Решение № 140386465, 28.09.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 вересня 2026 рокуСправа № 903/589/26

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участі секретаря судового засідання Губиш І.О., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Укргазтрейдинг

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир

про стягнення 7 102 467,81 грн.

Представники сторін:

від позивача: Франкевич Артур Олександрович;

від відповідача: Ковальчук Вікторія Ігорівна;

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю Укргазтрейдинг звернулось з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир в якому просить стягнути 7 102 467,81 грн. в т.ч.: 7 039 115,77 грн. - основної заборгованості, 63 352,04 грн. - інфляційних витрат. ( згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 27.07.2026 за вх. №01/87/4427/26, яка прийнята судом).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №114/25-26 від 21.02.2025, в частині своєчасної оплати за електричну енергію.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.07.2026.

Представник відповідача через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву за вх.№01-87/3842/26 від 02.07.202 у якому просить суд відмовити в позові та у витратах на правову допомогу в повному обсязі.

Представник позивача через систему Електронний суд подав заяву про зменшення позовних вимог за вх.№01-87/4427/26 від 27.07.2026 відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 7 102 467,81 грн в т.ч.: 7 039 115,77 грн - основного боргу та 63 352,04 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 29.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.09.2026.

У судовому засіданні 02.09.2026, судом відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошена перерва в судовому засіданні до 28.09.2026.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задоволити позов у повному об`ємі.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав навединих у відзиві.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив.

Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТОВАРИСТВОМ «УКРГАЗТРЕЙДИНГ», та КВАРТИРНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИМ ВІДДІЛОМ МІСТА ВОЛОДИМИР, 21.02.2025 року укладено Договір №114/25-26 (надалі Договір) про постачання електричної енергії споживачу. (а.с 10-16).

Договір укладено за результатами процедури публічної закупівлі відповідно до ідентифікатора закупівлі №UA-2025-01-20-016558-a згідно з вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

У відповідності до п.2.1 та 2.2 Договору Постачальник зобов`язується постачати електричну енергію, код 09310000-5 Електрична енергія за ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору.

Згідно п. 3.1 Строк (термін) поставки Товару визначається з дати, зазначеної в заяві до договору про постачання електричної енергії споживачу (далі - Заява) за формою, яка є додатком 4 до Договору, до 31.01.2026 (включно). Заява надається Споживачем відповідно до вимог та порядку, встановлених ПРРЕЕ. (а.с. 21).

Згідно з п. 5.1 Договору Загальна вартість цього Договору становить 77 863 008,44 грн, у тому числі ПДВ 15 572 601,69 грн.

Відповідно до п. 5.2 ціна за 1 кВт/год електричної енергії визначається та змінюється відповідно до Додатка 2 до цього Договору. (а.с 18-19).

Пунктом 5.3 визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Згідно з п.п. 5.3.1 оплата товару за цим Договором здійснюється на підставі підписаного Сторонами Акта, за формою, визначеною в додатку 3 до цього Договору, протягом 60 робочих днів із дати підписання Споживачем Акта за відповідний розрахунковий період.

Сторони домовились, що фактична ціна за одиницю Товару розраховується (змінюється) відповідно до порядку, зазначеного в додатку 2 до Договору, про що Сторонами укладається додаткова угода, в якій обов`язково відображається похідна від зміни ціни за одиницю Товару зміна Ціни Договору та/або планового обсягу товару.

Обсяг фактичного споживання електричної енергії визначається відповідно до даних комерційного обліку, які формуються та передаються в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії.

При цьому, у разі недовикористання чи перевищення запланованого обсягу споживання визначеного в таблиці № 2 додатка 1, Споживач сплачує лише за фактично спожиту електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку без відшкодування Постачальнику збитків та без застосування до Споживача санкцій. (а.с. 17-18).

Відповідно до п. 5.4, якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені Договором, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання Товару Споживачу в порядку, визначеному ПРРЕЕ.

Згідно п. 9.1 за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та законодавством.

Пунктом 14.4 визначено, що зміни та доповнення до цього Договору оформлюються шляхом укладання додаткової угоди, якщо інше не передбачене цим Договором.

В подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду № 27 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.02.2025 за № 114/25-26, якою було збільшено ціну за 1 кВт/год з 8,3115 грн. з ПДВ до 11,2434 грн. з ПДВ. (а.с. 22).

Ціна одиниці товару (кВт·год) за розрахунковий період січень 2026 року визначена відповідно до Додаткової угоди №27 від 30.01.2026 до Договору та становить 9,3695 грн без ПДВ (11,2434 грн з ПДВ), що відповідає формульному розрахунку, передбаченому Додатком 2 до Договору, з урахуванням середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» за січень 2026 року у розмірі 8,38108 грн/кВт·год.

На виконання умов Договору Позивач направив Відповідачу два примірники Акту приймання-передачі електричної енергії №УГТ00000067 від 31.01.2026 р. Відповідач підписав та повернув на адресу Позивача свій примірник зазначеного Акту. (а.с 23).

Судом встановлено, що у січні 2026 року Позивачем на об`єкти Відповідача було поставлено 1 823 125,00 кВт·год електричної енергії на загальну суму 20 498 123,63 грн (у тому числі ПДВ 3 416 353,94 грн).

Платіжними інструкціями від 17.02.2026 р. та від 03.03.2026 р. Відповідач перерахував Позивачу 13 459 007,86 грн, тим самим частково оплативши електричну енергію, спожиту у січні 2026 року. (а.с. 23-24).

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 Договору оплата товару здійснюється протягом 60 (шістдесяти) робочих днів із дати підписання Споживачем Акту за відповідний розрахунковий період. Таким чином, Відповідач повинен був розрахуватися за спожиту електричну енергію у січні 2026 року в строк до 24 квітня 2026 року включно.

Натомість Відповідачем взяті на себе фінансові зобов`язання виконані не в повному обсязі. Отже, на дату пред`явлення позовної заяви у Відповідача існує прострочена основна заборгованість перед Позивачем за спожиту електричну енергію у січні 2026 року у розмірі 7 039 115,77 грн.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача звертає увагу суду на частину четверту ст. 41 Закону № 922-VIII, а саме те, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/ пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону № 922-VIII.

Крім того зазначає, що договори закупівлі, в тому числі електричної енергії, що укладаються між КЕВ м. Володимир та іншими суб`єктами господарювання повинні відповідати нормам чинного законодавства, в тому числі Закону України «Про публічні закупівлі» та положенням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі».

Також представник позивача звертає увагу на суперечність щодо порядку сплати гонорару адвоката, що зазначений у Договорі від 17.02.2024 №2/24 (30 днів змоменту підписання акту наданих послуг) та у Додатковій угоді від 01.06.2026 №8/26 (120 днів з моменту підписання Акту наданих послуг), та просить в задоволенні позовних вимог, витратах на професійну правничу допомогу адвоката відмовити повністю та покласти судові витрати на позивача.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Між сторонами був укладений договір, що за своєю правовою природою є договором поставки.

Договір №114/25-26 від 21.02.2025 про постачання електричної енергії споживачу предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався.

Згідно із частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас, за договором енергопостачання, енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст.275 Господарського кодексу України).

Пунктами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За приписами частин 1, 2 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

Згідно статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно з ч. ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.07.2026 у справі № 922/3937/25 визначено, що пункт 19 Особливостей № 1178 містить положення, відповідно до яких істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (підпункт 2 пункту 19);

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 7 пункту 19).

Отже, законодавець розрізнив такі підстави для зміни умов договору про закупівлю, як «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку» та «зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед» у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.(Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 914/619/24).

Судом встановлено що, за умовами Договору погодження ціни за одиницю електричної енергії в залежності від середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» відбувається щомісячно шляхом підписання між сторонами відповідних додаткових угод про внесення змін до договору, оскільки саме такий порядок розрахунків (формульний) погоджений сторонами, що відповідає положенням підпункту 7 пункту 19 Особливостей № 1178.

За таких обставин заборгованість відповідача у розмірі 7 102 467,81 грн., підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення в повному обсязі в силу ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України.

Доводи відповідача суд не вз`яв до уваги оскільки останні спростовуються матеріалами справи.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною першою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною третьою статті 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат на учасника справи покладено обов`язок подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно матеріалів справи 01.06.2026 між адвокатом Невструєвим Леонідом Борисовичем та ТзОВ «УКРГАЗТРЕЙДИНГ», було укладено додаткову угоду № 8/26 до договору № 2/24 від 17.02.2024 про надання правничої допомоги, за умовами п. 1.1 якого, адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу Клієнту у господарському провадженні у справі по стягненню заборгованості з КЕВ м. Володимир.

Пунктом 1.3 визначено, що адвокат надає правову допомогу у вигляді:

- вивчення та аналізу документів щодо заборгованості Відповідача;

- підготовки позовної заяви до Господарського суду Волинської області та всіх необхідних додатків до неї;

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

- представництва інтересів Клієнта у судах та інших органах (а.с. 26).

Суд зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена у поставові Верховного Суду у справі №910/16803/19 від 19.07.2021

Як слідує з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.10.2018 в справі № 569/17904/17, - на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати ,у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Крім того, у своїй постанові від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Подані в підтвердження заяви витрат на правову допомогу докази, а саме: детальний опис витрат на правову допомогу (а.с. 27), акт приймання-передачі наданих послуг від 17.06.2026 за № 1/8/26 (а.с. 28), підтверджують наданні послуги зі сторони адвоката.

Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 12.05.2026 № 903/808/25 «у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постановах від 19.02.2022 у справі № 755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Враховуючи наведене, ст. 126, 129 ГПК України суд дійшов висновку, що судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають до стягнення з відповідача частково.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 126, 129, 231, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир (ЄДРПОУ 07516184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗТРЕЙДИНГ» (ЄДРПОУ 44544025) заборгованість у розмірі 7 102 467,81 грн., в т.ч. 7 039 115,77 грн. - основної заборгованості, 63 352,04 грн. - інфляційних витрат, 85 229,61 грн. витрат зі сплати судового збору, 14 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗТРЕЙДИНГ» (ЄДРПОУ 44544025) з державного бюджету судовий збір у розмірі 374,91 грн., у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог, що сплачений згідно платіжної інструкції № 283056 від 18.06.2026 на суму 85 604,52 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення, повний текст рішення складено 07.10.2026.

Суддя В. М. Дем`як