Решение № 140304474, 05.10.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2261/26

Провадження № 2/347/1530/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області, в складі:

головуючої судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовано тим, що 01 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) № 01.08.2023-100001893.

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 6 000,00 грн, що підтверджується квитанцією про перерахування кредитних коштів від 01 серпня 2023 року.

Кредит надано строком на 70 днів, із датою повернення 09 жовтня 2023 року. Умовами договору передбачено фіксовану процентну ставку в розмірі 1,3 % за кожен день користування кредитом, а також комісію за надання кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 900,00 грн.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов`язався своєчасно повернути кредит та сплатити нараховані проценти й інші платежі, передбачені договором. Кредит надано для придбання товарів, робіт або послуг для задоволення особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою чи незалежною професійною діяльністю.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином та в повному обсязі, оскільки 01 серпня 2023 року перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 6 000,00 грн.

Натомість відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, станом на 03 вересня 2026 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 10 057,01 грн, з яких 5 820,04 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 4 236,97 грн заборгованість за процентами. Заборгованість за процентами відповідно до статті 625 ЦК України, штрафами та комісіями у розрахунку відсутня.

Позивач також зазначає, що 13 серпня 2023 року відповідач здійснив часткову сплату за кредитним договором у розмірі 2 171,96 грн, унаслідок чого залишок основної суми кредиту становить 5 820,04 грн.

Також позивач посилається на те, що під час укладення кредитного договору відповідач пройшов ідентифікацію за допомогою системи BankID Національного банку України, що, на думку позивача, підтверджує встановлення особи позичальника та укладення кредитного договору саме відповідачем.

У зв`язку з наведеним представник ТОВ «Споживчий центр» просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 01.08.2023-100001893 від 01 серпня 2023 року в розмірі 10 057,01 грн, а також понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Разом із тим до суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій він просить зменшити суму нарахованих процентів, та просив розглянути справу за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом установлено, що 01 серпня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) № 01.08.2023-100001893 в електронній формі.

На підтвердження укладення кредитного договору та погодження його умов позивачем надано копію пропозиції про укладення кредитного договору (а.с.13-16), заявки (а.с.16,17), підтвердження та додатку до анкети позичальника (а.с.18), які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 70 днів, із датою повернення 09 жовтня 2023 року. Договором передбачено фіксовану процентну ставку в розмірі 1,3 % за кожен день користування кредитом та комісію за надання кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 900,00 грн.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 01 серпня 2023 року, наданою позивачем як доказ (додаток № 2).

Обставини щодо ідентифікації відповідача під час укладення кредитного договору підтверджуються даними BankID НБУ щодо ТОВ «Споживчий центр» та ідентифікації позичальника (додаток № 4).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронна ідентифікація є процедурою використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.

Відповідно до пункту 4.1 Правил надання споживчих кредитів для перевірки відповідності заявника встановленим умовам та отримання пропозиції (оферти) укласти кредитний договір заявник заповнює заявку на сайті кредитодавця, зазначаючи всі передбачені нею обов`язкові дані. У разі використання електронної автентифікації заявника за допомогою його даних у банку, де він обслуговується, через систему BankID заявник зобов`язаний перевірити актуальність, повноту та точність таких даних і несе відповідальність за їх достовірність.

ТОВ «Споживчий центр» є абонентом Системи BankID Національного банку України. З поданих позивачем матеріалів убачається, що під час оформлення кредиту ОСОБА_1 пройшов електронну ідентифікацію за допомогою Системи BankID НБУ, що підтверджується відповідними даними щодо ідентифікації позичальника.

Таким чином, надані позивачем докази в сукупності підтверджують встановлення особи позичальника та вчинення ним дій, спрямованих на укладення кредитного договору.

Відповідно до частин першої, третьої та шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі або шляхом вчинення дій, які вважаються прийняттям пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз`яснений в інформаційній системі.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує особа, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.

Отже, кредитний договір № 01.08.2023-100001893 від 01 серпня 2023 року укладено в електронній формі, а ОСОБА_1 здійснив передбачені договором та законом дії щодо його укладення та прийняття умов кредитування.

Таким чином, сукупністю наданих позивачем доказів, а саме копією кредитного договору та пов`язаних із ним документів (додаток № 1), квитанцією про перерахування кредитних коштів (додаток № 2), розрахунком заборгованості (додаток № 3) та даними BankID НБУ щодо ідентифікації позичальника (додаток № 4), підтверджується факт укладення між сторонами кредитного договору та виконання позивачем свого обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом установлено, що відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 6 000,00 грн, однак у встановлений договором строк не виконав належним чином свого обов`язку щодо їх повернення та сплати передбачених договором платежів.

Разом із тим 13 серпня 2023 року відповідач здійснив часткову сплату за кредитним договором у розмірі 2 171,96 грн. Унаслідок здійснення цього платежу залишок основної суми кредиту, відповідно до наданого позивачем розрахунку, становить 5 820,04 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 01.08.2023-100001893 станом на 03 вересня 2026 року позивач визначив заборгованість у загальному розмірі 10 057,01 грн, з яких 5 820,04 грн основний борг та 4 236,97 грн проценти.

Із наданого розрахунку вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувалися за ставкою 1,3 % за кожен день користування кредитними коштами. За період з 01 серпня 2023 року по 13 серпня 2023 року позивачем нараховано 1 014,00 грн процентів.

Після часткового погашення заборгованості позивач продовжив нарахування процентів на залишок основного боргу в розмірі 5 820,04 грн. За період з 15 серпня 2023 року по 09 жовтня 2023 року додатково нараховано 3 222,97 грн процентів.

Таким чином, загальний розмір нарахованих процентів відповідно до розрахунку становить 4 236,97 грн.

Суд враховує, що кредит було надано на визначений строк 70 днів, тобто до 09 жовтня 2023 року. Саме до цієї дати, відповідно до наданого позивачем розрахунку, здійснювалося нарахування договірних процентів. Після 09 жовтня 2023 року нові договірні проценти позивачем не нараховувалися.

Отже, розрахунок заборгованості позивача здійснено в межах погодженого сторонами строку кредитування та відповідно до встановленої договором процентної ставки.

Суд бере до уваги, що відповідач не заперечує факту отримання кредитних коштів, визнає основну суму заборгованості та не заперечує факт здійснення часткового платежу 13 серпня 2023 року в розмірі 2 171,96 грн.

Щодо заяви відповідача про зменшення суми нарахованих процентів суд зазначає, що сам факт незгоди відповідача з розміром нарахованих процентів не є достатньою підставою для їх зменшення.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що проценти нараховані позивачем з порушенням умов кредитного договору, у неправильному розмірі або за період, протягом якого їх нарахування договором не передбачалося.

Також відповідачем не надано доказів здійснення інших платежів, які не були враховані позивачем при визначенні розміру заборгованості.

Згідно з частиною третьою статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку нараховані проценти є передбаченим умовами укладеного сторонами кредитного договору платежем за користування кредитними коштами та нараховані позивачем лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про недійсність умов кредитного договору щодо розміру процентної ставки або про неправомірність нарахування позивачем процентів у визначеному ним розмірі.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, є обґрунтованим, арифметично правильним та відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 820,04 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 4 236,97 грн заборгованості за процентами, а всього 10 057,01 грн.

Отже, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 01.08.2023-100001893 від 01 серпня 2023 року підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 3, 13, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 263265, 268, 274279, 280282 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 01.08.2023-100001893 від 01 серпня 2023 року в розмірі 10 057,01 грн (десять тисяч п`ятдесят сім гривень 01 копійка), з яких: 5 820,04 грн (п`ять тисяч вісімсот двадцять гривень 04 копійки) - заборгованість за основною сумою кредиту; 4 236,97 грн (чотири тисячі двісті тридцять шість гривень 97 копійок) заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк