Решение № 140307755, 05.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2026Справа № 910/6959/26Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буський консервний завод" про стягнення 74 695,83 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2026 року Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буський консервний завод" (далі - Товариство) 74 695,83 грн, з яких: 10 143,87 грн - пеня, 64 551,96 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за державним контрактом (договором) про закупівлю від 10 березня 2024 року № 3/03-24-ХІІ у частині своєчасної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 червня 2026 року (суддя Підченко Ю.О.) відкрито провадження у справі № 910/6959/26, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін.

2 липня 2026 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив від цієї ж дати, у якому останній проти задоволення позову заперечував, оскільки, на його думку, позивач не довів належними та допустимими доказами факту порушення умов вказаного державного контракту. Зокрема, до позову не було додано належним чином оформлених заявок на поставку товару, а також доказів їх своєчасного направлення відповідачу в передбаченому договором порядку. Крім того, надані Підприємством акти про порушення договірних зобов`язань складені за відсутності повноважного представника відповідача, якого не було повідомлено про час і місце їх складання. Ці акти не були належним чином направлені відповідачу, через що останній був позбавлений можливості своєчасно перевірити зафіксовані порушення, спростувати їх або поставити/допоставити товар належної якості та кількості. Крім того, на думку відповідача, матеріали позовної заяви не містять належних доказів на підтвердження наявності повноважень адвоката Пронякіна Є.В. на підписання зазначеної позовної заяви та її подання від імені Підприємства.

7 липня 2026 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив від цієї ж дати, у якій останній наполягав на тому, що відповідач неналежно виконував зобов`язання за вказаним державним контрактом, допустивши порушення строків і встановлених обсягів поставки товару. На думку позивача, акти про порушення договірних зобов`язань є належними доказами, оскільки складені комісійно відповідно до пункту 5.10. вказаного правочину й були направлені відповідачу, однак останній не спростував зафіксовані в них порушення та не надав доказів своєчасної поставки товару. У свою чергу, доводи відповідача про відсутність передбачених державним контрактом заявок спростовується фактичними діями самого відповідача щодо часткової поставки спірної продукції. Крім того, позивач вважав безпідставними аргументи відповідача щодо відсутності повноважень у його представника на підписання позовної заяви та наявності недоліків у її оформленні.

9 липня 2026 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення від цієї ж дати, у яких останній зазначив про те, що часткова поставка обумовленого державним контрактом товару не підтверджує факту складання, належного оформлення й направлення заявок Товариству. При цьому, представника відповідача не було належним чином залучено до складання вищевказаних актів про порушення договірних зобов`язань. Відповідач ставив під сумнів можливість надання позивачу правової допомоги адвокатом Пронякіним Є.В. на підставі виданої Підприємством довіреності.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 31 серпня 2026 року № 01.3-16/400/26, у зв`язку зі звільненням судді Підченка Ю.О., було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи, за результатами якого матеріали справи № 910/6959/26 передано на розгляд судді Павленку Є.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 2 вересня 2026 року (суддя Павленко Є.В.) справу № 910/6959/26 прийнято вказаним суддею до свого провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін зі стадії розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Судом встановлено, що ухвала від 2 вересня 2026 року була направлена та доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача 2 вересня 2026 року (20 година 04 хвилини та 20 година 00 хвилин відповідно), що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставку зазначених електронних листів.

Крім того, за частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що сторони мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 2 вересня 2026 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте, будь-яких інших заяв чи клопотань від сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи подання позивачем та відповідачем заяв по суті спору, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність у матеріалах справи усіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2024 року між Державним підприємством Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (далі - Оператор) і Товариством було укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 3/03-24-ХП, за умовами якого останнє зобов`язалось поставити замовнику продукти харчування (комплект продуктів харчування за каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2024 рік, найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК 021:2015, присвоєний електронною системою закупівель номер оголошення про проведення закупівлі яких визначені в специфікації (додаток № 1), а Оператор - прийняти й оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим правочином.

Вказаний державний контракт підписаний повноважними представниками його сторін і скріплений їх печатками.

Відповідно до пункту 1.2. зазначеного правочину отримувачами товару є військові частини, військові навчальні заклади, установи, організації Збройних Сил України, інші військові формування, об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання товару для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни.

За пунктами 2.1., 3.1. контракту його валютою є національна валюта України - гривня. Загальна ціна договору, вартість одного комплекту товару визначається у специфікації (додаток № 1). Ціна товару включає в себе ціну матеріалів, виробництва, транспортування та інші витрати, безпосередньо пов`язані з товаром, схоронністю, збереженням, охороною, транспортуванням, перевіркою на відповідність технічним вимогам, лабораторним випробуванням. У ціну товару включені всі витрати постачальника, які він несе та може понести в зв`язку з виконанням обов`язків за договором. Розрахунок за товар здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування замовником коштів на поточний банківський рахунок постачальника, вказаний у розділі 15 цього договору. Розрахунок за товар здійснюється у строк, передбачений у специфікації (додаток № 1), після його фактичного приймання отримувачем на підставі належним чином оформлених актів приймання товару за умов відсутності будь-яких зауважень до товару з боку замовника та/або отримувача.

Орієнтовна потреба в товарі на кожен плановий період постачання, що складає 28 календарних днів, складається замовником та подається постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, не менше ніж за 15 календарних днів до початку кожного планового періоду постачання для планування поставок. У разі прогнозованої неможливості поставки окремих позицій товару в розрізі асортименту відповідно до каталогу продуктів харчування, постачальник протягом 2-х робочих днів після отримання орієнтовної потреби у товарі на плановий період постачання має право надати мотивоване звернення щодо їх заміни на аналогічну позицію (всередині однієї групи продуктів у рамках першої цифри коду продукту) відповідно до каталогу продуктів харчування. Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк та в розрізі асортименту відповідно до каталогу продуктів харчування, що визначені замовником у заявці на поставку, складеній за формою, визначеною у додатку № 2 до цього договору. Поставка товару здійснюється постачальником окремими вантажними партіями, які формуються відповідно до заявки на поставку товару. Заявка на поставку товару подається замовником постачальнику засобами електронної пошти або засобами зовнішнього електронного документообігу (технологія EDI (Electronic Data Interchange)) або іншим способом за письмовою домовленістю сторін у порядку, визначеному цим договором, у наступні терміни: при замовленні товару в розрізі харчових продуктів згідно з каталогом продуктів харчування - не пізніше, ніж за 7 календарних днів до кінцевої дати поставки товару; у разі зміни кількості необхідного товару в розрізі харчових продуктів та/або адрес пунктів призначення (складів отримувача - не пізніше, ніж за 4 календарні дні до кінцевої дати поставки товару). Строк між подачею заявки на поставку товару та датою поставки може бути змінено за погодженням сторін та згоди отримувача (отриманої електронною поштою/в інформаційно-комунікаційній системі/іншим узгодженим способом). Протягом 2-х календарних днів після отримання заявки на поставку товару за пунктом 4.4.1. постачальник підтверджує замовнику факт отримання заявки. Підтвердження заявки на поставку товару надається тими ж засобами, якими така заявка була надіслана замовником. У разі ненадання постачальником підтвердження готовності поставити товар протягом 2-х календарних днів після отримання заявки за пунктом 4.4.1., остання вважається підтвердженою постачальником. Протягом 24 годин після отримання заявки на поставку товару за пунктом 4.4.2. постачальник підтверджує замовнику факт отримання заявки. У разі ненадання постачальником підтвердження готовності поставити товар протягом 24 годин після отримання заявки за пунктом 4.4.2., остання вважається підтвердженою постачальником (пункти 4.1.-4.4. вказаного правочину).

Відповідно до пунктів 4.5.-4.7. контракту (у редакції додаткової угоди від 24 квітня 2024 року № 3) поставка товару здійснюється відповідно до умов Incoterms 2020 на умовах DDP - склади отримувачів (на території України у межах базових областей - Волинської, Рівненської), крім тимчасово окупованих територій, визначених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309. На підставі звернення замовника харчові продукти можуть постачатися в інші області України, що географічно суміжні з областями, визначеними в абзаці 1 цього пункту договору (Львівської, Тернопільської, Вінницької, Житомирської областей), визначені замовником відповідно до заявок. На підставі звернення замовника харчові продукти можуть постачатися в інші області України, визначені відповідно до заявок. Адреса пункту призначення визначається замовником в заявці на поставку товару.

Поставка товару здійснюється постачальником у відповідній кількості, асортименті, у терміни і до місць постачання, визначених замовником у заявці на поставку, згідно пакування та сезонності. Разом з товаром постачальник надає отримувачу наступні документи: 3 оригінали товарно-транспортної накладної, затвердженої форми № 1-ТН, або іншої, якщо це передбачено законодавством (для кожної із сторін та отримувача); 3 оригінали видаткових накладних, що викладені українською мовою та містять опис поставленого товару (номенклатуру), дані про його кількість із зазначенням одиниць виміру, ціни за одиницю товару та загальної суми, кількості упаковок, графи для кількості фактично прийнятого товару, відомостей про особу, відповідальну за складання видаткової накладної й підпису такої особи (для кожної із сторін та отримувача), за наявності технічної можливості - замовленої кількості; 1 копію заявки на поставку товару; 1 оригінал документа або завірену належним чином кольорову копію, що підтверджує безпечність та якість товару (посвідчення про якість/декларація виробника, у яких зазначено: дата "Вжити до"/"Краще спожити до", дата виготовлення та/або строк придатності товару, нормативний документ згідно якого вироблено товар, умови зберігання та транспортування, інші критичні примітки щодо зберігання та транспортування товару); 1 оригінал або завірену належним чином копію протоколу(-ів) випробувань зразків від кожної партії товару, що поставляється, виданого структурним підрозділом Міністерства оборони України - Управлінням безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини (обов`язкова вимога для консервованої продукції (консерви м`ясні, консерви м`ясо-рослинні, консерви рибні)). Документи, що підтверджують безпечність та якість товару, які супроводжують товар, повинні бути видані виключно на партію/партії товару, що постачається отримувачу. У разі відсутності вказаних документів (одного або декількох), отримувач має право відмовитись від прийняття товару. При виявлені невідповідності або обґрунтованої підозри щодо невідповідності фактично поставленого товару або його частини отримувачем та замовником (у разі присутності) складається акт про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання із зазначенням виявлених порушень за участі представника постачальника, а у разі його відмови - комісійно (у складі не менше трьох осіб отримувача та/або замовника) і засвідчується їх підписами. Акт про порушення із зазначеними виявленими порушеннями та належними доказами факту наявності порушень (фото та/або відео фіксація) складається у трьох примірниках: один примірник залишається в отримувача, другий примірник протягом 24-х годин надсилається отримувачем за допомогою системи електронного документообігу замовнику, третій примірник надається постачальнику під підпис або надсилається замовником засобами електронної пошти в порядку, визначеному цим договором. Упродовж 24 годин постачальник повинен підтвердити або спростувати факти порушень. У разі ненадання відповіді, порушення, вказані в акті, вважаються підтвердженими постачальником (пункти 5.1., 5.6., 5.10. вказаного правочину).

Відповідно до пунктів 7.2., 7.5. контракту, у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару в розрізі харчових продуктів понад 1 календарний день (а у випадку збільшення замовником більше ніж на 30 відсотків орієнтовної потреби в продуктах харчування на плановий період постачання та/або кількості необхідного товару в розрізі харчових продуктів - понад 5 календарних днів), постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % відсотків від вартості товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни непереданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару за кожний день затримки його передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань. За порушення строку поставки товару понад 10 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 відсотків від ціни товару, строк поставки якого порушено. У разі застосування пені/штрафу, постачальник зобов`язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30 банківських днів від дати направлення замовником повідомлення засобами електронної пошти та/або у письмовій формі в порядку, визначеному цим договором. Сплата пені/штрафів не звільняє постачальника від виконання умов цього правочину. Штраф, пеня за несвоєчасне/неякісне постачання товару нараховується постачальнику за весь період прострочення до моменту належного виконання зобов`язання.

За пунктом 14.7.5. вказаного правочину електронні документи та цей договір, які підписані з використанням КЕП/УЕП та електронної печатки (за наявності), мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носієві. Підтвердження передачі документів (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами та діє протягом строку, вказаного в специфікації (додаток № 1). Дія цього договору може бути подовжена за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди у випадках, передбачених чинним законодавством. Усі зміни та доповнення до договору викладаються у письмовій формі і після їх підписання сторонами стають невід`ємними його частинами (пункти 12.1.-12.3. контракту).

У додатку № 1 (специфікації) (у редакціях додаткових угод: від 9 квітня 2024 року № 2, від 7 травня 2024 року № 6, від 13 вересня 2024 року № 9) сторони погодили обсяг закупівлі товару, його вартість, умови оплати й строк дії договору, а саме: продукти харчування (комплект продуктів харчування за каталогом продуктів) для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2024 рік у кількості 1 999 200 комплектів, вартістю 94,50 грн за 1 комплект; продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для годування штатних тварин військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2024 рік у кількості 800 комплектів, вартістю 94,50 грн за 1 комплект. Загальна вартість товару (ціна договору) - 226 800 000,00 грн з ПДВ. Оплата вартості поставленого товару здійснюється протягом 10-ти банківських днів з дня отримання підписаних сторонами та отримувачем відповідних актів приймання товару. Замовник має право на здійснення попередньої оплати на небюджетний рахунок, відкритий постачальником в органах Державної казначейської служби України відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти". Замовник має право на здійснення попередньої оплати за цим договором у разі прийняття Міністерством оборони України рішення щодо безпосереднього перерахування коштів (платежів з попередньої оплати) у встановленому порядку. Для здійснення попередньої оплати на строк не більше 3-х місяців, але не пізніше кінцевого строку поставки товарів - 30 червня 2024 року, у розмірі до 30 % вартості товару постачальник надає замовнику мотивоване звернення, підтвердження відкриття небюджетного рахунку в органах Державної казначейської служби України та рахунок-фактуру. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2024 року, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, у тому числі в частині нарахування та сплати штрафних санкцій та поставки товару - до повного виконання.

У додатках № 5 та № 5.1. до вказаного правочину сторони погодили асортимент продуктів харчування, а також періоди їх поставки та пакування.

Як зазначав позивач у своєму позові, у порушення умов вказаного правочину Товариство не здійснило поставку обумовленого товару в установлений державним контрактом строк.

Зокрема, у матеріалах даної справи наявні копії доповідних записок (листів) командира військової частини НОМЕР_1 , як отримувача спірного товару, від 15 квітня 2024 року №№ 1729, 1728, у яких останній повідомив Оператора, а також начальника Центрального управління продовольчого забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 та начальника логістики (заступника командира військової частини НОМЕР_2 ) про те, що військова частина НОМЕР_1 здійснила замовлення продуктів харчування за вищевказаним правочином шляхом направлення через інформаційно-телекомунікаційну систему "DOT-Chain" заявок: від 27 березня 2024 року № 2571 (з кінцевим строком поставки товару до 6 квітня 2024 року); від 3 квітня 2024 року № 4436 (з кінцевим строком поставки товару 12 квітня 2024 року). Однак станом на 15 квітня 2024 року: обумовлена заявкою від 3 квітня 2024 року № 4436 продукція поставлена відповідачем частково, із зауваженнями щодо її якості (непридатний стан овочів, огірків свіжих, перцю солодкого, апельсинів з явними ознаками гниття та цвілі); обумовлений заявкою від 27 березня 2024 року № 2571 товар був поставлений не в повному обсязі, а також з порушенням обумовленого заявкою строку (8 квітня 2024 року та 11 квітня 2024 року).

Крім того, в актах про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання від 6 червня 2024 року № 4302/7 та від 23 червня 2024 року № 5787, складених і підписаних в односторонньому порядку комісіями військових частин НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , зафіксовано, що відповідач у порушення умов вищевказаного державного контракту: 27 травня 2024 року поставив продукти харчування відповідно до заявки на поставку товарів від 8 квітня 2024 року № 5881 не в повному обсязі, загальна вартість непоставленого товару - 838 439,40 грн; відповідач не поставив обумовлений заявкою від 9 травня 2024 року № 21774 товар за період з 13 травня 2024 року по 19 травня 2024 року на загальну суму 542 817,12 грн.

У зв`язку з цим Оператором були нараховані відповідачу штрафні санкції та направлені повідомлення-вимоги про їх сплату, а саме: повідомлення-вимогу від 3 листопада 2025 року № 2165/7698/06-2025 про стягнення штрафних санкцій за порушення договірних зобов`язань за заявкою № 4436 на загальну суму 3 515,32 грн, з яких: 3 037,93 грн штрафу та 477,39 грн пені, нарахованої за період прострочення поставки товару з 13 квітня 2024 року по 23 квітня 2024 року на суму непоставленого товару в розмірі 43 399,00 грн; повідомлення-вимогу від 17 грудня 2025 року № 2165/8674/06-2025 про стягнення штрафних санкцій за порушення договірних зобов`язань за заявкою № 5881 на загальну суму 67 913,59 грн, з яких: 58 690,76 грн штрафу та 9 222,83 грн пені, нарахованої за період прострочення поставки товару з 16 квітня 2024 року по 26 квітня 2024 року на суму непоставленого товару в розмірі 838 439,40 грн; повідомлення-вимогу від 12 грудня 2025 року № 2165/8514/06-2025 про стягнення штрафних санкцій за порушення договірних зобов`язань за заявкою № 21774 на загальну суму 2 524,87 грн, з яких: 2 181,98 грн штрафу та 342,88 грн пені, нарахованої за період прострочення поставки товару з 19 травня 2024 року по 29 травня 2024 року на суму непоставленого товару в розмірі 31 171,20 грн. Копії вказаних повідомлень-вимог з доказами їх направлення відповідачу в установленому договором порядку містяться в матеріалах справи. Однак ці вимоги Оператора були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

У той же час наказом від 2 травня 2025 року № 281 Міністерство оборони України вирішило: реорганізувати юридичну особу - Оператора, ідентифікаційний код 44830311 (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 13/24), шляхом приєднання до Підприємства, ідентифікаційний код 44725823 (04074, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок 2); визнати Підприємство правонаступником усіх прав та обов`язків Оператора; основні фонди та оборотні засоби, інші цінності Оператора, що реорганізується, закріпити за Підприємством на праві господарського відання згідно із затвердженим передавальним актом як внесок до його статутного капіталу.

Наказом від 6 січня 2026 року № 7/нм Міністерство оборони України затвердило передавальний акт приймання-передачі справ, документів, майна Оператора, що передаються його правонаступнику - Підприємству.

Копії вищевказаних наказів Міністерства оборони України та передавального акта містяться в матеріалах цієї справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що на час розгляду даного спору Підприємство є правонаступником Оператора (замовника за вказаним державним контрактом) у спірних правовідносинах.

У зв`язку з цим Підприємство звернулося до Товариства з повідомленням-вимогою від 4 червня 2026 року вих. № 22.3-15968 про стягнення штрафних санкцій за порушення договірних зобов`язань за заявкою № 2571 на загальну суму 742,06 грн, з яких: 641,29 грн штрафу та 100,77 грн пені, нарахованої за період прострочення поставки товару з 7 квітня 2024 року по 17 квітня 2024 року на суму непоставленого товару в розмірі 9 161,25 грн. Копія вказаного повідомлення-вимоги з належними доказами його направлення відповідачу в установленому договором порядку міститься в матеріалах справи. Однак ця вимога також була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилався на те, що строк поставки обумовленого державним контрактом товару не настав, оскільки Товариство відповідних заявок від замовника не отримувало й такі заявки позивачем до позовної заяви додані не були.

Судом встановлено, що в матеріалах справи копії або оригінали заявок на поставку товару за державним контрактом № 4436, № 5881, № 21774 та № 2571 відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Однак, докази на підтвердження факту неотримання від позивача спірних заявок, зокрема, витягів або скріншотів з кабінету Товариства в інформаційно-телекомунікаційній системі "DOT-Chain" (через яку були надіслані відповідні заявки постачальнику) відповідачем до суду подано не було.

У той же час, з наявних у матеріалах справи доповідних записок (листів) командира військової частини НОМЕР_1 від 15 квітня 2024 року №№ 1729, 1728, а також актів про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання від 6 червня 2024 року № 4302/7 та від 23 червня 2024 року № 5787, - вбачається, що частина товару за спірними заявками була фактично поставлена відповідачем. При цьому, відповідач у своїх заявах по суті не заперечував факт часткового здійснення поставок обумовленого товару за спірним державним контрактом.

За таких обставин посилання відповідача на відсутність у матеріалах справи належних доказів направлення йому відповідних заявок саме по собі не спростовує факту їх отримання. Виконання відповідачем заявок у певній частині об`єктивно передбачає обізнаність останнього з їх змістом, зокрема, щодо номенклатури та кількості замовленого товару, місця і строків його поставки.

При цьому відповідачем не було наведено іншої правової чи фактичної підстави, на виконання якої ним здійснювалися спірні поставки товару, а також не надано доказів того, що поставлений ним товар не стосувався таких заявок.

Отже, здійснивши часткову поставку товару за державним контрактом, відповідач своїми конклюдентними діями фактично підтвердив отримання таких заявок та прийняття їх до виконання.

З огляду на викладене доводи відповідача про недоведеність факту направлення та отримання відповідних заявок суд відхиляє як необґрунтовані.

У свою чергу, передбачений пунктом 5.10 договору порядок складання та оформлення актів про порушення за участю представника постачальника стосується виключно випадків виявлення невідповідності або виникнення підозри щодо невідповідності фактично поставленого Товариством товару встановленим договором вимогам щодо його асортименту або якості.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для нарахування спірних штрафних санкцій є не порушення відповідачем його зобов`язань щодо якості чи асортименту поставленого товару або невиконання відповідних заявок у цілому. Підставою для нарахування спірних штрафних санкцій є неналежне виконання Товариством взятих на себе договірних зобов`язань, яке полягало в поставці замовленого товару не в повному обсязі та з порушенням установлених строків.

Отже, передбачений пунктом 5.10 договору порядок оформлення актів про порушення не поширюється на випадки недопоставки товару або порушення строків його поставки, оскільки такі порушення за своєю правовою природою не пов`язані з перевіркою відповідності вже поставленого товару вимогам щодо його якості чи асортименту.

У зв`язку з цим посилання відповідача на недотримання позивачем передбаченого пунктом 5.10. договору порядку складання та оформлення актів про порушення не спростовують самого факту неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо кількості та строків поставки товару й не можуть бути самостійною підставою для звільнення останнього від передбаченої договором відповідальності.

Матеріалами справи підтверджується і відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано факту несвоєчасної поставки товару в передбачений державним контрактом строк.

Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин та на період нарахування спірних сум неустойки, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За частиною 2 статті 231 ГК України, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин та на період нарахування спірних сум неустойки, у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, у якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом чи договором, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Слід також зазначити, що штрафні санкції, передбачені частиною 2 статті 231 ГК України, застосовуються у разі порушення строків виконання негрошового зобов`язання.

Оскільки заявлена Підприємством до стягнення сума пені в розмірі 10 143,87 грн та штрафу в розмірі 64 551,96 грн є арифметично вірними, відповідають вимогам чинного законодавства та положенням контракту, вказані позовні вимоги є обґрунтованими. У зв`язку з цим позов Підприємства підлягає задоволенню.

При цьому, за приписами частини 1 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Статтею 60 ГПК України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі Закон); дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу". Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

У господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 ГПК України належними документами на підтвердження повноважень адвоката як представника учасника справи, у тому числі особи, яка підписала та подала позовну заяву, апеляційну чи касаційну скаргу, є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 21 квітня 2020 року в справі № 910/10156/17.

За відсутності відомостей про те, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнано недійсним або скасовано у передбаченому законом порядку, а право відповідної особи на заняття адвокатською діяльністю припинено чи зупинено, у суду відсутні підстави ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 20 січня 2025 року в справі № 761/5870/24.

На підтвердження повноважень адвоката Пронякіна Є.В. представляти інтереси Підприємства в суді, у тому числі підписувати й подавати від імені позивача позовну заяву, у матеріалах справи наявні копії: довіреності від 21 травня 2026 року № 131-Д; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 22 травня 2025 року серії КС № 11979/10.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, видана юридичною особою довіреність презюмується правомірною та породжує передбачені нею правові наслідки доти, доки її чинність не припинена з підстав, установлених законом.

Судом встановлено, що зазначена довіреність на час звернення Підприємства до суду з цим позовом була чинною. Докази її скасування, припинення, відкликання або визнання недійсною у встановленому законом порядку в матеріалах справи відсутні.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини 5 статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Саме по собі прийняття рішення про реорганізацію юридичної особи чи перебування її у стані припинення не є тотожним державній реєстрації припинення юридичної особи та не свідчить про автоматичне припинення всіх раніше виданих нею довіреностей.

Водночас відомості про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення Підприємства як юридичної особи, на що відповідач посилався у своєму відзиві як на підставу припинення дії спірної довіреності, на момент подання Підприємством цього позову та розгляду судом спору по суті відсутні. Доказів протилежного відповідачем до суду подано не було.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що надані представником позивача документи є належними та допустимими доказами у розумінні вимог чинного процесуального законодавства на підтвердження повноважень адвоката Пронякіна Є.В. на представництво інтересів Підприємства в суді, у тому числі на підписання й подання від його імені позовної заяви, у зв`язку з чим відповідні заперечення відповідача є необґрунтованими.

Інші доводи, на які посилалися учасники справи під час її розгляду, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов Підприємства підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буський консервний завод" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 6, приміщення 7; ідентифікаційний код 00376403) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (04074, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок 2; ідентифікаційний код 44725823) 10 143 (десять тисяч сто сорок три) грн 87 коп. пені, 64 551 (шістдесят чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят одну) грн 96 коп. штрафу, а також 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 5 жовтня 2026 року в зв`язку з перебуванням судді Павленка Є.В. у відпустці 2 жовтня 2026 року.

Суддя Є.В. Павленко