання від мобілізації за грошову винагороду.

За отриманими в ході проведення НСРД відомостями, за оформлення працевлаштування та бронювання особи сплачували 2000-3000 доларів США та в подальшому близько 26 000 гривень щомісячно. Зокрема, на посади рибалок підприємства були оформлені ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які, за наявними матеріалами, фактично трудових обов`язків, пов`язаних із промисловим виловом водних біоресурсів, не виконували.

01.10.2026 у межах даного кримінального провадження проведено обшуки за місцями проживання, роботи та здійснення діяльності осіб, причетність яких перевіряється під час досудового розслідування.

Так, 01.10.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка за матеріалами кримінального провадження є працівником ПП «Інститут з питань іхтіології» та відповідає за кадрову роботу підприємства, виявлено та вилучено: мобільний телефон Samsung Galaxy A06, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із двома SIM-картками з абонентськими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , які упаковано до сейф-пакету № PSP2206360; ноутбук Dell № 37598745494 із зарядним пристроєм до нього та флеш-носій Apacer, які упаковано до сейф-пакету № PSP3156656.

01.10.2026 постановою старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_12 зазначене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Вилучені мобільний телефон, ноутбук та флеш-носій є рухомим майном, фактичне місцезнаходження якого встановлено та зафіксовано у протоколі (протоколах) обшуку від 01.10.2026. Зазначене майно вилучене під час слідчої дії та передане у розпорядження органу досудового розслідування.

Наявні матеріали кримінального провадження свідчать про безпосередній зв`язок вилученого майна з обставинами, що розслідуються.

Вилучені мобільний телефон, ноутбук та флеш-носій можуть містити відомості, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.

Зокрема, у пам`яті вилученого мобільного телефону можуть зберігатися електронне листування, повідомлення у месенджерах, контакти, відомості про телефонні з`єднання, фотозображення та скановані копії документів, файли й інші електронні дані щодо кадрового оформлення, ведення військового обліку, працевлаштування та бронювання військовозобов`язаних осіб на ПП «Інститут з питань іхтіології», а також взаємодії ОСОБА_11 з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншими особами.

На вилучених ноутбуці та флеш-носії можуть зберігатися електронні кадрові та військово-облікові документи, списки працівників і військовозобов`язаних, таблиці, проекти наказів, документи щодо бронювання, електронне листування, скановані копії документів та інші дані, що можуть підтвердити або спростувати обставини фіктивного працевлаштування та оформлення бронювання.

У разі повернення вилучених електронних пристроїв та носія інформації до завершення їх дослідження файли, листування, електронні документи та інші дані можуть бути видалені, змінені, приховані або зроблені недоступними. Це може унеможливити фіксацію відомостей щодо кадрового оформлення, військового обліку та бронювання

Вилучені мобільний телефон, ноутбук та флеш-носій постановою слідчого від 01.10.2026 визнані речовими доказами, оскільки містять або можуть містити відомості, що мають значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Факт володіння та користування вилученим майном підтверджується обставинами його виявлення і вилучення під час обшуку, проведеного 01.10.2026 щодо ОСОБА_11 . З урахуванням характеру та змісту вилученого майна, його зв`язку з обставинами кримінального провадження, визнання речовим доказом (речовими доказами), необхідності проведення подальших слідчих (розшукових), процесуальних дій і досліджень, а також наявності ризиків втрати, знищення, зміни, приховування, переміщення або використання зазначеного майна, накладення арешту є необхідним, обґрунтованим та таким, що відповідає завданням кримінального провадження.

Просив накласти арешт на майно, вилучене 01.10.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка за матеріалами кримінального провадження є працівником ПП «Інститут з питань іхтіології» та відповідає за кадрову роботу підприємства, а саме: мобільний телефон Samsung Galaxy A06, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із двома SIM-картками з абонентськими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , які упаковано до сейф-пакету № PSP2206360; ноутбук Dell № 37598745494 із зарядним пристроєм до нього та флеш-носій Apacer, які упаковано до сейф-пакету № PSP3156656.

У судовому засіданні прокурор Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що під час обшуку надавався доступ як до телефону, так і до комп`ютера у повному обсязі, можна було все зробити на місці. Крім того, в ухвалі про обшук не було зазначено, який саме телефон і ноутбук.

Вислухавши прокурора, думку представника власника майна, перевіривши матеріали клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, а також з`ясувавши інші обставини, які мають значення для вирішення питання про арешт, слідчий суддя встановив таке та дійшов таких висновків.

20.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером № 12026250000000113 внесені відомості про те, що до слідчого управління ГУНП в Черкаській області надійшли матеріали з Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо виявлення ознак кримінального правопорушення, пов`язаного з легалізацією ( відмиванням) майна, одержаного злочинним шляхом. Встановлено, що за попередньою змовою група осіб із числа керівників, засновників та працівників суб`єктів господарювання ОСОБА_13 та ОСОБА_14 здійснює протиправну діяльність, пов`язану з легалізацією (відмиванням) водних живих біоресурсів, одержаних без належного обліку та з перевищенням установлених лімітів вилову на території Черкаської області. Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 2 ст. 209 КК України. До слідчого управління ГУНП в Черкаській області надійшли матеріали з Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо виявлення ознак кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним зайняттям рибним добувним промислом. Встановлено, що за попередньою змовою група осіб із числа керівників, засновників та працівників суб`єктів господарювання ОСОБА_13 та ОСОБА_14 здійснює незаконне зайняття рибним добувним промислом на території Черкаської області, що виражається у добуванні водних живих біоресурсів без належного обліку та з перевищенням установлених лімітів вилову, чим заподіюється істотна шкода державі. Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 249 КК України. 28.07.2026 за цим же номером до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про те, що групою осіб за попередньою змовою вчиняються дії, направлені на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України на особливий період, шляхом фіктивного працевлаштування військовозобов`язаних, з подальшим бронюванням, на критично важливі підприємства Черкаської області, з метою ухилення громадян від призову на військову службу під час загальної мобілізації. Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 114-1 КК України.

01.10.2026 у межах даного кримінального провадження проведено обшуки за місцями проживання, роботи та здійснення діяльності осіб, причетність яких перевіряється під час досудового розслідування.

01.10.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка за матеріалами кримінального провадження є працівником ПП «Інститут з питань іхтіології» та відповідає за кадрову роботу підприємства, виявлено та вилучено: мобільний телефон Samsung Galaxy A06, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із двома SIM-картками з абонентськими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , які упаковано до сейф-пакету № PSP2206360; ноутбук Dell № 37598745494 із зарядним пристроєм до нього та флеш-носій Apacer, які упаковано до сейф-пакету № PSP3156656.

Вилучені мобільний телефон, ноутбук та флеш-носій постановою слідчого від 01.10.2026 визнані речовими доказами, оскільки містять або можуть містити відомості, що мають значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Як визначено ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлені докази за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, може бути доказом кримінального правопорушення, про яке йде мова у клопотанні, як таке, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, зокрема може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, слідчий суддя враховує, що для проведення стороною обвинувачення необхідних слідчих дій необхідно забезпечити збереження телефону, носіїв інформації та відомостей у них у тому стані, в якому вони були на момент вилучення. Ненакладення арешту може призвести до того, що власник чи користувач майна будуть мати можливість знищити чи спотворити слідову інформацію, яка має значення для повного з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення, або відчужити майно, що ускладнить виконання завдань кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає, що є всі підстави для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно у повному обсязі.

На підставі наведеного вище, керуючись ст. ст. 131, 132, 170, 172, 173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 01.10.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка за матеріалами кримінального провадження є працівником ПП «Інститут з питань іхтіології» та відповідає за кадрову роботу підприємства, а саме:

- мобільний телефон Samsung Galaxy A06, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із двома SIM-картками з абонентськими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , які упаковано до сейф-пакету № PSP2206360;

- ноутбук Dell № 37598745494 із зарядним пристроєм до нього та флеш-носій Apacer, які упаковано до сейф-пакету № PSP3156656.

Заборонити відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном до скасування арешту у встановленому КПК України порядку, із залишенням його у розпорядженні органу досудового розслідування для проведення необхідних слідчих (розшукових), процесуальних дій та експертних досліджень.

Роз`яснити, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її оголошення і діє до скасування арешту в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1