Решение № 140274239, 30.09.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14645/26

Провадження № 2/638/9557/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого Невеніцина Є.В.,

за участю секретаря Лєбєдєвої А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача. На день смерті спадкодавець був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Актовий запис про смерть ОСОБА_2 складено 25.11.2022, тобто державна реєстрація смерті спадкодавця відбулася через майже 4 місяці після його смерті. Затримка реєстрації обумовлена тим, що на момент смерті смт. Борова перебувало в тимчасовій окупації, а Борівський відділ ДРАЦС об`єктивно не міг здійснювати реєстраційні дії. З моменту відкриття спадщини і по теперішній час позивач безперервно перебуває на військовій службі, яка охоплює як період навчання курсанта, так і період виконання обов`язків техніка в діючій військовій частині. У період з 19.07.2021 по 21.06.2024 позивач проходив навчання як курсанта, безпосередньо в період спливу 6 місячного строку для прийняття спадщини позивач перебував на цьому навчанні в умовах щойно розпочатої повномасштабної збройної агресії проти України. В період виконання обов`язків техніка у військовій частині ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації. З 31.07.2025 і по теперішній час позивач є курсантом ХНУПС імені І. Кожедуба. 05 червня 2026 року Перша Вінницька державна нотаріальна контора Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у письмовому роз`ясненні повідомила позивача, що з огляду на пропуск шестимісячного строку встановленого статтею 1270 ЦК України, та відсутність підстав для його поновлення в позасудовому порядку, видача свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1 неможлива, а належним способом захисту є звернення до суду.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача надала заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, надав клопотання про розгляд справи без їх участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками позивача є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Борова Ізюмського району, актовий запис №89 від 25.11.2022.

З копії військового квитка серії НОМЕР_3 та витягу з послужного списку сержанта вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, в період з 19.07.2021 по 21.06.2024 курсантом військового коледжу ХНУПС, з 21.06.2024 по 31.07.2025 на посаді техніка у військовій частині НОМЕР_4 , та з 31.07.2025 по теперішній час курсантом ХНУПС імені Івана Кожедуба.

Згідно з довідкою №1445 від 30.12.2024 командира в/ч НОМЕР_4 молодший сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 16.10.2024 по 16.10.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Листом державного нотаріуса Першої вінницької державної нотаріальної контори Сушицької А.О. від 05.06.2026 роз`яснено, що оскільки спадкоємець ОСОБА_1 пропустив строк на прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_2 , а саме не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та на день смерті не проживав разом із спадкодавцем, то свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1 , видане бути не може.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився й Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалим відрядженням, в тому числі закордонним; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року по справі № 6-1215цс16, Верховний Суд від таких висновків не відступав, про що свідчить практика застосування норм права у подібних правовідносинах, викладена у постановах від 18 січня 2018 року по справі № 198/476/16, від 01 лютого 2018 року по справі № 712/656/15, від 06 червня 2018 року по справі № 592/9058/17, від 11 липня 2018 року по справі № 381/4482/16-ц, від 25 квітня 2019 року по справі № 761/794/15-ц, від 17 червня 2020 року по справі № 520/10377/17, від 18 травня 2021 року № 615/1337/19 тощо.

Оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнім днем прийняття спадщини після його смерті відповідно до вимог статті 1270 ЦК України є 28.01.2023. Позивач, як син померлого звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини 05.06.2026, тобто поза межами строку визначеного ст.1270 ЦК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».

Внаслідок широкомасштабного вторгнення військ РФ на територію України 24.02.2022 р. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні» було запроваджено на території України воєнний стан, який неодноразово продовжено.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 р. № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ» визначено, що у період з 13.04.2022 року по 03.10.2022 рік смт Борова Борівської селищної територіальної громади знаходилось в окупації.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте актовий запис про його смерть складено лише 25.11.2022, тобто через майже чотири місяці після його смерті.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Враховуючи викладене, оскільки після смерті ОСОБА_2 актовий запис про його смерть внесений лише 25.11.2022, строк для прийняття спадщини прийшовся на період активних бойових дій у смт. Борова Ізюмського району, його окупацією, у зв`язку з продовженням воєнного стану на території України, зважаючи на безперервне проходження позивачем військової служби, суд дійшов висновку, що позивачем з поважних причин пропущено визначений законом строк на прийняття спадщини у зв`язку із об`єктивними, непереборними труднощами, відсутність заперечень зі сторони відповідача і тому вважає необхідним визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю один місяць з моменту набрання рішенням суду законної сили, що буде достатнім для подання ним заяви.

Керуючись ст. 1269,1272 Цивільного кодексу України, ст. 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області (Харківська область, Ізюмський район, с-ще Борова, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 44854510) про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном у один місяць з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Є.В.Невеніцин