Решение № 140424813, 23.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1339/26

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Тараненко Р.Ю. на підставі довіреності;

Від відповідача: Анісімов В.В. на підставі довіреності;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до акціонерного товариства «Херсонобленерго» про стягнення 229 304,94 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі ПрАТ «НЕК «Укренерго») звернулося до господарського суду з позовною заявою до акціонерного товариства «Херсонобленерго» (далі АТ «Херсонобленерго») про стягнення заборгованості у загальному розмірі 229 304,94 грн, яка складається із суми основного боргу у розмірі 228 455,55 грн, 3% річних у розмірі 824,33 грн, збитків від інфляції у розмірі 25,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг передачі електричної енергії № 0526-02041 від 26.06.2019 в частині оплати вартості наданих послуг згідно з актами коригування за липень 2022 року та січень 2023 року.

Ухвалою від 14.04.2026 судом було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

04.05.2026 до суду від АТ «Херсонобленерго» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог, посилаючись на здійснення останнім коригування обсягів наданих послуг за відсутності передбачених Кодексом комерційного обліку електричної енергії та додатком №10 до Правил ринку підстав. Відповідач звертає увагу, що він здійснює свою ліцензійну діяльність та володіє майном на території Херсонської області яка була окупована з 24.02.2022. Відповідач стверджує, що до заявлених ПрАТ «НЕК «Укренерго» обсягів наданих послуг включено обсяги електричної енергії, яка постачалася до тимчасово окупованих територій, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Таким чином, як вважає відповідач, дані комерційного обліку, що сформовані на окупованій території є такими, ще не можуть пройти валідацію, а, отже не є сертифікованими, а тому, відповідно, не можуть бути використані для розрахунків між суб`єктами ринку. АТ «Херсонобленерго» звертає увагу на встановлення регулятором у 2023 році факту порушення ПрАТ «НЕК «Укренерго» ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії у частині надання регулятору достовірних документів, інформації, даних та звітності, необхідних для виконання регулятором своїх функцій та повноважень.

АТ «Херсонобленерго» також наголошено, що останнім у відповідності до п. 11.1 договору було повідомлено ПрАТ «НЕК «Укренерго» про настання форс-мажорних обставин, що, відповідно, підтверджує факт відсутності прострочення відповідача за договором та наявності у позивача підстав для нарахування збитків від інфляції та 3% річних.

19.05.2026 до суду від ПрАТ «НЕК «Укренерго» надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на покладення саме на відповідача як оператора систем розподілу (ОСР) в зоні його ліцензійної діяльності обов`язків з перевірки отриманих даних від постачальника послуг комерційного обліку (ППКО) та їх валідації, які потім ним передаються до позивача. ПрАТ «НЕК «Укренерго» як адміністратор розрахунків та комерційного обліку використовує виключно валідовані ППКО дані, надані відповідачем або іншим ППКО відповідно до вимог Кодексу, тобто позивач не формує дані самостійно та не може їх змінювати.

21.05.2026 до суду від АТ «Херсонобленерго» надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими відповідач наполягає на відсутності підстав для стягнення заборгованості за актами, які відповідачем не були підписані із наданням відповідних заперечень. Відповідач зазначає, що послуги комерційного обліку (далі - КО) надаються постачальниками послуг комерційного обліку на конкурентних засадах, за умови реєстрації постачальника послуг комерційного обліку та реєстрації його автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії адміністратором комерційного обліку у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Таким чином, послуги комерційного обліку надаються на конкурентних засадах, відповідний ринок не є природною монополією у зв`язку з чим відповідач не виступає єдиним ППКО на території Херсонської області.

04.08.2026 до суду від АТ «Херсонобленерго» надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких відповідач наголошує, шо у відповіді на відзив позивачем не було спростовано доводів АТ «Херсонобленерго» про відсутність передбачених додатком 10 до Правил ринку підстав для проведення оскаржуваних коригувань. Відповідач звертає увагу, що питання неправомірності здійснення коригувань у подібних правовідносинах було предметом оцінки Верховного Суду у постанові від 16.06.2026 у справі №910/8763/25, у якій судом касаційної інстанції було враховано послідовну практику Суду щодо застосування відповідних норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

21.06.2019 АТ «Херсонобленерго» звернулося до ДП «НЕК «Укренерго» із заявою №29/09-030801, яка була отримана ПрАТ «НЕК «Укренерго», про укладання договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

26.06.2019 між ДП «НЕК «Укренерго» (Оператор системи передачі, далі ОСП) та АТ «Херсонобленерго» (Користувач системи передачі, далі Користувач) було укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0526-02041, відповідно до п. 1.1, 1.2 якого за цим договором ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов цього договору, а Користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору. Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.

Згідно з п. п. 3.1, 6.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0526-02041 від 26.06.2019 ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, затвердженим Регулятором та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті. Розрахунковим періодом (розрахунковим місяцем) за цим договором є 1 календарний місяць.

Відповідно до п. 6.5 договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0526-02041 від 26.06.2019 Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин. Якщо внаслідок дії форс-мажорних обставин (техногенного/природного/ соціально-політичного/військового характеру), унеможливлюється виконання будь-якою стороною зобов`язань за договором, така сторона повинна невідкладно повідомити у письмовій формі про це іншу сторону. Неповідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань. Термін виконання зобов`язань за цим договором у разі форс-мажорних обставин відкладається на строк дії таких обставин. У разі дії форс-мажорних обставин більше 15 (п`ятнадцяти) календарних днів сторони мають право відмовитися від подальшого виконання зобов`язань за цим договором та в установленому порядку розірвати договір. Розірвання цього договору тягне за собою відповідні правові наслідки щодо діяльності сторін на ринку електричної енергії (п. 11.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0526-02041 від 26.06.2019).

Згідно з п. 11.2 договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0526-02041 від 26.06.2019 доказом дії форс-мажорних обставин є документи (оригінали), видані Торгово-промисловою палатою України/іншим компетентним органом, установою.

Відповідно до п. 14.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0526-02041 від 26.06.2019 договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019 року. Якщо Користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Додатком до договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0526-02041 від 26.06.2019 є Перелік віртуальних точок комерційного обліку Користувача на межі з оператором системи передачі.

31.05.2021 між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та АТ «Херсонобленерго» було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0526-02041 від 26.06.2019, згідно з умовами якої сторони дійшли згоди викласти договір в новій редакції.

17.09.2021 між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та АТ «Херсонобленерго» було укладено додаткову угоду до договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0526-02041 від 26.06.2019, згідно з умовами якої сторони дійшли згоди викласти договір в новій редакції.

Згідно з п. 1.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0526-02041 від 26.06.2019 (тут і далі в редакції додаткової угоди від 17.09.2021) за цим договором ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії, а Користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0526-02041 від 26.06.2019 для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих Користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання Користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді; 2) фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі. Планові обсяги послуги Користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП. Планові обсяги можуть подаватися на більший період з подальшим їх коригуванням у терміни, передбачені цим пунктом.

Згідно з п. 5.5 договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0526-02041 від 26.06.2019 Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), адміністратором комерційного обліку. Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в сервісі згідно з вимогами Правил ринку. Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, Користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

Положеннями п. п. 10.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0526-02041 від 26.06.2019 встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин. Якщо внаслідок дії форс-мажорних обставин (техногенного/природного/ соціально-політичного/військового характеру), унеможливлюється виконання будь-якою стороною зобов`язань за договором, така сторона повинна невідкладно повідомити у письмовій формі про це іншу сторону. Неповідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань. Термін виконання зобов`язань за цим договором у разі форс-мажорних обставин відкладається на строк дії таких обставин. У разі дії форс-мажорних обставин більше 15 календарних днів сторони мають право відмовитися від подальшого виконання зобов`язань за цим договором та в установленому порядку розірвати договір. Розірвання цього договору тягне за собою відповідні правові наслідки щодо діяльності сторін на ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 10.2 договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0526-02041 від 26.06.2019 доказом дії форс-мажорних обставин є документи (оригінали), видані Торгово-промисловою палатою України/іншим компетентним органом, установою.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021. Якщо Користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 13.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0526-02041 від 26.06.2019).

Листом від 28.02.2022 АТ «Херсонобленерго» повідомило ПрАТ «НЕК «Укренерго» про настання форс-мажорних обставин та неможливість у повному обсязі виконувати зобов`язання, в тому числі, за договором № 0526-02041 від 26.06.2019, у зв`язку з чим відповідач просив не нараховувати штрафні санкції.

АТ «Херсонобленерго» було також надано суду листування із Службою безпеки України, у якому відповідач повідомляє про втрату майна товариства у зв`язку з окупацією; витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 29.06.2022 про відкриття кримінального провадження у зв`язку із захопленням будівель відповідача у м. Херсон.

Крім того, відповідачем надано листи, складені у 2022 році та направлені на адресу ПрАТ «НЕК «Укренерго», щодо недотримання мінімальних вимог до точності та функціонування ЗВТ, про необхідність формування балансу електричної енергії окремо по кожній області обліку (окупована/деокупована територія); постанови НКРЕКП, листування між НКРЕКП та ПрАТ «НЕК «Укренерго», листування між сторонами у справі щодо несинхронного режиму роботи з ОЕС України тощо.

Додатковою угодою (без дати) ПрАТ «НЕК «Укренерго» та АТ «Херсонобленерго» дійшли згоди припинити дію договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0526-02041 від 26.06.2019 та укласти новий договір про надання послуг з передачі електричної енергії шляхом приєднання Користувача до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії, затвердженого наказом ПрАТ «НЕК «Укренерго» від 03.10.2023 № 549.

12.09.2025 ПрАТ «НЕК «Укренерго» було складено акт коригування № ПРА_К-0011675 до акту приймання-передачі послуги від 31.07.2022 згідно з договором №0526-02041 від 26.06.2019 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0006874 від 09.09.2024), згідно з яким загальна вартість наданих у липні 2022 року послуг становить 9 940 638,48 грн.

Листом №22-009042 від 16.09.2025 АТ «Херсонобленерго» було надано заперечення до акта коригування №ПРА_К-0011675 від 12.09.2025 за надані у липні 2022 року послуги. Відповідачем наголошено, що у зв`язку окупацією Херсонської області та захоплення будівлі товариства сторонніми особами 27.06.2022, АТ «Херсонобленерго» не отримувало послуги з передачі електричної енергії у липні 2022 року.

Листом № 22-000955 від 26.01.2026 АТ «Херсонобленерго» було надано заперечення до акта коригування №ПРА_К-0013604 від 22.01.2026 за надані у січні 2023 року послуги. Відповідач зазначив, що завантажені АТ «Укрзалізниця» дані комерційного обліку включають в себе відомості по точкам комерційного обліку, які перебувають на тимчасово окупованій території, що ставить під сумнів коректність даних. Крім того, відповідач також вказав, що на даний час, на платформі ПрАТ «НЕК «Укренерго» не реалізовано можливість складання балансу електричної енергії по додатковій області обліку АТ «Херсонобленерго», яка була створена на виконання вимог постанови НКРЕКП від 31.05.2022 №555, та включає у себе окуповану частину Херсонської області.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Предметом заявленого ПрАТ «НЕК «Укренерго» позову є вимоги про стягнення з АТ «Херсонобленерго» заборгованості у загальному розмірі 229 304,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0526-02041 від 26.06.2019 в частині оплати вартості наданих послуг згідно з актами коригування за липень 2022 року та січень 2023 року.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII.

Передача електричної енергії (далі - передача) - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (п. 122 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з ч. ч. 1 -3 ст. 31 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії. Ліцензія на провадження діяльності з передачі електричної енергії видається після прийняття остаточного рішення про сертифікацію оператора системи передачі відповідно до цього Закону. Організаційно-правовою формою оператора системи передачі є акціонерне товариство.

Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, встановлених цим Законом, кодексом системи передачі, кодексом комерційного обліку, з дотриманням встановлених показників якості надання послуг (п. 3 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.

Господарським судом під час вирішення цього спору було встановлено, що 26.06.2019 між ДП «НЕК «Укренерго», яке було перетворено в ПрАТ «Укренерго», та АТ «Херсонобленерго» було укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0526-02041.

Впродовж дії договору № 0526-02041 від 26.06.2019 сторонами було двічі викладено договір у новій редакції згідно з додатковою угодою №1 від 31.05.2021 та додатковою угодою від 17.09.2021. При цьому в подальшому сторони дійшли згоди припинити дію договору та укласти договір про надання послуг з передачі електричної енергії, затверджений наказом ПрАТ «НЕК «Укренерго» від 03.10.2023 № 549, примірник якого позивачем суду наданий не був.

Враховуючи зміст заперечень АТ «Херсонобленерго» проти задоволення заявленого ПрАТ «НЕК «Укренерго» позову, в тому числі, з підстав нарахування позивачем вартості послуг за липень 2022 року, тобто в період тимчасової окупації Херсонської області, господарський суд вважає за необхідне, в першу чергу, надати оцінку доводам відповідача в цій частині.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

На момент введення в Україні воєнного стану у 2022 році АТ «Херсонобленерго» здійснювало свою діяльність в м. Херсон. Суд зазначає, що вказана обставина є загальновідомою та не потребує доказування. Водночас Херсонська міська територіальна громада згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, датою початку тимчасової окупації є 01.03.2022, датою завершення тимчасової окупації є 11.11.2022.

Відповідно до ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII (далі - Закон № 1207-VII) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Водночас, виходячи зі ст. 2 Закону №1207-VII, метою цього закону є визначення статусу території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 13 Закону №1207-VII передбачено, що здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 13-1 Закону №1207-VII на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.

Наведені положення Закону №1207-VII дозволяють господарському суду зробити висновок про заборону здійснення господарської діяльності з надання послуг з території України на тимчасово окуповану територію.

На розгляді об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі також Об`єднана палата) перебувала справа №908/1162/23 висновки щодо застосування норм права у межах якої мають бути застосовані під час вирішення даного спору.

Предметом розгляду Об`єднаною палатою у межах справи №908/1162/23 було питання застосування ч. 2 ст. 13 та ч. 2 ст. 13-1 Закону № 1207-VII до правовідносин, які виникли у період з лютого 2022 року до грудня 2022 року, тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказу № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Відповідно п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 1207-VII для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях (пункт 1); інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (пункт 3).

Так, у справі № 908/1162/23 Верховний Суд постановою від 03.10.2025, залишаючи постанову суду апеляційної інстанції про відмову в позові без змін, зокрема виснував, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо деяких питань визначення правового статусу тимчасово окупованих територій України в умовах воєнного стану» від 16.11.2022 № 2764-ІХ частину третю статті 1 Закону № 1207-VII було викладено в редакції, за якою дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Чинна редакція цієї норми (у відповідності до змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» № 3050-IX від 11.04.2023) вказує, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Як зазначила Об`єднана палата, з 07.05.2022 ані пункт 7 частини першої статті 1-1, ані пункт 1 частини третьої статті 3 Закону № 1207-VII не містили (і зараз також не містять) жодних посилань на те, що статус тимчасово окупованих території набувають залежно від наявності чи відсутності (а так само і дати ухвалення) будь-якого рішення того чи іншого повноважного органу державної влади України - РНБО, Кабінету Міністрів України чи іншого органу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004, датою окупації Херсонської міської територіальної громади є 01.03.2022, датою завершення окупації 11.11.2022.

Однак у відповідності до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» правовий статус тимчасово окупованої території РФ в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1207-VII не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1207-VII, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.

Таким чином Об`єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові у справі №910/9680/23 про поширення положень ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Об`єднана палата, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції у справі №908/1162/23 про відмову в позові, зазначила про те, що підставою для відмови в позові у цій справі, враховуючи положення ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», є заборона передачі електроенергії відповідачу, оскільки факт тимчасової окупації міста Мелітополь є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому провадженні.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2025 у справі №916/1650/23, застосувавши висновки об`єднаної палати у справі №908/1162/23, залишив без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за період з березня до червня 2022 року, яка передавалася відповідачу на територію Херсонської області.

Суд зазначає, що на розгляд Об`єднаної палати у межах справи №908/1162/23 було передано питання про відступ від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23. Так, спірним періодом у справі № 910/9680/23 був лютий-серпень 2022 року. За результатом розгляду справи №908/1162/23 Верховний Суд у постанові від 03.10.2025 залишив постанову суду апеляційної інстанції про відмову в позові без змін, а також не знайшов підстав для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23.

Підсумовуючи вищевикладені висновки Верховного Суду щодо застосування норм Закону №1207-VII у подібних правовідносинах, господарський суд доходить висновку про необхідність застосування положень Закону до правовідносин сторін у даному спорі з дати тимчасової окупації Херсонської міської територіальної громади, тобто з 01.03.2022 до 11.11.2022.

З урахуванням наведеного господарський суд доходить висновку про відсутність у ПрАТ «НЕК «Укренерго» підстав для стягнення з АТ «Херсонобленерго» вартості послуг, які могли надаватися у липні 2022 року, та заборгованість за якими згідно акту коригування № ПРА_К-0011675 від 12.09.2025 та розрахунку позивача становить 390,72 грн.

При наданні оцінки позовним вимогам ПрАТ «НЕК «Укренерго» про стягнення вартості наданих послуг у січні 2023 року, заборгованість за якими згідно розрахунку позивача становить 228 054,83 грн, суд виходить з наступного.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги в цій частині з посиланням на акт коригування №ПРА_К-0013604 від 22.01.2026, який до позовної заяви позивачем долучений не був. В матеріалах справи наявний лист АТ «Херсонобленерго» № 22-000955 від 26.01.2026 АТ «Херсонобленерго» із запереченнями щодо підписання вказаного акта у зв`язку з чим господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила агрегації, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України визначають Правила ринку, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (зі змінами, далі Правила ринку).

Господарський суд зазначає, що абз. 3 п. 5.5 договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0526-02041 від 26.06.2019 коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в сервісі згідно з вимогами Правил ринку. Таким чином, вказана реакція договору передбачає обов`язок ПрАТ «НЕК «Укренерго» здійснювати коригування обсягів та вартості наданої послуги протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в сервісі згідно з вимогами Правил ринку.

Додатком №10 до Правила ринку (у редакції чинній, станом на час проведення позивачем коригування) встановлено Правила коригування, згідно з п. 1 яких розбіжності між учасником ринку та ОСП щодо даних комерційного обліку врегульовуються між ОСП та СВБ шляхом проведення планових та позапланових коригувань у випадку надання АКО до АР оновлених сертифікованих даних комерційного обліку.

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 Правил коригування надання АКО оновлених сертифікованих даних комерційного обліку до АР для проведення планового коригування щодо розрахункового місяця здійснюються: не пізніше 15 календарного дня другого місяця, наступного за розрахунковим; не пізніше 15 календарного дня сьомого місяця, наступного за розрахунковим. Позапланові коригування щодо розрахункового місяця здійснюються: за результатами вирішення спору, ініційованого учасником ринку; за результатами виконання попередження, виданого АКО; у разі прийняття відповідного рішення НКРЕКП; у разі набрання законної сили відповідного рішення суду.

Проте в матеріалах справи відсутні докази проведення ПрАТ «НЕК «Укренерго» будь-якого врегулювання згідно з Правилами ринку, проведення якого згідно з умовами договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0526-02041 від 26.06.2019, є підставою для коригування обсягів та вартості наданої послуги та направлення на адресу відповідача для підписання відповідного акта.

З викладених обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи акта коригування №ПРА_К-0013604 від 22.01.2026, вимога про стягнення заборгованості за яким була заявлена ПрАТ «НЕК «Укренерго», а також відсутність доказів здійснення ПрАТ «НЕК «Укренерго» коригування обсягів та вартості наданих послуг з дотриманням умов договору, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених ПрАТ «НЕК «Укренерго» позовних вимог до АТ «Херсонобленерго» про стягнення заборгованості у розмірі 228 054,83 грн.

Відмова суду у задоволенні позовних вимог про стягнення суми основного боргу у загальному розмірі 228 455,55 грн має наслідком відмову у задоволенні заявлених ПрАТ «НЕК «Укренерго» похідних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 824,33 грн та збитків від інфляції у розмірі 25,06 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку про правомірність відмови у задоволенні заявленого приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» до акціонерного товариства «Херсонобленерго» позову про стягнення суми основного боргу у розмірі 228 455,55 грн, 3% річних у розмірі 824,33 грн, збитків від інфляції у розмірі 25,06 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на позивача у зв`язку з відмовою у задоволені позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 05 жовтня 2026 р.

Суддя С.П. Желєзна