Постановление суда № 140293538, 30.09.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН №185/10090/25

Провадження №2-з/932/108/26

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

30.09.2026 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Петуніна І.В., розглянувши заяву Павлоградської окружної прокуратури про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича, в інтересах Національної служби здоров`я України та Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича, в інтересах Національної служби здоров`я України та Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування.

Ухвалою суду від 12.02.2026 по вказаній справі відкрито провадження.

21.09.2026 Павлоградська окружна прокуратура звернулась через систему «Електронний суд» із заявою про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на на грошові кошти, які належать відповідачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що знаходяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у межах ціни позову у розмірі 19 372 грн 25 коп.

Заява про забезпечення позову мотивована наступним.

Витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 виникли внаслідок кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 . Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 у справі № 185/4426/24 його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України; вирок набрав законної сили 10.10.2024. Потерпіла перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради з 06.03.2024 по 29.03.2024, а витрати на її лікування склали 19 372 грн 25 коп.

Згідно з інформацією КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради від 13.08.2025 № 1564, зазначені витрати профінансовані за рахунок коштів Національної служби здоров`я України у розмірі 18 064 грн 76 коп. та за рахунок коштів місцевого бюджету у розмірі 1 307 грн 49 коп

Позивач вважає, що з урахуванням викладених обставин, вжиття заявленого заходу забезпечення позову є єдиним можливим заходом, що сприятиме захисту, поновленню порушених прав позивача та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Тоді як невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів майбутнього позивача.

На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України суд розглянув заяву без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У частині першій статті 150 ЦПК України наведений перелік видів заходів забезпечення позову, серед яких накладення арешту на майно.

За змістом ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачеві реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із цією заявою. Це означає, що заявникові недостатньо лише зазначити, що існує загроза можливості невиконання судового рішення, а й навести змістовну мотивацію таких причин та підстав. Цей обов`язок заявника не повинен перекладатися на суд, а суд не повинен самостійно відшукувати ці підстави, якщо заявник неспроможний їх навести. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Така позиція також неодноразово висловлена і Верховним Судом, зокрема і 17.06.2022 у постанові у справі № 908/2382/21.

За вимогами ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Окрім того, як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року по справі № 320/3560/18, заявником суду повинні бути надані відомості щодо конкретного індивідуально визначеного майна, яке належить відповідачу та щодо якого мають вживатись заходи забезпечення позову. Зокрема, Верховним Судом зазначено, що суд може накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат, проте відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, заявником суду не надаються.

При цьому суд, враховує ту обставину, що позивачем не надано жодних доказів про рахунки, які має відповідач ОСОБА_1 у фінансових та банківських установах, не конкретизовано, на які саме рахунки слід накласти арешт.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо повзанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів позову та матеріалів заяви про забезпечення позову позивач не надає належних доказів на підтвердження того, що невжиття даних заходів може зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, позивач заявляє захід забезпечення позову щодо накладення арешту на грошові кошти у розмірі 19 372 грн 25 коп., разом з тим доказів наявності рахунків відкритих у банках чи інших фінансових установах на яких перебувають грошові кошти ОСОБА_1 позивачем не надано.

За таких обставин суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149,150-153,157,258,260,353-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Павлоградської окружної прокуратури про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича, в інтересах Національної служби здоров`я України та Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду, протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя І.В. Петунін