Решение № 140352286, 06.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 рокусправа № 380/25323/25

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо припинення надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг; скасування рішення, викладене у листі за номером 32436-34935/К-52/8-1300/25 від 19.12.2025; зобов`язання відповідача поновити нарахування пільг на оплату житлово комунальних послуг; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату заборгованості з моменту припинення пільг.

Позов обґрунтований тим, що позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії та особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, та їй відповідно до пункту 11 статті 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 №796-XII (далі Закон №796-XII) надавалася пільга у вигляді 50-відсоткової знижки на оплату житлово-комунальних послуг.

Позивач зазначає, що відповідач відмовив у наданні вказаної пільги з урахуванням величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Позивач вважає, що такі дії відповідача порушують її право на належне соціальне забезпечення, оскільки Закон №796-XII не ставить у залежність надання передбаченої пунктом 11 частини першої статті 20 цього Закону пільги від середньомісячного доходу сім`ї з розрахунку на одну особу, а зміни до Закону №796-XII у цій частині не вносилися.

З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Ухвалою від 06.10.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити.

В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що відповідно до пункту 7 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік від 19.11.2024 №4059-IX у 2025 році пільги, зокрема передбачені пунктом 11 частини першої статті 20 Закону №796-XII, надаються за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. На виконання зазначених положень постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 №1553 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №389. Оскільки розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї позивача становив 9104,16 грн та перевищував величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у 2025 році, відповідач вважає, що підстави для надання позивачу пільги на оплату житлово-комунальних послуг відсутні.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи (1 категорія) та є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з аварією на Чорнобильській АЕС.

ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою щодо надання пільги на оплату житлово-комунальних послуг.

За результатами розгляду звернення відповідач листом від 19.12.2025 повідомив позивача про відсутність підстав для надання такої пільги, посилаючись на перевищення середньомісячного сукупного доходу сім`ї величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Не погодившись з діями відповідача позивач звернулась до суду.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закону №796-XII визначено, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Згідно зі статтею 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За змістом статті 19 Закону №796-XII компенсації та пільги, встановлені в даному розділі, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій.

Конституційний Суд України у Рішенні від 17.07.2018 №6-р/2018 вказав, що встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов`язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов`язку.

Категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій визначені у статті 14 цього Закону.

Так, у пункті 1 частини першої статті 14 Закону №796-XII визначено такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, категорія 1.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 20 Закону №796-XII особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв`язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості).

Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом.

До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.

Особам, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, відшкодовується 50 процентів вартості палива, придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню.

За змістом пункту 1 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №373 (далі Порядок №373), цей Порядок визначає механізм надання громадянам у грошовій формі пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу.

Згідно з пунктом 4 Порядку №373 право на отримання пільг, встановлених законами України, з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї визначається органами Пенсійного фонду України відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №389.

Згідно із пунктом 1 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №389 (далі Порядок №389), цей Порядок визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом, управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу.

У цій справі суд встановив, що право на пільгу з оплати житлово-комунальних послуг позивач має як потерпіла від Чорнобильської катастрофи (1 категорія).

Пунктом 7 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік від 19.11.2024 №4059-IX установлено, що у 2025 році за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, надаються, зокрема, пільги, передбачені пунктом 11 частини першої та частинами другою і третьою статті 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 №1553 Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. №389 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №389, якими передбачено застосування умови щодо середньомісячного сукупного доходу сім`ї, зокрема, до пільг, передбачених пунктом 11 частини першої статті 20 Закону №796-XII.

Вказані положення застосовувалися з 01.01.2025 для осіб, які звернулися за наданням пільг починаючи з 01.01.2025, а після закінчення опалювального сезону 2024/2025 року для осіб, які отримували пільги у період до 31.12.2024 включно.

Водночас суд зауважує, що зміни до Закону №796-XII в частині встановлення залежності права осіб, віднесених до категорії 1, на пільгу, передбачену пунктом 11 частини першої статті 20 цього Закону, від розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї не внесені.

Відповідно до статті 71 Закону №796-XII дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили щодо інших законів.

Конституційний Суд України у пункті 4 Рішення від 28.08.2020 №10-р/2020 висловив юридичну позицію, за змістом якої, оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

Конституційний Суд України також наголосив, що встановлення іншого законодавчого регулювання відносин у сфері соціального захисту, відмінного від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України, законом про Державний бюджет України призводить до юридичної невизначеності при застосуванні відповідних норм, а також до зменшення чи скасування відповідних прав і гарантій.

Отже, законом про Державний бюджет України не можуть вноситися зміни до інших законів, зупинятися їх дія чи встановлюватися інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Аналогічний підхід щодо необхідності застосування акта вищої юридичної сили у разі суперечності нормативно-правових актів викладений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12.08.2019 у справі №913/204/18 та від 10.03.2020 у справі №160/1088/19.

У спірному випадку пунктом 7 розділу Прикінцеві положення Закону №4059-IX не вносились зміни до Закону №796-XII, водночас здійснено врегулювання відносин, які регламентовані пунктом 11 частини першої статті 20 Закону №796-XII, шляхом встановлення нових (додаткових) умов (правил) надання соціальної пільги особам, статус яких визначений Законом №796-XII, що обмежило безумовне право таких осіб на отримання відповідної соціальної пільги.

Суд зауважує, що зміни до Закону №796-XII в частині обмеження пільг не внесені.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що оскільки зміни порядку призначення пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачених пунктом 11 частини першої статті 20 Закону №796-XII, які фактично встановлюють додаткову умову вимогу щодо розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, були введені не у спеціальному Законі №796-XII, а через положення Закону №4059-IX та підзаконний нормативно-правовий акт (Порядок №389 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 №1553), то застосуванню підлягають положення спеціального закону Закону №796-XII.

Відтак відмова відповідача у наданні позивачу пільги на оплату житлово-комунальних послуг з підстав перевищення середньомісячного сукупного доходу сім`ї величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, є протиправною.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, позов належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови позивачу у проведенні нарахування та виплати пільги на оплату житлово-комунальних послуг та зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 01.05.2025 нарахування та виплату пільги на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до пункту 11 частини першої статті 20 Закону №796-XII.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні нарахування та виплати пільги на оплату житлово-комунальних послуг.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 з 01.05.2025 нарахування та виплату пільги на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до пункту 11 частини першої статті 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року №796-XII.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна