Постановление суда № 140403043, 07.10.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/21638/25

Провадження № 2-п/357/87/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Вдовика А. В.,

розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання № 5, заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 29.07.2026 року позов ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором №8478401 від 14.11.2024 року у розмірі 30267,00 грн. та понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1949 грн.06 коп.

08.09.2026 представник відповідача адвокат Гришко А.І. подав суду заяву про перегляд заочного рішення, яка мотивована тим, що відповідач мав поважні причини неявки в судові засідання, він не ігнорував розгляд справи та не ухилявся від участі в судовому процесі. Відповідач двічі подавав клопотання про відкладення розгляду справи і суд повинен був надати належну оцінку таким клопотанням і вирішити питання про можливість проведення судового засідання за відсутності відповідача. Відповідач є військовослужбовцем, що має істотне значення для правильного визначення розміру заборгованості. Для правильного визначення розміру заборгованості суд повинен був встановити обставини про період служби, чи поширюється на відповідача дія п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», за який період нараховувалися штрафні санкції, яка сума боргу залишилася, який розмір заборгованості може бути стягнутий після виключення сум, нарахованих усупереч закону. Крім того, суд не врахував істотні обставини щодо розміру боргу, не надав належної оцінки переходу прав вимоги за кредитним договором. Таким чином суд порушив права вдіповідача на справедливий судовий розгляд справи.

Сторони про час розгдляду заяви про перегляд заочного рішення були повідомлені належним чином.

Позивач не направив в судове засідання свого представника, не подав заяв/клопотань.

Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 1 ст. 287 ЦПК України).

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги заяви про перегляд заочного рішення, зазначивши, що під час нового розгляду справи буде клопотати про скасування відсотків за кредитним договром, оскільки на відповідача поширюється дія п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей». Також, представник відповідача зазначив, що відповідач мав поважні причини неявки в судові засідання, оскільки перебував на військовій службі.

Заслухавши позицію представника відповідача, проаналізувавши матеріали даної справи і зміст заяви про перегляд рішення по ній, суд дійшов висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З конструкції наведеної статті вбачається, що лише за наявності двох умов можливе скасування заочного рішення.

Таким чином, підставами для перегляду заочного рішення є, одночасне існування обставини : наявність доказів, що мають істотне значення для справи та відсутність відповідача в судовому засіданні з поважних причин, або необізнаність про розгляд справи.

В даному випадку, провадження по справі було відкрито 13.02.2026 року, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

16.03.2026 та 21.04.2026 на електронну адресу суду від особи, що йменувала себе ОСОБА_1 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи. Дані клопотання не були підписані КЕП/ЄЦП. До даних клопотань було додано копію Довідки про перебування ОСОБА_1 т.в.о. начальника адміністратвиної групи штабу в/ч НОМЕР_1 на військовій службі.

Крім того, матеріали справи містять докази вручення особисто відповідачу повістки за місцем проживання відповідача (а.с.25).

В судове засідання 29.06.2026 відповідач не з`явився, не подав жодних клопотань, причини неявки суду не відомі.

В даній справі судом було призначено три судові засідання 17.03.2026, 30.04.2026, 29.06.2026.

В жодне із призначених судових засідань відповідач не з`явився, представника не направив, клопотань про зупинення провадження не подав, не скористався правом подати відзив/заперечення, ні в який спосіб не висловив свою позицію у спорі. Маючи можливість направити суду клопотання про відкладення судових засідань, відповідач не був позбавлений можливості повідомити свою позицію та направити докази.

Навіть, звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення, відповідач не надає доказів в підтвердження висловленої ним інформації про повідомлення кредиторів, що відповідач є військовослужбовцем та повідомляв про необхідність скасувати нарахування відсотків за кредитним договором, тобто відсутні докази, що мають істотне значення для справи, які суд міг врахувати при ухваленні рішення. Щодо частини позовної вимоги про стягнення неустойки за порушення відповідачем зобов`язань, то слід зазначити, що суд належно дослідив і надав оцінку даній вимозі та відмовив в її задоволенні.

З огляду на вищевикладене, твердження відповідача щодо порушення його прав та принципу змагальності не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях (у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі») наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що справу було розглянуто у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, з дотриманням принципів цивільного судочинства. Бажання сторони відповідача зменшити розмір заборгованості, не є підставою для перегляду заочного рішення.

Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Згідно ч.3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення, та у такому випадку згідно ч.4 цієї статті у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

В матеріалах заяви про перегляд заочного рішення та під час дослідження матеріалів цивільної справи судом не виявлено доказів, що спростовують встановлені рішенням суду обставини та мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення суду, тому подану заяву необхідно залишити без задоволення.

Одночасно, суд зазначає, що заявник має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 284, 286, 287,288, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала складена та підписана 07.10.2026.

Суддя О. Я. Ярмола