Постановление суда № 140338760, 06.10.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/8088/26

Провадження № 2/487/4827/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Лагода А.А. в м. Миколаєві, розглянувши матеріали цивільної справи за позовом представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Ютовця Олексія Олексійовича до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Управління активів Миколаївської міської ради, третя особа Будинковий комітет самоорганізації населення по вул. Громадянська, 44А «Ніка», Житлово-комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Бриз», про визнання вселення та проживання у житловому приміщенні такими, що відбулись на правових підставах, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2026 представник позивачів через систему «Електронний суд» звернувся до суду із вищезазначеним позовом, просить суд визнати вселення та проживання громадян України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 у кімнатах №2, НОМЕР_3 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 з 2003 і до сьогодні такими, що відбулись на правових підставах.

Позов обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_1 у 1996 прийнята до Миколаївського обласного виробничого швейного об`єднання імені С.М. Кірова (остання назва ВАТ «Евіс») швачкою. Підприємство у 1996 надано позивачці кімнату у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 та 10.10.1996 зареєстровано місце проживання у цьому гуртожитку. ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивачки народився син ОСОБА_2 і у 2003 після закінчення відпустки по догляду за дитиною позивачці ОСОБА_1 надали 2 кімнати у гуртожитку за №2, 3. Листом Державного архіву Миколаївської області від 21.05.2025 за вих. №Р-579/03-06 позивачу надано архівний витяг з протоколу засідання профспілкового комітету ВАТ «МВТФ "Евіс" від 31.05.2000 № 55 з відомостями про взяття позивача на облік у чергу на кімнату у малосімейному гуртожитку, цех № 1. З 2003 позивачі постійно проживають у кімнатах АДРЕСА_3 за вказаною вище адресою гуртожитку, місце проживання не змінювали, сплачують квартплату за користування гуртожитком. Копія ордеру на житлові приміщення кімнат АДРЕСА_4 у позивачів відсутні. 25.01.2006 гуртожиток передано до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва на підставі акту приймання-передачі, затвердженого головою міськвиконкому (інформація отримана з тексту рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2009 у справі № 16/128/09). З 2007 у гуртожитку діє Будинковий комітет самоорганізації населення по вул. Громадянська, 44-А "НІКА", з яким 12.01.2007 позивач уклала договір найму кімнат №2, НОМЕР_3 у гуртожитку. Відповідно до довідки ЖКП ММР "Бриз" від 23.05.2025 за вих. №216 у житлових приміщеннях гуртожитку за адресою: АДРЕСА_5 мешкають і зберігають право на житло ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 16.09.2026 представником позивача направлено адвокатський запит до Управлінню комунального майна ММР про надання інформації про те, який документ взамін відсутньої (втраченої) копії ордера на жиле приміщення або ордеру на жилу площу в гуртожитку, необхідно надати позивачу, до органу приватизації з метою реалізації права на приватизацію кімнат №2, 3 у гуртожитку. 22.09.2026 Управління активів ММР повідомило наступне: "На Ваш запит стосовно надання документів для приватизації ОСОБА_3 , М.Виборним кімнат АДРЕСА_4 за відсутності ордера на вселення у дані приміщення, повідомляємо наступне. Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 1, п. 14 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» для розгляду питання приватизації житла заявники мають право надати: - витяг з рішення адміністрації та профспілкового комітету підприємства про надання їй та членам сім`ї зазначених кімнат; - та (або) рішення суду про визнання вселення та проживання у гуртожитку такими, що відбулись на правових підставах та про визнання права на приватизацію займаного житла без надання копії ордера. Відповідне рішення суду (витяг з рішення про надання житла) заявникам необхідно надати для укладення договору найму житла (на даний час з ЖКП ММР «Бриз») та до органу приватизації.". Фактичною підставою звернення позивачів з даним позовом до суду є перешкоди у подальшій приватизації займаних ними кімнат у гуртожитку внаслідок відсутності у позивачів ордера на вселення до займаних кімнат у 2003 році, які неможливо усунути у позасудовому порядку. Вказані обставини стали підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено 28.09.2026 судді Лагоді А.А.

В період з 29.09.2026 по 06.10.2026 суддя у складі колегії суддів перебував у нарадчій кімнаті по кримінальній справі

Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.ст.175, 176, 177 ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

За положеннями п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Заявляється вимога про вселення та проживання громадян позивачами у кімнатах АДРЕСА_6 з 2003 і до сьогодні такими, що відбулись на правових підставах, без зазначення правових норм які передбачають таку можливість.

Разом з тим, фактичною підставою звернення позивачів з даним позовом до суду є перешкоди у подальшій приватизації займаних ними кімнат у гуртожитку внаслідок відсутності у позивачів ордера на вселення до займаних кімнат у 2003, які неможливо усунути у позасудовому порядку.

Суд виходить з того що, відповідно до статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), кімнат (гуртожитків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктами 2 і 5 статті 2 цього Закону.

Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" на органи приватизації покладено обов`язок дотримуватись виконання законодавства під час проведення приватизації громадянами житла.

Згідно з частиною десятою статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та з метою приведення у відповідність до законодавства нормативно-правових актів наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 було затверджено Положення "Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян" (далі - Порядок), яке встановлює процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформляються згідно з процедурою, визначеною цим Положенням, в тому числі й рішенням органу приватизації.

Згідно з пунктом 17 Порядку громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Відповідно до пункту 18 Положення № 396 громадянин подає до органів приватизації такі документи: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

Право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду названим органом у строк, передбачений чинним законодавством.

За змістом наведених нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок приватизації житлового фонду, особа, яка бажає скористатись таким правом, звертається до відповідного органу із заявою, до якої додає необхідні документи, а цей орган приймає відповідне рішення, яке у випадку незгоди з ним заявника може бути предметом оскарження в суді.

Отже, позивачу необхідно заявити кінцеву вимогу, що передбачена правовими нормами які регулюють відносини з приватизації кімнат в гуртожитку, з урахуванням законодавства про приватизацію та які передбачають таку приватизацію без надання копії ордера. Суд зауважує представнику позивачів, що встановлення обставин та фактів не є тотожним способу захисту порушених прав або інтересів.

Крім того, позивачам слід звернути увагу на положення Закону України «Про основні засади житлової політики» щодо правового регулювання питання приватизації житлового фонду органів місцевого самоврядування та навести в позові відповідні правові норми Закону.

Позов подано до двох відповідачів але зміст позовних вимог не заявлено щодо кожного з них.

Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці. Так, в резолютивній частині позову позивачі вказують вимогу немайнового характеру. Разом з тим, до позову не додано докази оплати судового збору у встановленому розмірі кожним із позивачів.

При визначенні позовних вимог позивачами та викладення їх у новій редакції позову слід сплатити судовий збір за вимогами немайнового характеру в розмірі по 1331,20грн. кожним позивачем за кожну окрему вимогу (ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір») за наступними реквізитами: отримувач коштів Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/22030101, код отримувача 37992030, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA808999980313121206000014480, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу «101, 2897210600, судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Заводський районний суд м. Миколаєва.», «101, 3672105373, судовий збір, за позовом ОСОБА_2 , Заводський районний суд м. Миколаєва.».

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Як вбачається із наданої позовної заяви, вимоги закону при її поданні у повному обсязі не виконано.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачам строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Ютовця Олексія Олексійовича до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Управління активів Миколаївської міської ради, третя особа Будинковий комітет самоорганізації населення по вул. Громадянська, 44А «Ніка», Житлово-комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Бриз», про визнання вселення та проживання у житловому приміщенні такими, що відбулись на правових підставах залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачав, що у разі усунення недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.А. Лагода