Постановление суда № 140411325, 06.10.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 172/1730/26

(2/199/10218/26)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Руденко В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Васильківського районного суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 року відкрито провадження по справі.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 1452/0/15-26 від 14.07.2026 року змінено територіальну підсудність Васильківського районного суду Дніпропетровської області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра.

За результатами автоматичного розподілу від 01.10.2026 року, відповідно до вимог статей 14, 33, 34 ЦПК України, цивільну справу передано для розгляду судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Руденко В.В.

Вважаю, що позовна заява підлягає направленню для розгляду за підсудністю, виходячи з наступного.

Відповідно до визначеного ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.

Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26-30 ЦПК України). Розгляд справи неповноважним складом суду, порушення правил юрисдикції є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

У відповідності до частини 12 статті 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Згідно ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі Закон), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Крім того, у роз`ясненні від 02 вересня 2022 року Верховний Суд зазначив, що особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

Відповідно до відповіді № 3399998 від 06.10.2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відповідач по справі перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до юрисдикції Соборного районного суду міста Дніпра.

Згідно відповіді № 3399973 від 06.10.2026року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8.

Верховний Суд у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 (провадження № 61-21991св19), виснував, що виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна. У вказаній справі позов подано до суду за місцем виконання виконавчого напису, а саме за місцем проживання позивача, що відповідає частині другій статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та частині дванадцятій статті 28 ЦПК України.

Відомостей щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця фактичного проживання, роботи чи місце знаходження нерухомого майна позивача на території Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпра, матеріали позову не містять.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи вказане вище, вважаю за необхідне направити позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, для розгляду за підсудністю до Соборного районного суду міста Дніпра.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

На підставі вищенаведеного, п.1 ч.1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - передати на розгляд до Соборного районного суду міста Дніпра.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцять днів з дня її проголошення.

Суддя В.В. Руденко