Решение № 140440324, 07.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1358/26

Провадження №2/338/1210/26

07 жовтня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Шишка О. А.,

з участю: секретаря Сіщук Г. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1623-3696 від 09.11.2025 у розмірі 38339,60 грн, з яких 12960 грн заборгованість за кредитом, 17414,60 грн заборгованість за процентами, 7800 грн проценти на підставі статті 625 ЦК України, 165 грн комісія. Також просило стягнути 2662,40 грн судового збору.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що 09.11.2025 між позивачем та відповідачем укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1623-3696, за яким відповідачу надано 2500 грн. На підставі додаткової угоди №1 від 25.11.2025 відповідач отримав 5000 грн, додаткової угоди №2 від 05.12.2025 7000 грн, додаткової угоди №3 від 27.12.2025 1100 грн. Загальна сума наданих коштів становить 15600 грн. Відповідач неналежно виконував зобов`язання щодо сплати передбачених договором платежів, унаслідок чого утворилася заборгованість. Позивач направив вимогу про дострокове повернення кредиту, яка не була виконана.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач подав відзив, у якому позов визнав частково. Зазначив, що сплатив 10987,50 грн, а саме два платежі по 4000 грн та один платіж 2987,50 грн. Вважав, що ці кошти не враховано позивачем, тому залишок основного боргу становить 1972,50 грн. Заперечував проти стягнення процентів поза межами строку кредитування та нарахувань за статтею 625 ЦК України, посилався на неспівмірність заявлених сум. Просив розглянути справу без його участі та розподілити судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.

Суд дослідив матеріали справи, оцінив докази у сукупності та дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Щодо укладення кредитного договору та надання коштів.

Відповідно до статей 626, 638 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

За змістом статей 207, 639 ЦК України письмова форма правочину може бути дотримана шляхом фіксації його змісту в електронних документах. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статті 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» допускають укладення електронного договору шляхом прийняття пропозиції та його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Частина перша статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає можливість укладення договору про споживчий кредит в електронній формі.

Досліджений договір №1623-3696 містить відомості про сторони, розмір кредиту, строк кредитування, процентні ставки, порядок надання та повернення коштів. Він підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А7321. Додаткові угоди також містять електронні підписи відповідача.

Перерахування 2500 грн 09.11.2025, 5000 грн 25.11.2025, 7000 грн 05.12.2025 та 1100 грн 27.12.2025 підтверджується документами платіжної установи та довідкою про перерахування кредитних коштів. Відповідач у відзиві не заперечував отримання коштів та здійснення платежів за цим договором.

Отже, сукупність доказів підтверджує укладення договору й додаткових угод та виконання позивачем обов`язку з надання відповідачу 15600 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти. За статтями 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, а договір є обов`язковим для сторін.

Щодо строку кредитування та дострокового повернення кредиту.

Первісний строк кредитування становив 365 днів. Пунктом 2.11 додаткової угоди №3 від 27.12.2025 сторони продовжили його до 365 днів із дати укладення цієї угоди. Тому на день звернення до суду звичайний строк повернення всієї суми кредиту не закінчився.

Водночас частина четверта статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця за встановлених цією нормою умов вимагати дострокового повернення кредиту. Споживачу надається 30 календарних днів із дня одержання повідомлення для виконання вимоги або усунення порушення.

Позивач склав вимогу від 05.06.2026 про дострокове повернення кредиту, зазначивши порушення строків сплати платежів понад один календарний місяць та надавши 30-денний строк на виконання вимоги. Її направлення підтверджується поштовими документами.

Порушення протягом установленого строку не усунуто. Платіж 4000 грн від 22.06.2026 підлягає врахуванню при визначенні боргу, однак не свідчить про повне погашення прострочених платежів.

Таким чином, позивач набув право вимагати дострокового повернення непогашеної суми кредиту.

Щодо комісії.

Договором та додатковими угодами передбачено одноразову комісію за видачу коштів у розмірі 15% від відповідної суми. Загалом позивач нарахував 2340 грн комісій, із яких 2175 грн зарахував як погашені, а 165 грн заявив до стягнення.

За пунктами 6.5, 6.6 Правил комісія визначена як складова плати за користування кредитом. При цьому прямо зазначено, що вона не є платою за додаткові послуги кредитодавця або окремою платою за переказ коштів.

Суд ураховує, що стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає включення комісій до загальних витрат за кредитом. Однак саме включення платежу до таких витрат не усуває необхідності перевірки його змісту та відповідності вимогам законодавства про захист прав споживача.

У постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду розмежувала допустимі платні послуги та послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно, та вказала на необхідність застосування наслідків виконання нікчемних умов при перерахунку кредитної заборгованості.

Висновки Верховного Суду щодо перевірки змісту комісій, а не лише їх назви, викладені також у постановах від 06.11.2023 у справі №204/224/21 та від 09.10.2024 у справі №582/202/22. Зазначені справи стосувалися плати за обслуговування кредиту, тому суд ураховує ці висновки з огляду на конкретний зміст спірного платежу, без ототожнення всіх видів комісій.

У цій справі позивач не визначив окремого змісту дій або послуг, за які відповідач повинен додатково сплачувати 15% від кожної отриманої суми. За Правилами цей платіж установлено за користування коштами, за яке одночасно нараховуються договірні проценти. За оцінкою суду, така конструкція спірної умови не забезпечує належного обґрунтування додаткового обов`язкового платежу та покладає на споживача додаткову плату за виконання кредитодавцем основного договірного обов`язку.

З огляду на частину п`яту статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» суд не застосовує умови про ці комісії при визначенні заборгованості. У стягненні 165 грн слід відмовити, а раніше сплачені 2175 грн врахувати при перерахунку боргу.

Щодо розміру заборгованості та врахування платежів.

Доводи відповідача про неврахування позивачем 10987,50 грн не підтвердилися. У розрахунку відображено платежі 2987,50 грн від 13.11.2025, 4000 грн від 17.12.2025 та 4000 грн від 22.06.2026. Проте виключення комісій змінює розподіл цих коштів та розмір подальших процентних нарахувань.

За період 09.11.2025-13.11.2025 проценти становлять 112,50 грн: 2500 грн ? 0,9% ? 5 днів. Із платежу 2987,50 грн погашено 2500 грн кредиту та 112,50 грн процентів. Решта 375 грн, зарахована позивачем на комісію, підлягає врахуванню на користь відповідача при визначенні кінцевого боргу.

25.11.2025 відповідач отримав 5000 грн. За період 25.11.2025-04.12.2025 проценти становлять 500 грн: 5000 грн ? 1% ? 10 днів.

05.12.2025 відповідач отримав 7000 грн, після чого тіло кредиту становило 12000 грн. За період 05.12.2025-17.12.2025 проценти становлять 1560 грн: 12000 грн ? 1% ? 13 днів.

На день платежу 17.12.2025 непогашені проценти становили 2060 грн. Із платежу 4000 грн ця сума погашає проценти, а 1940 грн тіло кредиту. Залишок тіла становить 10060 грн.

За період 18.12.2025-26.12.2025 проценти становлять 905,40 грн: 10060 грн ? 1% ? 9 днів.

27.12.2025 відповідач отримав додатково 1100 грн, після чого залишок тіла кредиту становив 11160 грн.

За період 27.12.2025-01.06.2026 проценти становлять 17521,20 грн: 11160 грн ? 1% ? 157 днів. Цей період перебуває у межах перших 180 днів із дати останньої додаткової угоди, протягом яких погоджено ставку 1% на день. Із 02.06.2026 позивач припинив нарахування договірних процентів.

Таким чином, після платежу 17.12.2025 нараховано 18426,60 грн процентів. Платіж 4000 грн від 22.06.2026 зменшує їх до 14426,60 грн.

Сума 375 грн, раніше сплачена як комісія після погашення першого траншу, враховується шляхом зменшення кінцевого залишку процентної заборгованості. Суд не припускає її зарахування на погашення наступного траншу до фактичного виникнення відповідного зобов`язання.

Отже, залишок процентів становить 14051,60 грн, а загальна заборгованість 25211,60 грн, з яких 11160 грн тіло кредиту та 14051,60 грн проценти.

Контрольний розрахунок підтверджує цей результат: 15600 грн наданих коштів + 20599,10 грн перерахованих процентів ? 10987,50 грн платежів = 25211,60 грн.

Віднімання відповідачем усіх платежів від зазначеного позивачем залишку тіла кредиту є неправильним, оскільки не враховує, що платежі погашали також проценти, а частину повернення кредиту вже враховано у розрахунку позивача.

Щодо доводів про проценти поза строком кредитування.

Нараховані до 01.06.2026 проценти перебувають у межах строку кредитування, продовженого додатковою угодою №3 від 27.12.2025. Тому доводи про відсутність права на всі договірні проценти у зв`язку із закінченням строку кредитування суд відхиляє.

Посилання на частину третю статті 551 ЦК України також не є підставою для зменшення цих процентів, оскільки вони є платою за правомірне користування кредитними коштами, а не неустойкою.

Щодо нарахувань за статтею 625 ЦК України.

Позивач просить стягнути 7800 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за прострочення кредитного зобов`язання у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Спірні нарахування здійснено за прострочення у січні-лютому 2026 року. Установлення договором іншого розміру процентів за статтею 625 ЦК України не змінює їх правової природи та не усуває передбаченого законом звільнення від відповідальності. Тому у стягненні 7800 грн слід відмовити.

Суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві, про неврахування здійснених ним платежів та наявність заборгованості за тілом кредиту лише в сумі 1972,50 грн, оскільки платежі від 13.11.2025 у розмірі 2987,50 грн, від 17.12.2025 та від 22.06.2026 у розмірі 4000 грн кожний відображені в розрахунку позивача і враховані судом при визначенні заборгованості. Запропонований відповідачем розрахунок передбачає повторне віднімання всіх сплачених коштів від залишку тіла кредиту, в якому вже враховано його часткове погашення, та не враховує спрямування частини платежів на сплату процентів. Твердження про нарахування договірних процентів поза межами строку кредитування також не підтверджується, оскільки додатковою угодою №3 від 27.12.2025 строк кредитування продовжено, а заявлені проценти нараховані до 01.06.2026 включно, тобто в межах цього строку. Посилання на неспівмірність процентів із залишком основного боргу саме по собі не спростовує обов`язку сплатити погоджену плату за фактичне користування кредитом, а частина третя статті 551 ЦК України регулює зменшення неустойки та не є підставою для зменшення договірних процентів. Водночас заперечення відповідача щодо нарахувань за статтею 625 ЦК України суд визнає обґрунтованими з мотивів, наведених вище.

Щодо судових витрат.

Позивач сплатив 2662,40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №55449 від 10.07.2026.

За частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки із заявлених 38339,60 грн задоволенню підлягають вимоги на 25211,60 грн, із відповідача належить стягнути 1750,76 грн судового збору: 2662,40 грн ? 25211,60 грн ? 38339,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1623-3696 від 09.11.2025 у розмірі 25211,60 грн, з яких 11160 грн заборгованість за кредитом, 14051,60 грн заборгованість за процентами.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 1750,76 грн судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо справу розглянуто без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі її подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий О. А. Шишко