Постановление суда № 140423938, 08.10.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/13444/26

ун. № 759/21715/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року за підсудністю до Святошинського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

07 жовтня 2026 року зареєстровано заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків, направлену до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Дослідивши подану заяву про усунення недоліків, матеріали поданого позову, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

У відповідності до ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 14 вересня 2026 року підставою для залишення позовної заяви без руху були наступні обставини: не виконання вимог п.п. 2, 6-9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України; необхідність документально підтвердити ціну позову щодо дійсної вартості майна на момент звернення із позовною заявою; виконати вимоги ч. 7 ст. 175 ЦПК України; необхідність сплатити судовий збір, зважаючи на ціну позову.

Так, досліджуючи заяву про усунення недоліків, суд встановив відсутність зазначення наступних відомостей: зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Крім того, до заяви про усунення недоліків не долучено документальне підтвердження ціни позову щодо дійсної вартості майна на момент звернення із позовною заявою. Так, зазначаючи у заяві про усунення недоліків про те, що ціну позову визначено за середньоринковими цінами, ОСОБА_1 не надала суду жодного підтверджуючого доказу.

Також суду не надано і належного доказу сплати судового збору за подачу даної позовної заяви. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд наголосив на тому, що не може взяти до уваги платіжну інструкцію №2.394844491.1 від 10.11.2025 як доказ сплати судового збору за подачу ОСОБА_1 даної позовної заяви, оскільки останній сплачений за подачу зустрічного у справі №759/25393/25.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом зазначеної норми особа, яка звертається до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, повинна дотриматися встановленого цивільним процесуальним кодексом порядку, в тому числі щодо форми, змісту позовної заяви, сплати судового збору, тощо.

Судом встановлено, що позивач не усунув у повному обсязі недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 вересня 2026 року.

Дані недоліки є суттєвими, вони не усунуті, і суд не вбачає підстав для відкриття провадження у справі за позовом із зазначеними недоліками.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При цьому суд роз`яснює, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суд вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, у зв`язку з не усуненням недоліків.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5 ст. 185 ЦПК України). Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 185, 260 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 08 жовтня 2026 року.

Суддя Н.О. Горбенко