Решение № 140276801, 01.10.2026, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/2148/26

Провадження №2/713/1250/26

РІШЕННЯ

іменем України

01.10.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Представниця ТОВ «Селфі Кредит» Малиш Т.О. звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позові вказувала, що 17.12.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №2763909 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», згідно якого товариством надано відповідачці кошти в розмірі 50 000,00 грн шляхом їх перерахування на рахунок відповідачки № НОМЕР_1 на умовах, встановлених договором, а відповідачка зобов`язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредитний договір було укладено в електронній формі та у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Сторони погодили істотні умови договору, а саме: сума кредиту - 50 000,00 грн; строк кредиту - 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3. цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,75 % в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник програми лояльності товариства, в дату першого платежу - 16.01.2026 або протягом наступного календарного дня, що слідує за вказаною датою, сплатить кошти у сумі першого платежу, визначеного в Графіку платежів.

Товариство належним чином виконало свої зобов`язання, передбачені умовами кредитного договору та здійснило перерахунок коштів на вказані відповідачкою реквізити банківської картки, однак відповідачкою належним чином не було виконано договірні зобов`язання, а саме: не повернуто кошти в строк на умовах, встановлених кредитним договором та не сплачено проценти.

Внаслідок цього у неї перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 128 470,65 грн, у тому числі: 49 669,95 грн - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за кредитним договором; 60 100,70 грн - заборгованість по процентах, які були нараховані за користування кредитними коштами; 18 700,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями.

Просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Селфі Кредит» заборгованість за кредитним договором №2763909 від 17.12.2025 у розмірі 128 470,65 грн та судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, бувши повідомленою про місце, день та годину слухання справи належним чином. У позовній заяві просила справу розглядати за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з`явилася, належно повідомлена про дату, час і місце судового засідання, про що є відомості в матеріалах справи. До початку судового засідання надала до канцелярії суду заяву, у якій просила справу розглядати за її відсутності, позов визнає.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, врахувавши визнання позову відповідачкою, дійшов висновку, що позов ТОВ «Селфі Кредит» підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

На підтвердження позовних вимог представником позивача надано такі докази:

копію договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №2763909 від 17.12.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 , за умовами якого Товариство зобов`язалося надати відповідачці кредит у розмірі 50 000,00 грн шляхом їх перерахування на рахунок відповідачки № НОМЕР_1 , на строк 360 днів, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 1 % в день, яка застосовується у межах строку кредиту (360 днів). Знижена процентна ставка становить 0,75 % в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник програми лояльності товариства, в дату першого платежу - 16.01.2026 або протягом наступного календарного дня, що слідує за вказаною датою, сплатить кошти у сумі першого платежу, визначеного в Графіку платежів. Договір укладено в електронному вигляді із застосуванням одноразового ідентифікатора Н641;

довідку про ідентифікацію, якою ТОВ «Селфі Кредит» підтвердило, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит». Ідентифікація клієнта здійснювалась при укладенні договору №2763909 від 17.12.2025 на суму 50 000,00 грн на строк 360 днів, одноразовий ідентифікатор: Н641, час відправки ідентифікатора 17.12.2025; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2;

розрахунок заборгованості за кредитним договором №2763909 від 17.12.2025, згідно якого - заборгованість ОСОБА_1 станом на 06.08.2026 становила 128 470,65 грн, у тому числі: 49 669,95 грн - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за кредитним договором; 60 100,70 грн - заборгованість по процентах, які були нараховані за користування кредитними коштами; 18 700,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями.

Невиконання відповідачкою своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором стало підставою для звернення кредитора - ТОВ «Селфі Кредит» з даним позовом до суду.

Вирішуючи позовні вимоги ТОВ «Селфі Кредит» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором суд враховує визнання позову відповідачкою та застосовує такі норми права.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Згідно з ч.2 ст.1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.5 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст.10 ЗУ «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Статтею 11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.

Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» закріплено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У відповідності з положеннями ст.ст.509, 526, 629, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кошти повинна виконувати його належним чином та повернути кошти у відповідності з умовами кредитного договору.

У статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, тип процентної ставки визначається кредитним договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №202/4494/16-ц, провадження №14-318цс18 викладено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З наданих позивачем та безпосередньо досліджених у судовому засіданні належних, достатніх та допустимих доказів судом установлено, що:

17.12.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №2763909 в електронному вигляді із застосуванням одноразового ідентифікатора Н641, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 50 000,00 грн шляхом перерахування на її рахунок № НОМЕР_1 , на строк 360 днів та зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 1 % в день, яка застосовується у межах строку кредиту (360 днів);

заборгованість відповідачки за кредитним договором 06.08.2026 становила 128 470,65 грн, у тому числі: 49 669,95 грн - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за кредитним договором; 60 100,70 грн - заборгованість по процентах, які були нараховані за користування кредитними коштами; 18 700,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями.

Аналіз досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин в сукупності з наведеними вище вимогами закону та правовою позицією Великої Палати Верховного Суду дає підстави для обґрунтованого висновку, що оскільки ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором у встановлений ним строки не виконала, то з неї підлягає стягненню на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість, яка складається з тіла кредиту та відсотків, нарахованих виключно в межах строку кредитування, визначеного цим договором.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача становить 109 770,65 грн, з яких: 49 669,95 грн - заборгованість за тілом кредиту; 60 100,70 грн - заборгованість по процентах.

Щодо вимог про стягнення штрафних санкцій суд зазначає таке.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Позивачем нараховано штрафні санкції у розмірі 18 700,00 грн, що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 18 700,00 грн є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Селфі Кредит», про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані, але підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору суд враховує, що згідно платіжної інструкції №17114 від 18.08.2026, позивачем при зверненні з даним позовом до суду через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 274,25 грн, тобто пропорційно до задоволених позовних вимог (85,44% від заявленого позову).

Частиною 1 ст.142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч.3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір».

Оскільки відповідачка ОСОБА_1 подала заяву про визнання позову до початку розгляду справи по суті, то позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1 137,12 грн, а решту стягнути з відповідачки.

На підставі ст.ст.2, 15, 526, 530, 536, 610-612, 625, 1050, 1054, п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 128, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, Суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» заборгованість за кредитним договором №2763909 від 17.12.2025 у розмірі 109 770,65 грн (сто дев`ять тисяч сімсот сімдесят гривень 65 коп), з яких:

49 669,95 грн (сорок дев`ять тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 95 коп) - заборгованість за тілом кредиту;

60 100,70 грн (шістдесят тисяч сто гривень 70 коп) - заборгованість по процентах,

а також 1 137,12 грн (тисячу сто тридцять сім гривень 12 коп) - судові витрати по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 - відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» з державного бюджету 50% відсотків судового збору, що становить 1 137,12 грн (тисячу сто тридцять сім гривень 12 коп), сплаченого 18.08.2026 згідно платіжної інструкції №17114.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», юридична адреса: Андріївський узвіз, 1А, м. Київ, код ЄДРПОУ: 43979069.

Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК