Решение № 140284630, 02.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року Київ справа №320/65082/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) в особі Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) в особі Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, оформлене протоколом від 20.10.2025 № 96-25, у частині визнання необґрунтованим встановлення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та вилучення посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.02.2013;

- зобов`язати Комісію прийняти рішення про визначення позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію видати посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» (категорія 1).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що 1986 році він безпосередньо брав участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв`язку з чим отримав статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та відповідне посвідчення. Первинне посвідчення серії НОМЕР_2 видане на підставі довідки Броварського ремонтно-транспортного підприємства від 16.11.1992 № 580, у 1997 році пройшло перереєстрацію, а 05.02.2013 у зв`язку з втратою видано дублікат серії НОМЕР_1 . Позивач посилається на довідку форми № 122, довідки підприємства, особові рахунки, книгу нарахувань, книгу реєстрації відряджень та списки працівників Броварського РТП, за якими він як водій був направлений до с. Іванівка Чорнобильського району та виконував роботи у період з 13.05.1986 по 15.05.1986. На переконання позивача, відсутність через майже сорок років окремих первинних документів у правонаступника підприємства не свідчить про незаконність раніше встановленого статусу. Крім того, довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 847505 від 10.12.2024 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, а експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії від 25.12.2024 № 124 встановлено причинний зв`язок його захворювання з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У зв`язку із цим позивач звернувся за встановленням категорії 1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 відкрито провадження у справі № 320/65082/25 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів та документів, на підставі яких ухвалено спірне рішення.

Відповідач подав відзив, у якому просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що надані позивачем списки не є первинними документами, а копій наказу, посвідчення про відрядження, табелів, шляхових листів та інших документів, передбачених пунктом 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551, не надано.

Також відповідач послався на лист ТОВ «Агроконтраст» від 10.09.2025 № 31 та інформацію Державного агентства України з управління зоною відчуження, за якими евакуація с. Іванівка та худоби з місцевої ферми відбулася 04.05.1986, тоді як позивач зазначав про вивезення худоби 13-15 травня 1986 року. На цій підставі Комісія визнала пояснення позивача такими, що не відповідають історичним подіям, не підтвердила статус категорії 2, визнала посвідчення необґрунтовано виданим та відмовила у категорії 1.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 працював у Броварському виробничому об`єднанні по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства «Райсільгосптехніка» з 31.05.1984 по 10.06.2004.

Київською обласною державною адміністрацією позивачу видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії НОМЕР_2 .

З довідки Управління соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації від 27.01.2014 № 2 вбачається, що посвідчення було видане на підставі довідки про підтверджену заробітну плату Броварського РТП від 16.11.1992 № 580. У 1997 році посвідчення перереєстровано, а 05.02.2013 видано його дублікат серії НОМЕР_1 .

У посвідченні зазначено, що воно є безстроковим, діє на всій території України та перереєстроване.

Довідкою форми № 122, довідками ТОВ «Броварська сільгосптехніка», копіями списків працівників Броварського РТП, витягом із книги нарахувань та відомостями книги реєстрації відряджень зафіксовано направлення позивача як водія до Чорнобильського (Поліського) району, зокрема до с. Іванівка, у період 13 15 травня 1986 року. У списку направлених працівників зазначено посвідчення про відрядження від 13.05.1986 № 185.

Довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 847505 від 10.12.2024 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності. Експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії від 25.12.2024 № 124 визначено, що захворювання позивача пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Броварська районна державна адміністрація внесла на розгляд Комісії подання щодо визначення позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Рішенням Комісії, оформленим витягом з протоколу засідання від 20.10.2025 № 96-25, на підставі додаткових документів не підтверджено позивачу статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; визнано посвідчення категорії 2 серії НОМЕР_1 від 05.02.2013 необґрунтовано виданим та таким, що підлягає вилученню; відмовлено у визначенні статусу категорії 1.

Таке рішення Комісія мотивувала відсутністю у ТОВ «Броварська сільгосптехніка» копій первинних документів, а також невідповідність пояснень позивача відомостям про евакуацію с. Іванівка 04.05.1986.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно.

Правовідносини у сфері визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюються Законом України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон № 796-XII).

Статтею 10 Закону № 796-XII передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986 1987 роках незалежно від кількості робочих днів.

За приписами частини першої статті 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, підтверджений відповідними документами.

Пунктом 1 частини першої статті 14 Закону № 796-XII до категорії 1 віднесено осіб з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян. Пункт 11 цього Порядку визначає перелік документів, на підставі яких видаються посвідчення, та передбачає можливість вилучення посвідчення у разі встановлення регіональною комісією факту його необґрунтованої видачі.

Водночас повноваження з перевірки обґрунтованості видачі посвідчення не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку довести саме факт необґрунтованої видачі, а не лише відсутність у 2025 році частини документів, які могли бути наявними під час первинного вирішення питання.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що позивачу статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС було встановлено уповноваженим органом державної влади ще на початку 1990-х років. Посвідчення було перереєстровано у 1997 році, а у 2013 році уповноваженим органом видано його дублікат. Отже, держава неодноразово підтверджувала чинність набутого позивачем статусу.

Спірне рішення не містить відомостей про те, що довідка Броварського РТП від 16.11.1992 № 580 є підробленою, виданою неуповноваженою особою або містить завідомо неправдиві відомості. Не наведено також доказів скасування рішення, на підставі якого було видано первинне посвідчення, результатів перевірки книги нарахувань чи книги реєстрації відряджень, а також доказів того, що позивач у зазначений період перебував в іншому місці.

Фактично висновок про необґрунтованість посвідчення зроблено з огляду на те, що правонаступник підприємства у 2025 році не надав копії окремих первинних документів. Проте ненадання або незбереження документів через значний проміжок часу не є тотожним встановленню факту їх відсутності на час первинної видачі посвідчення та не доводить незаконність дій позивача.

Крім того, матеріали справи містять взаємоузгоджену сукупність документів: довідку форми № 122, довідку № 580, відомості про посвідчення про відрядження № 185, списки працівників Броварського РТП, книгу нарахувань та книгу реєстрації відряджень. Відповідач не надав належної оцінки кожному з цих документів і не обґрунтував, чому їх сукупність не підтверджує період роботи позивача.

Суд критично оцінює посилання відповідача на дату евакуації с. Іванівка 04.05.1986. Сам факт евакуації населення або основної частини худоби у визначену дату не доводить завершення всіх робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії, та не виключає проведення транспортних, господарських, санітарних чи інших робіт після цієї дати.

Закон № 796-XII не обмежує участь у ліквідації виключно первинною евакуацією населення чи худоби, а охоплює будь-які роботи, пов`язані з усуненням аварії та її наслідків у зоні відчуження.

Висновок Комісії про те, що пояснення позивача «не відповідає історичним подіям», не підкріплений спеціальним дослідженням, архівним документом про повне завершення всіх робіт у с. Іванівка до 13.05.1986 або іншими належними доказами. Такий висновок має характер припущення.

Окремо суд ураховує, що лист Державного агентства України з управління зоною відчуження, на який посилається відповідач, має інформаційний характер і не встановлює правових норм. Лист ТОВ «Агроконтраст» також повідомляє про незбереження відомостей щодо конкретних осіб, відряджених для виконання робіт, а тому не спростовує документів Броварського РТП.

За таких обставин відповідач не довів факту необґрунтованої видачі посвідчення категорії 2. Спірне рішення в цій частині не відповідає критеріям обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та пропорційності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню.

Верховний Суд у постанові від 20.03.2019 у справі № 697/121/17 сформулював правовий висновок, відповідно до якого для набуття статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, необхідні три умови: наявність інвалідності; наявність статусу постраждалої особи; встановлений причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. Раніше правомірно набутий чорнобильський статус має безстроковий характер за відсутності встановлених законом підстав для його припинення.

У цій справі наявність у позивача статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтверджена чинним посвідченням категорії 2, законність якого відповідачем не спростована. ІІ групу інвалідності встановлено довідкою МСЕК, а причинний зв`язок захворювання з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії від 25.12.2024 № 124.

Отже, позивач відповідає встановленим пунктом 1 частини першої статті 14 Закону № 796-XII критеріям віднесення до категорії 1.

Відмовляючи у визначенні категорії 1, Комісія не надала самостійної правової оцінки довідці МСЕК та експертному висновку, а відмову обґрунтувала виключно переглядом раніше встановленого статусу категорії 2.

Оскільки рішення про необґрунтованість цього статусу суд визнає протиправним, правові підстави для відмови у категорії 1 відсутні.

Щодо способу захисту суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У цій справі всі юридичні умови для визначення позивачу категорії 1 документально підтверджені. Встановлення категорії за наявності передбачених законом фактів не є питанням вільного розсуду Комісії. Тому належним та ефективним способом захисту є зобов`язання Комісії прийняти рішення про визначення позивачу статусу категорії 1 та зобов`язання Київської обласної державної адміністрації видати відповідне посвідчення.

Інші доводи відповідача не спростовують установлених судом обставин та не впливають на висновок про протиправність спірного рішення.

Суд ураховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, водночас пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Обсяг обґрунтування залежить від характеру рішення та обставин конкретної справи.

Позивач відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять, у зв`язку з чим питання про їх розподіл судом не вирішується.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим категоріям громадян, оформлене протоколом від 20.10.2025 № 96-25 в частині визнання встановлення ОСОБА_1 статусу учасника наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 безпідставним та вилучення виданого ОСОБА_1 посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» категорії 2 серія НОМЕР_1 від 05.02.2013.

Зобов`язати Комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим категоріям громадян прийняти рішення про визначення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію (код ЄДРПОУ 00022533, місцезнаходження: 01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» (категорія 1).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.