Решение № 140402231, 07.10.2026, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/881/26

Провадження № 2/169/766/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого Тітівалова Р. К.

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

08 вересня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 07 листопада 2025 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 565654-КС-001, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 26000 гривень на строк 24 тижні зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% в день (фіксована ставка) із сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 5200 гривень. Вказуючи, що у зв`язку з невиконанням відповідачем належним чином умов договору про споживчий кредит у неї виникла заборгованість в розмірі 82168,38 гривень, позивач просив стягнути з відповідачки суму заборгованості та судові витрати.

У судове засідання представниця позивача не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, у позовній заяві просила розглядати справу без її участі (а. с. 11 на звороті).

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 50), про причини неявки суд не повідомляла, відзив на позов не подавала.

Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд ухвалою від 07 жовтня 2026 року постановив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Встановлено, що 07 листопада 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 уклали договір № 565654-КС-001 про надання кредиту, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 26000 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити плату за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів (а. с. 14-23).

Розділом 2 договору визначено, що строк кредиту становить 24 тижні; стандартна процентна ставка в день - 1% (фіксована); комісія за видачу кредиту - 5200 гривень; загальний розмір наданого кредиту - 26000 гривень; термін дії договору до 24 квітня 2026 року.

Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що погашення кредиту здійснюється відповідно до погодженого сторонами графіку платежів.

У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів та/ або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000% процентів вірних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2% від неповернутої позичальником суми кредиту (пункт 7.5 договору).

На підтвердження укладення договору № 565654-КС-001 від 07 листопада 2025 року позивач надав візуальну форму послідовності дій клієнта (а. с. 49), з якої видно, що 07 листопада 2025 року відповідачка, використовуючи номер телефону НОМЕР_1 , зайшла в особистий кабінет на сайті https://my.bizpozyka.com, підтвердила номер мобільного телефону, ознайомилася з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Одноразовий ідентифікатор UA-0450 надсилався відповідачці у виді повідомлення на її мобільний номер НОМЕР_1 , який вона вказувала при реєстрації на сайті.

Кредитний договір був підписаний відповідачкою 07 листопада 2025 року о 13:19 шляхом введення одноразового ідентифікатора UA-0450 в особистому кабінеті на вебсайті в мережі Інтернет https://my.bizpozyka.com, відправленого відповідачці на її номер телефону (а. с. 23).

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між сторонами не був би укладений.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

07 листопада 2025 року о 13:29 ТОВ «ПрофітГід» на підставі договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04 листопада 2020 року, укладеного між позивачем та ТОВ «ПрофітГід», перерахувало на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_2 , вказаний нею в особистому кабінеті, грошові кошти у розмірі 26000 гривень, що підтверджується анкетою клієнта від 07 серпня 2026 року (а. с. 50, 51).

З матеріалів справи видно, що сторони 23 грудня 2025 року уклали додаткову угоду №1 до Договору № 565654-КС-001 про надання кредиту від 07 листопада 2025 року (а. с. 57 на звороті - 57, далі - Додаткова угода), де погодили, що сума кредиту за Додатковою угодою становить 5000 гривень, а загальна сума кредиту - 31000 гривень. Комісія за надання додаткової суми кредиту становить 1000 гривень, денна процента ставка - 0,75%. Сторони домовились, що строк кредитування продовжується на 46 днів з дати укладання цієї Додаткової угоди, а загальний строк кредитування за договором становить 215 днів (до 09 червня 2026 року). Позичальник зобов`язується повернути суму кредиту у строк, що становить 169 днів з моменту укладення цієї Додаткової угоди, на умовах, викладених у Договорі, з урахуванням положень цієї Додаткової угоди, сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених Додатковою угодою, а також сплатити комісію за надання додаткової суми кредиту.

Додаткова угода та паспорт споживчого кредиту від 23 грудня 2025 року підписані відповідачкою за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

23 грудня 2025 року о 13:14 ТОВ «ПрофітГід» на підставі договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04 листопада 2020 року, укладеного між позивачем та ТОВ «ПрофітГід», перерахувало на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_2 , вказаний нею в особистому кабінеті, грошові кошти у розмірі 5000 гривень (а. с. 62).

04 лютого 2026 року сторони уклали додаткову угоду №2 до Договору № 565654-КС-001 про надання кредиту від 07 листопада 2025 року (а. с. 63 на звороті - 68, далі - Додаткова угода), де погодили, що сума кредиту за Додатковою угодою становить 7000 гривень, а загальна сума кредиту - 35874,4 гривень. Комісія за надання додаткової суми кредиту становить 1400 гривень, денна процента ставка - 0,72%. Сторони домовились, що строк кредитування продовжується на 46 днів з дати укладання цієї Додаткової угоди, а загальний строк кредитування за договором становить 215 днів (до 22 липня 2026 року). Позичальник зобов`язується повернути суму кредиту у строк, що становить 169 днів з моменту укладення цієї Додаткової угоди, на умовах, викладених у Договорі, з урахуванням положень цієї Додаткової угоди, сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених Додатковою угодою, а також сплатити комісію за надання додаткової суми кредиту.

Додаткова угода та паспорт споживчого кредиту від 04 лютого 2026 року підписані відповідачкою за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

04 лютого 2026 року о 13:50 ТОВ «ПрофітГід» на підставі договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04 листопада 2020 року, укладеного між позивачем та ТОВ «ПрофітГід», перерахувало на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_2 , вказаний нею в особистому кабінеті, грошові кошти у розмірі 7000 гривень (а. с. 73).

Відповідно до повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260922/97105-БТ від 26 вересня 2026 року банківська картка № НОМЕР_3 емітована на ім`я відповідачки ОСОБА_1 (а. с. 102).

Із виписки по картковому рахунку видно, що на рахунок відповідачки 07 листопада 2025 року було зараховано 26000 гривень, 23 грудня 2025 року - 5000 гривень, та 04 лютого 2026 року - 7000 гривень (а. с. 103-105).

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надавши відповідачці кредит, свої зобов`язання за Договором виконало, цей договір є укладеним відповідно до вимог статей 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071ск20).

З розрахунку заборгованості видно, що заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 82168,38 гривень, з яких заборгованість за основною сумою боргу складає 29636,06 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами - 33532,32 гривень, заборгованість за пенею - 19000 гривні (а. с. 74).

Таким чином, враховуючи, що відповідачка фактично отримала та використовувала кошти, перераховані кредитором на кредитну картку, що й було предметом укладеного Договору та додаткових угод до договору, але не повернула їх, то суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки сум заборгованості за тілом кредиту, що нею фактично отримані і на час розгляду цієї справи не повернуті, є підставними і підлягають до задоволення.

Такі висновки відповідають правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, Верховного Суду у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 191/2648/17.

Також, виходячи зі змісту Договору, позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом підлягають до задоволення і з відповідачки слід стягнути 33532,32 гривень процентів.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач просив також стягнути з відповідачки заборгованість за процентами на підставі статті 625 ЦК України у розмірі 19000 гривень.

За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на вказане та враховуючи, що в Україні діє воєнний стан з 24 лютого 2022 року, то нараховані позивачем на підставі статті 625 ЦК України проценти за порушення грошового зобов`язання у розмірі 19000 гривень підлягають списанню і в цій частині позовних вимог слід відмовити.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, та відповідно до зазначених норм матеріального права суд дійшов висновку про наявність у розглядуваному випадку передбачених законом підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, яка складається з основної суми боргу та процентів за користування кредитними коштами, оскільки остання порушила його умови, що виразилося у неналежному виконанні договірних зобов`язань, а саме, неповерненні грошових коштів у визначений договором строк.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 гривень позивач надав копію Договору про надання професійної правничої допомоги від 15 травня 2026 року, рахунок-фактура №05-565654-КС-001 від 15 травня 2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР №000217 від 31 серпня 2017 року, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України (а. с. 78-80, 81, 82, 83).

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відповідачка відповідно до положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України клопотання про зменшення розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявляла, співмірність вартості послуг адвоката не спростовувала.

Таким чином, з урахуванням того, що позов задоволений частково (76,88 %), з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2046 гривень 85 копійок (2662.4 грн * 76,88 % = 2046,85 грн) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7688 гривень (10000 грн * 76,88 % = 7688 грн).

На підставі викладеного, статей 516, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 634, 639, 1048, 1054, 1056-1, 1077 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 133, 137, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором про надання кредиту № 565654-КС-001 від 07 листопада 2025 року в розмірі 63168 (шістдесят три тисячі сто шістдесят вісім) гривень 38 (тридцять вісім) копійок, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 29636 (двадцять дев`ять тисяч шістсот тридцять шість) гривень 06 (шість) копійок, заборгованість за процентами - 33532 (тридцять три тисячі п`ятсот тридцять дві) гривні 32 (тридцять дві) копійки.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7688 (сім тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень та судовий збір у розмірі 2046 (дві тисячі сорок шість) гривень 85 (вісімдесят п`ять) копійок.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених Цивільним процесуальним кодексом України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», адреса місця знаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, місто Київ, код ЄДРПОУ 41084239.

Представниця позивача: Дармограй Анастасія Тимофіївна, адреса місця знаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, місто Київ, РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне рішення складене 07 жовтня 2026 року.

Головуючий