Решение № 140304473, 05.10.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2263/26

Провадження № 2/347/1531/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області, в складі:

головуючої судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовано тим, що 28 січня 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 28.01.2022-100002781.

За умовами зазначеного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 6000 грн на строк 13 днів, із датою повернення кредиту 09 лютого 2022 року.

Відповідно до умов договору кредит надавався для придбання товарів, робіт або послуг для задоволення особистих потреб, не пов`язаних із здійсненням підприємницької чи незалежної професійної діяльності або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредитодавець, зі свого боку, зобов`язувався надати позичальниці грошові кошти на визначених договором умовах, а позичальниця своєчасно повернути суму кредиту та сплатити передбачені договором проценти.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином та в повному обсязі. Зокрема, 28 січня 2022 року відповідачу було перераховано кредитні кошти у розмірі 6000 грн, що підтверджується відповідною квитанцією про перерахування коштів. Вказаний платіжний документ, на думку позивача, підтверджує факт фактичного надання відповідачці кредиту.

Під час укладення кредитного договору відповідач пройшла процедуру ідентифікації за допомогою системи BankID Національного банку України. Позивач посилається на те, що в результаті проведеної ідентифікації було забезпечено встановлення особи позичальниці, а тому укладення кредитного договору відбулося з дотриманням передбаченої процедури.

Умовами кредитного договору визначено строк користування кредитними коштами, порядок їх повернення, а також розмір процентної ставки. Зокрема, за умовами договору сума кредиту становила 6000 грн, строк кредитування 13 днів, а датою повернення кредиту визначено 09 лютого 2022 року. При цьому договором передбачалося нарахування процентів за користування кредитними коштами відповідно до встановленої процентної ставки.

Згідно з умовами договору позичальниця була зобов`язана забезпечити своєчасне повернення кредиту та сплату процентів у строки, визначені договором та заявкою, яка є його невід`ємною частиною. Виконання грошових зобов`язань могло здійснюватися як одним платежем, так і шляхом внесення декількох платежів, однак із дотриманням визначених договором строків та інших умов виконання зобов`язань.

Позивач стверджує, що відповідач належним чином взятих на себе договірних зобов`язань не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором. За розрахунком позивача, станом на дату звернення до суду загальний розмір заборгованості становив 6600 грн, з яких 6000 грн заборгованість за основною сумою кредиту, а 600 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Водночас позивач зазначає, що 18 лютого 2022 року відповідачем було здійснено часткову оплату за вказаним кредитним договором у розмірі 3180 грн. На думку позивача, здійснення такого платежу свідчить про вчинення відповідачем дій, спрямованих на виконання договірного зобов`язання та визнання наявності заборгованості за кредитним договором.

Факт видачі кредитних коштів підтверджується квитанцією про їх перерахування від 28 січня 2022 року, яку вважає належним та допустимим доказом надання відповідачу кредиту. Крім того, на підтвердження укладення договору та встановлення особи позичальниці позивач посилається на проходження відповідачем ідентифікації за допомогою системи BankID Національного банку України.

Таким чином, позивач вважає доведеними факт укладення між сторонами кредитного договору, факт надання відповідачці кредитних коштів у розмірі 6000 грн, належне виконання кредитодавцем своїх договірних обов`язків, а також неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо повернення отриманих коштів та сплати процентів.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» просить суд задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 28.01.2022-100002781 від 28 січня 2022 року у розмірі 6600 грн, а також понесені позивачем витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Водночас ним подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій також зазначено, що позивач не заперечує проти розгляду справи в порядку заочного провадження та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явилася. Про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи або інших клопотань до суду не подавала.

З огляду на неявку відповідача, яка була належним чином повідомлена про розгляд справи, відсутність повідомлення про поважні причини неявки, а також враховуючи заяву представника позивача про розгляд справи за його відсутності та відсутність заперечень проти заочного розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи наведені обставини, суд визнав можливим ухвалити заочне рішення відповідно до положень статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

У зв`язку з цим Косівським районним судом Івано-Франківської області 05 жовтня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до вимог статті 281 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, установлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Із матеріалів справи та долучених позивачем до позовної заяви документів убачається, що 28 січня 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 виникли договірні правовідносини з приводу надання кредиту.

Зокрема, відповідно до копії Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 28.01.2022 (а.с.10-12), заявки (а.с.16,17), підтвердження та додатка до анкети позичальника, які долучені до матеріалів справи як додаток № 1, сторонами погоджено умови кредитування, у тому числі розмір кредиту, строк його повернення, порядок виконання зобов`язань та умови нарахування процентів.

Згідно із зазначеними документами відповідачці було надано кредит у розмірі 6000 грн, строком на 13 днів, із визначенням дати повернення кредиту 09 лютого 2022 року. Умовами кредитування також передбачено обов`язок позичальниці повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними у строки та порядку, встановлені договором.

Факт фактичного перерахування відповідачці кредитних коштів підтверджується копією квитанції про перерахування коштів від 28.01.2022, яка долучена до матеріалів справи як додаток № 2. Із зазначеного платіжного документа вбачається здійснення операції з перерахування кредитних коштів у розмірі 6000 грн, що у сукупності з умовами кредитного договору підтверджує виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання кредиту.

Крім того, із даних BankID НБУ щодо ТОВ «Споживчий центр» та ідентифікації позичальника (додаток №4), убачається проходження відповідачем процедури ідентифікації під час укладення кредитного договору.

Також на підтвердження здійснення операції з надання кредитних коштів позивачем подано копію договору ТОВ «Споживчий центр» із платіжною системою, що підтверджує здійснення еквайрингу (додаток №5). Вказаний документ у сукупності з квитанцією про перерахування коштів підтверджує механізм здійснення відповідної платіжної операції.

На підтвердження банківських реквізитів та використання рахунку позивачем також подано довідку про відкриття рахунку позивача (додаток № 6).

Таким чином, досліджені судом документи у своїй сукупності підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору та факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 6000 грн.

Водночас, як убачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 28.01.2022-100002781, поданого позивачем (додаток № 3), позивач визначив загальний розмір заборгованості відповідача у сумі 6600 грн, з яких 6000 грн становить сума основного боргу, а 600 грн нараховані проценти за користування кредитними коштами.

Разом із тим із матеріалів справи вбачається, що відповідачем після отримання кредитних коштів здійснювалися платежі за відповідним кредитним договором. Зокрема, позивач посилається на здійснення 18.02.2022 часткової оплати у розмірі 3180 грн, що, свідчить про вчинення відповідачкою дій щодо виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Отже, на підтвердження своїх позовних вимог щодо існування договірних відносин, факту надання кредитних коштів, ідентифікації позичальниці та розміру заявленої до стягнення заборгованості позивачем подано комплекс взаємопов`язаних доказів, а саме: копію Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, підтвердження та додатка до анкети позичальника; копію квитанції про перерахування коштів від 28.01.2022; розрахунок заборгованості за кредитним договором № 28.01.2022-100002781; дані BankID НБУ щодо ТОВ «Споживчий центр» та ідентифікації позичальника; копію договору ТОВ «Споживчий центр» із платіжною системою, що підтверджує здійснення еквайрингу,; довідку про відкриття рахунку позивача.

Оцінивши наведені докази кожен окремо та в їх сукупності, суд доходить висновку, що вони є взаємопов`язаними та узгоджуються між собою щодо істотних для вирішення спору обставин, а саме факту виникнення між сторонами кредитних правовідносин, надання відповідачу кредитних коштів та наявності невиконаного грошового зобов`язання.

Таким чином, з урахуванням досліджених матеріалів справи та оцінки доказів відповідно до вимог статей 80, 81, 89 ЦПК України суд доходить висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів та наявності заборгованості за ним. За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 28.01.2022-100002781 від 28.01.2022 у заявленому розмірі підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронна ідентифікація є процедурою використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. Ідентифікація особи процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Статтею 14 зазначеного Закону передбачено, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4.1 Правил надання споживчих кредитів для перевірки відповідності заявника встановленим умовам та отримання пропозиції (оферти) укласти кредитний договір заявник заповнює заявку на сайті кредитодавця, зазначаючи всі передбачені нею обов`язкові дані. Заявник зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні персональні дані, необхідні для прийняття кредитодавцем рішення щодо можливості надання кредиту. У разі використання електронної автентифікації заявника за допомогою його даних у банку, де він обслуговується, через систему BankID заявник зобов`язаний перевірити актуальність, повноту та точність таких даних і несе відповідальність за їх достовірність.

ТОВ «Споживчий центр» є абонентом Системи BankID Національного банку України. Відповідно до поданих позивачем матеріалів, під час укладення кредитного договору № 28.01.2022-100002781 від 28.01.2022 ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку України, що підтверджується відповідними даними BankID НБУ щодо ТОВ «Споживчий центр» та ідентифікації позичальника.

Під час проведення ідентифікації ОСОБА_1 на підставі документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення її особи.

Із матеріалів справи також убачається, що під час оформлення кредиту відповідачем було зазначено необхідні для отримання кредитних коштів платіжні реквізити. При цьому у документах, що підтверджують здійснення відповідної платіжної операції, номер електронного платіжного засобу зазначений у маскованому вигляді.

Відповідно до кредитного договору № 28.01.2022-100002781 від 28.01.2022 та квитанції про перерахування коштів від 28.01.2022 ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 6000 грн. Факт перерахування кредитних коштів підтверджується відповідною квитанцією.

Отже, з поданих позивачем доказів убачається, що ТОВ «Споживчий центр» виконало свої зобов`язання за кредитним договором щодо надання відповідачу кредитних коштів у визначеному договором розмірі.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, та виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною шостою статті 11 зазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, або шляхом вчинення дій, які вважаються прийняттям пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз`яснений в інформаційній системі.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Кредитний договір № 28.01.2022-100002781 від 28.01.2022 та документи, що його складають, були укладені в електронній формі та підписані сторонами із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (W147) у порядку, передбаченому договором та Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує особа, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 28.01.2022-100002781 від 28.01.2022 укладено в електронній формі, при цьому відповідач ОСОБА_1 пройшла електронну ідентифікацію за допомогою системи BankID НБУ, здійснила необхідні дії для оформлення кредиту та прийняла пропозицію кредитодавця на укладення кредитного договору.

Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати кредит позичальниці у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальниця повернути кредит та сплатити проценти і комісії, якщо такі встановлені договором.

Згідно з пунктом 3.2 договору кредит надається для придбання товарів, робіт або послуг для задоволення потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Видача кредитних коштів відповідачці підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 28.01.2022, яка підтверджує факт перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 6000 грн.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» еквайринг платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі.

Отже, надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують укладення між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредитного договору № 28.01.2022-100002781 від 28.01.2022, електронної ідентифікації, прийняття нею умов кредитування та фактичне отримання кредитних коштів у розмірі 6000 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За даними розрахунку заборгованості за кредитним договором № 28.01.2022-100002781 ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим, за розрахунком позивача, утворилася заборгованість у розмірі 6600 грн, яка складається з 6000 грн тіла кредиту та 600 грн процентів.

Відповідачем не надано доказів на спростування факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, погодження його умов, належного виконання договірних зобов`язань чи іншого розміру заборгованості.

За таких обставин, оскільки відповідачем не виконано належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором процентів у встановлені договором строки, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 28.01.2022-100002781 від 28.01.2022 у розмірі 6600 грн.

Крім того, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 12, 13, 80, 81, 89, 141, 263265, 268, 274279, 280282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № 28.01.2022-100002781 від 28.01.2022 у розмірі 6 600 (шість тисяч шістсот) гривень 00 копійок, а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк