Решение № 140284632, 02.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/6223/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Міністерства юстиції України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 для перерахунку пенсії,

- зобов`язати Міністерство юстиції України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 для перерахунку пенсії позивачу з 01.02.2022 з посадовим окладом за посадою групи 1 оплати праці на посадах державної служби у державних органах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №121 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. №718»), постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 «Питання оплати праці працівників державних органів», з урахуванням зміни розміру щомісячних основних видів грошового забезпечення (окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у 2016 році він був звільнений з посади Голови Державної пенітенціарної служби України у зв`язку з ліквідацією цієї Служби та перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як отримувач пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб». Враховуючи, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 718» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України 02.02.2022 №89, яка набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2022 року) збільшено посадові оклади працівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, у жовтні 2025 року позивач звернувся до Міністерства юстиції України з заявою, в якій просив підготувати та направити до Головного управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 1 січня 2022 року. Проте, Міністерство юстиції України листом від 17.11.2025 №165245/П-24857/16.3.2 повідомило про відсутність підстав для підготовки та направлення такої довідки до територіального пенсійного органу. Зазначені обставини слугували підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 320/6223/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Представником Міністерства юстиції України надано до суду відзив, в якому зокрема зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу в Державній пенітенціарній службі України на посаді Голови Державної пенітенціарної служби України. Саме з вказаної посади Позивача було звільнено 23.11.2016 у зв`язку з ліквідацією. Водночас, листом Міністерства юстиції України від 17.03.2020 № 107/16.3.2/12-20 повідомлено Пенсійний фонд України про визначення Міністерством уповноважених структурних підрозділів щодо підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби України, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, зокрема Департамент з питань виконання кримінальних покарань, який є самостійною юридичною особою (код ЄДРПОУ 43501242) та діє відповідно до Положення про Департамент, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21.12.2020 № 4403/5. Отже, саме Департамент є уповноваженим органом який готує довідку про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії Позивача.

Також, у відзиві відповідач зазначив, що станом на 01.01.2022, відповідна (аналогічна) посада, яка передбачає заміщення військовослужбовцем, особою начальницького складу, посаді «Голова Державної пенітенціарної служби України», яку на день звільнення зі служби займав позивач, у Мін`юсті відсутня. При цьому, зазначає, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» щодо перерахунку пенсій відповідно до Закону Уряд на цей час не приймав. Також Урядом не приймалось рішення щодо перерахунку пенсії особами, які мають право на пенсію відповідно до Закону, при прийнятті Постанови № 15 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15», та не приймались рішення щодо збільшення розмірів грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу.

Окрім того, як аргумент для відмови у задоволенні позовних вимог, представник відповідача посилається на пропуск строку звернення позивачем до суду, на що суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 22, 64 Конституції України право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Розглядаючи питання застосування строку звернення до суду у правовідносинах щодо перерахунку пенсії у зв`язку із зміною розміру видів грошового забезпечення, Верховний Суд у рішенні від 15 лютого 2018 року в зразковій справі № 820/6514/17 зробив висновок, що КАС України є загальним законом, яким урегульовано строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким урегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених із військової служби та строки перерахунку пенсії, є Закон № 2262-ХІІ.

Видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку № 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.

Згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Тому, до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.

Зазначений вище правовий висновок викладено Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2023 року у справі № 380/1907/23, який суд вважає релевантним до спірних правовідносин.

Таким чином, з врахуванням наведених висновків та обставин, суд приходить висновку, що строк звернення до суду з вказаним позовом позивачем не пропущено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2026 року залучено до участі у справі №320/6223/26 другим відповідачем Департамент з питань виконання кримінальних покарань.

Представником Департаменту з питань виконання кримінальних покарань надано до суду відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування заперечень зазначив про те, що у межах своєї компетенції Мінсоцполітики на відповідний запит Мін`юсту повідомило, що Постановою № 121 умов проведення перерахунку пенсій даній категорії осіб, до яких відноситься і Позивач, не визначено. Таким чином, відсутні підстави для підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлених довідок про грошове забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії Позивачу. Також, зазначає, що станом на 01.01.2022 в Міністерстві та Департаменті відповідна (аналогічна) посада, яка передбачає заміщення військовослужбовцем, особою начальницького складу, посаді «Голова Держаної пенітенціарної служби України», відсутня.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, ОСОБА_1 23.11.2016 був звільнений з посади Голови Державної пенітенціарної служби України у зв`язку з ліквідацією цієї Служби.

Позивач отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

15 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 звернувся до Міністерства юстиції України з заявою про підготовку та надіслання до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанов Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718, від 18.01.2017 №15 та від 30.08.2017 №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки. доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку пенсії.

Листом Міністерства юстиції України від 17.11.2025 № 165245/П-24857/16.3.2 відмовлено ОСОБА_1 у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, пославшись на те, що станом на 01.01.2022, відповідна (аналогічна) посада, яка передбачає заміщення військовослужбовцем, особою начальницького складу, посаді «Голова Державної пенітенціарної служби України», яку на день звільнення зі служби займав заявник, у Мін`юсті відсутня. Також, зазначено, що постановою № 704 визначено умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, зокрема, які проходили службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, а питання грошового забезпечення за посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займали керівні посади, у тому числі за посадою «Голова Державної пенітенціарної служби України», визначено постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу». При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 121 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 718» не визначено умови проведення перерахунку пенсій.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Спір виник головним чином через різні висновки сторін про те, яка посада на теперішній час є відповідною до посади Голови Державної пенітенціарної служби України, з якої було звільнено позивача.

Позивач вважає, що як посаду Голови Державної пенітенціарної служби України має бути прирівняно до посад, передбачених Постановою КМ України № 718 - Головнокомандувача Збройних Сил, Голова Служби безпеки України, Голова Служби зовнішньої розвідки, начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил, начальник Генерального штабу Збройних Сил, командувач Національної гвардії, Голова Адміністрації Держспецтрансслужби, Голова Держприкордонслужби, начальник Управління державної охорони, Голова Держспецзв`язку, Голова ДСНС, керівник розвідувального органу Міноборони, керівник розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, перший заступник та заступник Міністра оборони (на період дії правового режиму воєнного стану).

Позивач вважає, що посада, яку він обіймав на час звільнення, за кваліфікаційними характеристиками продовжує відповідати іншим посадам, зазначеним у Постанові КМ України № 718.

Натомість, Мін`юст зазначає про відсутність аналогічної посади посаді Голови Державної пенітенціарної служби України.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що за приписами пункту 6 Порядку №45 відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема, назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.

Позивач у листопаді 2016 року був звільнений з посади Голови Державної пенітенціарної служби України.

Згідно з Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 №1085/2010 утворено Державну пенітенціарну службу України шляхом реорганізації Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Указом Президента України від 06.04.2011 №394/2011 затверджено Положення про Державну пенітенціарну службу України та визначено, що Державна пенітенціарна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» від 18.05.2016 №343 ліквідовано Державну пенітенціарну службу України та покладено на Міністерство юстиції України завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

19.10.2016 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу».

У додатку до цієї постанови визначено посадовий оклад Голови Державної пенітенціарної служби України у розмірі 12 061 грн.

Однак, Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №294 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 85, ст. 2773) у графі «Найменування посади» слова «Голова ДПтС», «перший заступник Голови ДПтС», «заступник Голови ДПтС» виключено.

З 01.01.2018 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України №704, що змінила схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби. Найвищою є посада начальника департаменту (додаток 8 до Постанови Кабінету Міністрів України №704).

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі по тексту також - Постанова №103), з преамбули якої вбачається, що її постановлено на виконання частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

28.02.2018 Кабінет Міністрів України Постановою № 121 (набула чинності 07.03.2018) виклав п. 1 Постанови КМ України № 718 у такій редакції:

« 1. Затвердити співвідношення між посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, та групами оплати праці на посадах державної служби згідно з додатком.

Посадові оклади за посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, встановлюються у розмірах, зазначених у схемі посадових окладів на посадах державної служби, за групами оплати праці у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, відповідно до співвідношення, затвердженого цією постановою.».

Відповідно до частини першої статті 51 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) у першій редакції Закону, чинній на час прийняття Постанови КМ України №121, посади керівників державних органів і прирівняні до них посади належать до групи 1.

Кабінет Міністрів України у Постанові № 718 у редакціях від 19.10.2016, 16.05.2017, 18.07.2016 визначив розміри посадових окладів окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, а з 07.03.2018 - співвідношення між такими посадами та групами 1, 2, 3 оплати праці на посадах державної служби (згідно з Додатком) з метою встановлення розмірів посадових окладів.

13.03.2018 Мін`юст з метою виконання вимог Постанови КМ України № 103 щодо забезпечення підготовки довідок про розмір грошового забезпечення, що враховуються для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, прийняв Наказ № 686/5, яким затвердив Перелік посад осіб начальницького складу центрального апарату Державного департаменту України з питань виконання покарань, апарату Державної пенітенціарної служби України, Інспекції по особовому складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які скорочені та прирівнюються до існуючих посад осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

У Переліку № 686/5 посади, що були скорочені, прирівняні до існуючих посад, передбачених Додатком 8 до Постанови № 704.

Водночас Постановою КМ України № 704 та Переліком № 686/5 не передбачено посад осіб начальницького складу Державного департаменту з питань виконання покарань, Державної пенітенціарної служби України.

Таким чином, Постановою КМ України № 704 визначається схема тарифних розрядів за виключним переліком посад, який не включає керівних посад військовослужбовців та осіб начальницького складу (групи 1-3 керівників державних органів і прирівняні до них посад відповідно до Закону № 889-VIII у первинній редакції від 10.12.2015).

Суд вважає, що не визначення співвідношення посад осіб начальницького складу ліквідованих центральних органів виконавчої влади та актуальних посад державної служби, призводить до порушення прав осіб, які обіймали такі посади, на перерахунок пенсії.

У цьому контексті доречними є юридичні позиції, наведені у Рішенні Конституційного Суду України від 23.12.2022 № 3-р/2022, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пп. 1 п. 2 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ зі змінами.

У мотивувальній частині Рішення Конституцій Суд України вказав що «юридичний механізм індексації та перерахунку розмірів пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги є однією з конституційних гарантій дієвості права на соціальний захист. Тому на виконання Конституції України Верховна Рада України має забезпечити розвиток, конкретизацію та деталізацію низки конституційних норм і принципів, визначивши в законах підстави, порядок, умови індексації та перерахунку розмірів пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги для всіх груп пенсіонерів та одержувачів таких виплат та допомоги».

ОСОБА_1 набув право на пенсію, звільнившись з керівної посади у центральному органі виконавчої влади, юрисдикція якого поширювалася на всю територію України; посади, яка до 16.05.2017 відповідала за класифікаційними характеристиками посаді Голови ДПтС (керівної посади іншого центрального органу виконавчої влади).

Питання про те, яка посада є відповідною для перерахунку пенсії позивача після виключення з Постанови КМ України № 718 посади «Голова ДПтС», не врегульовано законодавством.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Грошове забезпечення (посадові оклади) окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу центральних органів виконавчої влади, які займають керівні посади у Збройних силах України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки та ін., із 07.03.2018 співвідносяться із категоріями посад групи 1 оплати праці на посадах державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, а з 07.08.2020 - категорія А посад державної служби.

За класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) посада, з якої позивача було звільнено, відповідає посадам групи 1 оплати праці на посадах державної служби у державних органах.

Оскільки Постанова КМ України № 718 продовжує регулювати розмір грошового забезпечення осіб начальницького складу, які займають керівні посади центральних органів виконавчої влади, суд дійшов висновку, що для вирішення спору слід застосувати Постанову КМ України № 718 (в редакції Постанови КМ України № 121) за аналогією закону та вважати посаду Голови Державної пенітенціарної служби України (з якої було звільнено позивача) відповідною посаді групи 1 оплати праці на посадах державної служби у державних органах (з 07.08.2020 - категорія А посад державної служби).

В свою чергу, суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 «Питання оплати праці працівників державних органів» з метою упорядкування умов оплати праці працівників державних органів Кабінет Міністрів України затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів за відповідні роки; розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців; перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних підкатегорій; умови оплати праці працівників патронатних служб в державних органах; умови оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, і працівників Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Управління адміністративними будинками Державного управління справами, Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України; порядок преміювання державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»; положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям.

Відповідно до зазначеної постанови: посадовий оклад керівника інших державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, категорія А підкатегорія А1 у 2022 році становив 31200 грн.

З наведеного вбачається, що станом на 01.01.2022 Постановою №15 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 №89, збільшено посадові оклади державним службовцям за посадою, прирівняною до посади, з якої був звільнений позивач, тобто змінено розміри хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, що є підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача.

Як зазначалося вище, Постанова Кабінету Міністрів України №704 не встановлює розміру посадових окладів окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади. Посадові оклади такої категорії посад регулює Постанова Кабінету Міністрів України №718.

Тобто, грошове забезпечення позивача у зв`язку з набранням 01.03.2018 чинності Постановою Кабінету Міністрів України №704 не було зміненим.

Водночас, 07.03.2018 набрала чинності нова редакція Постанови Кабінету Міністрів України №718, якою змінено форму та, відповідно, розмір посадових окладів осіб начальницького складу, які займають керівні посади.

Відповідно до пункту 5 Порядку №45 (у редакції, що відновила дію після визнання протиправним та нечинним змін до пункту 5 Порядку №45, на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019) для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:

- посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;

- надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

- щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;

- інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;

- щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об`єктах «С», у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром «Байконур», якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 р. для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

На час відмови у видачі довідок для перерахунку пенсії (листопад 2025 року) Постанова Кабінету Міністрів України №718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» передбачала, зокрема, затвердження співвідношення між посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, та категоріями, підкатегоріями посад державної служби згідно з додатком.

Посадові оклади за посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, встановлюються у розмірах, зазначених у схемі посадових окладів на відповідних посадах державної служби, з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, відповідно до співвідношення, затвердженого цією постановою.

Під час визначення грошового забезпечення за посадою першого заступника та заступника Міністра оборони (якщо зазначені посади займають військовослужбовці на період дії правового режиму воєнного стану) не застосовуються умови оплати праці, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 р. № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу».

Відповідно до пункту 2 Постанови №718 установлено, що військовослужбовцям та особам начальницького складу, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, виплачується: надбавка за інтенсивність служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу; премія відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів, передбачених у кошторисі на преміювання військовослужбовців та осіб начальницького складу відповідного органу (для розвідувального органу - в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше 30 відсотків загального фонду посадових окладів співробітників розвідувального органу на рік, та економії фонду грошового забезпечення); грошова допомога на оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 3 Постанови №718 грошове забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького складу, зазначених у пункті 1 цієї постанови, складається з посадового окладу, інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років (військовослужбовцям розвідувальних органів - у розмірі трьох відсотків посадового окладу за кожний календарний рік вислуги років, але не більше 50 відсотків посадового окладу), установлених у розмірі та порядку, що визначаються законодавством для військовослужбовців.

За приписами пункту 5 Постанови №718 рішення про виплату та конкретний розмір надбавки за інтенсивність служби, премії, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення приймається в порядку, установленому керівником відповідного органу, в межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Рішення про виплату та конкретний розмір надбавки за інтенсивність служби, премії, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення військовослужбовцям та особам начальницького складу, що є керівниками центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів, їх заступникам приймаються міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади; керівникам органів військового управління та їх заступникам - міністром, якому підпорядковуються військові формування та правоохоронні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, яка набрала чинності з 01.03.2018, затверджено, зокрема:

- схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14;

- додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15;

- розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.

Означеною постановою установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2).

Співставлення тексту Постанов Кабінету Міністрів України №718 та №704 дає підстави для висновку, що Постанова №704 визначає загальні умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. Тобто є правовим актом загального характеру, що поширюється на всіх військовослужбовців та прирівняних до них осіб.

Натомість, Постанова №718 визначає питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, зазначених у цій постанові, переважно керівного складу (керівників, перших заступників та заступників).

У Постанові №718 врегульовано алгоритм визначення посадового окладу, передбачено виплату надбавки за інтенсивність служби; премії відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи; грошової допомоги на оздоровлення під час надання щорічної відпустки.

Ця надбавка, премія та допомога застосовуються лише до осіб, на яких поширюється Постанова №718.

У пункті 3 Постанови №718 визначено, що грошове забезпечення осіб начальницького складу, зазначених у пункті 1 цієї постанови, складається з посадового окладу, інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років, установлених у розмірі та порядку, що визначаються законодавством для військовослужбовців.

Постанова №718 не визначає розмірів окладу за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років, які згадані у пункті 3, і у цій частині відсилає до законодавства для військовослужбовців. Таким «законодавством» і є Постанова №704, яка передбачає, зокрема, схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.

Таким чином, ОСОБА_1 отримав право на перерахунок пенсії з 01.01.2022, як заявляє у своїх позовних вимогах. Розмір зміненого (збільшеного) посадового окладу позивача визначається Постановою КМ України № 718 (у редакції Постанови КМ України № 121), а Постанова КМ України № 704 застосовується до нього субсидіарно в частині визначення розміру окладу за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років, а також інших складових грошового забезпечення, які відповідно до п. 5 Порядку № 45 враховуються під час перерахунку пенсії.

Отже, на підставі наведеного, у відповідача-1 були відсутні підстави для відмови позивачу у оформленні та видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 для здійснення перерахунку пенсії позивача.

Суд зазначає, що юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту законних очікувань (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.

У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову відповідача 1 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 для перерахунку пенсії.

Враховуючи, що відповідач 1 не надав жодного доказу на підтвердження того, що він під час розгляду питання про виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення позивачу діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, тобто з забезпеченням усіх прав особи, суд вважає за належне зобов`язати відповідача 1 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 для перерахунку пенсії позивачу з 01.02.2022 з посадовим окладом за посадою групи 1 оплати праці на посадах державної служби у державних органах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №121 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. №718»), постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 «Питання оплати праці працівників державних органів», з урахуванням зміни розміру щомісячних основних видів грошового забезпечення (окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

При цьому, суд зауважує на те, що відповідно до пункту 3 Порядку №45 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103) в органах, у підрозділах, закладах та установах виконання покарань МВС, у Державній кримінально-виконавчій службі (Державному департаменті з питань виконання покарань, Державній пенітенціарній службі, Мін`юсті) довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій за формою згідно з додатками 2 готуються Мін`юстом.

Департамент з питань виконання кримінальних покарань утворено як міжрегіональний територіальний орган Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань (пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №20 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції»).

Таким чином, делегування відповідачем-1 частини своїх повноважень Департаменту відповідно до підпункту 31 пункту 3 Положення, не звільняє Мін`юст від обов`язку, визначеного пунктом 3 Порядку №45, у випадку звернення особи, яка була звільнена з апарату Державного департаменту з питань виконання покарань, підготувати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії або забезпечити підготовку такої довідки територіальним органом (Департаментом).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2023 у справі №640/29214/20.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1 331,20 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Міністерства юстиції України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 для перерахунку пенсії.

Зобов`язати Міністерство юстиції України (01001, м.Київ, вул.Архітектора Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622) підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2022 для перерахунку пенсії з 01.02.2022 з посадовим окладом за посадою групи 1 оплати праці на посадах державної служби у державних органах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №121 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. №718»), постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 «Питання оплати праці працівників державних органів», з урахуванням зміни розміру щомісячних основних видів грошового забезпечення (окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Архітектора Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна гривня) 20 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 2 жовтня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.