Решение № 140336038, 02.10.2026, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №488/1631/26 провадження № 2/403/476/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Муляві В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі по тексту рішення - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останньої заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 16936 грн. 92 коп., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту складає 5460 грн. 00 коп., за процентами - 11476 грн. 92 коп..

Позов обгрунтовується тим, що 04 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі по тексту рішення - ТОВ «Мілоан»), як кредитодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, у порядку ст.ст.11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію» був укладений договір про споживчий кредит №102514908, за яким відповідач, шляхом безготівкового переказу на рахунок належної їй платіжної карти грошових коштів, отримала кредит в сумі 7000 грн. 00 коп.. Вказаний кредитний договір був підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного одноразового ідентифікатора після ідентифікації особи відповідача в інформаційній системі кредитодавця та розміщений в особистому кабінеті відповідача. Згідно з умовами договору відповідач зобов`язувалась повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом, а також інші платежі у строк, встановлений договором. Враховуючи, невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, а також заміну у порядку укладення договору відступлення права вимоги №110-МЛ/Т від 29 липня 2024 року сторони кредитора у договорі №102514908 від 04 березня 2024 року з ТОВ «Мілоан» на ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач прохав стягнути із ОСОБА_1 на його користь зазначену вище суму заборгованості.

З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача по справі сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 2662,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн..

Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та розміру судових витрат у встановлений судом строк не подала.

ІІ. Заяви та клопотання.

Представник позивача у викладеному в прохальній частині позовної заяви клопотанні прохав суд здійснювати розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти винесення заочного рішення (а.с.5).

Згідно з письмовим клопотанням представник позивача прохав суд витребувати від АТ «ПУМБ» інформацію про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів в розмірі 7000,00 грн. в період з 04 березня по 11 березня 2024 року (а.с.9).

Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за її відсутності чи відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 08 липня 2026 року постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.22-23).

Ухвалою суду від 27 серпня 2026 року клопотання представника позивача про витребування письмових доказів задоволено частково та витребувано від АТ «ПУМБ» виписку про рух коштів по рахунку № НОМЕР_2 , який був відкритий для обслуговування банківської картки відповідача ОСОБА_1 за період з 04 березня по 11 березня 2024 року включно. В задоволенні клопотання в іншій частині - відмовлено (а.с.81).

В зв`язку з тим, що в судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату, час і місце його проведення в порядку ст.128 ЦПК України, не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив на позовну заяву, судом за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, 02 жовтня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

04 березня 2024 року між ТОВ «Мілоан», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір про споживчий кредит №102514908 (далі - Договір, кредитний договір), який згідно положень ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію» був вчинений в електронній формі шляхом підписання відповідачем розміщеного в її особистому кабінеті, створеному на сайті кредитодавця, проекту кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора 599003, надісланого їй Товариством електронним повідомленням (SMS) на зазначений позичальником мобільний телефонний номер НОМЕР_3 (пункти 6.1, 6.2, 10 Договору) (а.с.25-30).

Як вбачається із довідки про ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 для акцептування позичальником договору, 04 березня 2024 року о 12:02 ТОВ «Мілоан» на номер телефону НОМЕР_3 було відправлено одноразовий ідентифікатор: 599003 (а.с.34).

Згідно з умовами укладеного Договору (пункти 1.1, 1.2 та 2.1) кредитодавець ТОВ «Мілоан» зобов'язується надати відповідачу, як позичальнику, на умовах визначених цим Договором, грошові кошти (кредит) в сумі 7000 грн. 00 коп. безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1, а відповідач ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно з п.1.4 Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Судом встановлено, що кредитний договір укладений строком на 120 днів - з 04 березня 2024 року та складається: із пільгового періоду - 30 днів з дати надання кредиту та завершується 03 квітня 2024 року та поточного періоду - 90 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується - 02 липня 2024 року (пункт 1.3 Договору).

Відповідно до пунктів 1.5.1, 1.5.2 та 1.5.3 Договору: 1) комісія за надання кредиту становить 350,00 грн., яка нараховується за ставкою 5,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту; 2) проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 420,00 грн. нараховуються за процентною ставкою 0,20 % річних від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду; 3) проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 14490,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до пункту 2.3.1 Договору позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування, сплативши комісію за управління та обслуговування кредиту в наступних розмірах: 3% за продовження строку на 3 дні, 6,00% - за продовження строку на 7 днів та 10,00% - за продовження строку кредитування на 15 днів.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

04 березня 2024 року ТОВ «Мілоан» на виконання умов Договору було здійснено переказ грошових коштів в сумі 7000 грн. 00 коп. на картковий рахунок отримувача ОСОБА_1 за № НОМЕР_2 , що відповідає сумі кредиту та способу його надання згідно з п.п.1.2, 2.1 Договору та підтверджується платіжним дорученням №84153201 від 04 березня 2024 року про переказ грошових коштів згідно договору №102514908, а також наданою АТ «Перший Український Міжнародний Банк» випискою по відкритому рахунку відповідача, до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_4 (а.с.36, 92, 93-98).

Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №102514908 за період з 04 березня по 26 липня 2024 року первісним кредитором ТОВ «Мілоан» здійснювалось щоденне нарахування процентів протягом 30 днів першого розрахункового періоду (до 03 квітня 2024 року включно) згідно п.1.5.2 Договору в розмірі по 14,00 грн. та за останні два дні - по 13,44 грн.; з 04 квітня 2024 року по 08 квітня 2024 року - по 12,88 грн.; з 09 квітня 2024 року по 11 квітня 2024 року - по 12,32 грн.; з 12 квітня по 27 квітня 2024 року - по 10.92 грн. та з 28 квітня по 26 липня 2024 року по 125,58 грн. в день. Сума внесених відповідачем грошових коштів на погашення заборгованості за тілом кредиту складає 1540,00 грн.. процентами за користування кредитом - 520,24 грн. (а.с.37-38).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 09 березня 2026 року розмір заборгованості відповідача становить 16936,92 грн., з яких: 5460,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11476,92 грн.- заборгованість за відсотками (а.с.39).

29 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) було укладено договір відступлення прав вимоги №110-МЛ/Т, за яким кредитор передав (відступив) новому кредитору за плату права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості). Права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в пункті 7.1 цього Договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості (пункти 1.1 та 6.2.3) (а.с.40-44).

Сума фінансування, визначена в пункті 7.1 договору відступлення прав вимоги №110-МЛ/Т, була сплачена ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 29 липня 2024 року (а.с.51).

Акт приймання-передачі Реєстру боржників до договору №110-МЛ/Т від 29 липня 2024 року був підписаний його сторонами 29 липня 2024 року (а.с.50).

Як вбачається із витягу з Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №110-МЛ/Т від 29 липня 2024 року, ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №102514908 від 04 березня 2024 року на загальну суму заборгованості 16936,92 грн. (а.с.52).

Під час судового розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення нею 04 березня 2024 кредитного договору та отримання за ним кредитних коштів у зазначеному вище розмірі.

Доказів здійснення погашення заборгованості за наданим кредитом повністю відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду також надано не було.

Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно приписів п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону), який встановлює порядок вчинення електронних правочинів, електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті, зокрема шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.

Відповідно до положень ст.12 Закону моментом підписання електронного правочину є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилається іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону).

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом (постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19). Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що договір про споживчий кредит №102514908 від 04 березня 2024 року був підписаний відповідачем по справі ОСОБА_1 після її ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора: 599003, надісланого ТОВ «Мілоан» на номер мобільного телефону відповідача: НОМЕР_3 у вигляді смс-повідомлення, що підтверджує укладення даного договору саме як електронного правочину в порядку, передбаченому ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію», та згоду відповідача з усіма його істотними умовами.

В протилежному випадку - без здійснення входу відповідача на веб-сайт кредитодавця за допомогою логіна та пароля особистого кабінету та без отримання нею одноразового ідентифікатора у виді смс-повідомлення, укладення кредитного договору було б технічно неможливим.

Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19.

Належних доказів на спростування тверджень позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» щодо здійснення саме відповідачем ОСОБА_1 електронного підпису кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора 599003 суду надано не було.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За змістом ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, з урахуванням викладеного, включення позивачем до суми заборгованості відповідача за кредитним договором заборгованості по комісії за надання кредиту - 350 грн. 00 коп., нарахування якої кредитодавцем відповідає положенням ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», є правомірним.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за договором про споживчий кредит №102514908 від 04 березня 2024 року, вбачається, що станом на 09 березня 2026 року сума заборгованості за тілом кредиту складає 5460,00 грн., а заборгованість за процентами -11476,92 грн.. Датою закінчення нарахування процентів є 26 липня 2024 року.

Перевіряючи наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині складової боргу за нарахованими процентами за користування кредитом, суд приходить до наступного висновку.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року (далі по тексту - Закон №3498-ІХ), ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» було доповнено частиною п'ятою такого змісту: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».

Згідно з пунктом 17 розділу ІV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Судом встановлено, що договір про споживчий кредит №102514908 був укладений відповідачем 04 березня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом №3498-ІХ, а тому зазначені вище положення ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимального розміру процентної ставки підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін. Враховуючи викладене, денна процента ставка за користування кредитом за період з 04 березня 2024 року по 22 квітня 2024 року не повинна була перевищувати 2,5%, з 23 квітня 2024 року по 26 липня 2024 року - 1,5%.

Разом з тим, в період з 28 квітня 2024 року по 26 липня 2024 року первісним кредитодавцем при нарахуванні процентів застосовувалась процентна 2,30%, що прямо суперечить наведеним вище нормам Закону.

Отже, з урахуванням наведених вище законодавчих обмежень розміру процентної ставки, розмір процентів, який підлягає стягненню з відповідача по справі ОСОБА_1 становить 7545,72 грн. та підтверджується наступним розрахунком, проведеним судом:

1) за період з 04 березня 2024 року по 03 квітня 2024 року - 418,88 грн. (392,00 грн. (28 днів х 14,00 грн., де 14,00 грн. це 0,20% від суми кредиту (7000,00 грн.)) + 26,88 грн. (2 дні х 13,44 грн., де 13,44 грн. - це 0,20% від суми кредиту (6720,00 з урахуванням сплати відповідачем в рахунок тіла кредиту 280,00 грн.));

2) за період з 04 квітня 2024 року по 08 квітня 2024 року - 64,40 грн. (5 днів х 12,88 грн., де 12,88 грн. це 0,20% від суми кредиту (6440,00 грн. з урахуванням сплати відповідачем в рахунок тіла кредиту 280,00 грн.);

3) за період з 09 квітня 2024 року по 11 квітня 2024 року - 36,96 грн. (3 днів х 12,32 грн., де 12,32 грн. це 0,20 % від суми кредиту (6160,00 грн. з урахуванням сплати відповідачем в рахунок тіла кредиту 280,00 грн.);

4) за період з 12 квітня 2024 року по 27 квітня 2024 року - 174,72 грн. (16 днів х 10,92 грн., де 10.92 грн. це 0,20 % від суми кредиту (5460,00 грн. з урахуванням сплати відповідачем в рахунок тіла кредиту 700,00 грн.);

5) за період з 28 квітня 2024 року по 26 липня 2024 року - 7371,00 грн. (90 днів х 81,90 грн., де 81,90 грн. - це 1,5% від суми кредиту (5460,00 грн.);

6) сума нарахованих процентів за весь період кредитування становить 8065,96 грн. (418,88 грн. + 64,40 грн. + 36,96 грн. + 174,72 грн. + 7371,00 грн.);

7) сума процентів, які підлягають стягненню з відповідача, складає 7545,72 грн. (8065,96 грн. - 520,24 грн. (грошові кошти, сплачені відповідачем на погашення процентів).

При цьому суд, виходячи з положень ч.2 ст.614 ЦК України, якою встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, приходить до висновку, що відповідачем по справі ОСОБА_1 не надано жодного належного доказу на підтвердження належного виконання нею зобов'язань за кредитним договором, в тому числі не спростовано наявної заборгованості за кредитом та її розміру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов'язань за договором про споживчий кредит №102514908 від 04 березня 2024 року щодо повернення суми кредиту та інших, передбачених ним платежів (зокрема, процентів за користування кредитом) та приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за: тілом кредиту в сумі 5460 грн. 00 коп. та процентами за користування кредитом в сумі 7545 грн. 72 коп., а всього в загальному розмірі 13005 грн. 72 коп..

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом майнового характеру, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп. (а.с.1).

З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» кошти по сплаті судового збору в розмірі 2044 грн. 43 коп. (2662,40 грн. 00 коп. (100%) - 617 грн. 97 коп. (23,210832%), при цьому 23,210832% = 3931 грн. 20 коп. (сума заборгованості, у стягненні якої судом відмовлено), що були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача (п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України).

За змістом ч.2 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у зв`язку з чим 1) розмір таких витрат, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У поданій до суду позовній заяві представником ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначено про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. та надано на їх обгрунтування копії: 1) договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як клієнтом, та адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І. (а.с.57); 2) акту №Д/20739 наданих послуг правової (правничої) допомоги) від 09 березня 2026 року, з якого вбачається сума наданих послуг відповідно до договору №0107 від 01 липня 2025 року - 8000,00 грн. 00 коп. (а.с.59); 3) детального опису наданих послуг від 09 березня 2026 року за вказаним вище договором про надання правової допомоги, з якого вбачається загальний перелік послуг та витраченого часу: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год. 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год. 00 хв., погодження правової позиції клієнта у справі - 0 год. 30 хв., складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 год. 30 хв. та подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт., а всього витраченого часу - 6 год. 30 хв. (а.с.60); 4) ордеру на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокатом Усенком М.І. (а.с.58).

В судове засідання представник позивача не з`явився. Згідно з викладеним в прохальній частині позовної заяви клопотанням прохав розгляд справи здійснювати за його відсутності (а.с.5).

На дату судового розгляду справи по суті письмових заперечень від відповідача ОСОБА_1 щодо розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката подано не було.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для стягнення із відповідача зазначеного у позовній заяві розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закону) за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, порядок обчислення якого (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із п.1 ч.1 ст.26 Закону документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги може бути договір про надання правничої допомоги.

За змістом п.6 ч.1 ст.1 Закону до інших видів правничої допомоги належить адвокатська діяльність з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.15 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом правового висновку, викладеного в постанові Великої палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У постанові від 28 вересня 2022 року у справі №534/14/20 Верховний Суд зазначив про те, що аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України»(пункти 24-26), від 23січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (пункт 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обгрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (див. постанова Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі №94/2355/21).

З наданого представником позивача акту №Д/20739 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 09 березня 2026 року та детального опису наданих послуг до цього акту вбачається визначення суми наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року в загальній сумі 8000,00 грн. без конкретизації вартості кожної з наданих послуг, а лише визначення тривалості в часі надання такої послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год. 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год. 00 хв., погодження правової позиції клієнта у справі - 0 год. 30 хв., складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 год. 30 хв. та подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт., а всього витраченого часу - 6 год. 30 хв.

Разом з тим, спір по справі, яка є малозначною, не є складним; позовна заява є незначною за обсягом, містить посилання виключно на норми чинного законодавства та умови кредитного договору, що, як наслідок, не потребувало від адвоката Усенка М.І. проведення їх порівняльного аналізу та витрачання у зв'язку з цим значного часу для визначення способу захисту права ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як позивача, та обгрунтування правових підстав позову, а тому суд, враховуючи подання позовної заяви до суду через підсистему «Електронний суд», приходить до висновку про достатність витрачання адвокатом Усенком М.І. 1 год. 30 хв. часу для надання такої послуги як складення позовної заяви та подання її до суду від імені клієнта.

Погодження правової позиції клієнта у справі не є необхідною послугою при наданні правничої допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а тому виключається судом із переліку наданих адвокатом Усенком М.І. послуг та не враховується судом при розподілі судових витрат на правничу допомогу позивачу (див. зазначену вище постанову Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі №534/14/20).

Крім того, матеріали цивільної справи не містять доказів на підтвердження ознайомлення адвоката Усенка М.І. саме з матеріалами кредитної справи або вжиття ним заходів з метою самостійного отримання цих документів, необхідних для підготовки позовної заяви до суду.

Враховуючи, що умовами укладеного ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» з ТОВ «Мілоан» договору про відступлення прав вимоги №110-МЛ/Т від 24 вересня 2024 року передбачено передання позивачу, як новому кредитору, всієї документації, яка підтверджує права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі, а також кількість доданих до позовної заяви документів, які можуть стосуватись такого права вимоги (зокрема, кредитний договір, довідка про ідентифікацію, платіжне доручення, розрахунок заборгованості), суд приходить до висновку про недоведеність адвокатом Усенком М.І. дійсності наданої ним послуги у виді ознайомлення з матеріалами кредитної справи та оцінює надану ним послугу як ознайомлення виключно з тими документами, які були додані до позовної заяви та на здійснення якої було достатньо 30 хв..

З огляду на викладене, обсяг як юридичної, так і технічної роботи (зокрема, складання позовної заяви та додатків до неї і подання їх до суду через підсистему «Електронний суд») адвоката Усенка М.І. не можна вважати значним; вартість такої роботи адвоката у загальному розмірі 8000,00 грн. є завищеною, належним чином не обгрунтованою, включає послуги, процесуальна необхідність вчинення яких в контексті обставин даної справи не є необхідною (погодження правової позиції) або є недоведеною (ознайомлення з матеріалами кредитної справи), а тому суд вважає достатнім витрачання адвокатом Усенком М.І. часу на проведення консультації (30 хв.), ознайомлення з доданими до позовної заяви документами, на яких грунтується право вимоги до відповідача (30 хв.), та складання позовної заяви (1 год. 30 хв.) загальною тривалістю 2 год. 30 хв., а тому, на думку суду, розмір витрат позивача на правничу допомогу, виходячи з їх реальності та необхідності, в цілому становить 2500,00 грн..

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1919,73 грн. (76,789168% - це сума заборгованості, яку судом було задоволено), що на думку суду в повній мірі відповідатиме принципам співмірності та розумності судових витрат, характеру спірних правовідносин, обсягу наданих адвокатом послуг та складності справи.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, відсутні.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №102514908 від 04 березня 2024 року в загальній сумі 13005 грн. 72 коп. (тринадцять тисяч п`ять гривень сімдесят дві копійки).

В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2044 грн. 43 коп. (дві тисячі сорок чотири гривні сорок три копійки).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в порядку розподілу витрат, пов`язаних з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1919 грн. 73 коп. (одна тисяча дев`ятсот дев`ятнадцять гривень сімдесят три копійки).

Повне ім'я та найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса місцезнаходження: вул.Смаль-Стоцького, буд.№1, корпус №28, м.Львів, поштовий індекс 79029, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, подавши апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя С.Ю.Атаманова