Постановление суда № 140441191, 07.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7109/26 1-кс/335/3572/2026

07 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні за участі дитини та у сфері охорони дитинства управління захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 ,? за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082210000408 від 20.05.2026, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Матвіївка Вільнянського району Запорізької області, українця, громадянина України, який має фахову передвищу освіту, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , неодруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утримані немає, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 03.12.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки,-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні за участі дитини та у сфері охорони дитинства управління захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026082210000408, відомості про яке 20.05.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

20.05.2026 о 16 годині 21 хвилині ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

21.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, а саме у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, незалежно від її добровільної згоди.

Ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.05.2026 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.07.2026 включно.

24.06.2026 постановою керівника Запорізької обласної прокуратури здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено слідчому управлінню ГУНП в Запорізькій області.

15.07.2026 ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою продовжено до 21 серпня 2026 року.

17.08.2026 ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 21 листопада 2026 року.

17.08.2026 ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою продовжено до 15 жовтня 2026 року включно.

На обґрунтування повідомленої підозри сторона обвинувачення посилається на сукупність зібраних під час досудового розслідування доказів, зокрема показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_7 від 21.05.2026; показаннями свідка ОСОБА_8 від 17.07.2026; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 від 17.07.2026; показаннями свідка ОСОБА_9 , яка є матір`ю потерпілої, від 20.05.2026; показаннями свідка ОСОБА_10 , яка є матір`ю підозрюваного, від 20.05.2026; показаннями свідка ОСОБА_11 , який є батьком підозрюваного, від 20.05.2026; показаннями свідка ОСОБА_12 , який є братом потерпілої, від 20.05.2026; показаннями свідка ОСОБА_13 від 20.05.2026; показаннями свідка ОСОБА_14 від 17.07.2026; показаннями свідка ОСОБА_15 від 17.07.2026; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_15 від 17.07.2026; показаннями свідка ОСОБА_16 від 17.07.2026; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_16 від 17.07.2026; показаннями свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ; історіями вагітності та пологів №№ 597, 994; індивідуальною картою вагітної та породіллі № 230 ОСОБА_25 , вилученою під час тимчасового доступу до речей і документів у КНП «ТМО «Здорова родина» ЗОР»; індивідуальною картою вагітної та породіллі № 102, вилученою у КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР, а також протоколами ультразвукового дослідження органів малого таза та дослідження плода, вилученими у медичному кабінеті «Діагноз-Ультра», якими підтверджуються факт вагітності малолітньої потерпілої та строк вагітності, а також інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Слідчий зазначає, що строк дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу спливає 15.10.2026, однак завершити досудове розслідування до зазначеної дати не є можливим, оскільки необхідно виконати низку слідчих та процесуальних дій, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Зокрема, необхідно допитати свідків, у тому числі працівників медичних закладів, щодо обставин заповнення медичної документації та проведення медичних досліджень потерпілої; встановити місцезнаходження та допитати окремих свідків, які на даний час перебувають за межами місця проведення досудового розслідування; отримати та долучити висновки призначених судових психологічних та судово-медичної експертиз; провести примусовий відбір зразків крові та букального епітелію у ОСОБА_25 на підставі відповідної ухвали слідчого судді; призначити та провести молекулярно-генетичну експертизу з метою встановлення генетичних ознак та вирішення питання щодо біологічного батьківства підозрюваного; отримати інформацію щодо абонентських номерів за постановою прокурора; за необхідності провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, вирішити питання щодо зміни раніше повідомленої підозри, виконати вимоги ст. 290 КПК України та після цього скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.

На думку сторони обвинувачення, необхідність проведення зазначених процесуальних дій свідчить про неможливість завершення досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а тому існують підстави для продовження строку дії запобіжного заходу.

Крім того, слідчий зазначає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати.

На обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому особливо тяжкого злочину та суворість покарання, яке загрожує у разі визнання винуватим, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому слідчий вказує, що підозрюваний не перебуває у зареєстрованому шлюбі, не має на утриманні дітей, офіційно не працевлаштований та не має достатньо міцних соціальних зв`язків, що у сукупності із тяжкістю інкримінованого злочину підвищує ймовірність його ухилення від кримінальної відповідальності.

Обґрунтовуючи ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначає, що підозрюваному достеменно відомі потерпіла та свідки, їхні анкетні дані, місця проживання, а також зміст наданих ними показань, у зв`язку із чим, перебуваючи на волі, він може шляхом умовлянь, психологічного впливу чи інших способів схиляти їх до зміни або відмови від раніше наданих показань.

Крім того, сторона обвинувачення вважає наявним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний раніше неодноразово притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, зокрема вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 03.12.2025 засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на два роки, а також є обвинуваченим у кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 408 КК України, вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.07.2026 визнано винним та призначено покарання у виді позбавлення волі, що, на думку сторони обвинувачення, свідчить про його схильність до протиправної поведінки та створює ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Посилаючись на викладені обставини, слідчий просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі, посилаючись на викладені у ньому обставини. Зазначив, що повідомлена підозра є обґрунтованою, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, а завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою об`єктивно неможливо у зв`язку з необхідністю проведення ряду слідчих та процесуальних дій.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання. Посилався на те, що сторона обвинувачення фактично наводить підстави для продовження строків досудового розслідування з метою проведення слідчих дій, що не може слугувати законною підставою для продовження дії виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Сама лише тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення також не є самостійною та достатньою умовою для тримання особи під вартою, а тривале перебування ОСОБА_5 в ізоляції порушує його право на свободу. Аналізуючи ризики, заявлені прокурором, захисник зазначив про їх виключно припущену природу та відсутність належних доказів. Ризик впливу на потерпілу повністю нівелюється тим фактом, що її вже було допитано слідчим суддею в порядку статті 225 КПК України, її показання зафіксовані й впливати на неї немає жодного сенсу. Вплив на інших свідків є об`єктивно неможливим через їх значну кількість. Ризик переховування також спростовується поведінкою підозрюваного: він знав про вагітність потерпілої та не намагався втекти чи виїхати з населеного пункту до відкриття кримінального провадження, хоча мав для цього об`єктивну можливість. Щодо ризику продовження вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, захисник вказав на його безпідставність. Також неспроможними є посилання обвинувачення на вирок суду за статтею 408 КК України, оскільки вказане судове рішення оскаржене в апеляційному порядку, не набрало законної сили, а тому, відповідно до принципу презумпції невинуватості, ОСОБА_5 вважається невинуватим у тому провадженні. З огляду на викладене, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні позицію свого захисника підтримав та додатково пояснив суду, що ніколи не мав наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Просив призначити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановив наступне.

Слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026082210000408 від 20.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

20.05.2026 о 16 годині 21 хвилині ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

21.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, а саме у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, незалежно від її добровільної згоди.

22.05.2026 ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.05.2026 стосовно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.07.2026 включно.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 09.06.2026 апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 залишено без задоволення. Ухвалу слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.05.2026, якою стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 18.07.2026 включно, залишено без змін.

24.06.2026 постановою керівника Запорізької обласної прокуратури здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено слідчому управлінню ГУНП в Запорізькій області.

Постановою керівника Запорізької обласної прокуратури від 08.07.2026 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 21 серпня 2026 року.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 15.07.2026 строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою продовжено до 21 серпня 2026 року включно.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 17.08.2026 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до шести місяців - до 21.11.2026.

17.08.2026 ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою продовжено до 15 жовтня 2026 року включно.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, є обґрунтованою та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які досліджені у ході розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою.

При цьому слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. За наявності обґрунтованих даних, які спростовують всі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий за погодженням із прокурором має право змінити раніше повідомлену підозру чи за наявності для цього підстав прийняти рішення про закриття кримінального провадження.

Стаття 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні клопотання слідчий суддя бере до уваги обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, для обрання запобіжного заходу, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов`язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів не повинен перевищувати дванадцяти місяців.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя враховує, що наявні обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного, також слідчий суддя враховує обсяг підозри та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 .

Перевіряючи доводи сторони обвинувачення на предмет існування ризиків, слідчий суддя встановив, що заявлені слідчим та прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати і не зменшилися.

Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років.

При цьому слідчий суддя виходить не лише із тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та суворості можливого покарання, а насамперед із сукупності конкретних обставин, що характеризують особу підозрюваного та його процесуальну поведінку.

Так, підозрюваний офіційно не працевлаштований, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, не має на утриманні дітей, є раніше судимим, а також вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.07.2026 визнаний винним із призначенням покарання у виді позбавлення волі, яке наразі оскаржується в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин слідчий суддя доходить до висновку, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшився та продовжує існувати на час розгляду клопотання.

При оцінці ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує не лише те, що потерпіла та більшість свідків проживають у тому самому населеному пункті (Запорізька область, Запорізький район, с. Матвіївка), а й характер взаємовідносин між ними та підозрюваним.

З матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний тривалий час підтримував близькі стосунки із потерпілою, проживав разом із нею, був особисто знайомий із членами її сім`ї та іншими особами, які у даному кримінальному провадженні мають процесуальний статус свідків.

Особливого значення у цьому кримінальному провадженні має те, що на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення потерпілій було тринадцять років. На час розгляду цього клопотання потерпілій виповнилося чотирнадцять років. Враховуючи її вік на момент вчинення кримінального правопорушення, характер взаємовідносин із підозрюваним, а також наявність між ними близьких стосунків, слідчий суддя вважає, що можливість незаконного впливу на потерпілу не може бути виключена.

Слідчий суддя також враховує, що ризик незаконного впливу на свідків існує не лише до моменту проведення їх допиту під час досудового розслідування, а й до безпосереднього отримання судом показань таких осіб під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки відповідно до принципу безпосередності судового розгляду суд може покласти в основу вироку лише ті показання, які отримані ним безпосередньо або у випадках, передбачених КПК України.

Саме тому доводи сторони захисту про те, що потерпіла вже була допитана, не спростовують існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Проведення допиту потерпілої в порядку ст. 225 КПК України не виключає можливості незаконного впливу на неї з метою зміни її поведінки, позиції чи показань у подальшому, а також не усуває ризику впливу на інших свідків у кримінальному провадженні.

За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків є реальним, підтверджується матеріалами кримінального провадження та на даний час не зменшився.

Крім того, слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення щодо існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, а також дані про його особу.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, яка на момент вчинення кримінального правопорушення не досягла чотирнадцятирічного віку, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі від десяти до п`ятнадцяти років.

При цьому слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 раніше судимий, зокрема вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 03.12.2025 засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на два роки. Крім того, вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2026 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі. Вирок суду не набрав законної сили. Зі слів сторони захисту зазначений вирок оскаржено в апеляційному порядку, апеляційне провадження ще не закінчено.

Зазначений вирок не покладається слідчим суддею в основу висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні відповідного кримінального правопорушення та не використовується як доказ його винуватості, а враховується виключно як об`єктивна інформація про наявність щодо підозрюваного іншого кримінального провадження та його процесуальний статус у ньому.

Хоча сам по собі факт наявності судимості не може свідчити про існування ризику продовження вчинення підозрюваним інкримінованого йому злочину або вчинення нових кримінальних правопорушень, проте тяжкість та характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, дані про його особу, наявність судимості та перебування на розгляді суду іншого кримінального провадження у сукупності дають достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може вчинити інше кримінальне правопорушення.

За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним, не зменшився з часу постановлення попередньої ухвали та продовжує існувати.

При цьому слідчий суддя враховує, що відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою оцінюються у сукупності всі обставини кримінального провадження, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою, дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний та майновий стан, наявність соціальних зв`язків, репутація та інші обставини.

Оцінивши наведені обставини у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Крім того, матеріалами клопотання підтверджується, що на цей час досудове розслідування не завершено, а для його закінчення необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, зокрема отримати висновки призначених експертиз, отримати та дослідити необхідну медичну документацію, провести необхідні процесуальні дії з отриманими матеріалами, виконати вимоги ст.ст. 279, 290 КПК України, а також скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

З огляду на обсяг та характер зазначених процесуальних дій слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про неможливість завершення досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Оцінюючи доводи сторони захисту, слідчий суддя виходить із такого.

Посилання захисника на те, що необхідність проведення слідчих та процесуальних дій не може бути самостійною підставою для продовження строку тримання під вартою, є обґрунтованим. Водночас у даному випадку необхідність завершення досудового розслідування оцінюється у сукупності з установленими ризиками, які продовжують існувати, та неможливістю завершення досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали.

Доводи захисту щодо проведення допиту потерпілої в порядку ст. 225 КПК України та відсутності у зв`язку з цим ризику незаконного впливу на неї не спростовують висновків слідчого судді, оскільки такий допит не виключає можливості подальшого впливу на потерпілу чи інших свідків кримінального провадження.

Посилання захисту на те, що до відкриття кримінального провадження підозрюваний не намагався переховуватися, також не спростовує наявності відповідного ризику, який оцінюється на час розгляду клопотання з урахуванням тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, можливого покарання та даних про особу підозрюваного.

Доводи щодо неможливості врахування вироку Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2026 року з огляду на його оскарження в апеляційному порядку слідчим суддею враховані. Водночас зазначений вирок не оцінюється як доказ винуватості ОСОБА_5 , а враховується виключно як об`єктивна інформація про наявність іншого кримінального провадження та процесуальний статус підозрюваного у ньому. Такий підхід не суперечить принципу презумпції невинуватості.

Отже, наведені стороною захисту доводи не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу для їх запобігання.

Таким чином, з урахуванням характеру та обставин інкримінованого кримінального правопорушення, віку потерпілої на момент його вчинення, даних про особу підозрюваного, а також установлених ризиків, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі домашнього арешту, особистого зобов`язання, особистої поруки чи застави, оскільки такі запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможуть запобігти встановленим ризикам.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

На думку слідчого судді, встановлені під час розгляду клопотання обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, обраний відносно нього запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю підозри, яка йому пред`явлена, на даний час не виходить за межі розумного строку та кореспондується із характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою застосування запобіжного заходу.

Враховуючи вищенаведені обставини, слідчий суддя доходить висновку, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможуть ефективно запобігти встановленим ризикам. Підстав для зміни застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу на більш м`який на даний час не вбачається.

При цьому слідчий суддя враховує, що ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.05.2026 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Під час розгляду цього клопотання обставин, які б свідчили про необхідність зміни визначених зазначеною ухвалою умов застосування запобіжного заходу, не встановлено.

З огляду на вищевикладене слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні за участі дитини та у сфері охорони дитинства управління захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування - до 21.11.2026 включно.

Визначити строк дії ухвали до 21.11.2026 включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали, ухвала підлягає негайному виконанню.

Повний текст ухвали складено 08 жовтня 2026 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1