Постановление суда № 140381564, 09.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/290/26

ун. № 759/11109/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Журибеда О.М.,

за участю секретаря судових засідань - Сеньковець К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського райононго суду м. КИЄВА звернуЛАСЬ ОСОБА_1 із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в якій просить визнати виконавчий лист Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/11109/23 таким що не підлягає виконанню у зв`язку з повним фактичним виконанням постанови Київського апеляційного суду від 25.02.2026 року у справі № 759/11109/23.

Заяву обгрунтовує тим, що відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 25.02.2026 року у справі № 759/11109/23 було задоволено частково апеляційну скаргу та частково задоволено позовні вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 35 750 грн, витрати пов`язані із проведенням оцінки 828 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 105 грн, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 472 грн 53 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 708 грн 80 коп. Загальний розмір стягнення 40 864,33 грн. У зв`язку з чим ОСОБА_1 було виконано рішення суду та сплачено кошти у розмірі 9 576,43 грн., а також ОСОБА_1 сплатила кошти на виконання заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02.10.2023 року під час проведення виконавчих дій по виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1 було стягнуто кошти у розмірі 31 287,90 грн., що загалом становить 40 864,33 грн. Отже, на сьогодні ОСОБА_1 було виконано постанову Київського апеляційного суду від 25.02.2026 року у справі № 759/11109/23 у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст.124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Приписами ч.1 ст. 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, що визначено ч.2 ст.432 ЦПК України.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов, як підстава для їх виконання.

Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту - фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.

Однією з підставою закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, що передбачено п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Іншою підставою закінчення виконавчого провадження є визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, про визначено п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Сукупний аналіз ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.432 ЦПК України свідчить про те, що добровільне виконання боржником зобов`язань за судовим рішення поза межами процедури примусового виконання рішення органами виконавчої служби є підставою для застосування механізму ст.432 ЦПК України, а фактичне виконання рішення на стадії примусового виконання за відкритим виконавчим провадження, що позбавляє таке виконання ознак добровільності, є підставою для закінчення провадження за ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/14-ц.

Отже, з вказаної норми права вбачається, що визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, законодавець пов`язує лише з тим, що виконавчий лист було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково, у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з таких обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; - обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 ЦК України).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13.03.2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «Тас» про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дороньо-транспортної пригоди - задовольнено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди в розмірір 172776 грн. 40 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати пов`язані з проведенням експертизи в загальному розмірір 5500 грн. 00 коп., витрати з оплати с судового збору в розмірі 2282 грн. 77 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 00 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Київського апеляційного суду від 25.02.2026 року у справі № 759/11109/23 було задоволено частково апеляційну скаргу та частково задоволено позовні вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 35 750 грн, витрати пов`язані із проведенням оцінки 828 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 105 грн, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 472 грн 53 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 708 грн 80 коп. Загальний розмір стягнення 40 864,33 грн.

На даний час боржником повністю сплачено заборгованість, що підтверджується платіжною інструкцією №24МН-РТ8Х-ЕМРВ-849Т від 25.03.2026 року на суму 9576,43 грн. та відповіддю на запит від 18.03.2024 року, відповідно до якої приватний виконавець повідомив, що станом на 09.02.2024 року з боржника ОСОБА_1 було стягнуто грошові кошти у розмірі 31287,90 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, виконавчий листу справі № 759/11109/23 таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 161, 173, 432 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий лист Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/11109/23 таким що не підлягає виконанню у зв`язку з повним фактичним виконанням постанови Київського апеляційного суду від 25.02.2026 року у справі № 759/11109/23.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів із дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Журибеда