Решение № 140405694, 07.10.2026, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/600/26

Провадження № 2/690/518/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Багачеве

Багачевський міський суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Здоровила В.А.

з участю секретаря Мельник С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Багачевської міської ради Черкаської області, в інтересах якої діє Звенигородська окружна прокуратура до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою та витребування майна, -

в с т а н о в и в:

заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури Плетінь О.О. звернулася до суду в інтересах Багачевської міської ради з позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою та витребування майна, в якій просить суд визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером 7110200000:02:003:0120, площею 0,0616 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3088120371102) та передати її територіальній громаді в особі органу місцевого самоврядування Багачевської міської ради Черкаської області; витребувати від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь територіальної громади м. Багачеве в особі Багачевської міської ради Черкаської області (код ЄДРПОУ: 33088050, проспект Дружби, 8, м. Багачеве Звенигородського району Черкаської області) земельну ділянку з кадастровим номером 7110200000:02:003:0120 площею 0,0616 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3088120371102) та стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Черкаської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02911119, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, р/р: UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ) судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 6 656, 00 грн..

Представник позивача Багачевської міської ради Черкаської області Огнива Т.В. в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд даної справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник Звенигородської окружної прокуратури в судове засідання не з`явився, прокурор Івакіна Ю.П. подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести без участі прокурора та задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести у його відсутності, позовні вимоги позивача визнає повністю та просить їх задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази справи, вважає за необхідне заяву задовольнити повністю, вимоги Ватутінської міської ради Черкаської області законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 90 років у м. Ватутіне (на даний час м. Багачеве), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Ватутінським відділом ДРАЦС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді частини незакінченого будівництвом будинку з відповідною частиною надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 7110200000:02:003:0120 площею 0,0616 га, які належали останній на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ААЕ № 939860 від 12.02.1997 № 276 та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 722737 від 20.03.2010.

ОСОБА_1 26.06.2023 подав заяву до приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Бедратої-Скляр Н.М. для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом. Натомість, приватним нотаріусом того ж дня винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують право на спадкування за четвертою чергою спадкоємців за законом. Указане стало підставою для звернення ОСОБА_1 до Звенигородського районного суду із заявою про встановлення факту спільного його проживання разом з спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Як докази спільного проживання упродовж 5 років із спадкодавцем, ОСОБА_1 подано до суду: - свідоцтво про поховання від 14.02.2023 реєстраційний № 26, виданого ВВУЖКГ, відповідно до якого ОСОБА_1 здійснив поховання В.І.; Карнаух- акт депутата Багачевської міської ради Бебік Т.І. від 02.12.2024, відповідно до якого зі слів сусідів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . ОСОБА_1 проживав із ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 однією сім`єю з 2016 року, вів з нею спільне господарство, здійснював догляд за нею та займався її похованням. Крім того, той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з 01.06.2016 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (до дня смерті) проживали однією сім`єю посвідчили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ..

Рішенням Звенигородського районного суду від 27.12.2024 у справі №694/3219/24 задоволено заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа - Багачевська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення. Вказаним судовим рішенням встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.06.2016 і до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначене рішення суду стало підставою для видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 та подальшої реєстрації права приватної власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7110200000:02:003:0120 площею 0,0616 га. Так, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого 17.02.2025 та зареєстрованого в реєстрі за № 870, приватний нотаріус Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Бедрата-Скляр Н.М. посвідчила, що на підставі ст. 1264 ЦК України спадкоємцем майна ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво складається із земельної ділянки площею 0,0616 га, кадастровий номер 7110200000:02:003:0120, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться по АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 17.02.2025 зареєстроване право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0616 га за кадастровим номером 7110200000:02:003:0120 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 77299254 від 17.02.2025). Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку подано свідоцтво про право на спадщину від 17.02.2025 № 870, видного приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Бедратою-Скляр Н.М..

Не погоджуючись із рішенням Звенигородського районного суду від 27.12.2024 у справі № 694/3219/24, яким встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 із ОСОБА_2 з 01.06.2016 до 01.02.2023, Звенигородська окружна прокуратура 03.10.2025 оскаржила його в Черкаському апеляційному суді. Постановою Черкаського апеляційного суду від 03.12.2025 апеляційну скаргу керівника Звенигородської окружної прокуратури, подану в інтересах держави в особі Багачевської міської ради на рішення Звенигородського районного суду від 27.12.2024 у справі № 694/3219/24, яким встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю із ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі. Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 27.12.2024 у справі № 694/3219/24 скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Багачевська міська рада Черкаської області, про встановлення факту, що має юридичне значення

Згідно з фактичними обставинами спору, які зазначені вище, ОСОБА_1 на підставі незаконного судового рішення, яке скасоване постановою Черкаського апеляційного суду від 03.12.2025 у справі № 694/3219/24, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , на підставі якого у подальшому зареєстрував право власності на земельну ділянку площею 0,0616 га, кадастровий номер 7110200000:02:003:0120, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), по АДРЕСА_1 .

У спірних правовідносинах ефективне відновлення порушеного права територіальної громади в особі Багачевської міської ради можливе шляхом визнання спадщини відумерлою та витребування вказаної земельної ділянки на користь територіальної громади м. Багачеве в особі Багачевської міської ради. Перебування земельної ділянки, отриманої незаконним шляхом, у володінні ОСОБА_1 чинить перешкоди членам територіальної громади у здійсненні права власності вказаним майном

За приписами ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Ст. 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини, відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, є останнє місце проживання спадкодавця. Установлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з актовим записом про шлюб від 07.05.1966 № 45, ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про право на спадщину за законом від 12.02.1997 № 276).

На час відкриття спадщини померла ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 722737, виданого 20.03.2010 Ватутінською міською радою та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011078300117, була власницею земельної ділянки площею 0,0616 га, кадастровий номер 7110200000:02:003:0120 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), по АДРЕСА_1 .

Приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Бедратою-Скляр Н.М. 26.06.2023 заведено спадкову справу № 224/2023 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з даними спадкової справи №224/2023 єдиними, хто звернувся для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , є відповідач ОСОБА_6 (заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 26.06.2023, зареєстрована у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 803). Натомість, приватним нотаріусом того ж дня винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують право на спадкування за четвертою чергою спадкоємців за законом. У подальшому, 05.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до Звенигородського районного суду із заявою про встановлення факту спільного його проживання разом з спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Разом з тим, як встановлено Черкаським апеляційним судом у постанові від 03.12.2025 № 694/3219/24, відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мали сімейного характеру та не були пов`язані зі спільним веденням господарства, спільним бюджетом, наявністю між ними взаємних прав і обов`язків. Вказаною постановою скасоване рішення Звенигородського районного суду від 27.12.2024 у справі № 694/3219/24, яким встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю із ОСОБА_2 , що надавало відповідачу можливість прийняти спадщину на підставі ст. 1264 ЦК України.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Таким чином, особи, які б могли в силу ст. 1268 ЦК України прийняти спадщину, відсутні. У зв`язку із зазначеним, спадщина, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , у вигляді земельної ділянки по АДРЕСА_1 в порядку ст. 1272 ЦК України має ознаки відумерлої спадщини.

Відповідно до ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

На момент звернення до суду з указаним позовом установлений ч. 2 ст. 1277 ЦК України річний строк з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 у вигляді земельної ділянки площею 0,0616 га, кадастровий номер 7110200000:02:003:0120, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), по АДРЕСА_1 , що належала останній на праві власності, сплинув.

Ст. 338 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону. Отже, вказане майно мало перейти у власність територіальної громади м. Багачеве в особі Багачевської міської ради.

Така позиція підтверджується усталеною судовою практикою. Так, у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 760/12445/18 вказано «спадщина, яка відкрилась після смерті особи та складається з квартири, є відумерлою, тому відповідно до ст. 388 ЦК України та ст. 1277 ЦК України має бути передана територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради».

У постанові від 09.02.2022 у справі № 640/23065/14 Верховний Суд дійшов висновку про те, що наявні правові та фактичні підстави для визнання квартири відумерлою спадщиною та передання спадкового майна (спірної квартири) у власність територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Аналогічні висновки щодо визнання спадщини відумерлою та передачі її територіальній громаді містяться в постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 638/17404/19, від 17.08.2022 № 521/6465/18.

Ст. 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права на володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 2 ст. 327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння врегульовано ст. 387 ЦК України, у відповідності до якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. При цьому, відповідно до ст. 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, у п.п. 62-67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц вказано, що особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

У постанові від 27.07.2022 у справі № 205/9325/18 Верховний Суд зазначив, що якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Близькі за змістом висновки наведені, також зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 12.02.2020 у справі № 811/1640/17, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 та багатьох інших. У пунктах 146, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 зазначено, що задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та приводить до ефективного захисту прав власника.

У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване.

Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 15.10.2019 у справах №№ 911/2034/16, 911/3749/17, від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17. Судовий захист повинен бути повним, відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в п. 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, п. 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19.

Установлено, що у даній справі право власності на майно ОСОБА_2 після її смерті зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане останньому на підставі незаконного судового рішення від 24.12.2024 у справі № 694/3219/24, скасованого постановою Черкаського апеляційного суду від 03.12.2025. Таким чином, вимога прокурора про витребування земельної ділянки є ефективним і достатнім способом захисту порушеного права, який забезпечує повністю відновлення порушеного права власника Багачевської міської ради, яка має право на спірне майно як на відумерлу спадщину, а отже відповідає завданням цивільного судочинства - ефективному захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи.

З урахуванням того факту, що ОСОБА_1 зареєстрував за собою право приватної власності на спірну земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого на підставі не законного судового рішення, то у Багачевської міської ради наявні всі права, як власника на витребування такого майна.

Оскільки відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, право на витребування майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, передбачене ст. 387 ЦК України, переходить до спадкоємців власника, а за їх відсутності - до органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не є спадкоємцем ОСОБА_2 на підставі ст. 1264 ЦК України, бо рішення суду про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем не менш як п`ять років до відкриття спадщини скасоване судом апеляційної інстанції, а також зважаючи на відсутність спадкоємців за законом, та наявність права на визнання спадщини відумерлою у зв`язку зі спливом одного року з часу відкриття спадщини, -земельна ділянка площею 0,0616 га, кадастровий номер 7110200000:02:003:0120 для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться по АДРЕСА_1 підлягає визнанню відумерлою спадщиною. За таких підстав прокурор має право в інтересах держави в особі Багачевської міської ради витребувати вказану земельну ділянку із чужого незаконного володіння на підставі ст. 387 ЦК України у поєднанні із вимогами ст. 1218 ЦК України на користь територіальної громади міста Багачеве.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою ним у постанові від 15.03.2017 у справі № 916/2130/15, а також у Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.07.2026 12 постановах від 25.01.2017 у справі № 916/2131/15, від 21.11.2018 у справі № 674/31/15-ц (Верховний Суд), а також з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постановах: від 29.04.2020 у справі №754/4108/18-ц, від 22.01.2020 у справі № 754/14094/17 та від 14.04.2021 у справі №753/11965/19

А тому, враховуючи викладене, суд вважає за необхідним визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером 7110200000:02:003:0120, площею 0,0616 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3088120371102) та передати її територіальній громаді в особі органу місцевого самоврядування Багачевської міської ради Черкаської області, а також витребувати від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь територіальної громади м. Багачеве в особі Багачевської міської ради Черкаської області (код ЄДРПОУ: 33088050, проспект Дружби, 8, м. Багачеве Звенигородського району Черкаської області) земельну ділянку з кадастровим номером 7110200000:02:003:0120 площею 0,0616 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3088120371102).

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд вважає, що оскільки відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, у відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, 50 відсотків судового збору, сплаченого представником позивача при поданні позову, що становить 6 656, 00 грн. та підтверджується платіжними інструкціями № 1639, № 1640 від 23.07.2026, підлягають поверненню з державного бюджету, а інші 50 відсотків стягненню на користь представника позивача з відповідача, оскільки підстав для звільнення відповідача від його сплати судом не встановлено.

На підставі ст. 316, 317, 321, 327, 338, 387, 400, 1216, 1218, 1221, 1270, 1277 ЦК України та керуючись ст. 2, 4, 13, 76, 81, 89, 141, 158, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 338, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позовні вимоги Багачевської міської ради Черкаської області, в інтересах якої діє Звенигородська окружна прокуратура до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою та витребування майна задовольнити повністю.

Визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером 7110200000:02:003:0120 площею 0,0616 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3088120371102) та передати її територіальної громаді в особі органу місцевого самоврядування Багачевської міської ради Черкаської області.

Витребувати від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь територіальної громади м. Багачеве в особі Багачевської міської ради Черкаської області (код ЄДРПОУ: 33088050, проспект Дружби, 8, м. Багачеве Звенигородського району Черкаської області) земельну ділянку з кадастровим номером 7110200000:02:003:0120 площею 0,0616 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3088120371102).

Повернути з державного бюджету на користь Черкаської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02911119, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, р/р: UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ) 50 відсотків судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції №1639 від 23 липня 2026 року в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок та платіжної інструкції № 1640 від 23 липня 2026 року в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Черкаської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02911119, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, р/р: UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ) 50 відсотків понесених судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий В.А. Здоровило