Постановление суда № 140294752, 30.09.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/8883/26

Номер провадження 1-кс/205/5112/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 м.Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12024042120000179 за ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На обґрунтування своєї скарги ОСОБА_3 посилається на те, що 18 вересня 2026 року слідчим відділу поліції №1 Дніпровського районного управління поліції №1 ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12024042120000179 від 21.11.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з декриміналізацією діяння.

Скарга обґрунтована тим, що твердження слідчого про те, що слідством «не отримано об`єктивних даних щодо способу проникнення» спростовується наданими скаржником фотокарток взломаних воріт гаража зі слідами зрізання замків та петель автогеном, повідомленням ним слідчого про свідка ОСОБА_5 , який особисто підтвердив факт зрізання замків воріт автогеном, якого слідча не допитала; свідченнями ОСОБА_6 про те, що первинним джерелом інформації про крадіжку є ОСОБА_7 , яка особисто бачила, як невідомі виносили речі скаржника, та яку слідча не допитала; наявністю інших свідків, яких необхідно допитати - ОСОБА_8 (робітниці ОСББ) та працівника першої СОГ, повністю ухилившись від з`ясування обставин очевидного конфлікту інтересів та співучасті вказаних осіб у приховуванні крадіжки. Твердження у постанові слідчого про те, що «кваліфікуюча ознака крадіжки з проникненням не знайшла свого підтвердження», спростовується наданими скаржником слідчому документів - копії офіційного технічного паспорта на гаражне приміщення та геодезичної карти супутника з чітко вказаним номером гаража на воротах. Також наголошує на тому, що цивільно-правовий статус споруди чи відсутність реєстрації права на земельну ділянку жодним чином не звільняє зловмисників від кримінальної відповідальності за крадіжку. Гараж мав стіни, дах та був закритий потерпілим на декілька внутрішніх замків, що повністю відповідає дефініції «інше приміщення» або «сховище» у розумінні ч. 4 ст. 185 КК України.

Також скаржник звертає увагу на невиконання слідчих дій за клопотанням скаржника, зазначення неправильних дат у процесуальних документах, неякісне складення клопотання про тимчасовий доступ до інформації, яке не було задоволено слідчим суддею, неусунення слідчою протиріч у показаннях допитаних свідків тощо.

Щодо закриття кримінального провадження через «декриміналізацію» на основі повідомлень про неможливість проведення експертиз НДЕКЦ через відсутність даних для ідентифікації майна звертає увагу на наявність в матеріалах справи фінансових чеків на купівлю приладів: холодильник SAMSUNG RT46 (придбаний 03.09.2021) - 18 898,98 грн; морозильна камера Indesit (придбана 08.06.2021) - 9 299,01 грн; телевізор Gazer TV24-HS2 (придбаний 06.02.2022) - 6 013,00 грн; духова шафа (придбана 14.10:2019) - 1550,00 грн. Загальна сума лише за чеками становить 35 760,99 грн (загальна фактична вартість інструментів та майна понад 100 000 грн). Через те, що слідчий не витребувала у скаржника, коли він перебував в Україні, оригінали вказаних чеків та інших документів стосовно викраденого майна, експерт зазначив, що оцінка унеможливлена за відсутності документів та вихідних даних. Також скаржник звертає увагу на його надіслання вказаних фото документів на вкрадену техніку на адресу прокуратури та ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на підставі цих фото чеків та його скарг до них було порушено кримінальну справу. Наголошує на обов`язку експерта застосувати інші методи оцінки викраденого майна у разі відсутності цін в Інтернеті, та обов`язку слідчої призначити повторні експертизи.

Просить скасувати постанову слідчого від 18.09.2026 про закриття кримінального провадження та зобов`язати орган досудового розслідування відновити досудове розслідування у провадженні, виконати всі слідчі дії (провести очні ставки Почтамцева з Бєлявцевим, допитати свідків Черевишну, Петякіна, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ) та долучити оригінали технічних паспортів виробів для проведення чесної товарознавчої експертизи.

До скарги скаржником долучено документи:

1. Копія відповіді поліції № 433/Г-39 від 03.10.2024,

2. Копія відповіді ГУНП від 11.06.2025,

3. Копія відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.11.2025,

4. Копія доповнення до клопотання від 01.09.2026,

5. Копії відповідей слідчої № 403256-2025 та № 429832-2025,

6. Копія заяви вх. № Г-2508/ЕЗ від 03.02.2026,

7. Копія запиту слідчої № 6101-2026 від 06.01.2026,

8. Копія відповіді слідчої № 113984-2026 від 13.03.2026,

9. Копія клопотання про допит (вх. № Г-15108/ез) від 09.06.2026,

10. Копія клопотання про допит (вх. № Г-20259/ез) від 23.07.2026,

11. Копія Постанови слідчої про відмову від 28.05.2026,

12. Копія Постанови слідчої про відмову від 11.06.2026,

13. Копія пояснення та заяви ОСОБА_13 (вх. № Г-6941) від 02.06.2025,

14. Копія заяви про долучення заяви ОСОБА_10 (вх. № Г-10496/ез) від 14.07.2025,

15. Копія заяви про очну ставку (вх. № Г-15965/ез) від 16.06.2026,

16. Копія відповіді прокуратури № 51-4019 ВИХ-26 від 28.05.2026,

17. Копія відповіді прокуратури № 51-4775 ВИХ-25 від 09.09.2025,

18. Копія скарги від 09.03.2026 р. та відповіді № 51-1968 ВИХ-26 від 23.03.2026,

19. Копія відповіді прокурора ОСОБА_14 № 51-7126ВИХ26 від 21.09.2026,

20. Роздруковані фотокартки фінансових чеків, технічних паспортів викраденої техніки, пральної машини «INDESIT», ворот гаража зі слідами зрізання автогеном та мобільних телефонів,

21. Копія попередньої скарги (заяви про злочин), направленої до ТУ ДБР,

22. Копія відповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

23. Копія постанови про закриття кримінального провадження №12024042120000179 від 18.09.2026.

Також скаржник долучив до скарги свої письмові пояснення, у яких звертає увагу на недопустимість закриття кримінального провадження за ч.4 ст.185 КК України за фактом вчинення крадіжки майна у період воєнного стану, на неналежну реєстрацію та направлення до окружної прокуратури його скарги ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Додатково скаржником направлено до суд ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_5 від 22.09.2026 про зобов`язання службових осіб ТУ ДБР в м.Полтаві внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за скаргою ОСОБА_3 від 10.09.2026, а також знеособлені ухвали слідчих суддів Новокодацького районного суду міста Дніпра від 24.07.2026.

Слідчий, будучи повідомленим належним чином про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився. На запит суду від СД ВП №1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшли матеріали кримінального провадження №12024042120000179 за ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно з ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Скаржник ОСОБА_3 надіслав суду заяву, у якій повідомив про неможливість з`явитися до суду через те, що мешкає у Германії.

У рішенні ЄСПЛ «Надточій проти України» від 15.05.2008 зазначено, що справедливий судовий розгляд має ґрунтуватись на принципі рівності сторін, який передбачає надання розумної можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в істотно менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Виходячи з положень ст. 26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі диспозитивності, що передбачає свободу сторін у використанні своїх процесуальних прав. Участь у судовому засіданні з розгляду скарги на стадії досудового розслідування є правом, а не обов`язком особи, яка її подала.

Згідно з положеннями ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача або прокурора в судовому засіданні не є перешкодою для розгляду скарги.

А відтак, з огляду на рівність процесуальних можливостей сторін у кримінальному провадженні відсутність скаржника в судовому засіданні не може бути перешкодою для прийняття слідчим суддею відповідного процесуального рішення, передбаченого ч.2 ст.307 КПК України.

Такого висновку дійшла апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 07.09.2023 у справі №991/7143/23.

Враховуючи, що скаржник чітко та однозначно висловив своє волевиявлення щодо розгляду справи за його відсутності, а також зважаючи на визначені ч. 2 ст. 306 КПК України стислі процесуальні строки розгляду даної категорії скарг, слідчий суддя, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та дотримання розумних строків, вважає за можливе розглянути скаргу без участі скаржника за наявними у справі матеріалами.

Слідчий суддя, вивчивши скаргу та долучені до неї матеріали, а також матеріали кримінального провадження №12024042120000179 за ч. 4 ст. 185 КК України, дійшов такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебували матеріали кримінального провадження №12024042120000179 за ч. 4 ст. 185 КК України, де ОСОБА_3 є потерпілим.

Статтею 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.

Статтею 94 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ч. 5 ст.110 КПК України постанова слідчого складається із вступної частини, мотивувальної та резолютивної частин; мотивувальна частина повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Таким чином, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, у ній має бути викладено зміст встановлених обставин, які виключають провадження у справі і обумовлюють його закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим в сукупності доказів, які стосуються цього провадження.

Встановлено, що в провадженні слідчого СВ відділу поліції №1 Дніпровського районного управління поліції №1 ОСОБА_4 перебувало кримінальне провадження №12024042120000179 від 21.11.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України, у якому нею 18.09.2026 винесено постанову про закриття кримінального провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість постанови слідчого про закриття кримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що відповідно до частини другої статті 9 та статті 94 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Закриття кримінального провадження є остаточним вирішенням справи по суті на стадії досудового розслідування, а тому постанова про його закриття має бути належним чином мотивованою, містити детальний аналіз усіх зібраних доказів та вичерпні відповіді на всі версії події.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження №12024042120000179, основною підставою для закриття провадження слідчий визначила декриміналізацію діяння у зв`язку із недоведеністю вартості викраденого майна, посилаючись на повідомлення судового експерта про неможливість проведення товарознавчої експертизи через брак архівних пропозицій до продажу на вторинному ринку на запитувану дату та неможливість застосування витратного й порівняльного методичних підходів.

Разом з тим слідчий суддя вважає такі висновки слідчого передчасними, а проведене досудове розслідування неповним. Так, слідчий суддя зауважує на те, що судовий експерт не скористався процесуальним правом на витребування додаткових вихідних даних щодо первинної вартості майна, тоді як орган досудового розслідування володів відомостями про наявність розрахункових документів (чеків) про придбання викраденого майна, наданих потерпілим.

Крім того, висновок слідчого про об`єктивну неможливість визначення вартості майна є необґрунтованим, оскільки наявність первинних розрахункових документів (чеків) надавала експерту документально підтверджені вихідні дані про первинну вартість викраденого майна та точну дату його придбання, що дозволяло встановити період його фактичної експлуатації до моменту викрадення та розрахувати залишкову вартість у межах товарознавчого дослідження. Слідчий під час закриття кримінального провадження зазначену неповноту дослідження не усунув, заходів щодо надання експерту наявних у провадженні платіжних документів чи призначення додаткової товарознавчої експертизи не вжив, безпідставно обмежившись констатацією відсутності відомостей про вартість викраденого майна. За таких обставин оскаржувана постанова слідчого про закриття кримінального провадження не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, передбаченим статтею 110 КПК України, що згідно зі статтею 307 КПК України є підставою для задоволення скарги та скасування зазначеної постанови.

Доводи слідчого щодо відсутності кваліфікуючої ознаки «проникнення у сховище/інше приміщення» через непідтвердження офіційної реєстрації права власності на гараж або приватизації земельної ділянки є юридично неспроможними та ґрунтуються на хибному тлумаченні кримінального закону з таких підстав.

По-перше, кримінально-правове поняття «інше приміщення» або «сховище» як кваліфікуючої ознаки крадіжки (частини 4 статті 185 КК України) не є тотожним поняттю «об`єкт нерухомого майна, право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав». Під іншим приміщенням чи сховищем закон про кримінальну відповідальність розуміє будь-яку конструктивно відокремлену будівлю, споруду або спеціально обладнане місце (включаючи капітальні, тимчасові або металеві гаражі), призначене для постійного або тимчасового зберігання матеріальних цінностей чи розміщення транспорту, доступ до якого обмежений перешкодами (стінами, замками, воротами тощо). Для кримінально-правової оцінки вирішальним є наявність конструктивних просторових меж і засобів захисту від вільного доступу сторонніх осіб, а не юридичний статус об`єкта в державних реєстрах.

По-друге, правовий режим захисту володіння майном за кримінальним законом не обмежується зареєстрованим титульним правом власності. Об`єктом злочинів проти власності є правовідносини власності та фактичне законне (добросовісне) володіння. Якщо потерпілий фактично користувався гаражем, зберігав у ньому своє майно, володів ключами або іншими засобами контролю над замковими пристроями, вчинення крадіжки з подоланням цих перешкод свідчить про порушення саме його фактичного володіння. Відсутність державної реєстрації гаража чи кадастрового номера на земельну ділянку може свідчити про наявність містобудівних чи земельних правопорушень, але в жодному разі не позбавляє приміщення статусу сховища та не легітимізує свавільне вторгнення сторонніх осіб.

По-третє, незаконність «проникнення» як способу вчинення злочину полягає у відсутності у винної особи дійсного або передбачуваного права на перебування всередині вказаного об`єкта або на доступ до майна, що там зберігається. Якщо підозрюваний проник до зачиненого гаража шляхом зламу замка, підбору ключа, демонтажу стіни або в інший спосіб без волі та згоди фактичного володільця майна (потерпілого), таке вторгнення має очевидний протиправний характер.

Таким чином, пов`язування слідчим факту незаконного проникнення з наявністю витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно чи документів про приватизацію землі є штучним звуженням меж кримінально-правової охорони, суперечить завданню кримінального провадження (стаття 2 КПК України) та не може бути підставою для невизнання кваліфікуючої ознаки проникнення у сховище чи інше приміщення.

За таких умов досудове розслідування не може вважатися всебічним і повним, а оскаржувана постанова слідчого не відповідає вимогам статті 110 КПК України щодо її законності й обґрунтованості, що відповідно до статті 307 КПК України є безумовною підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження.

Тому у цій частині вказана вимога скаржника є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги скаржника зобов`язати орган досудового розслідування відновити досудове розслідування у провадженні та виконати слідчі дії, слідчий суддя зауважує на таке.

Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», ч. 2 ст. 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов`язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий (дізнавач) або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично візьме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (ч. 3 ст. 22 КПК України). Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.02.2023 у справі №405/680/22.

Отже, у даному випадку слідчий суддя не має повноважень визначати, які саме рішення має прийняти слідчий та зобов`язувати його вчиняти конкретні слідчі дії, оскільки таке рішення перебуває поза межами повноважень слідчого судді.

Отже, у частині вказаної вимоги скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.2, 3, 9, 91, 94, 110, 238, 242, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати постанову слідчого СВ ВП №1 Дніпровського районного управління поліції №1 ОСОБА_4 від 18.09.2026 про закриття кримінального провадження №12024042120000179 за ч.4 ст.185 КК України.

У задоволенні скарги в іншій частині відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1