Решение № 140268670, 14.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13060/24

Провадження № 2/522/2532/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання - Соляр Є. В.,

представника позивача адвоката Землякова О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (надалі ТОВ «Коллект Центр») з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.05.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договори про надання фінансових послуг № 2113639769294 та № 2113639784358. Договори укладені шляхом обміну електронними повідомленнями, підписані у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договорами, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договорів. Проте відповідач свої зобов`язання за договорами не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування кредитом не сплачує.

01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір №1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в т.ч. за договорами № 2113639769294 та № 2113639784358.

10.01.2023 укладено договір № 10-03/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в т.ч. за договорами № 2113639769294 та № 2113639784358.

Загальний розмір заборгованості за договором № 2113639769294 від 16.05.2021 станом на дату подання позовної заяви становить 115 298,98 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 900,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 109 398,98 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 59 801,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 900,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 53 901,00,00 грн.

Загальний розмір заборгованості за договором № 2113639784358 від 16.05.2021 станом на дату подання позовної заяви становить 42 992,84 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 2 200,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 40 792,84 грн.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 2113639769294 від 16.05.2021 та договором № 2113639784358 від 16.05.2021 у загальному розмірі 102 793,84 грн, а також стягнути сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 3 028,00 грн та 25 000,00 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача адвокат Земляков О. А у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судових повісток на адресу реєстрації її місця проживання ( АДРЕСА_1 ), відзиву на позовну заяву від неї до суду не надходило.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52).

Отже, оскільки відповідач у встановлений судом строк не подала до суду відзив на позовну заяву, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Зважаючи на викладене, суд, відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд зазначає таке.

Судом установлено, що 16.05.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2113639769294 «Стандартний».

Сума кредиту становить 5 900,00 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту (п. 1.1., 1.3. Договору).

Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.

Відповідно до п. 1.4 Договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в).

Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора R9.

Додатком № 1 до Договору є заява-анкета (для отримання кредиту), Додатком № 2 до договору є графік платежів, Додатком № 3 до договору є паспорт споживчого кредиту.

16.05.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2113639784358 «Стандартний».

Сума кредиту становить 2 200,00 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту (п. 1.1., 1.3. Договору).

Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.

Відповідно до п. 1.4 Договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в).

Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора F2.

Додатком № 1 до Договору є заява-анкета (для отримання кредиту), Додатком № 2 до договору є графік платежів, Додатком № 3 до договору є паспорт споживчого кредиту.

Листом ТОВ «Вей Фор Пей» від 25.06.2024 на адресу ТОВ «Служба МК» підтверджено, що на підставі укладеного між товариствами договору про організацію переказів грошових коштів, ТОВ «Вей Фор Пей» було здійснено переказ грошових коштів у сумі 2 200 грн, номер карти НОМЕР_1 16.05.2021 14:05:02 за договором 2113639784358.

Листом ТОВ «Вей Фор Пей» від 01.05.2024 на адресу ТОВ «Служба МК» підтверджено, що на підставі укладеного між товариствами договору про організацію переказів грошових коштів, ТОВ «Вей Фор Пей» було здійснено переказ грошових коштів у сумі 5 900 грн, номер карти НОМЕР_1 16.05.2021 14:05:02 за договором 2113639769294.

Як слідує з виписки про рух коштів за картковим рахунком, відкритим для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , за період з 16.05.2021 по 20.05.2021, наданої АТ «Універсал Банк» на виконання вимог ухвали про витребування доказів, 16.05.2021 на указаний рахунок зараховано грошові кошти в сумі 5 900 грн та 2 200 грн.

Отже, ТОВ «Служба миттєвого кредитування» належним чином виконало зобов`язання за договорами про надання фінансових послуг № 2113639769294 та № 2113639784358 від 16.05.2021 та надало позичальнику грошові кошти у сумі відповідно 5 900,00 грн та 2 200,00 грн.

01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (Клієнт) та ТОВ «Вердикт капітал» (Фактор) укладено договір факторингу №1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача:

- за договором № 2113639769294 від 16.05.2021 на загальну суму 40 179,00 грн, з яких: 5 900,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 34 279,00 грн - сума заборгованості за процентами.

- за договором № 2113639784358 від 16.05.2021 на загальну суму 14 982,00 грн, з яких: 2 200,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 12 782,00 грн - сума заборгованості за процентами.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір № 10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору №10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача:

- за договором № 2113639769294 від 16.05.2021 на загальну суму 115 298,98 грн, з яких: 5 900,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 109 398,98 грн - сума заборгованості за процентами.

- за договором № 2113639784358 від 16.05.2021 на загальну суму 42 992,84 грн, з яких: 2 200,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 40 792,84 грн - сума заборгованості за процентами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду (частина 1 стаття 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 стаття 638 ЦК України).

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач погодилася на умови кредитних договорів № 2113639769294 та № 2113639784358 від 16.05.2021 шляхом підписання їх одноразовими ідентифікаторами відповідно R9 та F2.

Таким чином, укладаючи кредитний договір у такий спосіб, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо форми його укладення, що передбачено викладеними вище нормами законодавства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 517 ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 10.01.2023 заборгованість відповідача за договором № 2113639769294 від 16.05.2021 складає 115 298,98 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 900,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 109 398,98 грн.

Однак позивачем заявлено позовні вимоги в розмірі частини заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 2113639769294 від 16.05.2021 в розмірі 59 801,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 900,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 53 901,00,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 10.01.2023 заборгованість відповідача за договором № 2113639784358 від 16.05.2021 складає 42 992,84 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 2 200,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 40 792,84 грн.

Враховуючи наведене та зважаючи на те, що відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконала, наявну заборгованість у добровільному порядку не сплатила, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 2113639769294 від 16.05.2021 та договором № 2113639784358 від 16.05.2021 у загальному розмірі 102 793,84 грн підлягають задоволенню.

Також згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають документально підтверджені судові витрати, понесені останнім при поданні позовної заяви до суду, а саме в розмірі 3 028,00 грн.

Що стосується стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із статтею 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму пропорційності. Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

На підтвердження здійснення витрат, пов`язаних з розглядом справи позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги № 07-06/2024 від 07 червня 2024 року, укладеного між ТОВ «Коллект центр» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» (Адвокатське об`єднання). Відповідно до п. 1.1., 2.1. Договору Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Адвокатське об`єднання, на підставі звернення Клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги; прайс - лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання юридичної допомоги № 696 від 01.07.2024, відповідно до якої сторони за Договором 07-06/2024 від 07 червня 2024 року погодили надання правових (юридичних) послуг Адвокатським об`єднанням Товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , зазначено: послуга - надання усної консультації, одиниця виміру - година, кількість 2, вартість одиниці виміру 2 000, ціна 4 000; послуга - підготовка пропозицій, одиниця виміру - година, кількість 3, вартість одиниці виміру 2 000, ціна 6 000; послуга - складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до Приморського районного суду м.Одеси, одиниця виміру - година, кількість 5, вартість одиниці виміру 3 000, ціна 15 000; витяг з акту № 4 про надання юридичної допомоги від 05.07.2024 до Договору № 07-06/2024 від 07 червня 2024 року, відповідно до якого ТОВ «Коллект центр» та Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» погодили надання правових послуг, загальна вартість яких становить 25 000,00 грн; платіжну інструкцію № 0446750000 від 12.07.2024, відповідно до якої ТОВ «Коллект центр» сплатило Адвокатському об`єднанню «Лігал Ассістанс» за надання правової допомоги згідно договору № 07-06/2024 від 07 червня 2024 року 200 000,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат суд встановив, що зазначені позивачем витрати на правничу допомога адвоката, які включають послуги з «надання усної консультації», «підготовка пропозицій» має організаційний характер та зводяться до формування правової позиції позивача та є складовою підготовки позовної заяви і за своєю суттю не може бути віднесена до правової допомоги, як окрема послуга.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17.

Разом з тим, враховуючи особливості предмета спору, та те, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором належить до категорії справ незначної складності, ціну позову, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн є неспівмірними із складністю справи та витраченим адвокатом часом.

Суд ураховує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні вартості його послуг за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.

З огляду на критерій обґрунтованості та пропорційності до предмета спору суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають бути відшкодовані у розмірі 3 000,00 грн за складання типової позовної заяви у малозначному спорі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 280-284 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 2113639769294 «Стандартний» від 16.05.2021 у розмірі 59 801 (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот одна) грн, яка складається з: 5 900,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 53 901,00 грн заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 2113639784358 «Стандартний» від 16.05.2021 у розмірі 42 992 (сорок дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) грн 84 коп., яка складається з: 2 200,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 40 792,84 грн заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору та 3 000 (три тисячі) грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ: 44276926, адреса: м. Київ, вул. Мечнікова. 3, офіс 306;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 02.10.2026.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА