Решение № 140263159, 01.10.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1483/26

Провадження № 2/674/1204/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маківської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування державної реєстрації земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

13 липня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Рарицький Т.В., звернувся до суду з позовом до Маківської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, у якому просить скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:001:0116 площею 0,7638 га (далі ділянка 0116).

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачу на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ № 004296 від 26 квітня 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 74, належить земельна ділянка площею 0,30 га для ведення підсобного (особистого селянського) господарства, розташована за межами населеного пункту с. Михайлівка Маківської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Для присвоєння ділянці кадастрового номера позивач замовив у фізичної особи підприємця ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та 27 березня 2026 року звернувся із заявою про внесення відомостей про ділянку до Державного земельного кадастру. Рішенням державного кадастрового реєстратора від 31 березня 2026 року № РВ-5600067882026 у цьому відмовлено, оскільки в місці розташування ділянки позивача вже зареєстровано ділянку 0116, з якою площа його ділянки збігається на 100 %. За відомостями Державного земельного кадастру ділянка 0116 є земельною ділянкою запасу, а речових прав на неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано. Оскільки право власності позивача з жодної з підстав, передбачених ст. 140 ЗК України, не припинялося, він вважає державну реєстрацію ділянки 0116 незаконною, такою, що порушує його право мирно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, а ефективним способом захисту скасування цієї реєстрації на підставі ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Ухвалою судді від 17 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Рарицький Т.В. в судове засідання не з`явилися. 01 жовтня 2026 року представник позивача адвокат Рарицький Т.В. подав до суду заяву, у якій просив позов задовольнити та розглядати справу за відсутності позивача та його представника.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

21 липня 2026 року представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Коруняк Л.В. подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити в задоволенні позову до цього відповідача. Відзив мотивовано тим, що Головне управління та його структурні підрозділи не вчиняли дій, які порушують права позивача, а відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстави перетину ділянки, поданої на реєстрацію, з ділянкою 0116 (площа збігається на 100 %) прийняв державний кадастровий реєстратор у межах своїх повноважень. Ці повноваження мають технічний (реєстраційний) характер: державний кадастровий реєстратор не вирішує питання про наявність чи припинення прав на земельну ділянку, а лише вносить відомості до Державного земельного кадастру на підставі рішення суду чи іншого передбаченого законом документа. Тому він, як і державний реєстратор речових прав, не є учасником спірних матеріальних правовідносин і належним відповідачем у спорі про скасування державної реєстрації земельної ділянки бути не може; належними відповідачами є особи, між якими виник спір щодо права на земельну ділянку.

Відповідач Маківська сільська рада відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подала, про причини неподання суд не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

Державний акт на право приватної власності на землю серії ХМ № 004296 видано на підставі рішення сесії Михайлівської сільської Ради народних депутатів № 61 від 29 грудня 1999 року громадянину, прізвище, ім`я та по батькові якого записано в давальному відмінку як " ОСОБА_1 ", який мешкає в с. Михайлівка Дунаєвецького району. Акт посвідчує право приватної власності на земельну ділянку площею 0,742 га, розташовану на території с. Михайлівка Дунаєвецького району, для обслуговування індивідуального житлового будинку (0,25 га) та ведення підсобного господарства (0,492 га). Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 74. Згідно з планом зовнішніх меж земельна ділянка складається з трьох окремих контурів: ділянки НОМЕР_1 площею 0,343 га, ділянки НОМЕР_2 площею 0,30 га та ділянки НОМЕР_3 площею 0,099 га. Ділянка 2 межує від А до Б із землями гр. Тумера, від Б до В із землями загального користування, від В до Г із землями гр. Підлісного, від Г до А із землями сільської ради.

За технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленою ФОП ОСОБА_2 на замовлення ОСОБА_1 , площа земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, правовстановлюючим документом на яку зазначено Державний акт серії ХМ № 004296, становить 0,3000 га (рілля). Ділянка межує: від А до Б із землями загального користування, від Б до В із землями комунальної власності (ділянка 0116), від В до Г із землями ОСОБА_3 (кадастровий номер 6821886200:04:001:0125), від Г до Д із землями ОСОБА_4 (кадастровий номер 6821886200:04:001:0103), від Д до А із землями ОСОБА_5 (кадастровий номер 6821886200:02:001:0005). Межі погоджено актом від 06 лютого 2026 року, який підписали суміжні землекористувачі та староста с. Михайлівка. У документації зазначено, що перетин ділянки з ділянкою 0116 становить 100 %.

Рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 31 березня 2026 року № РВ-5600067882026 ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру за його заявою від 27 березня 2026 року № ЗВ-9701210702026 з підстави розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. У висновку щодо перевірки електронного документа зазначено: "перетин з ділянкою 6821886200:04:001:0116; Площа співпадає на 100%".

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру від 13 липня 2026 року ділянка 0116 має площу 0,7638 га, належить до земель сільськогосподарського призначення, її цільове призначення 01.17 "Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянами чи юридичними особами)", місце розташування за межами населеного пункту с. Михайлівка на території Маківської сільської територіальної громади. Відповідальною особою за документацію, на підставі якої її сформовано, зазначено сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_6 (кваліфікаційний сертифікат № 014614 від 05 листопада 2019 року). Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 липня 2026 року відомостей про права на ділянку 0116 та їх обтяження в цьому реєстрі та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним (ч. 4 ст. 41 Конституції України). Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України). Власник майна має право вимагати усунення перешкод, які створені для здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України); власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч. 2 ст. 152 ЗК України).

Речові права на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо їх реєстрацію було проведено відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення (п. 1 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Право власності позивача посвідчене державним актом, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, тобто в порядку, що діяв у 2000 році. Доказів припинення цього права з підстав, передбачених ст. 140 ЗК України, матеріали справи не містять, і відповідачі на такі обставини не посилалися. Державного акта ніхто не оспорював, і незаконність набуття позивачем права власності судом не встановлено.

Написання прізвища власника в державному акті не свідчить про те, що акт видано іншій особі. За правилами українського правопису (§ 142 Українського правопису) чоловічі прізвища на -ів у непрямих відмінках мають паралельні форми з -ов- та -ів- (Прокопів Прокопова і Прокопіва, Прокопову і Прокопіву), тож "Федорову" є формою давального відмінка прізвища ОСОБА_7 . Ім`я та по батькові власника в акті збігаються з іменем та по батькові позивача, місцем проживання власника зазначено с. Михайлівка, де позивач проживає й нині. Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у відзиві прямо зазначив, що позивач є власником земельної ділянки на підставі цього акта, а Маківська сільська рада, до складу громади якої входить с. Михайлівка, належності акта позивачу не заперечила. За таких обставин суд доходить висновку, що Державний акт серії ХМ № 004296 посвідчує право власності саме ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні її як об`єкта цивільних прав, передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї, а державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі (ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України). Підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки є, зокрема, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (ч. 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Рішення державного кадастрового реєстратора від 31 березня 2026 року № РВ-5600067882026 разом із протоколом перевірки електронного документа та висновком є офіційним документом органу, що веде Державний земельний кадастр, складеним за результатами перевірки відомостей про ділянку позивача на відповідність наявним даним кадастру. Ним встановлено, що земельна ділянка позивача в межах, визначених технічною документацією, повністю, на 100 % площі, розташована в межах ділянки 0116. Цю обставину підтверджує і сама технічна документація. Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області її не заперечив, а навпаки, виклав у відзиві як установлену, а Маківська сільська рада доказів іншого розташування ділянки 0116 не надала. Зазначення в технічній документації, що від точки Б до точки В ділянка позивача межує з ділянкою 0116, висновку про накладення не суперечить: площа ділянки 0116 (0,7638 га) більш ніж удвічі перевищує площу ділянки позивача (0,30 га), тож, повністю охоплюючи ділянку позивача, ділянка 0116 виходить і за її межу БВ, чим і пояснюється опис цієї межі в документації. Збіг площі ділянки (0,30 га) і суміжного землекористувача Тумера в державному акті 2000 року та в технічній документації 2026 року підтверджує, що документація відновлює межі саме ділянки 2 за державним актом.

На відміну від обставин справи № 922/264/24, у якій межі пам`ятки археології не були встановлені, а висновок про накладення ґрунтувався на орієнтовній площі пам`ятки, у цій справі межі обох ділянок визначено координатами: ділянки 0116 у Державному земельному кадастрі, ділянки позивача в електронному документі технічної документації. Накладення встановив державний кадастровий реєстратор шляхом перевірки цих координат засобами Державного земельного кадастру, жоден з учасників справи цієї обставини не заперечив і клопотання про призначення земельно-технічної експертизи не заявив. Крім того, суд скасовує державну реєстрацію ділянки 0116 в цілому і не визначає в рішенні меж чи координат її частини, що накладається. За таких обставин потреби в спеціальних знаннях для встановлення накладення суд не вбачає. Разом з тим у цій справі суд не встановлює меж земельної ділянки позивача: їх відповідність державному акту та вимогам законодавства перевіряє державний кадастровий реєстратор під час державної реєстрації земельної ділянки. Предметом спору є лише державна реєстрація ділянки 0116, яка в існуючих межах таку реєстрацію унеможливлює.

Ділянку 0116 сформовано та зареєстровано як земельну ділянку запасу, тобто як ділянку, яка не надана у власність або користування громадянам чи юридичним особам. Між тим щонайменше 0,30 га її площі з 2000 року перебувають у приватній власності позивача, право якого не припинено. Формування земельної ділянки державної чи комунальної власності на землі, яка належить громадянину на праві власності, без припинення його права в установлений законом спосіб суперечить ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, ст. 140 ЗК України і ч. 2 ст. 79-1 ЗК України, яка допускає відведення земельних ділянок лише із земель державної та комунальної власності. Отже, державна реєстрація ділянки 0116 у межах, які охоплюють земельну ділянку позивача, є незаконною.

Наявність такої реєстрації в силу ч. 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" є підставою для відмови в державній реєстрації ділянки позивача, без якої він не може зареєструвати своє право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та повною мірою користуватися і розпоряджатися своєю земельною ділянкою. Це порушення права власності, не пов`язане з позбавленням володіння, усунення якого власник вправі вимагати на підставі ст. 391 ЦК України, ч. 2 ст. 152 ЗК України.

Згідно з ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення такого рішення допускається виключно з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Речових прав та обтяжень щодо ділянки 0116 не зареєстровано, тому ця умова задоволенню позову не перешкоджає.

Та обставина, що земельна ділянка позивача охоплює не всю площу ділянки 0116, у задоволенні позову не перешкоджає. Земельна ділянка є єдиним об`єктом цивільних прав, і закон не передбачає скасування її державної реєстрації в частині (ч. 13 ст. 79-1 ЗК України, ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"). У постанові від 03 вересня 2025 року у справі № 911/906/23 (провадження № 12-61гс24) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що правомірним та ефективним способом захисту прав законного власника земельної ділянки, яку включено до складу новоутвореної земельної ділянки, є, зокрема, скасування державної реєстрації цієї новоутвореної ділянки; виключення спірної ділянки з її складу не має впливати на права відповідача на інші землі, що до неї входили, які підлягатимуть новій реєстрації в Державному земельному кадастрі (пп. 284, 286).

Суд ураховує й висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19 (провадження № 14-90цс23, пп. 120, 125) та від 04 березня 2026 року у справі № 922/264/24 (провадження № 12-30гс25, пп. 287-299), а також висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 22 квітня 2025 року у справі № 918/1332/23 про те, що в разі часткового накладення земельних ділянок не може бути належним спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору, а захист має стосуватися лише тієї частини ділянки, що накладається, ідентифікованої, зокрема, координатами поворотних точок меж. Проте в кожній із цих справ задоволення позову щодо всієї ділянки позбавило б відповідача зареєстрованого права власності чи користування на ту її частину, правомірність набуття якої не оспорювалася. У цій справі такого наслідку немає. Речових прав на ділянку 0116 не зареєстровано, у власність чи користування її нікому не передано, а землі, що перебували в її межах поза земельною ділянкою позивача, залишаються землями комунальної власності в силу п. 24 розділу X "Перехідні положення" ЗК України незалежно від державної реєстрації ділянки 0116 у Державному земельному кадастрі. Отже, скасування цієї реєстрації нікого не позбавляє права власності чи іншого речового права на землю, щодо якої немає спору, а лише припиняє існування ділянки 0116 як об`єкта цивільних прав. Маківська сільська рада не позбавлена можливості сформувати земельну ділянку з цих земель без накладення на земельну ділянку позивача, що узгоджується з підходом, викладеним у п. 286 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 911/906/23.

Витребування частини ділянки НОМЕР_4 , що накладається на земельну ділянку позивача, у цій справі застосоване бути не може. Віндикаційний позов спрямований проти особи, яка незаконно володіє чужим майном, зокрема через державну реєстрацію за нею права на це майно. Права Маківської сільської ради чи будь-якої іншої особи на ділянку 0116 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано, тож порушення права позивача полягає не в позбавленні його володіння, а в перешкоді, яку створює сам запис про ділянку 0116 у Державному земельному кадастрі. Усунення такої перешкоди (ст. 391 ЦК України, ч. 2 ст. 152 ЗК України) закон пов`язує саме зі скасуванням державної реєстрації земельної ділянки.

Оцінюючи пропорційність такого втручання, суд ураховує, що через державну реєстрацію ділянки 0116 позивач повністю позбавлений можливості зареєструвати свою земельну ділянку, тоді як для територіальної громади скасування цієї реєстрації має наслідком лише необхідність повторного формування земельної ділянки з належних їй земель. Ділянку 0116 сформовано і зареєстровано як земельну ділянку запасу без урахування права власності позивача, посвідченого державним актом, виданим органом місцевого самоврядування. Ризик будь-якої помилки, допущеної органом влади, має нести сам цей орган, і такі помилки не повинні виправлятися за рахунок інших осіб (пп. 308-310 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/264/24). Тому саме відмова в захисті права позивача становила б для нього надмірний індивідуальний тягар, а скасування державної реєстрації ділянки 0116 є пропорційним засобом усунення порушення.

Ділянка 0116 розташована за межами населеного пункту на території Маківської сільської територіальної громади, у власність чи користування не передана. Відповідно до п. 24 розділу X "Перехідні положення" ЗК України, доданого Законом України від 28 квітня 2021 року № 1423-IX, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, за винятками, перелік яких наведено в ньому; відомостей про належність ділянки 0116 до таких винятків матеріали справи не містять. Отже, ділянка 0116 є землею комунальної власності, правомочності власника щодо якої від імені територіальної громади здійснює Маківська сільська рада (п. "б" ст. 80 ЗК України). Спір про скасування державної реєстрації такої ділянки безпосередньо стосується прав ради, тому вона є належним відповідачем (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 січня 2026 року у справі № 676/403/23, провадження № 61-2558св25). Відзиву на позов рада не подала, заперечень щодо обставин, на які посилається позивач, не висловила, і суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Водночас доводи відзиву Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про те, що воно не є належним відповідачем, суд визнає слушними. Відповідач це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами і, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права. Встановлення належності відповідачів є обов`язком суду; за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, постанова Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 676/3272/19, провадження № 61-5967св22). Органи Держгеокадастру здійснюють ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, зокрема державну реєстрацію земельних ділянок та її скасування, у тому числі на підставі ухваленого судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки (ч. 3, 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"). Тому позовні вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки не можуть бути звернені до органу Держгеокадастру, а державний кадастровий реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки незалежно від того, чи був він залучений до участі у справі (постанова Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 301/252/21, провадження № 61-8561св22). У справі № 676/3272/19, у якій серед іншого вирішувалася вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки, Верховний Суд визнав Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області неналежним відповідачем, оскільки спір виник між позивачем, особою, за якою зареєстровано ділянку, та міською радою, і вказав, що в позові до нього слід відмовити саме з цієї підстави. Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області суб`єктом прав на ділянку 0116 не є, права позивача не оспорює, а його наказів чи інших рішень щодо цієї ділянки позивач не оскаржує. Тому в задоволенні позову до цього відповідача слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Оцінивши докази в їх сукупності за правилами ст. 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що позивач довів належність йому земельної ділянки, її розташування в межах ділянки 0116 та порушення його права власності державною реєстрацією цієї ділянки, тому позов до Маківської сільської ради підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовну вимогу немайнового характеру задоволено щодо Маківської сільської ради, з неї на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст. 4, 5, 10, 12, 13, 18, 76-81, 89, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Маківської сільської ради про скасування державної реєстрації земельної ділянки задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:001:0116 площею 0,7638 га, цільове призначення 01.17 "Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянами чи юридичними особами)", розташованої за межами населеного пункту с. Михайлівка на території Маківської сільської територіальної громади.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовити.

Стягнути з Маківської сільської ради на користь ОСОБА_1 1064,96 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання: с. Михайлівка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, РНОКПП НОМЕР_5 ;

відповідач 1 Маківська сільська рада, місцезнаходження: вул. Воздвиженська, буд. 22, с. Маків Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 40134461;

відповідач 2 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, місцезнаходження: вул. Інститутська, буд. 4/1, м. Хмельницький Хмельницької області, код ЄДРПОУ 39767479.

Суддя Давид БАРАТЕЛІ